Тижневий розділ СУКОТ та Холь hа-Моед СУКОТ

Сукот — свято куренів 

У 2026 році Сукот розпочинається ввечері 25 вересня, із заходом сонця, і триває до вечора 2 жовтня — з 15-го до 21-го тішрея. 

Короткий путівник святом Сукот

Якщо початок місяця тішрей наповнений покаянням, молитвою та прагненням духовно наблизитися до Всевишнього, то його друга половина має інше завдання — принести Б-жественне світло у повсякденне життя й радіти виконанню заповідей.

У цьому полягає один із головних сенсів Сукоту, який у єврейській традиції називають «часом нашої радості».

Заповідь перебування в суці

Упродовж семи днів Сукоту євреї проводять час і влаштовують трапези у суці — тимчасовій споруді, дах якої вкривають природними матеріалами: гілками, очеретом або листям.

Сука нагадує про чудесний захист Всевишнього під час мандрів єврейського народу пустелею після виходу з Єгипту.

Її духовний сенс виражений у словах Писання: «На всіх шляхах своїх пізнавай Його». Не лише молитва та вивчення Тори, а й звичайні щоденні справи мають бути пов’язані зі Всевишнім. Навіть проста трапеза в суці стає виконанням заповіді.

Чотири види рослин

Одна з найважливіших заповідей Сукоту — міцва чотирьох видів рослин. Разом беруть:

  • лулав — нерозкриту гілку фінікової пальми;
  • етрог — плід цитрона;
  • гадасім — гілочки запашного мирта;
  • аравот — гілки верби.

Над ними промовляють особливе благословення. Властивості цих рослин — смак і аромат — символізують вивчення Тори та добрі справи.

Етрог

Етрог має і приємний смак, і чудовий аромат. Він символізує євреїв, які вивчають Тору та виконують заповіді.

Лулав

Фініки мають смак, але не мають запаху. Лулав символізує тих, хто вивчає Тору, проте недостатньо виявляє її настанови у добрих справах.

Гадасім

Мирт має приємний аромат, але не має смаку. Він символізує людей, які роблять добрі справи, але недостатньо вивчають Тору.

Аравот

Верба не має ані смаку, ані запаху. Вона символізує тих, хто поки що не вирізняється ані знанням Тори, ані добрими справами.

Однак заповідь можна виконати лише тоді, коли всі чотири види зібрані разом. У цьому полягає її глибокий сенс: єдність єврейського народу, незалежно від відмінностей між людьми.

Ошана Раба

Сьомий день Сукоту називається Ошана Раба. Цього дня читають особливі молитви — Ошанот, а сувій Тори, покладений на біму в центрі синагоги, обходять сім разів. Це нагадує про служіння у Єрусалимському Храмі, де коґени цього дня сім разів обходили жертовник.

Також існує особливий звичай із гілками верби — аравот.

Згідно з єврейською традицією, в Ошана Раба остаточно «скріплюється печаткою» вирок, винесений у Рош га-Шана та затверджений у Йом Кіпур.

У Сукот Всевишній судить світ щодо води: скільки дощу випаде протягом року, яким буде врожай і скільки плодів принесуть дерева. Тому Ошана Раба певною мірою нагадує Йом Кіпур: цього дня особливого значення набувають молитва, тшува та щире духовне пробудження.

Що таке Холь hа-Моед

Холь hа-Моед — буквально «будні свята» — це дні між першим і останнім святковим днем Песаха та Сукота. Вони не мають статусу «йом тов» — повноцінних святкових днів, і тому на них не поширюються всі заборони та закони свята у повній мірі. Водночас Холь hа-Моед залишається частиною самого свята: Песах і Сукот тривають по 7 днів (у діаспорі — 8), і дні Холь hа-Моед називають «напівсвятковими» — з певними обмеженнями.

Робота в Холь hа-Моед

Зі слів Тори — «Стережи свято маци сім днів» — мудреці Талмуду (трактат Хагіга) вивчили, що в дні Холь hа-Моед заборонено виконувати багато видів роботи. Це стосується як Песаха, так і Сукота.

Більшість авторитетів вважають, що заборона працювати в Холь hа-Моед — постановлення мудреців, хоча деякі рішонім (X–XVI ст.) дотримувалися думки, що певні роботи прямо заборонені Торою.

Робити дозволено лише те, що необхідне для потреб Холь hа-Моед або щоб уникнути значних матеріальних збитків (давар hа-авед).

Елементи свята

  • У Холь hа-Моед вдягають святковий одяг та влаштовують щонайменше дві трапези — денну і вечірню.
  • Магаріль носив у ці дні той самий одяг, що й на Шабат (а для йом това мав ще урочистіший).
  • Трапеза обов’язково має включати хліб (на Песах — мацу).
  • Є звичай накривати стіл скатертиною, як у Шабат і йом тов.
  • У Холь hа-Моед кладуть два цілі хліби (на Песах — дві маци).
  • Є звичай запалювати свічки ввечері перед кожним днем Холь hа-Моед.
  • У Песах під час ранкової молитви не читають псалом «Мізмор ле-тода» (Тегілім 100).
  • У Биркат hа-Мазон не вставляють спеціальну фразу «Куло тов» («День, сповнений добра»).

Накладання тфілін у Холь hа-Моед

  • Рабі Йосеф Каро (Шульхан Арух) забороняє накладати тфілін у Холь hа-Моед.
  • Сефардські євреї та ашкенази, що прийняли цей звичай, не накладають тфілін.
  • Також так чинять усі ашкеназські громади в Ізраїлі.
  • Деякі європейські ашкеназські громади все ж накладають тфілін, але без благословення.
  • Відомі авторитети (Мордехай, Рош, Тур, Магаріль) підтримували цю думку.
  • Рабейну Бехайє пояснював: буква «шин» на тфілін символізує 300, що відповідає 300 дням у році для накладання тфілін (окрім Шабату та свят). Отже, і Холь hа-Моед входить у ці дні.

Святість Холь hа-Моед

Назва «будні свята» означає лише те, що вони поступаються за рівнем святості першому і сьомому дню Песаха. Але самі вони теж «моед» — свято.

У Талмуді (Псахім, Макот) сказано: «Той, хто зневажає Холь hа-Моед, подібний до ідолопоклонника». Раші пояснює, що зневага означає роботу, яка заборонена, або відмову зробити святкову трапезу.

Вони називаються «мікра кодеш» — «священне зібрання». У Храмі в ці дні приносили жертву Мусаф.

У книзі «Йесод веШореш hа-Авода» говориться:

  • Холь hа-Моед треба святкувати з радістю і трапезами, як йом тов.
  • Зневажати їх — як відкидати всю Тору.
  • Винагорода за пошанування цих днів більша, ніж покарання за порушення.
  • Прийнято вітати словами «Моадім ле-симха» («Свята — для радості!»).
  • Є гарний звичай запалювати свічки в ці дні.
  • Велика заслуга — запросити бідних до святкової трапези саме в Холь hа-Моед.