Свято Шавуот ми відзначаємо 6–7 сівана (у 2025 році — 2–3 червня) на честь найвеличнішої події в історії людства — Синайського Одкровення.
У цей день, у 2448 році від створення світу (1312 р. до н.е.), сини Ізраїлю отримали від Всевишнього Тору і Десять Заповідей — морально-етичну основу всієї нашої цивілізації.
Шавуот передає глибоку ідею: фізичне визволення з рабства та навіть політична свобода не мають справжнього значення, поки не досягнута духовна свобода, яка ґрунтується на визнанні єдиної влади — влади Всевишнього і Його Заповітів.
У сидурі (молитовнику) Шавуот називається «Часом Дарування нашої Тори».
На питання, чому його не називають «Часом прийняття Тори», мудреці відповідають:
Дарування Тори — це історична подія, яку ми згадуємо як разовий момент у минулому,
а прийняття Тори — це безперервний процес, не обмежений ні часом, ні простором.
Назва Шавуот, що згадується в Торі, буквально означає «Тижні» — тому що свято відзначається після відліку семи тижнів, починаючи з другого дня Песаху.
У Талмуді також вживається назва Ацерет («завершальне свято»), що виражає ідею нерозривного зв’язку між даруванням Тори і виходом із рабства.
Шавуот, як і інші наші свята, тісно пов’язаний із Землею Ізраїлю.
Це підкреслюють ще дві його назви:
- Хаг ха-Кацир — «Свято жнив»,
- Йом га-Бікурім — «День перших плодів»,
адже він збігається з початком жнив пшениці та збору плодів, які приносили до Єрусалимського Храму як подячну жертву.