*10 іяра приблизно 2600-2700 року (XI-XII століття до н.е.) – Йорцайт (річниця відходу з цього світу) первосвященика Елі. Ковчег Заповіту потрапив у полон до філістимлян.
Елі жив у т. зв. епоху Суддів, які очолювали єврейський народ після відходу з цього світу Йеѓошуа бін-Нуна і сам був суддею. Крім того він, нащадок Аѓарона (точніше його сина Ітамара) був коѓеном і протягом 40 років обіймав посаду первосвященика.
Учнем Елі був Шмуель, пророк і майбутній глава Ізраїлю, який помазав на царство спочатку Шауля, а потім і Давида. На жаль, сини Елі, Ховні і Пінхас виявилися негідними людьми, і в один із днів Елі отримав пророцтво про те, що його сини помруть в один день, а в його роду ніхто не буде доживати до старості. Це пророцтво зберегло свою силу і через тисячу років – нащадки Елі, мудреці Талмуду раба Бар Нахмані та Абайє померли досить молодими; лише Рава, син рабі Бар Нахмані, зумів дожити до похилого віку.
Сам Елі помер в один день зі своїми синами. Тоді євреї, у супроводі Ковчега Заповіту, вирушили на битву з пліштім (філістимлянами) в Афеці. Під час битви пліштім захопили ковчег, що знаходився на полі бою, і вбили Хофні та Пінхаса, які супроводжували його. Дізнавшись про це, 98-річний Елі впав із сидіння, зламав хребет і помер.
Нащадки Елі (сини Ахітува Ахія і Ахімелех, син Ахімелеха Ев'ятар, син Ев'ятара Йеонатан) продовжували ще протягом століття відігравати важливу роль у громадському та політичному житті Ерец-Ісраель.
*10 іяра 4863 року (20 квітня 1103 року) – Йорцайт (річниця відходу з цього світу) рабі Іцхака бен Яакова Альфасі (Ріф).
Рабі Іцхак Альфас, також відомий як Ріф, вважається найбільшим законодавчим авторитетом XI століття
Народжений в Алжирі (Калат-Хамад поблизу Костянтини), рабі Іцхак повчився певний час у Кайруані, а потім переселився в марокканський Фес (звідси його прізвисько Альфасі – «З Феса»). У віці 75 років через донос ворогів він був змушений тікати до Іспанії, де й залишався до самої смерті. Серед його учнів були рабі Йосеф ібн Мігаш і рабі Йехуда ѓа-Леві.
Рабі Йосеф Каро, створюючи свій знаменитий кодекс «Шулхан Арух», спирався на думки трьох мудреців, одним із яких був рабі Ріф (два інших – Рамбам (рабейну Моше бен Маймон) та Рош (рабейну Ашер)).