ЕВРЕЙСЬКІ ІНСТРУКЦІЇ : ПЕРШІ 13 ДНІВ НІСАНА
У кожен із перших тринадцяти днів нісана прийнято читати уривок із Тори, який розповідає про жертвоприношення, що його приносив глава одного з колін Ізраїлю саме в цей день. Річ у тім, що 1-го нісана, майже через рік після виходу з Єгипту, почалося освячення переносного Храму — Мішкану, збудованого за вказівками Моше-рабейну і за настановами, отриманими ним безпосередньо від Всевишнього. Освячення тривало 12 днів, протягом яких у Мішкані щодня приносили жертви, доставлені главою одного з колін Ізраїлю.На згадку про це прийнято протягом цих 12 днів читати уривки з Тори, у яких перелічуються жертвоприношення глав дванадцяти колін Ізраїлю.Так, 1-го нісана читають від слів «І було в той день, коли закінчив Моше зводити Шатро одкровення…» до кінця переліку жертвоприношень Нахшона бен Амінадава з коліна Йеѓуди («Насо», 7:1–17);2-го нісана читають уривок, що починається словами «У другий день…» («Насо», 7:18–23) про приношення Натаниеля бен Цуара з коліна Іссахара;3-го нісана — «третій день…» («Насо», 7:24–29) і т. д.Кожного дня після читання відповідного уривка додають такий текст:«Нехай буде угодно Тобі, Г-сподь, Б-г мій і Б-г батьків моїх, щоб освятити сьогодні, з великої милості Твоєї, святі душі, що оновлюються, немов птахи, і воркують, прославляють і моляться за святий народ Ізраїлю. Владико світу, введи і піднеси цих святих птахів у святе місце, як сказано: “око не бачило Б-га, крім Тебе”… Нехай буде угодно Тобі, Г-сподь, Б-г мій і Б-г батьків моїх, щоб, якщо я, раб Твій, з коліна (називають коліно, глава якого приносив у цей день приношення; у перший день говорять “з коліна Йеѓуди”), прочитав у Торі Твоїй розділ сьогоднішнього предводителя (коліна), то нехай освятять мене всі святі іскри і все святе світло, що міститься в цьому коліні, щоб розуміти й осягати Тору Твою і зі страхом перед Тобою виконувати волю Твою всі дні життя мого — я, і нащадки мої, і нащадки нащадків моїх навіки віків, омен».Читають цей уривок усі, у тому числі левіти й коѓени (хоча глава коліна Леві не брав участі в освяченні жертовника), тому що, згідно з Кабалою, цей текст стосується всіх єврейських душ.13-го нісана читають завершальну частину розділу «Насо», починаючи зі слів «Ось — освячення жертовника», у якій підбивається підсумок усім здійсненим жертвоприношенням, а потім читають перші чотири вірші наступного розділу «Беѓаалотха», де йдеться про храмову Менору — на честь коліна Леві, яке не брало участі в жертвоприношеннях під час освячення Мішкану. А ось уривок «Нехай буде угодно Тобі…» у цей день не читають.ЦЕЙ МІСЯЦЬ — ПЕРШИЙ ДЛЯ ВАС«Цей місяць вам — початок місяців», — сказано в Торі. Це означає, що всі інші місяці повинні відраховуватися від нісана, тому місяць тішрей, у який починається відлік нового річного циклу, — місяць сьомий, а перший — нісан.Чому так? До того як єврейський народ вийшов із єгипетського рабства, час відраховували від створення світу, від моменту його оновлення після Потопу за днів Ноаха (так, наприклад, у Торі сказано: «Шему було сто років, коли він народив Арпашхада, через два роки після Потопу»), від народження Авраѓама, від дня, коли Всевишній уклав із ним союз — брит бейн ѓа-бетарім (наприклад: «після закінчення чотирьохсот тридцяти років, у цей самий день…»). Але після того, як євреї вийшли з Єгипту вільним народом, вони почали відраховувати час від дня визволення, адже день визволення важливіший, ніж день народження чи будь-яка інша подія. Про це й говорять слова Тори: «Цей місяць вам — початок місяців».Мудреці, пояснюючи цю зміну системи відліку, розповідають притчу про царя. Коли в нього народився син, він оголосив день його народження щорічним святом. Але потім цей син потрапив у полон до ворогів і провів у них багато років, після чого день, коли він нарешті звільнився, цар оголосив новим великим святом.Так і в нас — до того як євреї потрапили до Єгипту, вони відраховували час від початку свого вигнання й поневолення (від дня укладення брит бейн ѓа-бетарім, коли було визначено, що рабство триватиме чотириста років). Після того як вони прийшли до Єгипту, були поневолені, стали свідками чудес, здійснених для них Всевишнім, і вийшли на свободу, точка відліку стала іншою, як і сказано в Торі: «Цей місяць вам — початок місяців».БІРКАТ ЃА-ІЛАНОТУ нас із друзями… пардон, у нашого народу є звичай — дякувати Всевишньому за все. До числа «всього» входять і квітучі дерева, тож існує спеціальне благословення, яке вимовляють лише раз на рік і тільки тоді, коли вперше бачать дерево, що розквітає. Рамбам пише: «Кожен, хто в місяці нісан бачить квітучі дерева з набухлими бруньками, повинен вимовити таке благословення: “Борух Ато А-дой-ной Е-ло-ѓей-ну, Мелех ѓо-ойлом, ше-лой хісар бе-оломей клюм у-воро вей брійейс тейвейс ве-ілонейс тейвейс, ле-ейонейс боѓем бней одом” (“Благословен Ти, Г-сподь, Б-г наш, Цар Всесвіту, Який створив досконалий світ (дослівно: «світ, не позбавлений нічого» — прим.) і створив у ньому прекрасні створіння та прекрасні дерева для насолоди ними синів людських”)».Це благословення можна вимовити й пізніше, не в нісані, але вже в light-версії, без згадування імені й титулу Всевишнього.Що необхідно пам’ятати — це благословення не промовляють у суботу і свята, а в будні його вимовляють лише на плодові дерева (при цьому в полі зору того, хто говорить, має бути не менше двох квітучих дерев), і до дерев, що не дають їстівних плодів, воно не стосується. При цьому ці дерева мають бути не орла, тобто старші за три роки.