У Торі заповідь про взаємну відповідальність сформульована в главі «Кдошим» так: «Не ненавидь брата свого в серці своєму; докоряй, докоряй ближньому твоєму, і не понесеш за нього гріха». Ці слова — не просто суха юридична норма, а основа справжньої етики. Ми звикли вважати ненавистю активну агресію чи гнів, але духовна традиція вчить: байдужість — це теж форма ненависті.Якщо ви бачите, що людина фізично падає у прірву і не намагаєтеся її втримати, ваше мовчання визнають злочинним у будь-якому суспільстві. Духовне падіння або вчинення гріха з точки зору вічних цінностей не менш небезпечне для душі. Ховаючись за маскою сучасного «лібералізму» або просто не бажаючи обтяжувати себе чужими проблемами, ми часто проявляємо не терпимість, а глибоку байдужість до долі ближнього.Фраза «не понесеш за нього гріха» має два важливі тлумачення. Перше вказує на пряму колективну відповідальність: якщо у вас була реальна можливість зупинити людину, але ви вирішили промовчати, частина вини за її вчинок лягає і на вас. У такому випадку Творець спитає з того, хто став пасивним співучасником, не запобігши злу, коли це було в його силах.Друге тлумачення стосується самої форми виправлення. Мудреці пояснюють: «докоряй так, щоб самому не згрішити». Це означає, що процес наставлення не має перетворюватися на приниження. Якщо ви змусили людину почервоніти від сорому або зробили зауваження публічно, ви самі вчинили серйозне порушення. Зауваження має бути м’яким, делікатним і продиктованим виключно турботою, а не бажанням принизити співрозмовника.Заповідь актуальна для кожного, однак важливо пам’ятати про мудрість: зауваження має сенс лише тоді, коли є шанс, що його почують. Якщо наперед зрозуміло, що слова викличуть лише гнів або ще більше відторгнення, закон іноді приписує промовчати. Справжня мета — не формальне виконання обов’язку, а реальне спасіння людини від помилкиУявіть, що ваш близький необережно тягнеться до оголеного дроту. Ви крикнете і зупините його, бо цінуєте його життя. Так само і в духовному сенсі: вчасне слово — це найвища форма прояву любові. Без розуміння тонкощів цього закону ми ризикуємо або мовчати з холодної байдужості, або поранити людину своєю різкістю. Відповідальність за іншого — це те, що перетворює просте співіснування на справжнє людське братерство.джерело: https://toldot.com/

19 іяра 5053 року (27 квітня 1293 року) — Йорцайт (річниця відходу з цього світу) рабі Меїра бен Баруха (Маѓарам) із Ротенбурга.Рабі Меїр бен Барух, відомий як Маѓарам, був неперевершеним авторитетом для європейських євреїв, і його коментарі слугували важливим джерелом для складання у XVI столітті зводу життєвих норм єврея — «Шулхан арух».Після сходження у 1286 році на німецький престол Рудольфа I Габсбурга на євреїв країни було накладено додатковий податок, який одночасно змінював статус німецького єврейства і перетворював їх та все їхнє майно на особисту власність імператора. Відповіддю на це став масовий вихід євреїв із Німеччини. Провідником цього виходу став рабі Меїр, який пізніше був заарештований і ув’язнений. Оскільки влада вимагала як викуп величезну суму — один мільйон марок, рабі Меїр заборонив громаді викупляти його, щоб не створювати прецедент і запобігти здирництву з боку влади (у Талмуді сказано, що якщо за полоненого просять суму, яка значно перевищує розумні межі, викуповувати його не можна, щоб не спокушати викрадачів легким заробітком). Рабі Меїр помер у в’язниці в 1293 році, але його останки не видавали для поховання аж до 1307 року, коли євреї викупили їх за велику суму (комерсант рабі Александр-Зіскінд Вімпфен витратив на це весь свій статок). Похований рабі Меїр у Вормсі.19 іяра 5575 року (29 травня 1815 року) — Йорцайт (річниця відходу з цього світу) рабі Менахема-Мендела з Риманова.По материнській лінії рабі Менахем-Мендл походив від відомих мудреців рабі Давида га-Леві (Таз) і Натана-Нета Шапіро.Рабі Менахем-Мендл уперше познайомився з хасидизмом у 11-річному віці, коли його представили Межеріцькому Магіду рабі Дов-Беру, наступнику засновника хасидизму рабі Ісраеля Баал Шем-Това. У юності він разом із двома друзями — рабі Яаковом-Іцхаком га-Леві Горовіцем («Провидець із Любліна») і рабі Ісраелем Офштейном (Кожницький магід) — навчався у відомого хасидського цадика рабі Шмельке з Нікольсбурга.Далі він навчався в Ліженську у рабі Елімелеха, і після відходу вчителя з цього світу багато його учнів пішли за рабі Менахемом-Менделом, який уже мав репутацію святого і чудотворця. Серед його учнів були такі видатні хасидські лідери наступного покоління, як рабі Нафталі з Ропшиц і рабі Цві-Елімелех з Динова. Щодня рабі Мендл намагався вивчити 18 аркушів Талмуду, і якщо з якихось причин це не вдавалося, наступного дня він намагався надолужити пропущене. На його робочому столі завжди лежав кодекс законів, складений рабі Іцхаком бен Яаковом Альфасі (Ріф), який він постійно вивчав і знав напам’ять — знаючі люди казали, що рабі Мендл був одним із втілень душі Ріфа.Будучи надзвичайно співчутливою людиною, рабі Менахем-Мендл витрачав усі кошти на благодійність, так що його родині доводилося задовольнятися хлібом і водою.У 1812 році, коли Наполеон вторгся в Росію, рабі Менахем-Мендл разом зі своїми друзями — Провидцем із Любліна і Кожницьким магідом — молився про те, щоб ця війна привела до звільнення євреїв і їхнього повернення в Ерец-Ісраель, але їхнє прохання було відхилене Небесним судом, оскільки там вирішили, що це покоління недостойне Визволення.Рабі Менахем-Мендл пішов із життя того ж року. І в той самий рік пішли з життя і його друзі — Провидець із Любліна та Кожницький магід.джерело: chabad.odessa

 34-й день відліку Омера.Хасидизм — це осягнення Б-жественності, розуміння людиною того, наскільки вона мала і якого величчя може досягти.

Свято Лаг ба-Омер у любавицькому русі — це не просто багаття. Насамперед це «Парад» — потужна демонстрація єврейської гордості, єдності та віри у швидке пришестя Мошиаха. Історія цих ходів почалася ще до того, як Ребе офіційно очолив рух, і з кожним десятиліттям їхній масштаб лише зростав, перетворюючись із локального зібрання на глобальну подію, що охоплює мільйони душ по всьому світу.🚜 ВІД ДВОРУ 770 ДО ГОЛОВНИХ ПРОСПЕКТІВ СВІТУУ перші роки ці ходи були скромними й проходили просто у дворі штаб-квартири 770 для учасників програми «Месібот Шаббат». Однак у 1956 році формат змінився назавжди, коли Ребе вказав проводити паради на Істерн-Парквей у ті роки, коли Лаг ба-Омер припадав на неділю. Це дало можливість тисячам єврейських дітей із державних шкіл, які мали офіційний вихідний, приєднатися до святкування. Ребе особисто брав участь у цих подіях, годинами стоячи на спеціально зведеній трибуні й звертаючись до дітей із натхненними словами про безмежну силу їхньої Тори та їхньої молитви.🌍 1980 РІК: ПЕРЕЛОМНИЙ МОМЕНТ В ІСТОРІЇСправжня революція в масштабах святкування відбулася у 1980 році, коли Ребе дав безпрецедентне розпорядження: паради не повинні обмежуватися лише Брукліном. Він вимагав організувати ходи в кожному місті й у кожній країні, де живуть євреї. Ребе настільки дорожив цією справою, що особисто передав через професора Брановера 60 купюр по 1 долару для організаторів перших шістдесяти парадів у Святій Землі. Його вимога була чіткою й безкомпромісною — не залишити жодної єврейської дитини поза цим святом. Він бачив у цьому шлях повернути серця батьків через дітей і пробудити в кожному іскру гордості за свою приналежність до вічного народу Ізраїлю.✨ ЧУДЕСА НА ТРИБУНІ І ПРОРОЧІ СЛОВАІсторія парадів сповнена надзвичайних подій, які назавжди залишилися в пам’яті очевидців. Усі пам’ятають 1967 рік, коли за лічені дні до початку Шестиденної війни, в атмосфері тривоги й невизначеності, Ребе звернувся до тисяч дітей. Його слова про те, що Всевишній невпинно оберігає Свій народ і що воєнне протистояння завершиться великою перемогою, стали справжнім пророцтвом, яке здійснилося вже за тиждень. А в 1976 році тисячі людей стали свідками того, як злива буквально зупинилася над районом Crown Heights саме на ті три години, коли Ребе перебував на трибуні з дітьми, тоді як сусідні квартали були залиті дощем.🎺 ПАРАД СЬОГОДНІ: ПРИВІТАННЯ МОШИАХАСьогодні паради набули ще глибшого й актуальнішого змісту. Відповідно до вказівки Ребе, що головним завданням нашого покоління є безпосередня зустріч Мошиаха, кожен парад стає гучною декларацією готовності до Геули. Діти несуть яскраві транспаранти з написами «Геула» і «Мошиах», а вулицями рухаються великі платформи з декораціями, що знайомлять перехожих із заповідями. І навіть сьогодні на кожному великому параді перед штаб-квартирою 770 встановлюють почесне місце для Ребе. Це не просто традиція — це вираження віри в те, що Ребе присутній разом із нами і веде нас назустріч повному та істинному Визволенню.Сьогодні, коли лише в Ізраїлі чверть мільйона дітей виходять на вулиці зі словами «Шма Ісраель», стає зрозуміло: парад — це не просто хода. Це справжня армія Світла, яка своєю єдністю, піснями й радістю прорізає багатовікову темряву вигнання. Ми продовжуємо йти вперед, слідуючи вказівкам Ребе — до найголовнішого, остаточного Параду, який очолить Мошиах у відбудованому Єрусалимі. джерело: 📖 Любавицький календар

День вісімнадцятого Іяра — це не просто дата в календарі, а мить, коли небеса розкриваються, і світло внутрішньої Тори наповнює наш світ. У цей тридцять третій день відліку Омера ми відзначаємо «Йом Ілула» — день великої радості божественного мудреця, рабі Шимона бар Йохая (Рашбі). Автор книги Зоар перед своїм відходом заповів учням не сумувати, а святкувати. Він бачив у цьому дні вершину тріумфу своєї душі, коли всі таємниці, накопичені за роки випробувань, були остаточно передані людству. За переданням, дім мудреця того дня був охоплений неземним полум’ям, яке не обпалювало, а освітлювало все навколо. Цей духовний вогонь і сьогодні, через тисячоліття, зігріває єврейські душі, нагадуючи: справжнє знання — це світло, що розганяє будь-яку темряву. 🕊️ Від зцілення — до єдностіДуховний сенс святаОкрім вшанування Рашбі, Лаг ба-Омер несе звістку про втіху й виправлення суспільства. Це день, коли припинилася страшна епідемія, що вразила двадцять чотири тисячі учнів рабі Аківи. Трагедія сталася через те, що великі знавці Тори не виявляли належної поваги один до одного. Святкуючи сьогодні, ми виправляємо ту давню помилку, ставлячи в центр «Агават Ісраель» — безумовну любов до ближнього. Ми радіємо, що світло Тори не згасло, адже саме в цей день рабі Аківа передав свої знання новим п’ятьом учням, серед яких був Рашбі. Так Лаг ба-Омер став символом тяглості й перемоги єдності над роз’єднанням.За ініціативою Любавицького Ребе цей дух єдності сьогодні втілюється у масштабних дитячих парадах, що об’єднують тисячі сердець під знаком єврейської гідності. 📜 Спадщина поколінь: Хабадські Ребе в Любавичах В історії Хабаду цей день завжди мав особливий відтінок. Ще з часів Алтер Ребе існував звичай виходити цього дня в поле. Міттелер Ребе перетворював Лаг ба-Омер на час чудес: хасиди знали, що це «година благовоління», коли Ребе дає особливі благословення на зцілення та народження дітей. За Цемах-Цедека свято відзначали з особливим розмахом: трапези в полях, нігуни й хасидські історії. Ребе Рашаб викупив право запалювання вогнища в Хевроні, а наш Ребе перетворив цей день на потужний інструмент пробудження єврейських іскор у всьому світі, закликаючи кожного стати «світильником», що несе світло Машиаха. ✡️ Звичаї Лаг ба-Омера в ХабадіЩоб ви могли повноцінно прожити цей святий день, зібрано основні традиції та вказівки Ребе: 📌Молитва і цдакаУ цей день не читають Таханун (покаянні молитви), адже він сповнений радості. Ребе закликав збільшувати пожертви кратно числу 18 (Хай — життя), що відповідає даті 18 Іяра. Також прийнято читати 33-й псалом із книги Тегілім.📌Святкова трапеза і їжаПрийнято влаштовувати святкові трапези (фарбренгени). Є звичай їсти плоди ріжкового дерева (на згадку про чудо в печері Рашбі), а також варені яйця, пофарбовані в коричневий колір. Цемах-Цедек також вказував на традицію вживати молочні страви. 📌Вогнища і радістьЗапалювання вогнищ — давній звичай, що символізує світло книги Зоар. Хасиди збираються біля вогню, співають нігуни та розповідають історії про праведників. 📌Святі місця і паломництвоТі, хто має змогу, відвідують Мерон — місце спочинку Рашбі. Для тих, хто далеко, Ребе радив відвідувати «ціюн» — святі місця спочинку наших учителів (наприклад, Оель Ребе), щоб через них поєднатися з енергією цього дня. 📌Опшерніш (перша стрижка)Для хлопчиків, яким виповнилося три роки між Песахом і Лаг ба-Омером, прийнято проводити урочисту першу стрижку саме цього дня — біля могили Рашбі або в хасидській громаді. 📌ВесілляВ останні десятиліття Ребе зазначав, що можна проводити весілля не лише вдень, а й починаючи з самої ночі Лаг ба-Омера, примножуючи радість у народі Ізраїлю. Нехай світло рабі Шимона бар Йохая осяє ваші домівки та принесе кожному особисте й загальне Визволення!Лаг ба-Омер самеах! 📖 Любавицький календар       

Сьогодні 18 Іяра 5786 року33-й день Омера, свято Лаг ба-ОмерУ Міттелер Ребе (Другого Любавицького Ребе) Лаг ба-Омер був одним із найвидатніших свят. У цей день виходили в поле; хоча Ребе не здійснював омивання рук для трапези з хлібом, він випивав трохи «лехаїм» (міцного напою), що було заборонено йому через стан здоров’я.У цей час спостерігали багато чудес. Більшість із них стосувалася народження та благополуччя дітей. Протягом усього року люди з надією чекали й передчували настання Лаг ба-Омера.📖 Любавицький календар