🏛 Храмова гора (Ар га-Баїт)За часів царя Шломо Храмова гора мала розміри 500 × 500 ліктів. На її територію вели п'ять входів:з південного боку — подвійні ворота Хулди;із західного боку — ворота Кіфонус;з північного боку — ворота Таді;зі східного боку — ворота Шушан.Пізніше цар Ірод, розширивши площу Храмової гори, додав ще троє воріт із західного боку.Головною частиною Храмової гори був центральний двір, у якому стояла будівля Святого Храму. На решті території розташовувалися різноманітні споруди та приміщення, серед яких:📖 Дім Учення (Бейт га-Мідраш), де вивчали й обговорювали закони Тори та Талмуду.🏛 Зала для службовців Храму.🛡 Збройова палата — на випадок ворожого нападу.🛠 Приміщення, де зберігалися інструменти для ремонтних робіт.📯 Місце сурмлення — спеціальний майданчик, звідки перед настанням Шабату сурмили в шофар (баранячий ріг), сповіщаючи народ про час припинити роботу й готуватися до святого дня.джерело: chabad.org

📅 29 Тамуза 5786 рокуАйом-йом«Було знайдено записку, написану рукою Цемах Цедека, такого змісту:"Я прийняв рішення щоночі вивчати відкриту частину Тори протягом шести годин стоячи".І, дякувати Б-гові, він виконав своє рішення та ґрунтовно вивчив увесь Вавилонський і Єрусалимський Талмуд, а також усі чотири частини кодексу Шульхан Арух.» джерело: 📖 Любавицький календар(https://t.me/+8KbDy9dQVqAxZWE8)

14/07/2026Київ: росіяни знову атакували столицю. Виникли пожежі в Голосіївському та Дарницькому районах містаГолосіївській район: внаслідок влучання горіло складське приміщення. Пожежа ліквідована.Дарницький район: на відкритій місцевості горіли автомобілі. Пожежа ліквідована.На іншій локації виявлено вирву, пошкоджені скління вікон головного корпусу, а також в допоміжній будівлі на території однієї із шкіл-інтернату.Ще за двома адресами зафіксовані падіння уламків у дворі житлового будинку та на приватний будинок. Без пожеж.На щастя, жертв і постраждалих немає!ㅤджерело: (https://t.me/+IffoCwNTQWUwNzhi)

📌29 тамуза 4865 року (13 липня 1105 року) — йорцайт (річниця відходу з цього світу) найвидатнішого коментатора Тори — рабі Шломо Іцхаки (Раші).Раші («Рабейну Шломо Іцхаки» — «Наш учитель Шломо, син Іцхака») народився у містечку Труа у 1040 році в шанованій єврейській родині, яка виводила свій родовід через мудреців Талмуду рабі Йоханана Сандлара і Гілеля Старшого до царя Давида. Першим його вчителем був батько, рабі Іцхак, а потім юнак переїхав до Вормса і Майнца, де навчався під керівництвом відомих мудреців рабі Яакова бен Якара та Іцхака бен Єгуди.У 25 років, уже будучи відомим єврейським ученим, Раші повернувся до рідного Труа, де й провів усе життя. Тут він заснував єшиву, що стала головною у Північній Франції та Німеччині.У всьому єврейському світі як учні, так і вчителі сприймають його коментарі до Тори, книг пророків і Талмуду як найважливішу допомогу в розумінні цих текстів. Більше того, на коментарях Раші ґрунтуються численні праці пізніших коментаторів. Ребе у своєму циклі «Сіхот Раші» («Бесіди про коментарі Раші») неодноразово демонстрував, як просте, на перший погляд, розуміння тексту великим коментатором насправді включає багато рівнів тлумачення і часто допомагає розв’язати труднощі, що виникають у тексті, а також за допомогою простих слів, узятих із мідрашів, пропонує нові інтерпретації прочитаного. Цікаво, що хоча Раші й обіймав посаду рабина Труа, на життя він заробляв виноробством, і, відповідно, всі ці вражаючі тексти писав у вільний час.Синів у Раші не було, але його доньки мали незвичайні для жінок знання Талмуду, і одна з них навіть допомагала батькові у складанні коментарів. Чоловіки трьох доньок Раші були видатними талмудистами, а з онуків найбільш відомі рабі Шмуель бен Меїр (Рашбам) і рабі Яаков бен Меїр Там.Останні роки життя рабейну Шломо Іцхаки припали на період Першого хрестового походу, коли загинули багато його родичів і друзів. джрело: chabad.odessa

Уявіть собі справжній історичний детектив, який уже понад сто років хвилює єврейський світ. У розпал революційного хаосу до рук хасидів потрапив архів царської поліції. І це були не звичайні чиновницькі звіти, а старовинні рукописи з підписами самого засновника хасидизму — Баал-Шем-Това — та його відомих учнів.Навколо цієї знахідки одразу спалахнули палкі суперечки. Одні зі сльозами радості цілували рукописи й вважали їх безцінною святинею, інші ж наполягали, що це лише майстерна підробка. Дискусія триває й донині.🕵️‍♂️ Як знайшли архів?Усе сталося 1918 року, під час громадянської війни на території колишньої Російської імперії. Закони фактично не діяли, а стара влада стрімко руйнувалася.У Херсоні натовп розгромив будівлю місцевої ЧК, яка успадкувала архіви колишньої царської таємної поліції. Секретні документи просто викинули на вулицю. Місцеві торговці, перебираючи папери, несподівано натрапили на старі єврейські листи з підписами видатних хасидських праведників.Документи перевезли до Одеси й почали продавати просто на ринках. Спочатку багато хто вважав їх фальшивкою, однак на паперах були офіційні державні штампи. Згодом з'ясувалося, що поліція вилучила цей архів багато років тому під час обшуку в знаменитого Ружинського Ребе — рабі Ісраеля з Ружина.Коли хасиди зрозуміли, яка коштовність перед ними, заможний хасид Шмуель Гурарій викупив архів і подарував його П'ятому Любавицькому Ребе — Ребе Рашабу.Разом із документами збереглися й особисті речі Баал-Шем-Това: срібна табакерка у формі риби, срібна башточка та його особиста печатка.📝 Оригінали чи копії?П'ятий Любавицький Ребе, а згодом Шостий і Сьомий Ребе, надзвичайно уважно дослідили ці документи — рядок за рядком.Вони одразу чесно зазначили:«Це не оригінали. Ці літери написані не рукою самого Баал-Шем-Това».У XVIII столітті не існувало ні друкарських засобів, ні сучасних способів швидкого копіювання. Отримавши лист від свого вчителя, хасиди прагнули поділитися ним з друзями в інших містах, тому вручну переписували його. Під час такого переписування могли з'являтися помилки: пропущені слова, неправильні літери чи неточні дати.Водночас керівники Хабаду наголошували: попри помилки переписувачів, духовний зміст і головна ідея цих листів залишаються достовірними.⚡ Чому виникла суперечка?Не всі прийняли цей висновок. Чимало відомих рабинів та істориків заявили, що весь архів є підробкою.Основні аргументи критиків були такими:усі близько 300 листів нібито написані приблизно 30 різними людьми, однак стиль викладу дуже схожий, наче їх створив один автор;у текстах виявлено історичні неточності щодо дат і назв міст;автори часто підписувалися іменами своїх матерів (наприклад: «Ісраель, син Сари»). Такий спосіб традиційно використовують у проханнях про благословення чи зцілення, але для звичайного листування він виглядає незвично.🛡️ Як Любавицький Ребе захищав архів?Сьомий Любавицький Ребе рішуче виступав на захист архіву й відповів на ці зауваження.Він пояснював, що саме помилки можуть бути одним із найсильніших доказів автентичності. Якби хтось навмисно створював підробку заради наживи, він ретельно перевірив би кожну історичну деталь. Подібні неточності природно виникають саме тоді, коли люди швидко переписують текст для власного користування.Крім того, Ребе зазначав, що в той час на півдні України навряд чи знайшлася б людина, здатна самостійно створити близько трьохсот складних кабалістичних текстів.Подібність стилю також має природне пояснення: учні Баал-Шем-Това наслідували манеру викладу свого вчителя. До того ж у листах містяться відомості та подробиці, які були відомі лише в колі родин хасидських Ребе.🏛️ Де архів перебуває сьогодні?У 1930-х роках частину листів було опубліковано в хасидському журналі «А-Томім».Під час Другої світової війни Шостому Любавицькому Ребе вдалося вивезти цей архів із Радянського Союзу.Сьогодні архів і особисті речі Баал-Шем-Това зберігаються в Нью-Йорку, у Брукліні, в бібліотеці Любавицького Ребе.📸 На фото: лист Баал-Шем-Това з Херсонського архіву.📖 Джерело: «Любавицький календар».

У період з 1 по 9 ава (останні дев’ять днів перед постом 9 ава — Тіша бе-Ав) єврейська традиція включає не лише обмеження та траурні звичаї, а й особливі теми для вивчення, що відповідають духові цього часу. Ось основні напрямки:📚 Що прийнято вивчати з 1 по 9 ава:📖 Книги з траурним та руйнівним змістомЦе пов’язано з забороною вивчати «веселі» або радісні теми з Тори у ці дні:Мідраш Ейха Раба (מדרש איכה רבה) — агада до книги «Плач Єремії»Талмудичні агадоти про руйнування Храму, наприклад:трактат Гітін 55б–58аСанґедрін 104 — історії про останніх царів і події руйнуванняКнига Йов — як символ стражданьКнига Плач Єремії (Меґілат Ейха) — особливо ближче до 9 аваПророцтва про руйнування у книгах пророків: Єшаягу (Ісая), Єрміягу (Єремія), Єхезкель (Єзекіїль)📜 Закони трауру та руйнування ХрамуГалахот Бейн а-Мецарім — закони Трьох тижнів і Дев’яти днівГалахот Тіша бе-Ав — піст, молитви, поведінкаЗакони й обговорення з трактату Тааніт (מסכת תענית), особливо розділи, пов’язані з постами та трагічними подіями🕍 Теми, пов’язані з Храмом та його відновленнямХоча у будні дні цих дев’яти днів прийнято обмежувати радісне навчання, у шабат дозволено також вивчати:Закони й устрій Храму (наприклад, трактат Мідот – מסכת מידות)Пророцтва втіхи й відновлення (Ісая, розділ 40 і далі)💡 Чому обмежують вивчення Тори?Бо Тора приносить радість, а в дні скорботи за Храмом це недоречно. Однак усе, що стосується руйнування, страждань і втрат — дозволено і навіть бажано.