10 нісана 2448 року (1313 рік до н.е.) – Війна єгипетських первістків.
У суботу перед Виходом з Єгипту первістки єгиптян, які обіймали високі посади в уряді і серед жерців, зійшлися в кривавій битві із загонами фараона. Вони намагалися змусити фараона відпустити євреїв на волю і тим самим запобігти прийдешній страті – смерті первістків.
10 нісана 2847 року (1274 рік до н.е.) – Йорцайт (річниця відходу з цього світу) пророчиці Мірьям, сестри Моше й Аѓарона.
Моше, Аѓарона і Мірьям називають трьома вождями Виходу. Всі вони були дітьми глави коліна Леві Амрама і Йохевед, причому Мірьям була старшою дитиною і, саме вона привела доньці фараона годувальницю для хлопчика знайденого в річці. У Торі вона згадується під ім'ям акушерки Пуа, яка відмовилася виконувати наказ фараона про вбивство єврейських хлопчиків (друга згадана там же акушерка Шифра – її мама Йохевед).
Мірьям – найбільша з пророчиць, – була дружиною глави коліна Йеѓуди Калева і прабабусею Бецалеля, предка царя Давида. У заслугу Мірьям ставиться поява чудодійного колодязя, який супроводжував євреїв під час їхніх поневірянь у пустелі та зник після її смерті.
Велика пророчиця Мірьям пішла з цього світу під час мандрівок євреїв пустелею і була похована в Кадеші.
10 нісана 2488 року (1273 рік до н.е.) – Перехід євреїв через річку Ярден (Йордан).
За три дні після того, як двоє розвідників вирушили в Єрихон, євреї приготувалися до вступу в Ерец-Ісраель, яка була обіцяна їм Всевишнім. На чолі процесії рухався Ковчег Заповіту, який несли священики-коѓени, і тільки-но вони увійшли у води Ярдена, як річка зупинилася, розділившись на частини, як 40 років тому, під час переходу через Чермне море.