Саморефлексія — це дзеркало, у якому ми бачимо не лише себе, а й шлях, яким ідемо.

Ці картки — не просто фрази. Це теплі нагадування про те, що ми можемо бути живими, справжніми, вразливими — і водночас цінними. Вони про дозвіл: не знати всього, робити помилки, не бути зручним для всіх, покладатись на свій досвід і відчуття.

Саморефлексія — це не самокритика, а спосіб м’яко подивитися всередину. Спитати себе: “А що я відчуваю? А чиї очікування я намагаюся виправдати? А що буде, якщо я стану ближчим до себе?”

📍Зберігайте ці запитання. Вони — ключики до внутрішньої опори.
🫶 Бо шлях до цілісності починається з дозволу бути людиною.