Адар — шостий місяць року від Тішрея і дванадцятий від Нісана. Це особливий місяць єврейського календаря, наповнений світлом, радістю й відчуттям внутрішньої перемоги.Саме про нього сказано:«משנכנס אדר מרבים בשמחה» — «З настанням Адара примножують радість».Знак місяця — Риби (Дагім).📅 Адар у високосний рікУ високосний рік є два місяці: Адар I та Адар II.Пурім святкують в Адарі II, а в Адарі I відзначають «Пурім катан».Питання, коли саме починається обов’язок «примножувати радість», обговорювалося законоучителями. Дехто вважав — лише з Адара II, адже Пурім припадає саме на нього.Однак Любавичський Ребе підкреслював, що радість стосується всього місяця Адар, включно з Адаром I. Більше того, він закликав починати радіти вже з першого Адара, не залишаючи місця для похмурості та надмірної строгості.У 5752 (1992) році Ребе пояснив особливу глибину високосного року:60 днів радості (два місяці Адара) відповідають галахічному принципу «бітуль бе-шишім» — анулювання в шістдесяти. Так радість здатна «анулювати» всі перешкоди й пришвидшити розкриття Геули.🎉 «Примножують радість»У Гемарі (Тааніт 29а) наводяться слова рава Шмуеля бар Шилата від імені Рава:«Як із настанням Ава зменшують радість, так із настанням Адара — примножують радість».Це постановлення закріплене в галахі Ріфом, Рошем та іншими авторитетами.Але що означає «примножувати радість»?Це не просто гарний настрій. Це свідома праця — додати в Торі, у молитві, у добрих справах, в єдності між євреями. Радість Адара — це радість віри, радість перемоги світла над темрявою.🌟 «Брія мазалей» — сильний мазальТам само сказано:«Якщо в єврея є суд із неєвреєм, нехай уникає місяця Ав (несприятливий мазаль) і намагається вести справу в Адарі — коли мазаль сильний».Постає запитання: адже сказано «אין מזל לישראל» — «у Ізраїля немає мазаля»?Пояснення мудреців різні.Але Ребе пояснює глибше: протягом року єврей може змінити свій мазаль через молитву й заслуги. Проте в місяці Адар сам мазаль стає сприятливим за своєю природою. Це пов’язано з народженням Моше — розкриттям сутнісної душі Ізраїля, що вище за будь-яку астрологію.Мідраш розповідає, що Аман обрав Адар для знищення євреїв, знаючи, що в цьому місяці помер Моше. Але він не знав, що в цьому ж місяці Моше народився — і саме народження переважило.✨ «Венагафох гу» — переворотСуть місяця Адар — це «ונהפוך הוא» — переворот.Темрява перетворюється на світло, страх — на торжество, вирок — на спасіння.Тому Адар — це не просто календарний місяць.Це стан душі.Примножувати радість — означає розкривати внутрішню силу, здатну змінювати реальність.джерело: 📖 Любавичський календар

Сьогодні 1 Адара 5786 року. Другий день Рош Ходеш.📌 (5691) — Ребе Раяц розпочинає свій візит до містечка Ракшик, Литва.«Тора Ор», розділ, що починається словами «Нехай не буде в тебе безплідної», пункт, що починається словами «І ось потому»:«במסירת נפש בפ"ע [בפני עצמו]» — «у самопожертві самій по собі (самостійно)».Пояснення абревіатури: «בפנימית עצמותו» — «у внутрішній сутності його».Написано: «Виходить людина до праці своєї і до роботи своєї аж до вечора».Отже, кожна душа при своєму сходженні вниз має загальні та приватні види праці. У цьому зміст слів «виходить людина до праці своєї» — що вихід душі з її перебування у висотах небес, у скарбниці душ, і її сходження зі щабля на щабель, аж поки вона не приходить зодягнутися в тіло, природну душу й тваринну душу — усе це заради того, щоб «людина — до праці своєї», тобто до загальних видів служіння: підсилити форму над матерією, освітити світ світлом Тори й свічкою заповіді.«І до роботи своєї» — це приватна праця, адже кожна душа має особливе, індивідуальне служіння в розумі й у якостях (емоційних властивостях) відповідно до своєї природи та своєї сутності.«Аж до вечора» — поки є час діяти, як сказано: «сьогодні — щоб виконувати їх».У глибинному сенсі пояснення вірша полягає в тому, що він стосується всієї сукупності піднесення, яке звершується через сходження душі вниз. «Виходить людина» — тобто при піднесенні душі після того, як вона була внизу, зодягнена в тіло, — «до праці своєї»: у Майбутньому світі вона займається відповідно до того, як займалася в цьому світі; і якщо людина встановлювала постійний час для вивчення Тори, то й там її вводять у намети Тори.«І до роботи своєї» — якщо вона займалася своїм служінням належним чином, тоді її піднесення — «аж до вечора»: вона піднімається від рівня до рівня, поки не досягає приємності й солодкості самої Сутності Безмежного, благословен Він. джерело: 📖 Любавицький календар

📌1 адара 2448 року (1313 рік до н.е.) — Дев'ята єгипетська кара — єгипетська темрява.Темрява була дев'ятою за рахунком карою, яку Всевишній обрушив на єгиптян, які відмовлялися відпустити синів Ізраїля з рабства. Цього дня щільна темрява накрила землю. «Не бачили один одного, і не вставав ніхто зі свого місця три дні» (Бо 10:23). До Виходу з Єгипту залишилося 6 тижнів.📌1 адара 4924 року (27 січня 1164 року) — Йорцайт (річниця відходу з цього світу) рабі Аврагама бен Меіра Ібн Езри.Єврейський поет, граматик, філософ, коментатор Тори, астроном і лікар рабі Аврагам Ібн Езра народився в 1089 році в іспанській Туделі, навчався в Кордові і дружив з великим поетом і коментатором Тори рабі Йегудою Галеві. У 1140 році рабі Аврагам покинув Іспанію і наступні роки його життя пройшли в мандрівках по Франції, Провансу та Італії (він навіть відвідав Лондон). У ці роки рабі Аврагам Ібн Езра написав більшість зі своїх 108 творів. Припускається, що він написав коментарі до всіх книг ТАНАХа (Біблії), хоча до нас дійшли лише окремі їх частини. Його коментарі набули широкої популярності і вивчалися майже нарівні з коментарями Раші (рабі Шломо-Іцхакі, найвидатніший коментатор Тори).Авторитет рабі Аврагама в галузі граматики був настільки великий, що довгий час він навіть вважався одним з основоположників граматики мови іврит.📌1 адара приблизно 5423 року (8 лютого 1663 року) — Йорцайт (річниця відходу з цього світу) рабі Шабтая бен Меїра га-Когена Каца (Шах).Рабі Шабтай бен Меїр відомий також як «Шах», за акронімом назви його книги «Сіфтей коген» («Уста священика») — коментаря до «Йоре деа», одного з розділів законодавчого кодексу «Шулхан арух». Одночасно з надрукованою в Кракові «Сіфтей коген» в Любліні виходить у світ ще один коментар до «Йоре деа» — «Турей загава» рабі Шмуеля га-Леві (рабі Таз). Ці дві праці отримали високі оцінки сучасників і зайняли належне місце в єврейській історії.джерело: chabad.odessa

 На цьому сайті ви можете написати імена та прохання:https://ekotel.org.il джерело: profile.php?id=100066499578462&locale

 Хіба це не ті самі прояви Б-жественної волі? Чому ж до Імен звертатися можна, а до ангелів — ні? Щоб зрозуміти це, важливо розрізнити дві речі: як ми називаємо Всевишнього і до Кого ми звертаємося.Коли людина молиться й вимовляє різні Імена — наприклад, чотирибуквенне Ім’я, Елокім, Цваот та інші, — вона не звертається до різних «сил». Вона звертається до Єдиного Творця, але називає Його тим проявом, який відкривається в даній ситуації. Так пояснюють мудреці: Всевишній «називається за Своїми діяннями». Імена — це мова людини, спроба описати, як Творець являє Себе у світі, залишаючись при цьому абсолютно Єдиним.Ангели влаштовані інакше. Ангел — це не «ім’я» і не «аспект», а створена істота, окрема реальність, сотворена Всевишнім для виконання певного завдання. Ангел не є джерелом сили. Він не обирає, не вирішує і не діє сам по собі. Він — посланець, інструмент здійснення волі Творця. Навіть якщо ангел цілком підпорядкований Всевишньому, він усе одно залишається не Творцем, а творінням.І саме тут проходить принципова межа. Молитва в юдаїзмі — це не просто прохання про допомогу. Це акт зв’язку і визнання: «Ти — джерело всього». Тому молитися можна лише Тому, Хто є Джерелом. Звернення ж до ангела, навіть у формі «передай, допоможи, зроби», переводить людину в режим посередництва: ніби існує певна «служба», до якої зручніше звернутися напряму. Це вже небезпечно нагадує релігійну помилку, яку Тора називає служінням чужим силам.Цю думку різко формулює Єрусалимський Талмуд: якщо прийшла біда, не слід взивати ні до Михаеля, ні до Гавриеля, а лише до Всевишнього. Не тому, що ангели «погані», а тому що навіть правильний посланець не має права зайняти місце Адресата.Можна навести простий приклад: цар дозволяє підданим звертатися до нього, називаючи його «мудрим», «милостивим», «справедливим». Це не порушує вірності царю. Але якщо підданий почне просити міністра — навіть найвідданішого й призначеного самим царем — він порушить головне правило: звертатися слід до царя, а не до чиновника.Отже, Імена Всевишнього — це способи звернення до Єдиного Творця через Його прояви. Ангели ж — творіння, що виконують доручення. Тому молитва до ангелів в юдаїзмі неможлива: вона руйнує саму основу віри — прямий зв’язок людини з Творцем, без посередників.джерело: toldot.com

Під час будівництва розв'язки Ейн-Тут на півночі країни археологи виявили рідкісну кам'яну печатку, якій близько 3 000 років.Артефакт датується VIII століттям до н. е. і належав жителю біблійного Юдейського царства. джерело: IsraelinUkraine