📌28 сівана 5701 року (23 червня 1941 року) — Рабі Менахем-Мендл Шнеєрсон (майбутній Ребе) і його дружина ребецн Хая-Мушка прибули до США. Перед початком Другої світової війни сім'я майбутнього Ребе жила у Франції, однак у 1940 році країна була окупована нацистами і залишатися там було неможливо. Ребе Раяц (рабі Йосеф-Іцхак), який жив у США, доклав чимало зусиль, щоб домогтися для Менахема–Мендла і його дружини дозволу на виїзд з Франції та на в'їзд до Сполучених Штатів. Його було отримано лише влітку 1941 року. Шлях до США був нелегким і пролягав через Іспанію та Португалію. 23 червня 1941 року сім'я Шнеєрсон прибула до США. У Європі вже другий день тривала Велика Вітчизняна Війна. джерело: chabad.odessa 

В Ізраїлі читають тижневу главу «Корах», а в діаспорі — «Шлах».Субота, 28 Сівана 5786 року🔹 5656 (1896) рік — було укладено заручини (договір про заручини — Тнаїм) між Ребе Йосефом-Іцхаком (Ребе Раяцом) і Нехамою Діною.🔹 5701 (1941) рік — Сьомий Любавицький Ребе та його дружина, ребецн Хая-Мушка Шнеєрсон, прибули до США з Європи в результаті рятувальної операції.🔹 5707 (1947) рік — ребецн Хана Шнеєрсон прибула з Франції до Нью-Йорка у супроводі свого старшого сина — Ребе, який спеціально прилетів до Парижа, щоб привезти її.🔹 5751 (1991) рік — Ребе роздав спеціальний збірник (кунтрес) «Ковец 28 Сівана — 50 років», присвячений п'ятдесятиріччю свого спасіння та прибуття до США.Айом-Йом«Написано: “І благословить тебе Г-сподь, Б-г твій, у всьому, що ти робитимеш”. Людина повинна лише створити “посудину” для свого прожитку й докласти всіх зусиль, щоб ця посудина була чистою від будь-якої вади, домішки чи обману, тобто щоб усе велося суворо відповідно до законів Тори. Тоді ця посудина стане гідною Вищого благословення, яке проявиться у двох речах: у щедрому достатку та в тому, що цей достаток буде використаний на правильні й добрі справи».джерело: 📖 Любавицький календар.

✈️ Операція «Порятунок дітей Ірану»: Таємний вихідНаприкінці 1978 року в Ірані розгорялося полум’я ісламської революції. Для процвітаючої єврейської громади Персії земля почала буквально горіти під ногами. Радикальні гасла Хомейні не залишали ілюзій: дітей потрібно було рятувати, доки кордони не зачинилися назавжди. Саме в цей критичний момент під особистим керівництвом Любавицького Ребе розгорнулася одна з найвражаючих і найзасекреченіших рятувальних операцій в історії Хабаду.🕵️‍♂️ Молоді посланці та крик про допомогуУсе почалося, коли до Тегерана прибули молоді рабини Герцль Ілуліан та Шолом-Бер Єхт. Ситуація на вулицях стрімко погіршувалася, спалахували протести. Побачивши посланців, головний рабин іранських євреїв Єгуда Азрахіан звернувся до них із відчайдушним проханням:«Знайдіть спосіб вивезти дітей із країни, майбутнє якої занурюється в темряву!»До місії негайно долучився ще один активіст — Йосеф-Іцхак Райтшик. Діючи без бюджетів і розвиненої інфраструктури, вони розпочали термінову реєстрацію дітей та молоді віком від 8 до 30 років. Через Рим до Нью-ЙоркаПерші групи ще встигли вилетіти до США прямими рейсами, але невдовзі натовп спалив американське консульство в Тегерані. Прямий шлях було відрізано.Організатори розробили обхідний маршрут: дітей почали вивозити до Європи за тимчасовими італійськими візами.У Римі біженців зустрічав представник Ребе — рабин Біньямін Городецький. Саме там сталося справжнє диво: американський консул в Італії, глибоко зворушений трагедією дітей, порушив суворі інструкції. Він особисто зібрав сотні виснажених підлітків в одній залі та оформив їм документи для в’їзду до США всього за дві години. Королівський прийом у Краун-ГайтсЗагалом з Ірану вдалося евакуювати понад 1200 дітей.Колосальну роботу з їхнього прийому в Нью-Йорку взяв на себе батько Шолом-Бера — легендарний рабин Яаков Єгуда Єхт. Щоб розмістити таку кількість людей, він купував нові будівлі, розширював навчальні приміщення в закладах «Адар га-Тора» та «Махон Хана», а також закликав мешканців Краун-Гайтс відчинити двері своїх домівок.Багато хасидських сімей прийняли східних юнаків і дівчат як рідних. Рабин Єхт занурився в астрономічні борги, але Ребе благословив його на цю святу місію та запевнив, що всі фінансові зобов’язання будуть погашені.🌾 «Іншалла!» та рис на пасхальному століРебе особисто контролював навіть найдрібніші деталі побуту дітей, наполягаючи на шанобливому ставленні до їхніх традицій.Особливо яскраво це проявилося під час Песаха. Попри суворий звичай Хабаду не вживати кітнійот (бобові та рис), Ребе категорично розпорядився готувати для іранських дітей традиційний рис, наголосивши:«Не смійте змінювати звичаї їхніх батьків».Більше того, Ребе попросив рабина Єхта принести йому вісім порцій марору саме зі столів іранських вихованців.У святкову ніч Ребе особисто прийшов до дітей на пасхальний седер. Наприкінці своєї промови він запитав перекладача, як перською мовою буде слово «Амен». Той згадав вислів «Іншалла» («якщо буде воля Всевишнього»).Коли Ребе завершив благословення, сотні дитячих голосів радісно вигукнули:«Іншалла!»На що Ребе з усмішкою відповів:«Амен» — у східній, сефардській вимові.🎁 Подарунки від Ребе та РебецнНа Пурим 1979 року Ребе повністю оплатив із власних коштів великі святкові кошики з солодощами («мішлоах манот») для кожної дитини, а його дружина, ребецн Хая-Мушка, особисто стежила за їхнім наповненням.Подарунки були настільки великими, що маленьким дітям доводилося допомагати нести їх із дому Ребе.Під час святкової трапези в синагозі 770 Ребе посадив іранських юнаків на почесні місця, підняв із ними келих «Лехаїм» і попросив заспівати.Молоді люди виконали сефардський гімн «Ігдаль Елогім Хай», а Ребе енергійними рухами рук захопив увесь зал, після чого всі разом заспівали марш «Мі-Міцраїм Геалтану».Сьогодні більшість учасників того легендарного виходу стали успішними громадянами, які живуть у Лос-Анджелесі та Нью-Йорку. Вони створили прекрасні сім’ї, але назавжди зберегли в серцях пам’ять про дивовижний порятунок, який вирвав їх із вируючої революції буквально за мить до закриття кордонів.📸 На фото: іранські діти в Краун-Гайтс.📖 Любавицький календар.

З точки зору юдаїзму, Музей «Башта Давида» — це не просто музей, а місце, де можна буквально доторкнутися до історії Єрусалима та єврейського народу. Він розташований у стародавній цитаделі біля Яффських воріт Старого міста й розповідає про понад 4000 років історії Єрусалима.📌Чому це місце важливе для євреїв?У юдейській традиції Єрусалим — це не просто столиця. Це місто, яке обрав Всевишній для Храму, місце присутності Шхіни (Божественної присутності) та духовний центр єврейського народу.📌Музей показує:період Першого Храму;період Другого Храму;руйнування Єрусалима;вигнання та повернення євреїв;відродження сучасного Ізраїлю.📌Чи справді це «Башта Давида»?Тут є цікавий історичний нюанс. Сама фортеця не була побудована царем Давидом. Назва виникла значно пізніше через помилкове ототожнення цього місця з палацом Давида. Сьогодні назва «Башта Давида» стала історичною і символічною.«Хранитель Святого міста»Таку назву іноді використовують щодо музею, оскільки він стоїть на варті пам'яті Єрусалима. Протягом століть фортеця охороняла вхід до міста, а сьогодні охороняє його історію. Це місце зберігає сліди різних епох — від біблійних часів до сучасності.📌Погляд юдаїзмуУ традиційному юдаїзмі цінність цього місця полягає не в самій будівлі, а в тому, що вона нагадує про: царя Давида, який зробив Єрусалим столицею; Бейт аМікдаш (Святий Храм); безперервний зв'язок єврейського народу з Єрусалимом;надію на майбутнє Відкуплення та відбудову Храму.Тому для релігійного єврея відвідання Башти Давида — це не просто екскурсія. Це можливість побачити, як через тисячоліття зберігалася пам'ять про місто, про яке тричі на день згадують у молитвах: «І до Єрусалима, міста Твого, повернися з милосердям».