До кого молиться єврей?
Чи можна Його описати? Чи має Він ім’я?

Ні, немає опису, за допомогою якого можна було б уявити Його, немає імені, яке дозволило б осягнути Його.
Навіть займенник «Він» містить у собі занадто багато, немовби Він міг би бути кимось стороннім, відсутнім або присутнім.
Навіть визначення «Нескінченне Світло» не зовсім точне, адже це ніби обмежує Його лише світлом.

Але Він – не світло. Він – Джерело світла.
У Джерелі всього світла немає ні відсутності, ні присутності, ні буття, ні небуття.

Є лише «Ти». Тут, зараз, відомий усім істотам.
І водночас – за межами будь-якого пізнання.

Це справді незбагненно, можливо, навіть зухвало, але ми, слабкі смертні створіння, звертаємося до небес і за межі небес та промовляємо: «Ти».

Як писав рабі Йосеф-Іцхак із Любавичів:
Ти – Той, про Кого знають усі.
Ти – Той, на Кого всі покладають свою надію.
Ти – Той, до Кого всі звертаються у своїх молитвах.
Ти – Той, Кого не знає і не осягає жодне створіння чи еманація.

І тому ми молимося лише до Тебе, бо тільки Ти, Незбагненний, відомий усім.

(Рабі Цві Фріман)