«Нешей у-Бнот ХАБАД» — жіночий рух ХАБАДу«Нешей у-Бнот ХАБАД» (Жінки ХАБАДу) — всесвітня організація, заснована Любавицьким Ребе у 5712 (1952) році, щоб об’єднати єврейських жінок навколо цінностей Тори та хасидизму. Її мета — не лише особистий духовний розвиток, а й активна участь у житті родини, вихованні дітей і зміцненні всієї громади.З часом рух перетворився на широку мережу об’єднань у різних країнах світу. У кожній державі та місті діяльність будується з урахуванням місцевих особливостей, однак спільний напрям залишається незмінним — поширення єврейських традицій, знань і теплої хасидської атмосфери.📜 ВитокиЩе до створення організації існувала ініціатива «Ахот а-Тмімім», заснована попереднім Ребе — Ребе РАЯЦем. Вона стала першою спробою системної роботи серед жінок і заклала підґрунтя майбутнього руху.Згодом Ребе наголосив на потребі окремої структури, яка об’єднає жінок, близьких духу ХАБАДу, і надасть їм можливість діяти разом, підтримуючи одна одну та впливаючи на своє оточення.🏗 Заснування та перші крокиУ листах початку 1950-х років Ребе детально виклав своє бачення: жінки мають регулярно зустрічатися для навчання, вивчати тижневу главу Тори, закони свят і вчення хасидизму, зміцнювати атмосферу єврейського дому. Водночас їм належало вести просвітницьку діяльність — допомагати іншим родинам, поширювати знання про кашрут, закони сімейної чистоти та традиційне виховання.Перший всеізраїльський з’їзд відбувся у Кфар-Хабаді на свято Сукот 5713 року. Тоді було обрано комітет, і організація офіційно розпочала свою діяльність. За вказівкою Ребе керівництво передали самим учасницям, підкреслюючи їхню самостійність і відповідальність.💌 Підхід РебеРебе надавав цій роботі особливого значення і ставився до неї з великою теплотою. Він неодноразово підкреслював, що участь кожної жінки важлива для всієї громади. Відомий випадок, коли на одному з заходів не вистачало місць, і Ребе розпорядився нікого не відмовляти, а знайти спосіб прийняти всіх.Такий підхід — відкритість, турбота й розширення меж — став внутрішнім духом руху.🌍 Діяльність сьогодніСьогодні під егідою «Нешей у-Бнот ХАБАД» відбуваються щорічні з’їзди та зустрічі, освітні програми, лекції й семінари. Організовується допомога родинам після народження дитини, проводяться дні відпочинку й духовного зміцнення, поширюються матеріали до Шабату та набори шабатніх свічок, діють проєкти підготовки до сімейного життя й громадські ініціативи, що об’єднують жінок по всій країні.Ця діяльність поєднує духовність із практичною турботою про щоденні потреби, роблячи традиції живою частиною життя.💡 Значення руху«Нешей у-Бнот ХАБАД» стало важливою опорою хабадського світу. Через жінку формується атмосфера дому, передаються цінності та виховується наступне покоління. Саме тому Ребе бачив у цьому напрямі ключ до зміцнення єврейського життя загалом.Сьогодні рух продовжує цю місію — тихо, послідовно й з великим внутрішнім світлом, впливаючи на тисячі родин у всьому світі. джерелло: 📖 Любавицький календар  

📅 Сьогодні 24 Швата 5786 рокуАйом-Йом«І побачив народ — і здригнулися» — коли євреї побачили прояв Б-жественності, тоді «здригнулися»: у них пробудився рух життя, внутрішнє оживлення.Якби ви знали, — сказав Ребе «Цемах-Цедек», — силу віршів Тегілім і їхню дію у вищих світах, ви б промовляли їх постійно.Знайте: псалми Тегілім руйнують усі перешкоди, підносяться все вище й вище без жодної перепони, постають перед Владикою світів і звершують свою дію — з добротою та милосердям. джерело: 📖 Любавицький календар

Сторінка історії: Кумранські печери над Мертвим морем — одна з найважливіших археологічних пам’яток, що засвідчують давню історію єврейського народу на цій землі.Саме тут були знайдені Сувої Мертвого моря — рукописи віком понад 2000 років, серед яких найдавніші копії біблійних текстів.Ці тексти є унікальним свідченням безперервного духовного, культурного та історичного зв’язку єврейського народу з Землею Ізраїлю. джерело: IsraelinUkraine

*24 швата 3410 року (351 рік до н.е.) — Пророцтво Зхарії.«У двадцять четвертий день одинадцятого місяця — це місяць шват, — у другий рік царювання Дар'явеша [Дарія II], було слово Господнє до Зхарії, сина Берех'ягу, сина Ідо, пророка, сказано: ... Я повернувся до Єрусалиму з милосердям; дім Мій буде побудований в ньому» (Зхарія 1:7-16). У цьому пророцтві йдеться про відновлення зруйнованого Храму, що і сталося двома роками пізніше в 3412 році.*24 швата 5648 року (6 лютого 1888 року) — Йорцайт (річниця відходу з цього світу) ребецн Менухі-Рохл Слонім.Ребецн Менуха-Рохл була дочкою Мітелер ребе і ребецн Шейни і народилася 19 кіслева, в день звільнення з ув'язнення свого діда Алтер ребе ( «Новий рік хасидизму»). Дівчинка отримала ім'я Менуха-Рохл («Менуха» — «спокій», а Рохл — ім'я померлої в юності дочки Алтер ребе)Ребецн Менуха-Рохл дуже хотіла жити в Ерец-Ісраель і в 1845 році переїхала туди разом з чоловіком, рабі Яаковом-Кулі Слонімом, який був главою хасидів, що жили в Хевроні. Після того, як він пішов з цього світу, його вдова, яка прославилася своєю скромністю, благочестям і знаннями, стала «матір'ю» хевронської хасидської громади.джерело: chabad.odessa

Шановний К.,Б-г не чинить «зайвих» чудес і без потреби не порушує встановлений Ним порядок Творіння. Тих чудес, що були здійснені колись — під час виходу єврейського народу з Єгипту, на очах у всіх, — було достатньо, щоб засвідчити Його могутність і абсолютну владу над створеним Ним світом. А розповідь про це в Книзі, даній усьому народові та дбайливо збереженій і переданій з покоління в покоління, увічнила знання про звершені чудеса. Згодом ця розповідь стала доступною й іншим народам. Світ сповіщено про могутність Всевишнього.Усе інше залежить від вибору кожної людини. Якщо вона шукає справжню відповідь — розбереться і переконається в істинності переданого. Якщо ж захоче ухилитися й виправдатися незнанням — це також її вибір. Адже Всевишній очікує ПРАВИЛЬНОГО ВИБОРУ САМОЇ ЛЮДИНИ, її духовного зусилля й праці — у цьому завдання і заслуга людини. Якби ж Творець відкривав знання про Себе явно й постійно, людина була б позбавлена можливості вибору.Втім, по правді кажучи, для тих, хто живе у світі Тори, причетний до нашої Традиції, для людей, у житті яких зв’язок із Всевишнім, пошук і радість Його близькості — не абстрактні ідеї, а щоденна реальність, — для них те, що сказано в Торі про чудеса, очевидне так, ніби вони бачили ці чудеса на власні очі. І їм зовсім не потрібне повторення.Однак насправді будь-якій людині, якщо лише вона захоче «придивитися», не так уже й важко побачити «руку» Провидіння в усьому, що відбувається в її житті, в її оточенні та у світі, почати вловлювати «дивні» закономірності й зв’язки — малі й великі, простіше кажучи, чудеса, що стаються постійно. І це поступово відкриває чутливому розумінню те, що поки не явлене всьому світові з очевидністю, — присутність і могутність Того, Хто стоїть за всім, що відбувається.Прийде й час, коли Творець світу знову й із ще більшою силою відкриє Свою могутність уже на очах у всіх, проголосить Своє правління на весь голос. Тоді завершиться відведений для «праці» час — час приховання — і настане радість ясності та підбиття підсумків.Детальніше варто почитати на тему вашого запитання в коментарі Рамбана до Тори, наприкінці глави Бо (у книзі Шмот). джерело: https://toldot.com/

Сьогодні 23 Швата 5786 року.📌 5729 (1962) — Ребе затвердив створення району Нахалат-Ар-Хабад у Кір’ят-Малахі, названого в абревіатурі «Хана» — на честь його матері, ребецн Хани.Айом-ЙомОдного разу, коли Алтер Ребе виходив зі своєї кімнати, він почув, як ребецн говорить кільком жінкам:«Мій (= мій чоловік) каже».Сказав Ребе:Через одну заповідь [освячення жінки, кідушин] я — твій;але через багато заповідей — я належу Всевишньому!І він простягнувся на підлозі, повністю занурений у стан двекут — глибокої духовної прив’язаності до Б-га.Коли він прийшов до тями, сказав (пояснюючи, що саме через слова ребецн пробудився до великого двекуту у Всевишньому):«Цеена у-реена» — щоб вийти із самого себе й побачити Б-жественність, це відбувається через «дочок Сіону»: Малхут (аспект «дочки») пробуджує Зеїр Анпін (= вищі святі якості).У майбутньому здійсниться сказане в Писанні:«Доблесна жінка — вінець свого чоловіка». джерело: 📖 Любавичський календар