Цього тижня ми вивчаємо розділ Тори «Ваетханан» — слова Моше, звернені до серця кожного покоління.Ми вчимося слухати, пам’ятати й передавати далі.✨ Тора — джерело мудрості і сили у будь-якому віці.

13 менахем-ава 5645 року (25 липня 1885 року н.е.) — Йорцайт (річниця відходу з цього світу) сера Моше (Мозеса) Монтефіоре.У цей день, на 101-му році життя, з нашого світу пішов один з найвідоміших благодійників і захисників євреїв — сер Моше Монтефіоре.Сер Монтефіоре народився в єврейській релігійній родині. Великий статок здобув, створивши за підтримки Ротшильда перше в Англії товариство зі страхування життя та заснувавши першу в Європі компанію з освітлення вулиць газовими ліхтарями.На початку 20-х рр. XIX століття, будучи членом Ради єврейської сефардської громади Лондона, вклав великі кошти та енергію в поліпшення шкільної освіти євреїв, заснував лікарню та товариство допомоги бідним єврейським нареченим і передав громаді 13 будинків. Потім він брав участь у боротьбі за право євреїв бути обраними до парламенту і призначатися на громадські посади без прийняття присяги «за істинною християнською вірою». Він надав англійському уряду велику позику для скасування рабства в британських колоніях, а після обрання в 1837 році шерифом Лондона і графства Мідлсекс він фактично скасував там смертну кару.З кінця 1830-х рр. Монтефіоре стає визнаним лідером англійського єврейства. Багато зусиль Монтефіоре доклав для захисту євреїв — жертв «кривавих наклепів» і безправ'я. Зусиллями сера Монтефіоре було облаштовано безліч поселень в Ерец-Ісраель, а побудований ним в Єрусалимі млин («Млин Монтефіоре») став однією з визначних пам'яток міста. На його кошти було зведено перший єврейський квартал за межами стін Старого міста Єрусалима — Мішкенот-Шаананім, пізніше на кошти заснованого Монтефіоре фонду було побудовано названий на його честь квартал Ємін-Моше.chabad.odessa

Запитання:Чи можна припустити, що деякі вчені мали думку, відмінну від думки Рамбама? В інтернеті часто зустрічаються згадки про такі розбіжності.Відповідь:Ваше запитання порушує важливу тему, пов’язану з підходом до спадщини одного з найвидатніших мудреців і мислителів — Рамбама.Щоб дати вам коректну відповідь, варто уточнити, кого саме ви маєте на увазі під словом «вчені». Якщо йдеться про видатних рабинів минулого, знаних як «рішонім» (буквально — «перші»), то безперечно, серед них були авторитети, думки яких не збігалися з позицією Рамбама — і які відкрито з ним полемізували.«Рішонім» — це великі галахічні авторитети, що жили приблизно з XI по XV століття. Серед них — такі видатні мудреці, як Раші, автори Тосафот, Рамбан, Рашба та інші. Спори з Рамбамом стосувалися не лише галахічних питань, а й його філософських поглядів.Яскравий приклад — полеміка рабина Йосефа Альбо у його творі «Сефер га-Ікарім» («Книга основ») з відомими «13 принципами віри» Рамбама. Альбо скоротив кількість основ віри до трьох: існування Бога, Божественне походження Тори та відплата. Він вважав, що Рамбам надто деталізував ці засади, включивши до них пункти, які, на його думку, є наслідками базових принципів, а не самостійними догматами.Найяскравішим прикладом незгоди з Рамбамом є Раавад (рабин Авраѓам бен Давид), автор праці «Гасагот» («Заперечення»), присвяченої знаменитому твору Рамбама «Мішне Тора» (відомому також як «Яд га-Хазака»). У цьому творі Раавад часто висловлює свої заперечення різко й категорично, полемізуючи з різних галахічних питань.Рабини пізніших поколінь, яких називають «ахаронім» («останні» — мудреці, що жили з XVI століття до наших днів), зазвичай вже не вступають у пряму суперечку з рішонім, зокрема й з Рамбамом. Причина цього — усвідомлення того, що рівень торійських знань з часом значно знизився.Замість суперечок, ахаронім намагаються глибше зрозуміти слова й думки Рамбама, ставлять запитання, прояснюють складні моменти та зіставляють його підходи з думками інших рішонім, прагнучи знайти точки дотику або розбіжності.Якщо ж під «вченими» маються на увазі світські дослідники, які розглядають Рамбама лише як історичну постать чи філософа, не усвідомлюючи глибину та велич його мудрості, то, звісно, такі думки існують. Однак вони не мають ваги в духовному та інтелектуальному сенсі, бо мудрість Рамбама є безмірно глибшою й визначнішою.джерело: imrey.org

Ханна Ґрюнфельд (1879–1943)Майстерна швачка з Сату-Маре, Ханна вплітала спогади в кожен стібок, створюючи ніжні сукні та весільні оздоби. Переїхавши до Бельгії, вона тихо лагодила одяг і дбайливо зберігала родинні традиції.Заарештована у березні 1943 року, вона мала при собі лише носовичок і срібний наперсток — материн, — і міцно тримала його, як останній зв’язок із домом під час страшної дороги до Аушвіцу.Ханна не пережила селекцію по прибуттю. Її наперсток — німий символ турботи, гідності та сили рук, які колись творили красу серед темряви.🕯 Пам’ятаймо Ханну. Не забуваймо.

Кожного четверга в Центральній синагозі Києва відбуваються особливі уроки для вірян "золотого віку" по тижневому розділу Тори, які проводить капелан Збройних сил України Давид Мільман. Ці уроки є надзвичайно важливими та необхідними для нашої громади.Заняття з Тори допомагають вірянам поглиблювати свої знання про святі тексти, розуміти їхній глибокий зміст та застосовувати в повсякденному житті. Особливо цінно, що ці уроки проводяться для людей "золотого віку", які мають великий життєвий досвід та мудрість.Під керівництвом капелана Давида Мільмана віряни мають можливість не лише вивчати Тору, але й обговорювати важливі духовні та життєві питання, ділитися своїми думками та отримувати підтримку від громади. Це сприяє зміцненню духовних зв'язків, створенню атмосфери єдності та взаємної підтримки.Такі уроки є важливим елементом духовного збагачення та розвитку, допомагають зберігати традиції та передавати їх наступним поколінням. Запрошуємо всіх вірян "золотого віку" приєднатися до цих занять і разом поглиблювати свої знання про Тору.

У одному містечку жив лікар на ім’я Хаїм. Він був не просто лікарем — він був справжнім бааль-хесед, людиною доброго серця. Приймав хворих і вдень, і вночі, іноді — зовсім безкоштовно. А якщо в когось не було грошей на ліки, сам біг до аптекаря й просив дати в борг.Усі його знали, але ніхто особливо не дякував — бо лікар є лікар, на те він і лікар, так заведено. А Хаїм усміхався, допомагав — і мовчки повертався додому, не чекаючи подяки.Одного разу до цадика з іншого міста приїхав учень і розповів:— Учителю, сьогодні мені наснився незвичайний сон. Я бачив у небесних палацах ангелів — вони тримали величезні терези. На одну чашу клали гріхи містечка — на жаль, їх було чимало. А на іншу… раптом поклали чиїсь добрі справи. Я підійшов ближче — і побачив ім’я: лікар Хаїм.— Його добрі справи переважили? — запитав цадик.— Так, — кивнув учень. — І тоді один з ангелів голосно сказав:«Дякуємо тобі, Хаїме! Завдяки тобі — містечко ще живе!»Коли вранці учень повернувся в містечко, першою справою він пішов до лікаря, обійняв його і сказав:— Дякую тобі, Хаїме…І з того часу люди в містечку стали частіше казати це просте, але важливе слово. Бо ніколи не знаєш — можливо, саме твоя доброта тримає на терезах цілу вулицю. А може — й увесь світ.

*12 менахем-ава 5023 року (17 липня 1263 року н.е.) — Диспут Рамбана.За указом арагонського короля Хайме I великому мудрецю і відомому коментатору Тори раббі Моше бен Нахману (Рамбан, він же Нахманід, див. 11 нісана) довелося взяти участь в організованій в Барселоні диспуті з ченцем-відступником Пабло Крістіані.Блискучий виступ Рамбана змусив короля перервати диспут словами: «Ніколи ще не бачив, щоб неправедну справу захищали так переконливо», що було завуальованим визнанням перемоги раббі Моше бен Нахмана, а наведені ним аргументи надалі неодноразово використовувалися іншими євреями в наступних диспутах.Але, оскільки перемога Рамбана (хоч і завуальована) завдавала удару по королівській релігії, раббі Моше бен Нахману довелося втекти з Іспанії. Він оселився в Єрусалимі. На момент його приїзду там жило всього 2 євреї, але Рамбан зумів зміцнити громаду і відкрити там синагогу, яка так і називалася «синагога Рамбана».*12 менахем-ава 5520 року (25 липня 1760 року н.е.) — Весілля Алтер ребе з ребецн Стерною.Коли раббі Шнеуру-Залману (майбутньому Алтер ребе) було 15 років, він уже був відомий по всій окрузі як гаон (геній) і володар видатних здібностей до вивчення Тори. Один з найбагатших і найшанованіших людей міста Ліозно, раббі Ієгуда-Лейб Сегаль, запропонував йому взяти за дружину свою дочку Стерну.Після весілля Алтер ребе переїхав до Вітебська. Він отримував від тестя кошти на прожиток, але однією з умов, поставлених нареченим напередодні весілля, було наступне — передати в його розпорядження 5000 шекелів золотом. Наречений міг розпорядитися ними як завгодно, і в перший рік після весілля, за згодою дружини, раббі Шнеур-Залман роздав усі гроші єврейським сім'ям, які бажали зайнятися землеробством. Так на Двіні в районі Вітебська виникли великі єврейські сільськогосподарські поселення.*12 менахем-ава 5700 року (16 серпня 1940 року) — Шостий Любавицький Ребе, купує будинок 770 по Істерн Парквей.Після приїзду в США раббі Йосеф-Іцхак (ребе Раяц) жив у бродвейському готелі «Грейстаун», на 91-й вулиці. Але в кінці-кінців, завдяки зусиллям хасидів і їхніх друзів вдалося знайти гарне і просторе житло з великою кількістю приміщень, яких повинно було вистачити для всіх потреб руху.

Наші чоловіки продовжують вивчати маамар Любавичського Ребе «Насо ес лер'ейха ке-нес леітносес».Бо молитва і вивчення Тори — це не просто обов'язок.Це наш духовний щит.Це те, що тримає світ.Це наша відповідь на темряву — світлом.Наш захист — не тільки в бомбосховищах, а й у зв'язку з Всевишнім. «Не зупиняй навчання — навіть коли світ гуде сиренами» — сказано в серці кожного, хто обрав вивчати глибину хасидського вчення, , навіть у неспокійний час.