Тому що ключовим моментом у спасінні євреїв стала трапеза Естер, на яку вона запросила Амана й Ахашвероша. І сталося це спасіння завдяки сильному сп’янінню двох головних учасників трапези.Зараз я розповім, як це було, і ви все зрозумієте самі.Коли Ахашверош і Аман прийшли до Естер, цар сказав їй: «Ну що, Есті, давай вип’ємо!»Естер відповіла: «Звичайно, давай!»І вони стали пити. Причому цариця, схоже, пила зовсім трохи – лише для пристойності, а от два її гості прийняли так, що їм точно було мало не здавалося.Коли Естер вирішила, що настав відповідний момент, вона розповіла царю, що Аман задумав зробити з її народом.Ахашверош чесно спробував обуритися, але раптом відчув, що йому стає зовсім погано, і йому терміново потрібно вийти в сад, поки не сталося щось ганебне.Поки царя не було, Аман, хоч і був сильно п’яний і ледь пересувався, встав і спробував дійти до ложа, на якому сиділа Естер, щоб благати про пощаду.Дійти він дійшов, але втриматися на ногах не зміг і повалився прямо на царицю…І тут якраз повернувся Ахашверош, у якого вже повернулася здатність тверезо оцінювати ситуацію!А далі, як кажуть, – вже історія.Який із цього висновок?Такий, що напиватися в Пурим повинні тільки чоловіки. Адже якби Естер на своєму бенкеті пила нарівні з усіма, то, швидше за все, вона не змогла б виконати свою роль у порятунку єврейського народу, і нам не було б що святкувати. Лехаїм, Лехаїм!І, жінки, звісно, теж будуть пити – як без цього? Але потроху У Книзі Якостей сказано: Вс-вишній ЛЮБИТЬ того, хто не п’є до сп’яніння!Розкажіть друзям! Автори:Рав Ліпа Ерман і Сара Рахель

1️⃣ Кампанія «Пурім» (Мівца Пурім) 📢Головна вказівка Ребе — не святкувати наодинці. Хасиди ХаБаДу вирушають у лікарні, на військові бази й навіть до в’язниць, щоб кожен єврей міг почути Мегілу та виконати заповіді свята.2️⃣ Духовна підготовка 📖Серед хасидів прийнято вивчати глибокі хасидські вчення (маамари) Любавицьких Ребе. Вони розкривають внутрішній, духовний сенс перемоги над Аманом і зв’язку євреїв із Творцем.3️⃣ Традиційні «креплах» 🥟На Пурім прийнято їсти креплах — вареники з м’ясом усередині. Це символ «прихованого» чуда: як м’ясо сховане в тісті, так і рука Всевишнього була прихована за ланцюгом «випадкових» подій у Сувої Естер.4️⃣ Сп’яніння через Тору 🍷Ребе не радив багато пити (до 40 років), а досягати стану «ад де-ло яда» (коли стирається розмежування між «благословенний Мордехай» і «проклятий Аман») через глибоке занурення у вивчення Тори, а не через алкоголь.5️⃣ Мішлоах манот через посланця 🎁У ХаБаДі намагаються виконати заповідь буквально — передаючи подарунки (манот) другові через третю особу, «посланця». Це підкреслює особливий зв’язок і єдність між людьми.6️⃣ Махацит а-Шекель 💰У Тааніт Естер (піст перед святом) прийнято давати три монети «половинного номіналу» (наприклад, три монети по півшекеля або півдолара) на згадку про внески до Єрусалимського Храму. Прийнято давати за всю родину, а також за дітей до бар- і бат-міцви.7️⃣ Пурім ґелт 💸Як і на Хануку, на Пурім дітям дають святкові гроші. Це привчає їх до радості виконання заповідей і до того, щоб самим давати цдаку (благодійність).8️⃣ Маски й костюми 👺Переодягання нагадує, що навіть коли Всевишній «прихований» (Його Ім’я жодного разу не згадується в Мегілі), Він невидимо керує світом. Діти часто обирають образи героїв Сувою Естер або хасидських праведників.9️⃣ Радість понад межами 🚀Пурімські застілля (фарбренгени) в ХаБаДі славляться своєю енергією. Вважається, що радість цього дня «прориває всі перепони» і настільки велика, що Пурім — єдине свято, яке не буде скасоване навіть у добу Машиаха.🔟 Вище, ніж Йом Кіпур ✨У хасидизмі пояснюється, що Йом а-Кіпурім — це лише день «як Пурім» (Ке-Пурім). Пурім вищий, адже ми досягаємо святості через радість і освячення матеріального світу, а не через відмову від нього.Пурім самеах! 🥳🎉 джерело: 📖Любавический календарь

Сьогодні 13 Адара 5786 року. Піст ЕстерУ Мінху (денну молитву) не читають Таханун.Мій пан, батько, учитель і наставник сказав:«Мені ясно, що коли єврей-хасид сидить у Бейт-Мідраші (домі навчання) і вивчає або повторює вчення хасидизму публічно — це радість для предків (праведників, Ребе попередніх поколінь). І їхньої радості достатньо для нього, його дітей і внуків, щоб було даровано достаток блага — як у матеріальному, так і в духовному».«І прийшов Амалек, і воював з Ізраїлем у Рефідим» — сама назва місця натякає, що вони «ослабили свої руки» (рифу єдейгем) у вивченні слів Тори. Коли людина виявляє слабкість у Торі — а ж бо вивчення Тори призначене для того, щоб її виконувати і дотримуватися — тоді приходить Амалек і охолоджує запал єврея.«І воював з Ізраїлем» — слово «Ісраель» є абревіатурою вислову: «Є шістдесят тисяч літер у Торі» (Йеш Шішім Рібо Отійот ла-Тора). Адже в кожного з народу Ізраїлю є своя літера в Торі, і тому серед євреїв прийнято брати участь у написанні літери в сувої Тори. Амалек прагне охолодити святість цієї Тори.Порада проти цього: «Обери нам мужів» — людей Моше (Мойсея), адже «поширення Моше відбувається в кожному поколінні» (ітпаштута де-Моше бе-холь дора), і в кожному поколінні є голови тисяч Ізраїлевих.«Вийди, воюй з Амалеком» — сказано в однині, бо Тора вічна в кожному поколінні, у будь-який час і в будь-якому місці однаковою мірою.джерело: Любавический календарь Любавицький календар

Звичай перед ПуримомПеред денним молитовним служінням Мінха у день Посту Естер (зазвичай це напередодні свята Пурим) існує цікавий звичай: давати 3 монети номіналом у половину шекеля, долара, євро або 50 копійок.При цьому промовляють: «На згадку про половину шекеля».У чому ж суть цього звичаю і чому він виконується саме в цей день?Рамо (рабі Моше Ісерліс) у кодексі законів Шульхан Арух (розділ Орах Хаїм 694:1 – закони єврейського календаря та свят) пише:«Дехто вважає, що перед Пуримом потрібно дати половину монети, яка перебуває в обігу в цьому місці та в цей час, на згадку про половину шекеля, яку давали в місяці Адар. А оскільки поняття “трума” (подаяння, пожертва) згадується у Торі тричі (в уривку про половину шекеля), потрібно дати три такі монети».Джерело заповіді в ТоріУ тижневій главі «Кі-Тіса» (Шмот, 30:12-16) сказано:«І сказав Всевишній Моше: Коли будеш злічувати синів Ізраїлю, нехай кожен дасть викуп за свою душу Всевишньому при злічуванні їх, щоб не було пошесті серед них при підрахунку. Ось що вони дадуть: кожен, хто підлягає зліченню, дасть половину шекеля, святого шекеля (де шекель = 20 гера), половину шекеля як приношення для Всевишнього. Кожен, хто досяг 20 років, дасть це приношення. Багатий не додасть, а бідний не зменшить – половину шекеля як приношення для Всевишнього, на спокуту ваших душ. І це буде синам Ізраїлю на спомин перед Всевишнім, щоб спокутувати ваші душі».Рамбам і кодекс Сефер-а-Хінух включають цю заповідь до 613 заповідей Тори. Однак, згідно з думкою інших коментаторів (наприклад, Віленського Гаона), закон про збір шекелів – це частина процесу жертвоприношень та служіння в Храмі, що був переданий від Моше усно, без прямого згадування в Письмовій Торі.

13-те адара (або 11-те, якщо 13-те припадає на Шабат) — це день посту, день Тааніт Естер. Його встановлено на згадку про те, як Мордехай, Естер і весь народ Ізраїлю постили 13-го адара — у день, коли «вороги євреїв сподівалися здолати їх, але сталося так, що самі євреї здолали своїх ворогів; і зібралися євреї у своїх містах…» (Естер, 9).Єврейський пістУ цей день сини Ізраїлю постили й просили Всевишнього про перемогу в битві зі своїми ворогами. Свого часу Моше також постив перед битвою з Амалеком. Цей піст означав, що Ізраїль сподівається перемогти не лише грубою силою, а передусім звертається з молитвою до Небес — і Небеса у Своєму милосерді дають йому силу здобути перемогу. Тому і за часів Мордехая Ізраїль постив перед тим, як вийти на бій із ворогом, який прагнув його знищити.На згадку про цей піст було встановлено на майбутні покоління Тааніт Естер — щоб ми пам’ятали: Всевишній знає, коли ми потрапляємо в біду, чує кожного, хто в пості й молитві щиро повертається до Нього, як це робили наші прабатьки в тяжкі часи.Натяк на піст 13-го адара міститься в Книзі Естер (Мегілат Естер), де сказано: «І вони встановили для себе і для своїх нащадків пости й молитви» (Естер, 9).Цей піст названо на честь Естер, бо саме вона першою почала постити і сказала Мордехаю:«Іди, збері́ть усіх євреїв, що перебувають у Шушані, і постіться за мене; не їжте й не пийте три дні, ні вночі, ні вдень; і я з моїми служницями також буду постити» (Естер, 4).Хоча Тааніт Естер встановлений на згадку про інший піст (адже триденний піст Естер і Мордехая відбувся 13-го, 14-го і 15-го нісана, одразу після того, як стало відомо, що Гаман 13-го нісана розіслав листи з наказом убивати євреїв, а ми постимо 13-го адара на згадку про піст перед битвою), проте ми називаємо його на честь Естер — на пам’ять про те, що вона першою вдалася до посту, коли народ Ізраїлю опинився в небезпеці.Існує думка, що Тааніт Естер встановлений насамперед на згадку про триденний піст 13-го, 14-го і 15-го нісана. Але оскільки ми не могли встановити щорічний піст у радісному місяці нісан — місяці Виходу з Єгипту, коли поститися загалом заборонено, — наші мудреці постановили постити 13-го адара, в день, коли євреї зібралися, щоб боротися зі своїми ворогами. І хоча Тааніт Естер є пам’яттю про триденний піст, мудреці «пом’якшили» його, встановивши лише одноденний піст.Існує також звичай, за яким деякі люди постять у перші два понеділки та перший четвер після свята Пурім — на згадку про триденний піст, оголошений Естер.Дехто постить 13-го адара не лише вдень, як переважна більшість, а й уночі — щоб Тааніт Естер нагадував нам не тільки про піст перед битвою, а й про цілодобовий триденний піст Естер.

Дорогі друзі!Пурім наближається, і ми з радістю запрошуємо вас на урочисте читання Мегілат Естер у Центральній синагозі Києва. Коли? 2 березня / 13 адара – 18:30 (вечірнє читання) 3 березня / 14 адара – 09:00 (ранкове читання)Разом згадаємо дивовижну історію порятунку єврейського народу, почуємо кожне слово з Сувою Естер і поринемо в атмосферу справжнього Пуріму! Чекаємо на вас!