Запрошуємо на виставку Олександра Яновича«Бути поруч»📅 23 квітня – 18 травняВідкриття: 23 квітня о 18:00📍 Галерея «Скрипаль на даху», Київ, вул. Шота Руставелі, 13

Не вийшло?Значить, зараз не час або це не ваше. А якщо не ваше - попереду є щось краще. І дуже часто саме так і стається. Щось не склалося?Можливо, це вберегло вас від більших труднощів. Іноді відмова - це теж форма захисту. Розчарування - це теж результат.Воно допомагає зрозуміти, куди більше не варто повертатися. Втрата - не завжди про мінус.Іноді вона звільняє місце для чогось нового, важливого і потрібного. Не прийняли, не підтримали, не обрали?Це не про вас - це про інших. Те, що ваше, вас не омине. Інколи внутрішній спокій приходить не тоді, коли все складається, а тоді, коли ми починаємо інакше на це дивитися.джерело: HealthPsychologyU

*2 іяра 5548 року (9 травня 1788 року) — Йорцайт (річниця відходу з цього світу) рабі Менахема-Мендела з Вітебська.Рабі Менахем-Мендл був улюбленим учнем Межерицького магіда (рабі Дов-Бер) — учня засновника хасидизму рабі Баал Шем-Това і єдиним учнем Магіда, якому довелося зустрітися з Баал-Шемом. Менахем-Мендлу на той час було одинадцять років, він уже здобув славу блискучого талмудиста, і сам рабі Дов-Бер представив його Бешту. Баал-Шем, оточений своїми послідовниками, пильно поглянув на хлопчика і почав розповідати йому історію. Деякі з присутніх її одразу ж забули, а від решти вислизнув її потаємний зміст, і лише маленький Менахем-Мендл запам’ятав притчу в усіх подробицях і зрозумів її значення, бо це була історія його життя від першого до останнього дня. Почесті, труди, хвороби, розчарування, радості, прикрощі, паломництво до Святої Землі — все було там. Згодом, щоразу, коли його здоров’я турбувало друзів, він заспокоював їх: «Не хвилюйтеся, мені ще належить пройти половину або чверть шляху».Лідером хасидів він став таким чином: Магід, приймаючи делегацію своїх прихильників із Вітебська, передав їм пояс і посох. І те, і інше слід було вручити якомусь раби Менахем-Мендлу, що мешкав у їхньому місті. Повернувшись додому, мандрівники почали шукати цього щасливчика, але марно — у Вітебську не було рабина Менахема-Мендла. Вони старалися настільки, що запитували навіть перехожих, і, нарешті, якась обшарпана жінка сказала їм: «Я знаю тільки одного Менахема-Мендла — мого власного зятя». Стрімголов кинулися вони до неї додому, і, не кажучи ні слова, вручили йому пояс Магіда. Менахем-Мендл прийняв їх, і в ту ж мить відвідувачі побачили, що він став іншою людиною (Прим. взагалі-то рабі Менахем-Мендл був зятем одного з мінських багатіїв, і той навіть збирався будувати для нього синагогу та єшиву, яку той міг би очолити, але обурені його хасидськими звичаями, мінські міснагдім домоглися його вигнання. Тож він цілком міг бути обідраним, але навряд чи у вигнання пішла й його теща).Цю чуйну стриману людину любили і представники вищого суспільства, і мешканці міських околиць. У своєму заповіті Магід призначив рабі Менахема-Менделя своїм спадкоємцем, який мав очолити рух після його сина. Усі листи, написані учнями Магіда, рабі Менахем-Мендель підписував першим…У 1777 році рабі Менахем-Мендл разом з Альтер-ребе їздив до Вільно, щоб переговорити з головним противником хасидизму — Віленським гаоном, але, на жаль, ця місія закінчилася невдачею. Того ж року рабі Менахем-Мендель приймає рішення переїхати з групою хасидів до Землі Ізраїлю і навесні на чолі групи з 300 хасидів прибуває до Ерец-Ісраель. Спочатку вони оселилися в Цфаті, але турки й араби переслідували їх доти, доки вони не залишили місто й не переїхали до Тверії.Труднощі тогочасного життя на Святій Землі дали про себе знати і, через 10 років рабі Менахем-Мендл з Вітебська покинув цей світ. Перед самою смертю учні запитали його, поруч з ким він хоче бути похований, адже багато хто хоче бути похованим біля праведників. Рабі з подивом відповів їм: «Що за дивне запитання? Мені буде добре лежати поруч із кожним євреєм. Дай Б-г, щоб жоден єврей не соромився мене, так само як я не соромлюся жодного єврея».

📌 Іяр — вавилонська назва місяця, який у Торі зветься просто «другим», адже йде одразу після Нісана — першого місяця року. У Танаху він згадується як «місяць Зів» (Млахім I, 6:1), тобто «місяць сяйва»: сонце вже світить на повну силу, але ще не обпалює, як улітку. В арамейському перекладі Танаху, освяченому традицією, його також називають «місяцем бруньок» — часом зародження й розквіту.Саме в цьому місяці євреї, які вийшли з Єгипту, досягли своєї справжньої висоти — очистилися від недоліків і стали гідними прийняти ТоруІяру відповідає сузір’я Тельця (івритом — Шор, бик) — тварини, що живиться травою. В Ерец-Ісраель це останній місяць, коли ще достатньо зелені, і бик може вільно пастися на луках.У єврейській традиції сказано: в Іярі хвороби легше піддаються лікуванню, ніж у будь-який інший час. Адже саме тоді почав падати ман — «хліб сильних», що не спричиняв жодних недуг. Відтоді Іяр зберіг цю цілющу силу. На це натякає й сама назва місяця: її букви утворюють початкові літери фрази «Я — Г-сподь, Цілитель твій».📌 Новомісяччя Іяру завжди триває два дні, оскільки попередній місяць, Нісан, має 30 днів: його останній день стає першим днем новомісяччя. Сам Іяр завжди налічує 29 днів і вважається неповним місяцем.У рік Виходу з Єгипту Новомісяччя Іяру припало на Шабат. Тоді Ізраїль перебував у місцевості Мара, де Всевишній звершив диво — перетворив гірку воду на питну. За Його словом Моше кинув у воду гірке дерево — і вона стала солодкою. Тоді народ зрозумів: ні гірке, ні солодке не є такими самі по собі — усе визначається волею Всевишнього.У Торі сказано: «Там Він установив йому закон і суд, і там випробував його» (Шмот 15:25). Саме в цей день Всевишній відкрив Ізраїлю частину Тори: закони Шабату, закони про Червону Корову та основи громадянського права. Ці заповіді, як і чудо з водою, виходять за межі звичної логіки — і саме тому відкривають глибину Б-жественної мудрості.✨ Бажаємо гарного, мирного та здорового місяця Іяр! Нехай у ньому буде світло, що лікує, спокій, що огортає, і сили йти вперед із вірою.

Слід сказати, що Тора вибрала іншу назву на додаток до звичайного імені, тому що хоче передати нам певне послання, Слово ходеш походить від ходаш — «новий», що символізує оновлення. Тобто, коли приходить Рош-Ходеш, з'являється щось нове вже не те, що було раніше. Попередній місяць зник, а тепер зароджується новий.Ребе додає, що це також виявляється у повсякденному житті єврея."Ізраїль подібний до Місяця і вважає за Місяцем" (Талмуд, трактат "Сукка", 29а), що означає, що ми повинні бути схожими на Місяць, і, оскільки Місяць оновлюється щомісяця, те саме має відбуватися з народом Ізраїлю. Ми повинні оновлюватись і просуватися вперед, і для цього недостатньо робити те саме, що й минулого місяця.Тому ми повинні використовувати сили, які ми отримуємо від виконання заповіді Рош-Ходеш, і виправляти те, що минулого місяця ми хотіли виправити, але не змогли."Нехай у кожного з нас, з Б-жою допомогою, в новому місяці дістане на це сил!Гарного, здорового веселого та мирного місяця Іяр!!

*1 іяра 2449 року (1272 р. до н. е.) — з волі Всевишнього Моше, Агарон і дванадцять глав колін перерахували єврейський народ, причому кожен єврей був зарахований до певного роду та родини. На той момент всі без винятку євреї точно знали свій родовід аж до своїх предків — синів праотця Яакова. Цього ж дня в Марі сталося диво з гіркою водою. Всевишній показав Моше-рабейну (Мойсею) дерево і наказав кинути його в гірку воду, і вода стала солодкою.*1 іяра 2928 року (832 р. до н. е.) — цар Шломо (Соломон) почав будувати перший Єрусалимський Храм.*1 іяра керівники єврейського народу, які повернулися з вавилонського вигнання, приступили до відновлення Єрусалимського Храму.джерело: chabad.odessa