Друзі, наближається особливий Шабат — Шабат глави «Бемідбар». У цей день, під час «Раава де-Раавін» (часу найвищого благовоління Всевишнього перед завершенням Шабату), ми маємо особливий звичай, встановлений Ребе.📜 Історія звичаюУ 1986 році (5746 р.) Ребе звернувся з щирим проханням: зробити цей Шабат символом єдності єврейського народу.Оскільки Шабат «Бемідбар» — це субота, коли ми благословляємо місяць Сіван і готуємося до дарування Тори, надзвичайно важливо відтворити ту атмосферу, яка панувала біля гори Синай:«Як одна людина з одним серцем».👥 Що ми робимо?Ребе запропонував організовувати цього дня хасидські фарбренгени під гаслом:«Як добре і як приємно сидіти братам разом!»Програма зустрічі проста й глибока:• Спільний фарбренген — адже сказано, що «преломлення хліба зближує серця».• Слова Тори — обговорення тем любові до ближнього (Агават Ісраель) та єдності народу.• Взаємна підтримка — кожен має підтримати й надихнути свого друга (а жінки — подругу) на добрі справи та зміцнення зв’язку між нами.🎯 МетаЗібратися всім разом — «і старий, і малий, сини й доньки» — щоб наповнити світ енергією єдності. Коли ми єдині внизу, Всевишній відкриває Свої благословення згори.📍 Де б ви не були цього Шабату — організуйте невелику зустріч, скажіть «Лехаїм» і додайте у світ тепла та єдності!Шабат Шалом!джерело:  Любавицький календар

 43-й день відліку Омера."У тридцятиденний період жалоби після кончини Алтер Ребе, в одному з нічних видінь, у яких він являвся Цемах Цедек, він промовив йому маамар «Ал шлоша дварім аолам омед».Завершивши маамар, Алтер Ребе сказав: «Якщо від чоловіка першим виходить сім’я — вона (жінка) народжує дівчинку» — це про твою матір¹; «якщо ж від жінки першою виходить сім’я — вона народжує хлопчика» — це про тебе»."chabad.org

За кілька днів ми відзначатимемо Рош Ходеш Сіван — початок особливого місяця, сповненого глибокого змісту, історії та традицій.Ходеш Тов! Нехай цей місяць буде світлим, вдалим і мирним.

Відповідь:Спостерігаючи за навколишнім світом, людина часто стикається з парадоксом: багатство нерідко зосереджується в руках людей, далеких від духовності та дотримання релігійних законів. Це породжує закономірні питання про Б-жественну справедливість.Передусім важливо визнати: задум Всевишнього вищий за наше сприйняття. Як сказано у пророка Йешаягу: «Мої думки — не ваші думки». Ми бачимо лише фрагмент реальності, тоді як Творець судить кожного, виходячи з його особистого потенціалу та унікальних обставин. Неможливо однозначно визначити, хто є «праведником», а хто «грішником», не знаючи всієї глибини людського життя і тих внутрішніх боротьб, які веде людина.Традиція вчить розрізняти наявність грошей і сам стан багатства. У трактаті «Піркей Авот» сказано: «Хто багатий? Той, хто радіє своїй частці». Гроші — лише інструмент. Можна володіти мільйонами, але жити в постійному страху, конфліктах і незадоволеності, що фактично робить людину бідною. І навпаки — той, хто цінує те, що має, володіє внутрішнім спокоєм і щастям, які неможливо купити.Іноді великі гроші посилаються людині як випробування або, за словами царя Шломо (Коелет), як «багатство, що зберігається на шкоду своєму власнику». Історія знає чимало прикладів, коли статки ставали причиною падіння, ув’язнення або глибокої депресії.Існує і глибший аспект. Згідно з Торою, Всевишній абсолютно справедливий і не залишається в боргу ні перед ким. Якщо людина, яка загалом веде неправильний спосіб життя, зробила хоча б кілька добрих вчинків, вона має отримати за них винагороду.Для праведника нагорода часто відкладається на Майбутній світ — щоб бути вічною і досконалою.Для грішника Всевишній може «виплатити» винагороду тут, у матеріальному світі — через гроші й успіх, щоб повністю розрахуватися з ним ще за життя. У такому випадку багатство виявляється не благословенням, а способом завершити всі рахунки на землі.Важливо пам’ятати: матеріальний достаток — це насамперед відповідальність. Це ресурс, даний Б-гом для того, щоб робити світ кращим, допомагати тим, хто потребує, і підтримувати справедливість. Успіх інших не має збивати нас зі шляху. Справжня мета життя — не накопичення цифр на рахунку, а вибудовування правильних стосунків із Б-гом і людьми.Матеріальне благополуччя приходить і відходить за волею Провидіння, але духовні здобутки залишаються з людиною назавжди. Справжня віра — у розумінні того, що все, дане нам Всевишнім — від шматка хліба до великого багатства — надане саме в тій мірі, яка необхідна для виконання нашої унікальної місії на землі.джерело: https://toldot.com/