Ваїкра (Левіт) 16:1–20:27

Після смерті Надaва й Авігу Б-г дає попередження: не можна входити до Святилища без дозволу. Лише одна людина — Коен-Ґадоль (первосвященник) — мав право входити до Святая Святих, і лише один раз на рік, у Йом-Кіпур, щоб принести священні кадила.

Іншим ритуалом Дня Спокути було кидання жереба, щоб визначити, який з двох однакових козлів буде принесений у жертву Б-гу, а який буде відісланий у пустелю — як символ перенесення гріхів народу.

Глава «Ахарей» також містить заборону приносити жертви деінде, окрім як у Храмі, заборону споживати кров, а також перестороги проти кровозмішення та інших збочених статевих зв’язків.

Глава «Кдошим» починається словами: «Святими будьте, бо Я — Святий, Б-г Всесильний ваш». За цим слідують десятки заповідей, виконання яких дозволяє євреєві освятитися і наблизитися до Б-жої святості.

Ці заповіді включають: заборону ідолопоклонства, заповідь про благодійність, принцип рівності всіх людей перед законом, заборону розпусти, дотримання Шабату, чесність у бізнесі, пошану та страх перед батьками, святість людського життя.

У главі «Кдошим» також звучить припис: «Люби свого ближнього, як самого себе», який рабі Аківа назвав «великою засадою Тори», а Гіллель сказав: «Це — вся Тора, а решта — її пояснення».