Сторінка істрії:У 1952 році хімікиня Розалінд Франклін зробила в лондонській лабораторії рентгенівський знімок, якому судилося стати однією з найважливіших фотографій в історії науки. У лабораторії його скромно називали «Фотографія № 51». 🧬На знімку з дивовижною чіткістю проступала подвійна спіральна структура ДНК. Фотографію Франклін показали Джеймсу Вотсону без її відома та дозволу. Вона стала одним із ключових доказів, які Вотсон і Френсіс Крік використали для публікації власної моделі структури ДНК. У 1962 році Вотсон і Крік отримали Нобелівську премію за це відкриття. Розалінд Франклін померла від раку за чотири роки до того — їй було лише 37 років — і її кандидатуру так і не висунули. В останні десятиліття історики науки намагаються відновити історичну справедливість, наголошуючи, наскільки важливими для цього відкриття були отримані нею дані. Адже самій Розалінд Франклін рідко віддавали належне й визнавали її внесок нарівні з іншими.джерело: HiddenTribeStories

15 Ава — день, у якому поєднуються історична пам’ять, виправлення наслідків трагедій і радість від завершення заповідей. У ньому розкривається єврейське розуміння свята як миті гармонії, коли відновлюється зв’язок між людиною, народом і Всевишнім.Особлива атмосфера цього дня робить його сприятливим часом для шидухів, зміцнення родини та посиленого вивчення Тори. Період від 15 Ава до Йом-Кіпуру — це можливість усвідомленої підготовки до Судних днів і поглиблення духовної близькості до Творця.

Спільна нитка всіх подій 15 Ава — відновлення цілісності: народу, родини, зв’язку з Творцем, природного й духовного кругообігу. Свято сприймається як мить гармонії та завершення кола, коли порушене знову набуває повноти.Із 15 Ава починається особливий період підготовки до Рош га-Шана та Йом-Кіпуру. Слабшає сила єцер га-ра, і людині стає легше наближатися до Всевишнього.У традиції є натяки на зв’язок 15 Ава з майбутнім будівництвом Третього Храму та остаточним Визволенням.

«Не було таких свят у народу Ізраїлю, як 15 Ава та Йом-Кіпур». 15 Ава — свято любові?У Мішні, у трактаті Тааніт, сказано: «Не було таких свят у народу Ізраїлю, як П’ятнадцяте ава та Йом-Кіпур». ❓Що це за день — П’ятнадцяте ава — і чому його порівнюють із Йом-Кіпуром? 📌Наші мудреці пояснюють: Йом-Кіпур символізує прощення гріха золотого тільця. Це прощення було дароване Всевишнім саме цього дня, і саме тоді Моше Рабейну спустився із Синаю з новими Скрижалями Завіту.П’ятнадцяте ава також символізує спокутування гріха — гріха розвідників, яких послали до Землі Ізраїлю і які звели на неї наклеп. П’ятнадцятого ава припинилася пошесть, що забирала життя тих, хто вийшов із Єгипту, і була виконанням смертного вироку, винесеного Всевишнім усьому поколінню, яке вчинило два тяжкі гріхи: створило золотого тільця і не захотіло йти до Ерец-Ісраель. 📖Події, що сталися 15 АваП’ятнадцятого ава відбулося шість радісних подій.1. Ті, хто вийшов із Єгипту, перестали помиратиЇх було 600 000 — чоловіків віком понад двадцять років. Щороку Дев’ятого ава помирало 15 000 людей.На сороковий рік мандрів пустелею, коли народ Ізраїлю вже стояв на порозі Ерец-Ісраель, останні п’ятнадцять тисяч людей чекали Дев’ятого ава на свою долю.Однак Всевишній, пам’ятаючи про численні випробування, які пережили наші предки в пустелі, змилосердився над ними й вирішив залишити їх живими. Побачивши, що вони залишилися живими, люди подумали, ніби помилилися в підрахунках і Дев’яте ава ще не настало. Але коли настало 15 Ава — день повного місяця, — сумніви зникли. Стало цілком зрозуміло, що зараз справді місяць ав, Дев’яте ава вже минуло — і ніхто не помер.Тому П’ятнадцяте ава назавжди залишилося днем радості: Всевишній дарував їм життя, а гріх розвідників був остаточно спокутуваний.Тепер зрозумілими стають слова Мішни: не було в Ізраїлю свят, подібних до П’ятнадцятого ава та Йом-Кіпуру. Адже немає більшої радості, ніж очищення від гріхів: від гріха золотого тільця — у Йом-Кіпур, і від гріха розвідників — П’ятнадцятого ава.2–3. Було скасовано дві заборони щодо шлюбівЦього дня було скасовано заборону на шлюби між чоловіками й жінками з різних колін Ізраїлю, а також заборону синам коліна Біньяміна одружуватися з дівчатами з інших колін.Як відомо, у зв’язку зі зверненням дочок Цлофхада, про яке розповідається в книзі Бемідбар, Всевишній заборонив дівчині, яка успадковувала майно свого батька, виходити заміж за чоловіка з іншого коліна Ізраїлю, щоб земельне володіння не переходило від одного коліна до іншого.Через багато років сталася трагічна історія наложниці в Гіві, описана у книзі Шофтім, унаслідок якої інші коліна Ізраїлю необачно поклялися: «Ніхто з нас не віддасть своєї дочки заміж до коліна Біньяміна». Через це виникла небезпека, що коліно Біньяміна зникне.Обидві ці заборони були скасовані П’ятнадцятого ава. Народ зрозумів, що коліно Біньяміна не витримає цієї заборони, і розкаявся у скоєному: «Сьогодні відсічено одне коліно від Ізраїлю!»Але постало запитання: «Що ж ми можемо зробити для них — ми, які поклялися ім’ям Б-га, що не віддаватимемо їм наших дочок за дружин?»Вихід було знайдено: клятва, яку дали тоді євреї, не була вічною і не поширювалася на наступні покоління. Подібне рішення знайшли й для скасування заборони на шлюби між представниками різних колін: виявилося, що ця заборона діяла лише для покоління, яке завоювало Землю Ізраїлю.І 15 Ава синам Біньяміна було дозволено брати собі за дружин дівчат із міста Шіло, які виходили до виноградників водити хороводи.Так було збережено існування цілого коліна Ізраїлю. Водночас перестала діяти заборона жінкам-спадкоємицям з одного коліна виходити заміж за чоловіків з іншого коліна.Це був перший у єврейській історії випадок об’єднання родів народу Ізраїлю, і книга Шофтім називає його «святом в ім’я Б-га». Згодом, як розповідає Мішна, виник звичай саме цього дня розпочинати сватання, щоб створювалися нові єврейські родини. 4. Було відкрито дороги до ЄрусалимаП’ятнадцятого ава ізраїльський цар Хошеа бен Ела скасував застави на дорогах, що вели до Юдеї.Коли єврейське царство розділилося на два — Юдейське та Ізраїльське, — перший ізраїльський цар Йоровам бен Неват побоювався, що якщо його піддані тричі на рік приходитимуть на свята до Єрусалима, то їхні серця поступово повернуться до царювання дому Давида. Тому він заборонив їм ходити до Єрусалима, а щоб забезпечити виконання свого наказу, перекрив дороги, які вели до Юдеї.Замість Єрусалимського Храму він установив у двох містах — Дані та Бейт-Елі — ідолів у вигляді тільців і наказав поклонятися їм. Так остаточно розпалася колись єдина держава: у Юдеї продовжували служити єдиному Б-гові, а в царстві Йоровама поширилося ідолопоклонство.Проте останній ізраїльський цар Хошеа бен Ела прибрав застави з доріг, дозволивши народові здійснювати паломництво до Єрусалима. Так він спробував зменшити прірву, яка розділяла обидва царства. 5. Завершувалася заготівля дров для храмового жертовникаП’ятнадцятого ава завершували заготівлю дров для жертовника у Храмі, про який Тора говорить: «Постійний вогонь, запалений на жертовнику, не повинен згаснути».На початку доби Другого Храму більша частина Землі Ізраїлю була спустошена, тому заготівля дров для жертовника була надзвичайно складною справою. Проте народ із великим завзяттям узявся до цієї роботи, яка нерідко була пов’язана зі смертельною небезпекою.Ті, хто доставляв зібрані дрова до Храму, удостоювалися можливості принести Всевишньому особливу жертву подяки — «корбан ецим», тобто «жертвопринесення дров».Останнім днем заготівлі дров для жертовника було 15 Ава, оскільки відтоді спека починала спадати.Річ у тім, що для жертовника можна було використовувати лише дрова, в яких не було черв’яків. Після 15 Ава ймовірність їх появи в деревині зростала, оскільки підвищувалася вологість, а ночі ставали холоднішими. Отже, П’ятнадцяте ава було також храмовим святом. 6. Були поховані мученики БейтараП’ятнадцятого ава були поховані мученики Бейтара. На згадку про це мудреці додали до «Біркат га-Мазон» — благословення після їжі — останнє, четверте благословення.Римляни заборонили ховати тіла захисників Бейтара. Але 15 Ава, через рік після падіння фортеці, цю заборону було скасовано.Ця подія стала подвійним дивом. По-перше, Всевишній пом’якшив серця безжальних римлян. По-друге, виявилося, що, попри тривалий час, протягом якого тіла залишалися просто неба, доступні диким звірам і птахам, вони не зазнали розкладання.Тому до четвертого благословення були додані слова, які стали його назвою: «Добрий і Той, Хто творить добро». «Добрий» — тому що Всевишній уберіг тіла від розкладання; «Той, Хто творить добро» — тому що Він забезпечив їм поховання.І донині ми відзначаємо П’ятнадцяте ава як радісний день. Цього дня не читають Таханун і не віддаються скорботі.Коло замикаєтьсяІз П’ятнадцятого ава починається духовна підготовка до місяця елул та Грізних днів.Тривалість дня поступово зменшується, а ночі стають довшими. Наближається час підбиття підсумків. Сама природа сприяє цьому: завершуються польові роботи, спадає спека, і людині стає легше зосередитися на роздумах.Починаючи з П’ятнадцятого ава, заведено бажати одне одному доброго року. Гематрія побажання: «Нехай дасть Б-г, щоб ви були записані на щасливий рік у Книзі життя і щоб цей запис був скріплений печаткою!» — дорівнює гематрії слів «П’ятнадцяте ава» — 928.Ще один натяк на наближення Грізних днів ми знаходимо у 29-му розділі книги Дварім:«Ви всі стоїте сьогодні перед Б-гом вашим: голови ваших колін, ваші старійшини й відповідальні за порядок, усі чоловіки Ізраїлю, ваші діти й ваші дружини, а також прозеліти, які живуть у вашій країні, — від дроворуба до водоноса, — щоб вступити в союз із Б-гом вашим, у клятвений союз, який Б-г укладає з вами сьогодні».Згадка про дроворуба — це натяк на 15 Ава, коли завершували заготівлю дров для жертовника у Храмі. Згадка про водоноса — натяк на день Ошана Раба, коли на жертовник здійснювали узливання води. І протягом усього цього часу — від 15 Ава до Ошана Раба — «ви всі стоїте разом перед Б-гом вашимПовертається атмосфера днів читання сліхот і прохань про милосердя, атмосфера днів суду. Ми знову стоїмо перед новим роком — з усіма його святами й постами, днями душевної радості та днями скорботи. Знову наближається час підбивати підсумки року, що минає.Річне коло завершується — і починається нове. Приходить новий рік із його благословеннями. джерело: https://toldot.com

📌 5586 (1825/1826) рік — ребецн Хая Сара Александрова (Заславська), донька Мітелер Ребе — Другого Любавицького Ребе, — вийшла заміж за рабина Аарона Александрова зі Шклова.📌 5706 (1946) рік — вантажний потяг («ешелон») із сотнями хасидів виїхав із Радянського Союзу в межах «Великої втечі» — Виходу з Росії 5706 року📌 5730 (1970) рік — за вказівкою Ребе р. Тув’я Плес розпочав операцію з підтримки та зміцнення духу солдатів Армії оборони Ізраїлю (ЦАХАЛ) після завершення Війни на виснаження.📌 5746 (1986) рік — за підсумками фарбренгену Ребе було засновано «Комітет із виконання вказівок Його Святості Адмора — нехай Всевишній продовжить його дні».📌 5750 (1990) рік — залишив цей світ рабин Яков Єгуда Ехт — засновник дитячого табору «Махане Емуна», ведучий знаменитих дитячих зібрань у присутності Ребе та генеральний директор організації «ШЕЛАХ». Айом-йомТаханун не промовляють.Мій пан, батько, учитель і наставник записує:Перевага 15 Ава (Ту бе-Ав) над іншими п’ятнадцятими числами місяця полягає в тому, що в решті місяців це лише повнота розкриття, але все ж вона залишається тільки рівнем того, хто отримує (бхінат мекабель). Однак 15 Ава світло перебуває в ньому постійно, оскільки піднесення відповідає глибині та силі падіння 9 Ава (Тіша бе-Ав)…У цьому полягає сенс «ослаблення сили сонця» (ташаш коха шель хама): ідолопоклонники ведуть відлік за сонцем — «сонячне літочислення», а 15 Ава ця сила слабшає. І якщо так було за часів Храму, коли вони підкорялися царю Шломо, то тим більше це проявиться в майбутньому, коли «потягнуться до нього» в цілковитому самоанулюванні (бітуль) і «дух нечистоти усуну Я із землі…».Щось подібне відбувається і 15 Ава — «слабшає сила сонця…». джерело 📖 Любавицький календарhttps://t.me/+8KbDy9dQVqAxZWE8

📌15 менахем-ава 2487 року (1274 рік до н. е.) — перестали помирати люди покоління Виходу.Історія з розвідниками показала, що євреї ще не були готові завоювати землю Ханаану й зробити її Святою землею. Тоді Б-г постановив, що всі люди цього покоління помруть у пустелі, а до цієї землі увійдуть уже їхні діти.Протягом тридцяти восьми років євреї помирали в пустелі, і помирали вони лише в один день року — 9 ава. Через тридцять вісім років, 10 ава, вони прокинулися й не виявили у своєму таборі жодного померлого.Вважаючи, що помилилися у своїх календарних розрахунках, вони ще кілька днів чекали смерті. І лише побачивши на небі повний місяць, зрозуміли, що вже настало 15 ава — середина місяця. Це означало, що помилки в розрахунках не було: просто виконання вироку завершилося, і нове покоління було готове до входження в Ерец-Ісраель.📌15 менахем-ава (приблизно XIII століття до н. е.) — скасовано заборону на шлюби між представниками різних колін Ізраїлю.Раніше, щоб справедливо розподілити Святу землю між дванадцятьма колінами Ізраїлю, були встановлені обмеження на шлюби між людьми з різних колін. Уся територія Ерец-Ісраель була розподілена між колінами за жеребом, і за законами Тори жінці, яка успадкувала від батька земельний наділ, заборонялося виходити заміж за чоловіка з іншого коліна, щоб їхні діти, які належали до коліна батька, не передавали успадковану землю з одного коліна до іншого.Це правило діяло протягом чотирнадцяти років — лише за життя покоління, яке завойовувало й заселяло Святу землю, з 2488 по 2503 рік (1273–1258 роки до н. е.).Після того як 15 ава це обмеження було скасовано, ця дата стала своєрідним святом закоханих.📌15 менахем-ава (приблизно 1228 рік до н. е.) — амністія коліна Біньяміна.📌15 ава стало днем, коли старійшини Ізраїлю зняли відлучення з коліна Біньяміна, що також стало однією з причин появи цього свята. Підставою для відлучення стала позиція, яку зайняли представники коліна Біньяміна у справі про «Наложницю з Ґіви».Після того як біньямінівці відмовилися видати винних, було заборонено шлюби між коліном Біньяміна та іншими колінами Ізраїлю. Більше того, між біньямінівцями та об'єднаним військом інших колін розпочалися криваві бої, у яких вижило лише шістсот чоловіків із коліна Біньяміна.Ці події відбувалися за часів судді Отніеля бен Кеназа, який очолював єврейський народ із 2533 по 2573 рік (1228–1188 роки до н. е.).📌15 менахем-ава 3187 року (574 рік до н. е.) — скасовано заборону царя Єровама на відвідування Єрусалима.Після смерті у 2964 році (797 рік до н. е.) царя Шломо (Соломона) єдине єврейське царство розділилося на дві частини — Північне та Південне.Правитель Північного (Ізраїльського) царства Єровам бен Нават заборонив своїм підданим відвідувати столицю Південного (Юдейського) царства — Єрусалим, тим самим позбавивши їх можливості приносити жертвоприношення в Храмі.Щоб забезпечити виконання цього указу, Єровам розмістив на дорогах застави. Заборону (разом із заставами) було скасовано лише через двісті років — 15 ава 3187 року, за правління останнього царя Ізраїльського царства Гошеа бен Ейли.📌15 менахем-ава 3908 року (148 рік н. е.) — дозволено поховати захисників Бейтара.Після падіння Бейтара — останнього оплоту повстання під проводом Бар-Кохби — римляни жорстоко розправилися із захопленими в полон захисниками фортеці. Усі вони були страчені, причому римляни навіть не дозволили євреям поховати загиблих.Такий дозвіл було отримано лише через п'ятнадцять років.Після того як загиблих у Бейтарі було поховано, до благословення після їжі було додано ще одне благословення — «га-Тов ве-га-Мейтів».джерело: chabad.odessa