11 нісана 5030 року (4 квітня 1270 року) – Йорцайт (річниця відходу з цього світу) рабі Моше бен Нахмана (Рамбан, Нахманід).
Рабі Моше бен Нахман, відомий також як Рамбан (Раббейну Моше бен Нахман), Рабі Моше Геронді та Бонаструг да Порта – видатний коментатор Тори, каббаліст, філософ, вчений і єврейський лідер – народився в іспанському місті Герона (Жерона) і прожив тут більшу частину життя. Він походив зі знатного єврейського роду Іцхака бен Реувена Албарджелоні (з Барселони), був двоюрідним братом головного рабина Каталонії рабина Іони бен Авраґама Ґероні і після його смерті аж до від'їзду в Ерец-Ісраель (1267) був головним рабином Каталонії. На життя рабі Моше заробляв, як і багато великих рабинів, лікуванням.
1263 року арагонський король Хайме I нав'язав у Барселоні публічний диспут рабі Моше з вихрестом Пабло Крістіані. Рамбан погодився брати участь у диспуті за умови, що йому буде дозволено висловлюватися абсолютно вільно, не побоюючись кари за це. Король прийняв його умову, а після диспуту, що тривав чотири дні, з похвалою відгукнувшись про аргументацію Нахманіда: «Я ніколи не чув такого прекрасного захисту такої несправедливої справи», подарував йому 300 динарів. Утім, через деякий час рабі Моше був змушений тікати з Іспанії до Ерец-Ісраель.
Прибувши до Єрусалима, він виявив там лише двох (!) євреїв – фарбаря шкір і його сина, проте зусиллями рабі Моше незабаром у місті вже був міньян (десять дорослих чоловіків, потрібних для публічної молитви) і повноцінна громада.
Припускають, що саме Рамбан послав до Іспанії примірник основоположної праці з каббали – книгу «Зоѓар». Книга була оприлюднена рабі Моше де Леоном і справила величезне враження на вчених і мудреців, ставши однією з найдослідженіших і найобговорюваніших праць з іудаїзму.
Місце поховання рабі Моше бен Нахмана невідоме, за різними думками, воно розташоване в Хайфі (поруч із могилою рабі Єхіеля з Парижа), Акко, Єрусалимі та Хевроні (неподалік від печери Махпела – місця поховання патріархів).
11 нісана 5390 року (24 березня 1630 року) – Йорцайт (річниця відходу з цього світу) рабина Єшаяѓу бен Авраѓама ѓа-Леві Горовіца (Шла).
Рабі Єшаяѓу, також відомий під акронімом Шла (за назвою головної його праці – «Шней лухот ѓа-бріт» – «Дві скрижалі заповіту»), був представником відомої сім'ї Шефтель та навчався в єшивах рідної Праги, Любліна та Кракова. Він був головою бейс-діну (суду) в Дубно, Острозі, Франкфурті-на-Майні та Празі. Потім він переселився в Ерец-Ісраель, де став рабином ашкеназької громади Єрусалима. Через деякий час рабі Шла був заарештований турецькою владою, викуплений громадою за великі гроші і переселився в Цфат, а потім у Тверію, де жив до останнього дня. Його могила розташована неподалік від могили Рамбама, шанується досі.
11 нісана 5662 року (18 квітня 1902 року) – День народження Ребе (рабі Менахема-Мендела Шнеєрсона).
Ребе народився в Миколаєві і названий на честь свого діда, третього ребе – ребе Цемах Цедека. У його день народження тодішній Ребе – рабі Шолом-Дов-Бер (ребе Рашаб) – відправив його батькові, рабі Лейві-Іцхоку, шість телеграм, що містили благословення, привітання і вказівки, пов'язані з народженням дитини та її вихованням. Зокрема ребе Рашаб рекомендував, щоб для немовляти вже приготували кіпу та таліт-катан, і порадив уважно стежити за тим, щоб малюкові від самого народження робили нетілат ядаім (обмивання рук) перед годуванням.