☀️ Ці колони стоять уже понад тисячу шістсот років. Синагога, яку вони колись підтримували, була збудована на місці ще давнішої синагоги. А селище навколо них уже було стародавнім навіть тоді, коли ця синагога була новою.Руїни Кфар-Нахума (Капернаума) на північно-західному узбережжі Галілейського моря є одним із найцікавіших багатошарових археологічних об’єктів єврейського світу. Біла вапнякова синагога, колони якої збереглися до наших днів, датується приблизно IV–V століттями н. е. Вона була зведена безпосередньо над залишками більш ранньої синагоги I століття н. е. Це означає, що єврейська громадська молитва відбувалася на цьому самому місці щонайменше у двох великих історичних епохах будівництва, а єврейська присутність тут тривала близько двох тисяч років.Особливу унікальність Кфар-Нахуму надає разючий контраст, який можна побачити в самих руїнах. Вишукана біла вапнякова синагога, прикрашена різьбленими менорами, єврейськими символами та декоративними елементами греко-римського стилю, що відображають культурну складність єврейського життя римської доби, височіє серед чорних базальтових стін селища I століття. Цей контраст є наочним свідченням того, як громада змінювалася протягом століть, залишаючись вкоріненою в тому самому місці.Різьблені прикраси на вапнякових колонах належать до найкращих збережених зразків єврейського релігійного мистецтва римського періоду. Серед них — одне з найдавніших відомих зображень менори, вирізьблене як частина архітектурного оздоблення. ✡️Єврейська громада будувала, відбудовувала і продовжувала молитися на одному й тому самому місці протягом шести століть, перш ніж поселення було остаточно залишене.джерело: HiddenTribeStories

🏰 Паризький замок, що став цитаделлю хасидизму: історія єшиви БрунуаЯкщо запитати будь-якого хасида ХАБАДу про найвідоміший навчальний заклад Європи, ви майже напевно почуєте назву «Брунуа» (Brunoy). Уже майже 80 років ця легендарна єшива поблизу Парижа залишається унікальним осередком богобоязливості та справжньою кузнею рабинів для єврейських громад усього світу. Як же старовинний французький замок перетворився на один із найважливіших центрів Тори?📜 Із таборів біженців — до ПарижаІсторія єшиви розпочалася у 5707 році (1947). Сотні хасидських родин дивом вирвалися з Радянського Союзу під час знаменитої втечі через Львів. Опинившись у таборах для переміщених осіб у Європі, вони прагнули насамперед забезпечити своїм дітям єврейську освіту.Шостий Любавицький Ребе, Ребе Раяц, доклав величезних зусиль, щоб перевезти першу групу учнів до Франції. Спочатку хлопці навчалися в Парижі, у синагозі Ротшильда в Булонському лісі, але галасливе життя столиці не сприяло глибокому навчанню та духовному зростанню.🏡 Переїзд до «Малого замку»Невдовзі за сприяння організації «Джойнт» для єшиви знайшли ідеальне місце — тихе містечко Брунуа. Учні та викладачі оселилися в справжньому королівському замку «Пті Шато» («Малий замок»).На першому поверсі облаштували навчальні зали, їдальню та кухню. На другому, у тринадцяти кімнатах, жили студенти та родини викладачів. Замок оточував великий парк із басейнами, один із яких у літні місяці використовувався як міква.Керувати єшивою прибули справжні «леви» хасидизму: рабин Йосеф Гольдберг, рабин Шломо-Хаїм Кесельман і легендарний машпіа рабин Нісан Неменов, який на десятиліття визначив особливий духовний дух Брунуа.⚡️ «Брунуа — це острівець богобоязливості»Єшива швидко зростала, приймаючи учнів не лише з Європи, а й із Марокко та Тунісу. Сьомий Любавицький Ребе приділяв Брунуа особливу увагу та регулярно надсилав привітання й благословення до свят.Саме Ребе назвав Брунуа «острівцем богобоязливості». А в 1991 році він зазначив, що єшиви Франції працюють «у стилі самої Любавичі». Відтоді вислів «Справжня Любавич» став неофіційним девізом Брунуа.🏢 Брунуа сьогодніЗамок давно перестав бути єдиною будівлею єшиви. У 1997 році відкрився новий великий корпус із просторою навчальною залою та гуртожитком. Ребе особливо наголосив, що в ньому має бути місце щонайменше для 121 студента.У 2013 році історичний «Малий замок» було реконструйовано під триповерховий корпус Молодшої єшиви. Тут також дбайливо зберігають старовинну мікву, в якій свого часу занурювався відомий праведник Баба Салі.Сьогодні в Брунуа навчаються близько 400–500 студентів з усього світу — від США та Ізраїлю до Австралії. Єшиву очолює рабин Єхієль Менахем Мендель Клеменсон. Також тут регулярно видаються збірники глибоких досліджень Тори під назвою «Царфат — Парцата» («Франція — прорвемося»).✨ Брунуа — це живий пам’ятник вірності традиції, який перетворив передмістя Парижа на один із найважливіших центрів вивчення Тори у світі.📸 На фото: перші студенти єшиви Брунуа.📖 Любавицький календар

У єврейській школі «Міцва-613», що в містечку Анатевка, пролунав останній дзвоник!Останній дзвоник — це завжди особливий день: трохи радісний, трохи зворушливий, сповнений усмішок, теплих обіймів і спогадів про шкільні будні.Учні школи «Міцва-613» завершили ще один навчальний рік — рік, у якому було багато важливих уроків, як шкільних, так і життєвих. Вони навчалися, дорослішали, знаходили друзів, відкривали для себе нове, пізнавали єврейські традиції та впевнено йшли вперед, попри всі виклики воєнного часу.Школа «Міцва-613» — це місце, де кожна дитина відчуває себе частиною великої родини та громади. Тут поруч і знання, і виховання, і традиція, і турбота, і тепло, і віра в добре майбутнє.Щиро вітаємо наших учнів, учителів і батьків із завершенням навчального року! Дякуємо педагогам за любов до дітей, терпіння та щоденну віддану працю. Дякуємо батькам за довіру, підтримку та партнерство.А нашим дітям бажаємо світлого, безпечного, радісного літа, наповненого новими враженнями, щасливими моментами та добрими новинами.Останній дзвоник пролунав, але шлях знань, добра та єврейських традицій триває!

У місяці Тамуз особливо яскраво проявляється принципово новий підхід до розуміння суті вигнання (галуту), який розкрився в останніх поколіннях перед приходом Машіаха.🎭 Суть місяця Тамуз: від приховування до розкриттяІсторично місяць Тамуз символізує приховування Божественного світла та духовну темряву. Саме в цьому місяці розпочалося руйнування Єрусалима, тому в ньому немає свят, але є піст 17 Тамуза, з якого починаються три тижні жалоби за зруйнованим Храмом. Це негативне значення відображене навіть у самій назві місяця «Тамуз», яка походить від імені язичницького божества.Проте в наш час у цьому місяці розкрився зовсім інший аспект — день великої радості, Божественного одкровення, визволення та перемоги над тими, хто протистояв Торі й заповідям. Це Свято Визволення (Хаг а-Геула) — 12–13 Тамуза.🔄 Вигнання, яке стає визволеннямПричина, чому шлях до Істинного і Повного Визволення розкривається саме в Тамузі — місяці, що символізує руйнування, — полягає в глибокому розумінні взаємозв’язку між Вигнанням (Галутом) і Визволенням (Геулою).Прихід Визволення полягає не лише в тому, що нам відкривається причина вигнання — мовляв, «це було заради майбутнього добра». Його суть у тому, що саме вигнання перетворюється на добро і свято. Виявляється, що в самій глибині темряви приховане найбільше світло.Цей принцип — коли сама темрява перетворюється на світло — яскраво проявився в історії визволення Шостого Любавицького Ребе (Ребе Раяца).Його противники та переслідувачі були переможені не силою. Вони самі, використовуючи всю свою владу та авторитет, віддали наказ звільнити Ребе.Той самий принцип простежується й у назві місяця. Хоча слово «Тамуз» спочатку було пов’язане з ідолопоклонством, вчення хасидизму розкриває його справжній внутрішній зміст: Тамуз вказує на величезне Божественне світло (Ор Ейн Соф), яке в розпал літа максимально проникає в наш матеріальний світ.🌟 Особливе значення дня 3 Тамуза (Гімель Тамуз)Ця нова ідея — що добро народжується в самій глибині темряви та перетворює її на світло — з особливою силою виражена в дні 3 Тамуза.Зовні, з історичної точки зору, цей день став початком заслання Ребе Раяца до Костроми — події, яка за своєю тяжкістю прирівнювалася до смертельної загрози. Більше того, тоді здавалося, що заміна ув’язнення засланням була лише хитрістю влади, щоб таємно посилити вирок, не викликаючи обурення світової спільноти. З цього погляду 3 Тамуза був одним із найтемніших і найтрагічніших днів вигнання.Проте подальше визволення 12 Тамуза ретроспективно довело, що 3 Тамуза був не початком заслання, а фактичним початком Визволення.Таким чином, саме 3 Тамуза сильніше за будь-який інший день місяця виражає революційну сутність Геули. Це день, який, з одного боку, виглядає як абсолютне занурення в безодню галуту, а з іншого — є справжнім початком Визволення.📅 Духовний зв’язок календаряЦим пояснюється і дивовижне календарне явище: день 3 Тамуза завжди припадає на той самий день тижня, що й 9 Ава (Тіша бе-Ав), 17 Тамуза та свято Песах.Те, що дні жалоби (9 Ава і 17 Тамуза) збігаються за днем тижня зі святом Песах — святом Свободи, — вказує на їхню внутрішню сутність: духовно вони є початком майбутнього Визволення, попри зовнішній смуток і піст.День 3 Тамуза виступає сполучною ланкою. Маючи силу поєднувати внутрішнє (духовне) із зовнішнім (матеріальним), він пов’язує визвольний потенціал свята Песах із постом 17 Тамуза, відкриваючи, що у своїй справжній глибині цей піст також є днем майбутнього Визволення.📖 Любавицький календар

Сьогодні 1 Тамуза 5786 року. Перший день Рош Ходеш.Айом Йом«Самопожертва (месірут нефеш, מסירות נפש), яка личить тим, хто присвячує себе вивченню Тори, подібна до того, як наші мудреці, благословенна їхня пам’ять, тлумачили вірш: „Ось закон про людину, яка помре в наметі...“ — а саме: умертвити в собі потяг до всіх мирських насолод. Адже навіть найменші земні задоволення заважають людині бути цілковито відданою та зануреною в намет Тори».📖 Любавицький календар.

1 тамуза 5587 року (26 червня 1827 року) — Йорцайт (річниця відходу з цього світу) рабі Калонімуса-Калмана бен Аѓарона га-Леві Епштейна з Кракова (Маор ва-Шемеш).Рабі Калонімус-Калман навчався у великого хасидського мудреця рабі Елімелеха з Ліженська, рабі Менахема-Мендела з Риманова і рабі Яаківа-Іцхака га-Хозе («Провидця») з Любліна. Останній, до речі, говорив, що душа рабі Калонімуса є душею згаданого в Талмуді мудреця рабі Еліезера бен Харсома — первосвященника Другого Храму.Рабі Калонімус очолював єврейську громаду Кракова, а ім’я «Маор ва-Шемеш» («Світило і Сонце») він отримав за назвою своєї головної праці, виданої його сином рабі Аѓароном Епштейном.джерело: chabad.odessa