11 тамуза 5591 року (22 червня 1831 року) — Йорцайт (річниця відходу з цього світу) рабі Цві-Гірша з Жидачева.
Рабі Цві-Гірш народився в галицькому містечку Самбор і разом зі своїм молодшим братом, рабі Моше з Самбора, навчався у рабі Яакова-Іцхака ѓа-Леві Горовиця, сліпого Провидця з Любліна.
Рабі Цві-Гірш дружив з відомим хасидським цадиком рабі Нафталі-Цві з Ропшиць, а серед його учнів були такі видатні лідери наступного покоління, як рабі Іцхак-Айзік з Комарни, рабі Цві-Елімелех з Динова (відомий також як Бней Іссахар), рабі Іцхак-Айзік із Жидачева, рабі Шимон із Ярославля і рабі Шалом із Кам'янки.
Рабі Іцхак-Айзік з Комарни писав, що душа його вчителя була частиною душі рабі Хаїма Віталя — найкращого учня великого кабалиста рабі Іцхака Лурії Ашкеназі (Арізаль), а та, в свою чергу, була частинкою душі рабі Аківи. Ще один його учень, рабі Іцхак-Айзик із Жидачева, передавав зі слів вчителя, що в минулому житті він був одним із учнів найвидатнішого кабалиста рабі Шимона бар Йохая. Деякі з хасидських цадиків-сучасників рабі Цві вважали, що його душа — душа знаменитого мудреця Януки (малюка), згаданого в кабалистичній книзі рабі Шимона бар Йохая «Зоар». Сам же рабі Цві-Гірш говорив своєму братові, рабі Моше з Самбора, що його душа в одному з попередніх втілень була душею рабі Ішмаеля-первосвященика.
и (12 липня 1935 року) — Йорцайт (річниця смерті) рабі Шнеура-Залмана Слоніма, онука ребецн Менухи-Рохл, дочки другого Любавицького ребе — Мітелер ребе.
Рабі Шнеур-Залман народився в 5622 році в Хевроні (Ерец-Ісраель) в родині рабина і великого хасида рабі Мордехая-Довбера Слоніма, сина ребецн Менухи-Рохл.
Сам він також був великим знавцем Тори і хасидської філософії (хсидуса або хасидута). Його дружиною стала ребецн Мушка, дочка його дядька, рабина Леві-Іцхака Слоніма. У 1885 році, коли Хабад очолив п'ятий Любавицький Ребе рабі Шолом-Довбер (Ребе Рашаб), рабі Шнеур-Залман приїхав до Любавичів і залишився там надовго.
Ребе наблизив його до себе, а взимку 1886 року взяв з собою у відому ялтинську подорож, де вони провели багато годин у спільному вивченні хасидуту. Крім того, під час перебування в Ялті рабі Шнеур-Залман був меламедом (вчителем) юного рабі Йосефа-Іцхака (майбутнього шостого Ребе — ребе Раяца).
Після повернення на Святу Землю він почав листування з Ребе Рашабом і в опублікованих збірниках послань Ребе Рашаба містяться десятки послань до рабі Шнеуру-Залмана.
Цікаво, що, звертаючись до рабі Шнеуру-Залману, ребе Рашаб жартома називав його «мій онук», а його батька, рабі Мордехая-Довбера — «зятем». Справа в тому, що коли рабі Мордехай-Довбер приїхав до Любавичів до четвертого Ребе — рабі Шмуеля (ребе Маѓараш), син ребе (майбутній ребе Рашаб) проводив з ним довгі години, слухаючи розповіді про попередніх ребе, які рабі Мордехай чув від своєї мами, ребецн Менухі-Рохл.
Одного разу ребе Маѓараш теж послухав розповіді рабі Мордехая і вони йому сподобалися, що він сказав синові — «запроси його до себе зятем за стіл». (У ті часи багаті євреї прагнули видавати своїх дочок нехай і за бідних, але зате вчених юнаків і брали на себе зобов'язання утримувати зятя певний час, даючи йому можливість вчитися далі. Так що фраза про «запрошення зятем за стіл» означала визнання мудрості рабі Мордехая, здатного прикрасити будь-яку сім'ю). Так і повелося. А син «зятя» став відповідно «онуком».
У 1900 році він отримав від рабі Шнеура-Залмана з Любліна (автора книги «Торат хесед») пропозицію очолити громаду Яффо. Заручившись благословенням ребе Рашаба, рабі Слонім очолив громаду Тель-Авіва-Яффо і залишався на цій посаді 35 років, аж до кінця своїх днів.
Похований рабі Шнеур-Залман в Тель-Авіві.
chabad.odessa