Грабіжники старожитностей, яких затримала влада під час незаконних розкопок на східних схилах гори Скопус («Хар га-Цофім»), випадково привели археологів до давньої єврейської майстерні періоду Другого Храму з виготовлення кам’яного посуду.📸: Управління старожитностей Ізраїлю

Іноді виснаження приходить не раптово — воно заходить тихо, майже навшпиньки.Не з гучним «я більше не можу», а з малого:«не сьогодні»,«немає сил»,«потім».Ця воронка дуже точно показує, як людина поступово втрачає не лише енергію, а й контакт із собою. Спочатку ми відмовляємося від того, що “не обов’язкове”: відпочинку, зустрічей, спорту, хобі. Потім життя звужується до функції — просто виконувати обов’язки. А далі навіть базові речі починають здаватися непосильними.Психіка працює цікаво: у стані перевантаження мозок економить ресурс. І першими “відключаються” саме речі, які насправді цей ресурс відновлюють. Виходить парадокс — людина прибирає зі свого життя те, що могло б її врятувати.Особливо небезпечна фраза:«У мене немає часу на себе».Бо дуже часто за нею стоїть не брак часу, а хронічне виснаження.Важливо пам’ятати:вигорання — це не слабкість і не лінощі. Це сигнал нервової системи про те, що людина занадто довго жила в режимі “треба”, забуваючи про “можна”, “хочу” і “мені боляче”.І вихід із цієї воронки рідко починається з великих змін.Частіше — з дуже маленьких кроків:• виспатися,• поїсти без поспіху,• вийти на повітря,• попросити про допомогу,• дозволити собі не бути “сильним” 24/7.Навіть свічка не світить, якщо вигоріла до дна. Людина — теж.

У нашому житті є місце жалю та каяттю. Це здорові, конструктивні почуття, але лише за двох умов: 1) якщо вони є реакцією на справді поганий вчинок і 2) якщо ці переживання приводять до того, що погані вчинки більше не повторюються. Саме це визначає тшуву — механізм Тори для виправлення поведінки.Рабі Вассерман порівнював тшуву з механізмом очищення: «Якби не було очищення, довелося б носити одяг, доки він не став би зовсім брудним, а потім його потрібно було б просто викинути». Самоосуд подібний до викидання одягу, а тшува видаляє плями.Багато хто вважає, що від нас вимагається каятися лише за активні порушення, наприклад крадіжку. Але це помилка. Рамбам пише, що ми повинні робити тшуву також за гнів, заздрість та інші погані риси характеру. Позбутися їх, коли вони вже вкорінилися, набагато важче.Чи зробить людина тшуву, залежить від її здатності робити вибір. Концепція дарованої Б-гом свободи вибору, свободи волі (хофеш бхіра), є основою єврейської традиції. Однак багато хто погоджується з цим принципом лише на словах, теоретично, вважаючи себе нездатними реалізувати його на практиці. Вони вірять, що спадковість або вплив оточення роблять вибір майже неможливим.Ніхто не заперечує їхнього величезного впливу на нашу попередню поведінку. Але, згідно з поглядом когнітивної психології, вони продовжують впливати на нашу поведінку сьогодні лише тому, що ми й далі навіюємо собі ті самі переконання та мисленнєві шаблони, які колись формували нашу поведінку. Ці переконання й шаблони значною мірою є ірраціональними. Вони сформувалися в нас у дитинстві внаслідок того тлумачення подій нашого життя, яке ми давали тоді. Однак сьогодні ми здатні сприйняти нові, більш усвідомлені інтерпретації. Так ми можемо звільнитися від впливу минулого.Звісно, це нелегко. Наші думки, «внутрішні діалоги», зазвичай швидкі й автоматичні. Потрібні зусилля та практика, щоб усвідомити їх і розпізнати. Хоча ми можемо постійно працювати над тим, щоб змінити свій спосіб мислення, іноді звичні стереотипи все ж прослизатимуть попри всі наші зусилля. Через ці труднощі ми навряд чи зможемо повністю позбутися впливів минулого. І хоча в принципі ми контролюємо свою поведінку й можемо змінити її будь-якої миті, на практиці ця свобода часто буває обмеженою.У статті про тшуву рабі Єхіель Шлезінгер описує правильну послідовність виправлення негативних рис характеру. Він пояснює, що складність тшуви, виправлення цих якостей, походить від того, що ми йдемо неправильним шляхом. У тшуві, пов’язаній з окремим поганим вчинком, жаль передує виправленню. А при виправленні усталених поганих звичок виправлення передує жалю. Цей порядок описує пророк: «Коли повернуся — тоді жалкуватиму».Сенс його слів пояснюють Рамбам і рабейну Йона. Роблячи тшуву в неправильному порядку, людина може настільки переповнитися усвідомленням своїх гріхів і проступків та впасти в такий біль і смуток, що зміни здаватимуться їй абсолютно неможливими. Інакше кажучи, якщо людина має давню погану звичку, вона не повірить, що здатна її позбутися, доки справді себе не змінить.Засновник руху морального самовдосконалення — Мусар — рабі Ісраель із Саланта говорив, що шлях зміни характеру довгий, важкий і сповнений перешкод. Добре відомий його вислів: «Легше прочитати весь Талмуд, ніж змінити хоча б одну свою рису».Він учить, що потрібно усвідомлювати: на шляху виправлення неминуче трапляються зриви. Самовдосконалення людини завжди потребує багато часу. Якщо ми намагаємося прискорити процес змін, то легко можемо пережити розчарування, втратити силу духу й припинити свої зусилля.Мір’ям Леві, із циклу «Ефективне єврейське виховання»

Сьогодні — 8 Сівана«Прив’яжіть до свята» — день після завершення свята Шавуот.Матеріальний світ є поєднанням різних аспектів: «бесідки» («гінуня») Святого, благословен Він — місця, яке Він приготував для зустрічі з людиною, обраною серед творінь, — і «горіхового саду» («ган егоз») — «саду гріха» («егоз» — горіх — за числовим значенням дорівнює слову «хет» — гріх). І Всевишній, благословенний, дає людині свободу вибору, щоб вона сама могла обрати свій шлях у житті.📌Примітки:Ці два поняття взаємопов’язані. Чому саме цей світ є місцем, де людина може наблизитися до Б-га? Саме тому, що тут існує можливість гріха і необхідність здійснювати вільний вибір.У ангелів немає свободи вибору. Вони існують у сфері, де святість настільки відкрита, що в них немає іншого вибору, окрім як виконувати Його волю. Так, вони роблять це з непохитною рішучістю та величезною любов’ю і страхом, але ці почуття не є результатом їхньої власної праці — вони є природним наслідком їхнього духовного сприйняття.

Щодня о 9:00Зупинись.Мовчи.Пам’ятай. Вшановуй пам’ять загиблих:воїнів, дітей, мирних людей.Тих, кого більше немає поруч.Але хто назавжди з нами — в серці.Це не просто хвилина мовчання.Це наш обов’язок.Це людяність.Живі — завдяки тим, кого втратили...........

❗Зазвичай свічки на Шавуот запалюють за 18 хвилин до заходу сонця. Якщо свято припадає на вечір п’ятниці (і переходить у Шабат), запалювання здійснюють у той самий час, але благословення промовляють подвійне: на святкові та шабатні свічки.📌Порядок дій:Спочатку запаліть свічки ( від палаючого вогню), а потім закрийте очі руками перед промовлянням благословення. Це пов’язано з тим, що після благословення на запалювання ви приймаєте святість дня, що настає. 🙌Промовте благословення: 📌На івриті:בָּרוּךְ אַתָּה יְיָ, אֱלֹהֵינוּ מֶלֶךְ הָעוֹלָם, אֲשֶׁר קִדְּשָׁנוּ בְּמִצְוֹתָיו וְצִוָּנוּ לְהַדְלִיק נֵר שֶׁל שַׁבָּת וְשֶׁל יוֹם טוֹב 📌Транслітерація:Барух ата Адонай, Елогейну Мелех га-олам, ашер кідшану бе-міцвотав, ве-цівану леґадлік нер шель Шабат ве-шель Йом Тов. 📌Переклад:«Благословенний Ти, Г-сподь, Б-г наш, Цар Всесвіту, Який освятив нас Своїми заповідями та заповів нам запалювати шабатні й святкові свічки!»