Запрошуємо вас на виставки, що наповнюють простір світлом і кольором 🌿З 4 по 24 березня у галереї «Скрипаль на даху» відбудуться дві особливі експозиції:🎨 «Квіткова ретроспектива» Валентини Главун🎨 «Палітра натхнення» художника Альберта Лейзера ФельдманаВідкриття — 4 березня о 18:00.Це можливість зупинитися серед щоденної метушні й дозволити мистецтву тихо поговорити з душею.Чекаємо на вас у Києві, вул. Шота Руставелі, 13.

📜 Витоки постановиУ 1963 році, в шабат тижневої глави «Шміні», Сьомий Любавицький Ребе — Менахем Мендл Шнеєрсон — запровадив відому «постанову про обмеження напоїв». Йшлося про спиртне на хасидських фарбренгенах: не більше трьох-чотирьох маленьких чарок «лехаїм», причому їхній загальний об’єм не мав перевищувати «ревііт» (приблизно 86 мл).Ребе підкреслював: навіть це дозволено лише за повної впевненості, що людина не сп’яніє. Якщо ж є бодай найменший ризик — заборонено й це.Відтоді постанова стала невід’ємною частиною хабадської дисципліни, особливо серед студентів єшиви «Томхей Тмімім». 🔥 Чому питання виникає саме в Пурім?Свято Пурім пов’язане із заповіддю «ад дло яда» — «до такої міри, щоб не розрізняти…». Цей вислів наводиться в Талмуді та кодифікований у Шулхан Арух.Звідси й сумнів: якщо в Пурім існує обов’язок особливої радості, чи поширюється на цей день «постанова про обмеження напоїв»? 🗣️ Висловлювання РебеУ різні роки Ребе висловлювався по-різному:🔹 У 1964 році, на перший Пурім після запровадження постанови, він сказав, що «на цей день обмеження не застосовуються».🔹 Однак уже в 1965 році Ребе уточнив: обмеження діє і в Пурім, як і в інші свята — за винятком чотирьох келихів Песаха, які є окремою заповіддю.Пізніше він неодноразово повторював, що постанова залишається чинною і в Пурім, і в Сімхат-Тора. ⚖️ Виняткові рокиПроте були чотири Пурими (1966, 1979, 1981, 1989), коли Ребе прямо заохочував виконання «ад дло яда» буквально. У ті роки справді пили більше звичного.Але важливо: це були конкретні вказівки на конкретні роки, а не скасування постанови загалом. 🍷 «Вино Тори» замість вина в келиху📖 Підхід ХАБАДуУ хасидизмі ХАБАД особлива увага приділяється розуму — розумінню й усвідомленню. Тому надмірне вживання алкоголю розглядається як щось таке, що суперечить самій суті служіння.Ребе підкреслював: якщо людина вважає, що без спиртного вона не зможе молитися чи радіти — це самообман.✉️ Листи РебеУ листах 1950-х років Ребе писав, що колишня традиція рясного вживання спиртного змінилася з двох причин:1️⃣ Хасидські вчення стали більш доступними й зрозумілими.2️⃣ Місія «поширення джерел назовні» потребує ясності свідомості.Він навіть називав надмірне пиття «огидним явищем», якщо воно веде до втрати самоконтролю. 🎓 Особлива вимога до студентівСтуденти єшиви розглядаються як «царство священників». Тому до них вимога особливо сувора: жодного сп’яніння.Ребе говорив: справжній «шпіц ХАБАД» — це не той, хто порушує обмеження, а той, хто поширює хасидизм і працює над собою. 💡 Що таке справжнє «ад дло яда»?В одному з листів Ребе писав, що інколи достатньо «однієї краплі», якщо людина справді хоче піднятися над своїм его. А якщо ні — не допоможе й ціла бочка.Справжнє сп’яніння Пурима — це сп’яніння змістом, вірою, радістю. 🎭 Пурім: радість без втрати гідност 🎉 Радість вище розумуПурім — унікальне свято. Навіть порівняно з іншими йом-товами воно вирізняється особливою формою радості. У хасидських бесідах підкреслюється, що радість Пурима — вище звичних рамок.Але «вище рамок» не означає «без рамок узагалі». 🛑 Небезпека крайнощівРебе неодноразово застерігав: людина, яка втрачає контроль, не стає духовнішою. Навпаки — вона посилює матеріальну сторону своєї природи.Алкоголь може створити ілюзію піднесення, але справжня радість приходить із внутрішньої праці. 🌊 «Коли весь світ стане напоєм»Ребе часто цитував вислів, що в епоху Машіаха «все стане напоєм» — тобто світ наповниться знанням Всевишнього.До того часу наше завдання — зберігати ясність, гідність і внутрішню дисципліну. 🏁 Підсумок«Постанова про обмеження напоїв» — це не технічне правило, а духовний орієнтир.Пурім навчає нас радіти без страху, але й без втрати себе.Справжнє «лехаїм» — це життя, наповнене змістом.Якщо бажаєте, можу підготувати окрему статтю лише про чотири виняткові Пурими з детальним історичним описом подій у 770. джерело: 📖 Любавицький календар  

«Сувій Естер», який ми читаємо у свято Пурим, має досить загадкову відмінність від інших книг Святого Письма. У всій історії чудесного порятунку єврейського народу від жахливого геноциду жодного разу не згадується Ім'я Всевишнього. Події розгортаються ніби «самі по собі», без явного втручання «надприродної» сили.Це «дивне» відсутність згадки про Б-га у Книзі Естер має просте пояснення, яке дав раббі Авраам Ібн-Езра. Хоча він був містиком і кабалістом, у своїх коментарях до Тори та Святого Письма він завжди пропонував найбільш раціональне тлумачення. У передмові до коментаря на Книгу Естер Ібн-Езра зазначає, що цей сувій був написаний придворним юдеєм Мордехаєм, одним із великих учителів нашого народу, а його копії були розіслані по всій імперії Ахашвероша. Мордехай розумів, що Книгу Естер перекладуть перською мовою і внесуть до царських літописів. Перси були язичниками, і Мордехай побоювався, що вони, безсумнівно, замінять у перекладі Ім'я Всевишнього іменами своїх ідолів. «Тому, – каже Ібн-Езра словами Книги Приповістей Соломонових (25:2), – Слава Всевишнього – приховувати справу».Це просте, раціональне пояснення Ібн-Езри добре узгоджується із самою суттю Книги Естер, на що натякає її ім'я – «Естер», що давньоєврейською означає «таємниця». Як влучно зазначає талмудичний мідраш, події Книги Естер містяться в Торі натяком, у Второзаконні (31:18): «Я приховаю Лик Свій у той день». Найбільше чудо пуримського порятунку було приховане в природному перебігу подій, у законах природи.А «закони природи, – навчав засновник хасидизму раббі Ісроель Баал-Шем-Тов, – це також чудо, що свідчить про Творця. Це – найвище з чудес. Але через те, що це чудо постійно повторюється, ми звикаємо до нього і сприймаємо як щось само собою зрозуміле». «Б-жественний Лик» ніби прихований. Історія Пурима нагадує нам, що все, що відбувається у світі, – це наслідок Б-жественного Провидіння, а не просто збіг обставин.Рав Дов-Бер ГаскелевичМатеріал надано журналом «Лехаїм».

9 адара-II 5700 року (351 рік до н.е.) — (18 лютого 1940 року) — Шостий Любавцький ребе рабі Йосеф-Іцхак прибув до США.Насправді судно, на борту якого перебував рабі Йосеф-Іцхак (ребе Раяц), який дивом втік від нацистів, пришвартувалося в нью-йоркській гавані ще 17 лютого, о 18 годині вечора, але за законом пасажирам судна, що прибуло до Нью-Йорка після 16 години, не дозволялося спускатися на берег до ранку наступного дня.Наступного дня тисячі людей, представники всіх американських єврейських організацій і навіть посланці мера прийшли в порт для того, щоб зустріти ребе Раяца.джерело: chabad.odessa 

Сьогодні 8 Адара 5786 року📌 5700 (1940) рік.Ребе Йосеф Іцхак Шнеєрсон (Раяц) прибув до берегів Сполучених Штатів після виїзду з Європи під час Другої світової війни.Через закриття порту йому не дозволили зійти з корабля до наступного дня — 9 Адара.1️⃣ Алтер Ребе одного разу запросив до себе молодого хасида з учнів Магіда з Межерича і, як мав звичай, наспівно промовив:«Мені заповідано: “І навчайте ними синів ваших”, а ти зобов’язаний годувати й забезпечувати свою сім’ю. Тож поміняймося: я дам тобі все необхідне, щоб ти міг виконувати свій обов’язок, а ти навчай мого сина» — йшлося про майбутнього Дов-Бера Шнеурі (Мітелер Ребе).І пояснив порядок навчання:Спершу вивчають літери алфавіту.Що таке «алеф»? Крапка вгорі, крапка внизу і лінія посередині — це і є «алеф».Єврейська дитина повинна знати, що «алеф» Тори — це «йуд» угорі (Всевишній, Ім’я Якого починається з літери «йуд»), і «йуд» унизу (єврей), а лінія, що їх поєднує, — це віра, яка об’єднує їх.Інша версія:«Йуд» угорі — це душа;«йуд» унизу — тіло;а лінія посередині — це трепет Небес (богобоязливість), що поєднує їх.2️⃣ Мій батько й учитель (Ребе Рашаб) пише в одному зі своїх листів:«Одна добра дія краща за тисячу зітхань. Наш Б-г живий, а Тора і заповіді — вічні. Залиш зітхання й докладай зусиль у практичній праці — і Б-г тебе благословить». 

Громада ХаБаДГромада ХаБаД у США почала розвиватися в часи погромів у Росії, коли багато хасидів емігрували. Згодом Америка стала одним із головних центрів ХаБаД у світі, а 770 — його серцем.Ребе писав у брошурі «Бейт Рабейну шебе-Бавель», що обрав місце в «нижній півкулі», щоб поширювати хасидизм там, де ще немає Тори. Ще одна причина — більшість євреїв нашого покоління живе саме в Америці.Попередній Ребе — Йосеф Іцхак Шнеєрсон — говорив: «Десять вигнань пережив Любавич», а американське вигнання — останнє перед побудовою Храму.Могила Ребе Раяца знаходиться на кладовищі Монтефіоре в Нью-Йорку. Прибуття Ребе до АмерикиПерший візит Йосефа Іцхака Шнеєрсона до США відбувся у 1930 році. Він перебував там близько пів року та зустрівся з президентом країни.Вдруге Ребе прибув назавжди у 1940 році через Другу світову війну. Майбутній Ребе — Менахем Мендл Шнеєрсон — зміг приїхати лише у 1941 році.У ті роки Америка була далекою від релігійного життя. Тоді Ребе Раяц сказав:«Америка із нішт андерш» — «Америка не відрізняється», показуючи, що й тут можна жити повноцінним єврейським життям.Слово «ופרצת» — «І розширишся» — стало девізом діяльності ХаБаД в Америці. Заснування єшиви «Томхей Тмімім»Одразу після приїзду Ребе РАЯЦ відкрив у США єшиву «Томхей Тмімім». Він говорив, що вони приїхали не просто жити, а працювати з самовідданістю, щоб Америка стала місцем Тори.Єшива швидко стала найбільшою в країні. Її учні наповнили світлом єврейські домівки та надихнули рабинів і громади по всій Америці. Підтримка президентівДеякі президенти США висловлювали повагу й підтримку Ребе та ХаБаД. Зокрема:● Джиммі Картер підписав закон про День освіти;● Рональд Рейган підтримав ініціативу «Момент мовчання».Завдяки цим зусиллям ХаБаД зміг поширювати свої вчення та зміцнювати єврейське життя по всій Америці. На фото: мер Балтимора, пан Бреннінг, приймає Ребе Раяца під час його першого візиту до Сполучених Штатів.джерело: Любавицький календар