28 серпня 2014 року став переломним і трагічним днем у боях за Іловайськ.
Після двотижневих запеклих боїв українські війська та добровольчі батальйони зайняли частину міста і готувалися розвивати наступ. Але саме цього дня ситуація різко змінилася.
Російські регулярні війська, які вторглися на територію України, разом із бойовиками так званої «ДНР» замкнули місто у подвійне кільце. Єдина дорога для відступу — траса Кутейникове–Старобешеве — була перерізана. Українські частини опинилися в пастці.
Командні пункти були розбиті, зв’язок у багатьох підрозділах втрачено. Добровольчі батальйони й армійські частини вели хаотичні бої, намагаючись утримати позиції й врятувати поранених.
Попри надзвичайну мужність воїнів, сили були нерівні. Російська армія застосовувала важку техніку, артилерію й системи залпового вогню, що посилило трагедію.
Вже ввечері 28 серпня стало зрозуміло: українське угруповання в Іловайську відрізане від основних сил. Це був початок катастрофи, яка наступного дня обернулася розстрілом колон у «зеленому коридорі».
Загалом під час боїв за Іловайськ Україна втратила понад тисячу воїнів — загиблими, пораненими, полоненими й зниклими безвісти.
Сьогодні, 28 серпня, давайте згадаємо цей день і кожного, хто тоді опинився в тому пеклі… Їхній подвиг — це приклад відваги й жертовності, який неможливо забути.
Вічна пам’ять загиблим героям.
Честь і шана живим.
джерело: kenguru.plus