*15 менахем-ава (приблизно XIII століття до н.е.) — Знято заборону на шлюби між представниками різних колін народу Ізраїлю.
Раніше, для того щоб справедливо розділити Святу землю між дванадцятьма колінами Ізраїлю, були накладені обмеження на шлюби між людьми з різних колін. Вся територія Ерец-Ісраель була розділена жеребкуванням між колінами і за законами Тори жінці, яка успадкувала від батька долю, заборонялося ставати дружиною «іншого коліна» чоловіка, щоб їхні діти, що належали до коліна свого батька, не передавали успадковану землю з одного коліна в інше.
Це правило діяло протягом 14 років, лише за життя покоління, яке завойовувало і заселяло Святу землю з 2488 по 2503 роки (1273-1285 роки до н.е.). Після того, як 15 ава обмеження було скасовано, ця дата перетворилася на своєрідне свято закоханих.
*15 менахем-ава (приблизно 1228 рік до н.е.) — Амністія коліна Біньяміна.
15 ава став днем, коли старійшинами Ізраїлю було знято відлучення з коліна Біньяміна, що також послужило причиною цього свята. Підставою для відлучення стала позиція, зайнята людьми коліна Біньяміна у справі про «Наложницю з Гіви».
Тоді, після відмови біньямінітів видати винних, на шлюби між коліном Біньяміна та іншими колінами Ізраїлю було накладено заборону. Більш того, між біньямінітами та об'єднаною армією інших колін почалися кровопролитні бої, в яких вціліло всього 600 чоловіків з коліна Біньяміна.
Ці події відбувалися за часів правління судді Отніеля бен Кеназа, який керував єврейським народом з 2533 по 2573 роки (1228-1188 рр. до н.е.).
*15 менахем-ава 3187 року (574 рік до н.е.) — скасовано накладену царем Єровамом заборону на відвідування Єрусалима.
Після смерті в 2964 році (797 рік до н.е.) царя Шломо (Соломона) єдине єврейське царство розділилося на дві частини — Північне і Південне. Правитель Північного (Ізраїльського) царства Єровам бен Нават заборонив своїм підданим відвідувати столицю Південного (Юдейського) царства Єрусалим, а тим самим позбавив їх можливості приносити жертви в Храмі.
Щоб не допустити порушення свого указу, Єровам виставив на дорогах застави. Заборона (як і застави) була знята лише через 200 років, 15 ава 3187 року, за часів правління останнього царя Ізраїльського царства Гошеа бен Ейли.
*15 менахем-ава 3908 року (148 рік н.е.) — Дозволено поховати захисників Бейтара.
Після падіння Бейтара — останнього оплоту повстання під керівництвом Бар-Кохби римляни жорстоко розправилися з захопленими в полон захисниками фортеці. Всі вони були вбиті, причому римляни навіть не дозволили євреям поховати їх. Цей дозвіл було отримано лише через 15 років.
Після того, як загиблі в Бейтарі були поховані, в молитву, що звершувалася після їжі, було додано ще благословення «ѓа-Тов ве-ѓа-Мейтів».
chabad.odessa