Тижнева глава Хукат розповідає нам про те, як євреї скаржилися Моше, що збираються померти від голоду і спраги.
Всевишній покарав їх, наславши отруйних змій — багато людей загинуло від смертельних укусів. Коли народ усвідомив свою провину і почав благати прощення, Всевишній наказав Моше викувати з міді змію та прикріпити її до свого посоха. Кожен, кого вкусила змія, мав подивитися на мідну змію — і тоді залишався живим.

Постає питання: чому як покарання були обрані саме змії, і як мідна статуя могла зцілити?
(Цікаво, що змія на посоху досі є символом медицини в усьому світі.)

Щоб краще зрозуміти суть цієї історії, наведемо один приклад.

У Львові жив великий єврейський мудрець рабин Яаков Орнштайн, автор книги «Йешуат Яаков». Його дім був завжди відкритий для всіх — подорожні та нужденні знаходили в ньому і їжу, і нічліг. Вони могли залишатися навіть на кілька днів.

Одного разу до будинку рабина прийшов нужденний, який затримався довше за інших. Дружина рабина занепокоїлась: чому гість не йде? Але праведник заспокоїв її: хай перебуває стільки, скільки йому потрібно.

Якось у домі рабина відбулося таємне зібрання. Одного єврея несправедливо звинуватили в злочині й кинули за ґрати. Громада вирішила зібрати гроші, щоби передати великому міністрові, який зможе допомогти організувати втечу.

Після завершення зустрічі й відходу гостей той самий бідняк зайшов до кімнати рабина і сказав:

— Я все чув. Я знаю, що ви задумали. Якщо ви не дасте мені 10 000 золотих, я піду в поліцію.

Рабин відповів спокійно:

— Дай мені ніч подумати.

— Даю тобі час до ранку! — вигукнув гість.

Наступного ранку гість знову з’явився:

— Ну що, даєш мені гроші, чи я йду в поліцію?

Рабин відповів:

— Усю ніч я розмірковував, чи не порушили ми з дружиною заповідь гостинності. І зрозумів — ми все зробили правильно. Тому з нами нічого поганого не трапиться. А ти виявив велику невдячність і жадібність. І шкода, яку ти бажаєш нам, повернеться до тебе самого.

— Побачимо, рабине! — вигукнув той і пішов. Але, виходячи, послизнувся, впав, зламав собі шию й помер на місці.

Рабин пояснив: його спіткала така доля через невдячність.

Євреї в пустелі вчинили так само. Вони почали нарікати: їм набрид ман, вони хотіли звичайного хліба. Вони знецінили дари Всевишнього, Його турботу, щоденне чудо.

Всевишній послав їм змій, щоби нагадати: бажання «більше, ніж потрібно» може бути згубним. Так само змій у Раю схилив Хаву до гріха — бажання мати «більше», ніж дозволено, стало початком падіння. І саме за це він був покараний: змії втратили смак до їжі — усе для них стало як пил, і більше не можуть відчувати бажання до чогось вищого.

Змія в цьому контексті — символ неподяки.
Ман повністю задовольняв потреби євреїв, але вони хотіли більшого. І це їх зруйнувало.

Мідна змія не лікувала сама по собі. Лише той, хто піднімав погляд догори — до Всевишнього, визнавав свої помилки, приймав Його волю з вдячністю і вчився бути задоволеним — отримував зцілення.

🕊 Джерело: Ohr HaTorah