Єврейські свята відображають історію, духовні цінності та багатовікові традиції народу Ізраїлю.🍎🍯 Рош га-Шана — єврейський Новий рікСвято початку нового року, духовного пробудження та роздумів. У ці дні підбивають підсумки минулого року, моляться та бажають одне одному доброго й солодкого року.🤍 Йом Кіпур — День спокутиНайсвятіший день єврейського року. Це час посту, молитви, щирого каяття та духовного очищення.🌿 Сукот — Свято куренівСвято нагадує про сорокарічні мандри єврейського народу пустелею. Упродовж семи днів заведено проводити час у суці — тимчасовому курені, що символізує Б-жественний захист і довіру до Всевишнього.📜 Шміні Ацерет і Сімхат ТораШміні Ацерет завершує святковий період Сукоту. Сімхат Тора — свято радості Тори, коли завершується річний цикл її читання й одразу розпочинається новий.🕎 Ханука — Свято вогнівСвято перемоги світла над темрявою, духовної стійкості та відданості вірі. Протягом восьми днів запалюють ханукію, щовечора додаючи ще один вогник.🌳 Ту бі-Шват — Новий рік деревСвято природи та землі Ізраїлю. Цього дня заведено саджати дерева, їсти плоди, якими славиться Земля Ізраїлю, та дякувати Всевишньому за щедрість природи.🎭 Пурим — Свято порятункуСвято на згадку про дивовижний порятунок євреїв Персії від знищення. На Пурим читають Мегілат Естер, влаштовують святкову трапезу, допомагають нужденним і дарують частування друзям.🍷 Песах — Свято свободиСвято виходу єврейського народу з Єгипту та звільнення від рабства. Під час святкового Седеру читають Агаду, розповідають історію Виходу та їдять мацу.Єврейські свята — це час родинної та громадської єдності, збереження традицій і зміцнення віри у Всевишнього.

Починаючи з другого дня новомісяця елул (тобто з 1-го елул) і аж до дня, що передує передвечір’ю Рош га-Шана, у синагогах трублять у шофар після завершення ранкової молитви Шахаріт. Ці щоденні трублення складаються з чотирьох звуків: «Ткія», «Шеварім», «Труа» і знову «Ткія».Це трублення не приписане Торою, а встановлене давнім єврейським звичаєм. Коли Моше в Рош Ходеш місяця елул піднявся на гору Сінай, щоб отримати нові Скрижалі Заповіту, євреї в своєму стані трубили в шофар, аби весь народ знав, що Моше лише тимчасово піднявся на Небеса (а не залишив землю назавжди) і щоб за його відсутності не впасти в ідолопоклонство. На згадку про це євреї трублять у шофар з початку елул — щоб пригадати, як Моше піднімався до Всевишнього, і ще раз підтвердити, що Ізраїль покаявся у гріху створення «золотого тельця» та отримав прощення, адже Всевишній у Своєму милосерді дав нові скрижалі після сорока днів. Це нагадування має пробуджувати в кожному євреї прагнення до тшуви — покаяння і повернення до Всевишнього.Трублять у шофар після завершення ранкової молитви, бо й Моше свого часу піднімався на гору зранку.Трублення здійснюється протягом усього місяця, щоб попередити народ про наближення Дня Суду й пробудити прагнення до тшуви. Адже природа звуку шофара така, що він вселяє тривогу в серця людей, як сказано у Писанні: «Чи може народ не стривожитися, коли в місті пролунає шофар?» (Амос 3:6). Звук шофара ніби проголошує: «Прокиньтеся, сплячі, від свого сну, дрімаючі — від дрімоти, вдивіться у свої вчинки й розкайтесь у гріхах». Так писав Рамбам.У переддень Рош га-Шана в шофар не трублять, щоб провести межу між трубленням у елул, яке є давнім єврейським звичаєм, встановленим нашими мудрецями, та трубленням у Рош га-Шана, заповіданим Торою.Починаючи з другого дня новомісяця елул і аж до Ошана раба, останнього дня свята Сукот (включно), в ашкеназьких громадах у ранкову та вечірню молитви включають 27-й Псалом. Цей звичай базується на Мідраші, що пояснює перші слова Псалма: «Господь — світло моє й спасіння моє». Мідраш тлумачить, що слова «світло моє» стосуються Рош га-Шана, «спасіння моє» — Йом Кіпуру, а подальші слова «бо Він укриє мене в Своїй кущі» нагадують про свято Сукот. За звичаєм, установленим Арі, цей Псалом читають після ранкової та післяполуденної молитви.У деяких єврейських громадах прийнято після завершення молитви при великій кількості людей читати Псалми — десять або більше — відповідно до місцевого звичаю.Той, хто пише в цьому місяці листа, має на початку чи наприкінці вказати побажання адресатові, щоб він здобув милість і благословення Небес, був виправданий у День Суду, вписаний у Книгу Життя і удостоївся остаточного схвального підпису.Сенс цього звичаю — нагадати собі та іншим про наближення Дня Суду, про необхідність готуватися до нього, зробити тшуву й просити милості у Всевишнього.Люди, які з особливою ретельністю виконують заповіді Тори, зазвичай саме в цьому місяці перевіряють кашрут тфілін і мезуз у своїх домівках, а також інших предметів, пов’язаних із виконанням заповідей. Усе, що потребує виправлення, виправляється негайно.За давнім звичаєм, у кожен із днів елул у синагогах проголошується: «Поверніться, діти-відступники» (Йірмеягу 3:14).

Псалом 27Давида. Б‑г — моє світло і моє спасіння: кого мені боятися? Б‑г — твердиня мого життя: кого мені лякатися?Коли наближалися до мене злочинці, супротивники й вороги мої, щоб пожерти тіло моє, — вони самі спіткнулися й упали.Якщо стане проти мене військо — не злякається серце моє; якщо почнеться проти мене війна — і тоді я сподіватимуся.Одного просив я у Б‑га, лише цього прагну: перебувати в Домі Б‑га всі дні життя мого, споглядати красу Б‑га й відвідувати Його Храм.Бо Він укриє мене у Своїй оселі в день лиха, сховає в потаємному місці Свого шатра, піднесе мене на скелю.І тепер піднесеться голова моя над ворогами, що оточують мене; у Його шатрі принесу я жертви славослів’я, співатиму й гратиму перед Б‑гом.Почуй, о Б‑же, голос мій, коли я кличу; помилуй мене й відповідай мені!До Тебе звернене серце моє, виконуючи наказ Твій: «Шукайте обличчя Мого». Шукатиму обличчя Твого, Б‑же.Не ховай від мене обличчя Твого, у гніві не відкинь раба Твого. Ти був помічником моїм; не відкинь мене й не залиш мене, Б‑же спасіння мого!Бо батько мій і мати моя залишили мене, але Б‑г прийме мене.Настав мене, Б‑же, на шлях Твій і веди мене дорогою правди заради тих, хто стежить за мною.Не віддавай мене на сваволю ворогам моїм, бо повстали проти мене неправдиві свідки, які дихають наклепом.Якби я не вірив, що побачу добро Б‑га на землі живих…Надійся на Б‑га, будь мужнім, і нехай зміцниться серце твоє. Надійся на Б‑га!

❗Великі процеси вимагають великих лідерів.Хашмонаї та Йєгуда Маккабі — приклади людей, які взяли на себе відповідальність і повели народ.Лідер має бути здатний ухвалювати нестандартні рішення і вести людей уперед.❗Ханука нагадує про це щороку. 📌Побажання🕎Нехай світло Хануки надихає і підтримує нас увесь рік —щоб ми були гідними людьми й гідними євреями!

Зрілі системи повинні проходити крізь кризи.Ханука повна уроків про те, як оборонятись від темних сил і знаходити нові сили в моменти слабкості.Вивчаючи ці сюжети, ми зростаємо.

Що ми про неї знаємо?Свічки 🕯️, ханукія 🕎, пончики 🍩, севіон 🌀…Але сьогодні поговорімо про чудо.Що таке диво?Ми звикли думати, що це щось, що порушує закони природи.На івриті чудеса називають нісім — «прапори», або ніфлаот — «знамення». Це прояв могутності Б-га.Після перемоги маккавеїв над греко-ассирійцями сталося диво:масло, якого вистачило б лише на один день, горіло у Храмовому світильнику вісім днів — доки приготували нову чисту олію.А поруч — інше диво: перемога невеликої жменьки відданих людей над потужною армією.Маккавеї запалили Менору, попри спротив тих, хто прийняв грецькі звичаї та будував язичницькі храми в Єрусалимі.Чому ж ми святкуємо насамперед диво з олією, а не військову перемогу?Бо диво з олією було явним — усі його бачили.А перемога, хоч і велика, виглядала природною.Тому через явне чудо люди навчилися розпізнавати приховані дива — і зрозуміли: усе, навіть найзвичніше, приходить від Б-га.💫 А які ханукальні дива траплялися з вами?

У ХХ столітті рав Кук створив підхід, який дозволяє євреям використовувати цінні інструменти інших культур, зберігаючи єврейську сутність.Але процес почався раніше:📎єврейські мудреці частково взяли методи грецького текстового аналізу;ідея еманацій неоплатоніків вплинула на формування кабалістичної системи сфірот;📎Рамбам запозичив у Аристотеля логічні моделі.❗Так здійснюється благословення Тори:«Яфет мешкатиме в наметах Шема» — тобто мудрість греків служитиме розвиткові мудрості єврейської.

Коли виникає духовний конфлікт, ми ясніше розуміємо, хто ми і чим відрізняємось від інших.📌Ханука дає привід замислитися над суттю єврейського погляду на світ:❓Що ми принесли людству❓Яку місію заклав Всевишній у єврейський народ*Грецьке світобачення і єврейський монотеїзмПерша Греція — язичницька, з багатьма богами.Євреї протиставляють цьому єдиного Б-га й етичний монотеїзм.Пізніша Греція — колиска науки та логіки.В їхній системі немає місця чуду.❗А ми віримо, що Б-г керує світом, не обмежуючи Себе законами природи.І ханукальне диво з олією — символ того, що раціональність і віра можуть співіснувати.

Духовний центр Хануки — відновлення Менори в Храмі.Греки осквернили Храм, позбавивши його єврейської сутності. Євреї знову запалили Менору — і неначе відродили Храм.Храм у нас самихФізичний Храм зруйнований.Але духовний Храм — у Вищій реальності та… всередині людини.Менора — в нас.Олія — в нас.Світло — в нас.

Головна прикраса Хануки — запалення свічок.Ритуал у юдаїзмі — це не «формальність», а інструмент зв’язку між світом земним і Вищим.Свічки та олія несуть глибинні смисли. Серед них — символіка Мошіаха (помазанника).Вісім як символ нескінченностіУ математиці знак нескінченності — перевернута вісімка.У кабалі сім нижніх сфірот пов’язані з нашим світом, а починаючи з восьмої — це вже Вищий світ, доступ до якого вимагає духовного досвіду.

З усіх єврейських свят лише Ханука має чіткий військово-переможний аспект. Євреї та їхні сусіди століттями не звикли сприймати євреїв як воїнів. Нижче — надкороткий огляд єврейського героїзму:Авраам вступає у війну проти світових правителів, щоб врятувати Лота, — і перемагає.Шимон і Леві карають місто Шхем за наругу над Діною.Під час виходу з Єгипту великим воєначальником стає Йеошуа бін-Нун.У давні часи вирізняються пророчиця Двора, герой Шимшон, цар Давид — видатний полководець і поет.Згодом Ізраїль стає провінцією імперій, втрачає державність, але євреї часто воюють як найманці та відомі своєю доблестю.Ханука пробуджує бойовий духГреки зазвичай не нав’язували свою культуру силою, але з’явився фанатичний імператор, який вирішив зламати єврейський спосіб життя.Тоді піднялися Хашмонаї і повели народ — і євреї перемогли, зберігши свою віру.У XX столітті євреї воюють у Першій та Другій світових війнах, виявляючи героїзм. Багато з них стають основою армії Ізраїлю.І образ «слабкого єврея» змінюється на образ сильного воїна-захисника.далі буде..

Надзвичайно важливо, щоб з дитинства в нас зберігалися теплі, радісні, красиві сюжети. Дорослішаючи, ми спираємось на них — хоча й не обмежуємося лише дитячим досвідом.У Хануку це:Матеріальна радістьХанукальні гроші — хануке-ґелт (ідиш) або дмей Ханука (іврит). Подарунки, якими дорослі підтримують інтерес дитини до свята.Навіть за радянських часів багато дідусів і бабусь давали дітям ґелт — це було безпечно, бо не мало яскраво виражених ознак юдаїзму.«Смакові» спецефектиДорослі борються з дієтами, а Ханука приносить саме те, що зазвичай «не можна» — пончики, латкес, усе смажене в олії. Діти запам’ятовують чисту радість цих смаків на все життя.«Естетичні» спецефектиКонцерти, виступи, свята — у Хануку їх завжди багато, адже немає обмежень, властивих іншим святам Тори. Пончики в антракті — класика.ГраГоловний символ для дітей — дрейдл (савівон).Головний образСвічки або масляні світильники на вікні, коли в домі тепло, а надворі холод, вітер і сніг. Контраст, який ідеально записується в пам’ять дитини.Дитяча Ханука — це світло, тепло, радість, смаки, дзвін монет.Багато «радянських» євреїв цього не отримали, але ми можемо дати це нашим дітям зараз.

Вісім свічок можна розглядати як вісім щаблів розвитку людини: від маленької дитини — до лідера світового масштабу.1. Дитяча свічка2. Військово-патріотична (підліткова)3. Ритуальна4. Храмова5. Ідентифікаційна («Ми — це не вони»)6. Інтеграційна («Ми беремо найкраще від них»)7. Антикризова («Навчаємось на помилках»)8. ЛідерськаВісім тем-свічок діляться на дві групи (по чотири в кожній):Перша група — класичний світ єврейства з темами, доступними більшості.Друга група — «пост-пост-модерн», де єврейський погляд:стає доречним для народів світу;збагачується мудрістю народів;захищений від темних сил;готовий взяти відповідальність за долю світу.

🌿 10 традицій Хабаду в день Ошана Раба1️⃣ 📖 Читання книги «Дварім»Уночі, до опівночі, читають усю книгу «Дварім» (Второзаконня).Ребе Рашаб і Ребе читали її наодинці, а Тегілім — уже разом із громадою.2️⃣ 🙏 Спільне читання ТегілімПісля опівночі читають увесь Тегілім (Псалми).У цю ніч промовляють «Йеhі рацон» після кожної книги, і Ребе стояв під час усього читання.3️⃣ 🌙 Бодрість до світанкуПісля читання Тегілім не лягають спати — залишаються на навчанні всю ніч.Ця ніч вважається часом, коли вироки року остаточно скріплюються милосердям.4️⃣ 🍎 Роздача яблук із медомЗа давнім хабадським звичаєм ґаббаї роздають усім солодкі яблука.Вдома їх їдять із медом у своїй суці — на знак солодкого року та милості.5️⃣ 🌿 Підготовка ара́ви (верби)Гілки ара́ви зв’язують листям лулава.Любавицькі Ребе особисто готували ара́ву для всіх членів родини.6️⃣ 🪶 Хіббут ара́ви (ударяння гілками)Перед ударянням Ребе відділяв гілки, рахував їхі злегка вдаряв об землю — як символ пом’якшення строгості.7️⃣ 👶 Благословення дітейРебе Раяц легенько торкався дітей гілками ара́ви —дорослих тричі, а дітей — на один раз більше, ніж їм років, промовляючи: «Гвурот мемутакот» (пом’якшені строгості).8️⃣ 📚 Винос усіх свитків ТориПід час молитви Ошанот у день Ошана Раба з ковчега виносять усі свитки Тори,щоб пробудити найбільшу радість і святість.9️⃣ 🍯 Солодка трапезаНа святковій трапезі подають халу з медом і креплах — вареники з м’ясом, як символ радості й лагідного суду.🔟 💰 Збільшення у цдаціУ день, коли «суд пом’якшується добром», прийнято давати більше цдаки, ніж зазвичай.джерело: https://t.me/LubavitcherRebe770  

Сьогодні в Анатівці святкуємо Сімхат Бейт hа-Шоева — свято радості, світла й духовного піднесення! Приєднуйтеся до нас, щоб розділити світло свята, виконання заповіді Арба Мінім й добрий настрій! Анатівка Початок свята о 13:30Чекаємо всіх!

📅 12 жовтня / 20 Тішрея🕜 13:30📖 У програмі свята:🌿 Виконання заповіді Арба Мінім🍽️ Трапеза у суці🎉 Святкова програма🎶 Музика🎠 Атракціони для дітей та дорослих🚌 Трансфер від Центральної синагоги м.Києва — 12:30🚐 Виїзд з Анатівки — 15:30–16:00🔗 Реєстрація за посиланням: https://forms.gle/yqwFCNaNdZ9DfNmE6🤝 Шановні друзі!Будь ласка, заздалегідь запишіться на святкування!

Роздача «Леках» у переддень Йом-Кіпуру 🍯У хасидських громадах Хабад прийнято просити й отримувати «леках» (медівник) у переддень Йом-Кіпуру. Сенс цього звичаю: якщо людині судилося протягом року просити допомоги в інших — цим вона нібито виконує свій «вирок» заздалегідь, і решта року проходить для неї в солодощах і благословенні.Нер а-Хаїм (свічка життя) 🕯️У Хабад прийнято, щоб одружені чоловіки запалювали в синагозі особливу свічку, яка називається «Нер а-Хаїм», як засіб для довголіття.Традиція трьох тарілок супу на завершальній трапезі 🍲Існував звичай їсти три тарілки супу на завершальній трапезі. Якщо часу замало, то бажано додати хоча б три ложки супу, символізуючи цю традицію.Благословення хасидів і учнів єшивиПісля молитви Мінха в переддень Йом-Кіпуру Ребе благословляв усіх хасидів, а потім давав окреме особливе благословення учням єшиви — безпосередньо перед молитвою «Коль Нідрей» (першою молитвою в Йом-Кіпур).Читання Тегілім увесь день 📖У Хабад прийнято читати Псалми (Тегілім) протягом усього святого дня (окрім часу молитви), щоб у синагозі безперервно звучав потік Псалмів.Кітель (білий халат) і ґартель (молитовний пояс) РебеРебе молився в Йом-Кіпур у кітелі, зробленому з сорочки Ребе Мараша, яка одягається через голову, а не як звичайна сорочка, та з ґартелем Ребе Цемах-Цедека.Підняття до Тори в Мінху на «Мафтір Йона»У Хабад існує звичай, що Ребе піднімається до читання «Мафтір Йона». Це єдиний день у році, коли він піднімається до Тори не на Шахаріт, а саме на Мінху.Молитва Маарів після святаПрийнято молитися Маарів після посту, одягненими в кітель і таліт, але вже зі шляпою на голові.Авдала і Кідуш Левана (благословення Місяця)Ребе здійснював Авдалу та змінював тканинне взуття на шкіряне у своєму кабінеті, і лише після цього виходив для виголошення Кідуш Левана.Йом-Кіпур 5734 — Війна Судного дняУ цей день розпочалася війна «Судного дня». За кілька місяців до неї Ребе попереджав про необхідність зміцнюватися в Торі, молитві та вихованні дітей, пояснюючи, що саме з цього приходить сила «перемагати ворога». Після початку війни його слова сприймалися як пророцтво.джерело: (https://t.me/+8KbDy9dQVqAxZWE8 )

🍽️ Перша трапеза — 6.10.25 ⏰ 19:30 (вечірня трапеза у 🌿 суці)🍽️ Друга трапеза — 7.10.25 ⏰ 13:00 (денна трапеза у 🌿 суці)🍽️ Третя трапеза — 8.10.25 ⏰ 13:00 (денна трапеза у 🌿 суці)🍽️ Четверта трапеза — 13.10.25 ⏰ 19:30 (вечірня трапеза у 🌿 суці)🍽️ П'ята трапеза — 14.10.25⏰ 19:00 (вечірня трапеза у 🕍 ВМЗ)🕊️ Для участі необхідно зареєструватися за посиланням:https://forms.gle/osjFgRgUorgpeegr7 на ті трапези, які Ви бажаєте відвідати.⚠️ Попередній запис обов’язковий! ✅ХАГ СУКОТ САМЕАХ!

Дорогі друзі, нехай цей Рош га-Шана стане для кожного з нас новим початком, наповненим світлом, добром і надією.Єврейський Новий рік — це не лише свято, а й День Вищого Суду. Ми стаємо перед Вс-вишнім із проханням про життя, здоров’я і мир. Саме зараз вирішується, яким буде наш наступний рік — і тому ми бажаємо вам доброго та солодкого запису в Книзі життя.Наші молитви сьогодні — за мир в Україні, за захист наших воїнів і за спокій усього світу. Нехай цей рік принесе нам здійснення найголовнішого прохання — миру й безпеки для наших родин та нашої землі.Нехай у ваших домівках завжди панує любов і гармонія, нехай ваші серця будуть сповнені радості й вдячності, а кожен день нового року приносить лише добрі новини.Від усієї нашої Громади — з найщирішими побажаннями:Гарного та солодкого року! Шана това уМетука!

Напередодні Рош аШана встають до настання ранку для читання Слихот і покаяних молитов, намагаючись завершити тшуву, бо це останній день перед Днем Суду, що знаходиться в нашому розпорядженні, коли всі створіння проходять перед Творцем як худоба перед господарем. Цього дня ми більше, ніж будь-коли, остерігаємося образити іншу людину чи інакше згрішити перед нею, і намагаємося, щоб ніщо не відволікало нас від процесу тшуви.Вдумаємося: адже людина, яка має постати перед судом земного, смертного царя, неодмінно відчуває сум'яття і страх, і йому не спаде на думку займатися сторонніми справами — він повністю поглинений підготовкою до суду і думає про те, як йому здобути царську милість і благати царя про прощення. Наскільки ж серйознішою має бути його поведінка, коли він постає перед царем царів. Всевишнім, якому відомі всі таємниці серця.Грішник, який запізниться з каяттю, зробить належне йому день у день покарання набагато важчим, бо знає, що розгнівав Царя, як і те, що є шлях спасіння — шлях тшуви. Незважаючи на це, він наполягає на своїй непокорі, і хоча будь-якої миті може стати на правильний шлях, продовжує грішити, бо не боїться Його гніву і покарання.Наші мудреці вчили: «Розповідають притчу про банду розбійників, яких цар ув'язнив. Вони викопали підземний хід і вибралися на волю, але один з них вважав за краще залишитися у в'язниці. Коли прийшов тюремник і побачив підземний хід, майже порожню камеру і єдиного в'язня, що залишився в ній, він побив його палицею, кажучи при цьому: «Жалюгідна людина! У твоєму розпорядженні був підземний хід - чому ж ти не поспішив ним скористатися і не повернув собі свободу? Це ж можна сказати і про тшуву - "підземний хід", що знаходиться в розпорядженні грішника. Якщо він не хоче скористатися ним, то викликає ще більший гнів».Існує звичай постити напередодні Рош аШана до полудня. У Мідраші говориться: «За цю посаду людині прощається третина її гріхів». Ми писали про це у 1-му томі нашої книги.У ранковій молитві напередодні Рош аШана Таханун не читається, проте ми читаємо його разом зі Сліхотом у цей день — навіть якщо Слихоти читаються після настання ранку (тобто в годину, коли вже можна читати ранкову молитву).джерело: https://toldot.com/ 

Сіманім у вечірній трапезі Рош аШанаНаші мудреці казали, що прикмета (симан) – це серйозна річ. Тому на самому початку трапези Рош аШана виконуються звичаї, мета яких — розпочати новий рік із добрих прикмет.Під час вечірньої трапези Рош аШана, оскільки починається новий рік, прийнято їсти деякі речі — «симанім», «символи», промовляючи при цьому короткі прохання про майбутній рік, звернені до Творця, головне слово яких співзвучне назві того чи іншого «символу».Насамперед це гранати, в яких багато зерен, і прийнято говорити: «Хай буде воля Твоя… щоб у нас було так багато заслуг, як зернят у граната».Яблуко з медом. Прийнято просити, щоб «рік був солодкий, як яблуко в меді».Фініки - на івриті фінік називається "тамар", що співзвучно кореню "там"(закінчити) - просимо, "щоб закінчилися вороги наші". Голова риби їдять голову, і просять – «…щоб ми були головою, а не хвостом» Буряк, можна взяти і бурякове листя, бадилля. Простіше взяти буряк і зробити з нього якийсь салат. Буряк на івриті "селечок" - від кореня "прибрати" - просимо, "щоб забралися вороги наші".Є ще кара – це такий сорт гарбуза. На арамейському "кара" означає "гарбуз". Коли їдять гарбуз, говорять два прохання: на кара [«давній» гарбуз] - «шикарі гзар діней-ну» - «щоб був розірваний суворий вирок», а на звичайний, помаранчевий гарбуз [який родом з Америки] кажуть «щоб були зачитані наші заслуги» (на івриті «лікроа» – порвати, а «лікро» – прочитати)."Цімес" на ідиш - це кориця. Окремо беремо борошно, яйце, трохи олії, сіль, перець, перемішуємо і маленькими шматочками додаємо в тушковану моркву. І все це вариться разом. На івриті морква — «гезер», співзвучно слову «гзар» — «вирок», просили, «щоб нам було винесено добрий вирок, і щоб поганий вирок було розірвано».джерело:toldot.com

Новий Ніж на Рош Ашана - згулу на Парнасу.Є хороша згула на Парнасу (достаток) - купити новий Ніж на Рош Ашана і заточити його. Джерело цієї оригінальної сгули від מהמהרי”א מיזדטשוב יצחק אייזיק אייכנשטיין – (Рав Іцхак Айзік Ейхенштейн) і написана про неї ד׳ Також згадується у книзі “Таамей а-мін'агім”, остання брошура רמו.У чому сенс сгули: заточування ножа видаляє його недоліки, тим самим натякаючи на видалення недоліків у серці людини. Кінцеві букви у вірші Теїлім 145:16: "פותח את ידך"ח ת ךСкладають слово חתך - "надріз" - і цей вірш пов'язаний з статком. Крім того, у Рош аШана Б-г – Той, Хто חותך חיים לכל חי – (“Хотех хаім ле коль хай” – Зрізає Життя кожної живої істоти). Є ще пояснення: якщо людина нехтує крихтами хліба, це до бідності. Коли є гострий ніж, менше крихт і це згулу на парнасу.Хатах (חתך) означає “зрізати” на івриті і це Ім'я Ангела, відповідального за засоби до існування: “נגד השם הפרנסה המרומז בס״ת של פותחד Кінцеві букви слів з Теїлім (145:16): «Потіях ет Ядеха» פותח את ידך – “Відкриваєш руку Твою” – утворюють слово “Хатах”. Слово, яке далі слідує у цьому вірші: «Умасбіа» – (задовольняти) – мається на увазі бажання кожної живої істоти – має гематрію = 428, так само, як і слово “Хатах” = 428. (“Нитій Гавріель” 11:1)Сгулу полягає в тому, щоб купити новий ніж, занурити його в мікву, а потім заточити його. Не можна купувати ніж із зазубринами – тупий ніж чи ніж із зазубринами – це символ Гвури, а гладкий гострий ніж – це виправлена ​​зброя, яка не завдає болю, що пов'язує його з якістю Хесед. Дарувати такий ніж не потрібно. Як передають зі слів Бешта, людина має купити такий ніж сама.(Шульхан Арух, Орах Хаїм, סימן קפ, ד,переклад Рабаніт Леї Хізгіяєвої, Олександр Цві Сипков)джерело: https://silatehilim.com/

За законом Тори, мінімальний обов’язок на Рош га-Шана — це 9 звуків: тричі ткія–труа–ткія.• Ткія — протяжний звук.• Труа — уривчастий звук, схожий на плач. Але мудреці сперечалися: який саме плач мала на увазі Тора? Є короткі звуки (труа), середні (шварім), а також комбінація обох. Щоб вийти з цього сумніву, постановили протрубити всі варіанти. У результаті виходить 30 звуків. Саме це й є обов’язковий мінімум, зафіксований у махзорі (святковому молитовнику). Однак на практиці в багатьох громадах уже сотні років існує звичай трубити 100 разів. Звідки ця цифра?Наші мудреці пов’язали її з біблійним епізодом: мати воєначальника Сісри, який загинув у бою з євреями, чекала сина, а коли він не повернувся — розридалася. Сказано, що її плач і схлипи були сто разів. На згадку про це й на противагу її сльозам у Рош га-Шана трублять сто разів у шофар. Тільки в Ізраїлі?Ні, цей звичай існує в усіх єврейських громадах світу — і в Ізраїлі, і в діаспорі. Різниця може бути лише в порядку та розподілі трублень під час молитви. Як навчитися трубити?Шофар — це непростий інструмент. Потрібно навчитися правильно складати губи та дмухати так, щоб звук був чіткий. Зазвичай тренуються заздалегідь, починаючи за кілька тижнів до свята. Традиційно учитель передає цю навичку учневі, але сьогодні можна знайти і відеоінструкції, і навіть спеціальні майстер-класи.