Новий рік наближається… Ще одна ланка в часовому ланцюжку нашого життя. Позаду — радощі й печалі, турботи й здобутки, тривоги та надії, здійснене й те, чому не судилося здійснитися. А що попереду?
Роками ми вимірюємо власне життя, життя наших дітей, свого народу й усього людства. Та від якої миті починається відлік? Своє життя ми, звісно, відраховуємо від дня народження. А життя народу? Життя всього світу?
Різні народи обрали свої точки відліку: європейські народи — одну дату, китайці — іншу, араби — третю.
Наш Новий рік — Рош га-Шана, що буквально означає «голова року», — пов’язаний із днем створення першої людини, Адама, у шостий день Творіння.
У Торі — Книзі, яку Всевишній дарував єврейському народові після виходу з Єгипту, — розповідається про створення Всесвіту, природи та всього живого. У ній ідеться і про створення Адама, і про життя перших поколінь людства.
Від Адама до появи першого єврея — Авраама — минуло двадцять поколінь. Тора повідомляє нам про тривалість життя кожного з них. Від часів Авраама й до наших днів точна історична хронологія передавалася в єврейському народі від батька до сина, від учителя до учня, ставши невіддільною частиною нашої спадщини.
Тому ми знаємо, що нині завершується 5786 рік від створення світу, а з настанням Рош га-Шана розпочнеться новий, 5787 рік.
На цьому подібність між нашим розумінням Нового року та уявленнями інших народів фактично закінчується. Адже через Тору й традицію Всевишній відкрив нам дивовижні принципи, за якими Він керує світом. Вони діють протягом усього року, але особливо виразно виявляються в Рош га-Шана.
Жодна наша думка, жоден намір чи вчинок не зникають безслідно. Усе «записується» у вищих світах, вплітаючись у величезне полотно загальної історії людства, що складається з мільйонів і мільярдів невидимих стібків.
Звичайно, людською, обмеженою мовою неможливо точно описати будову вищих світів і зміст пов’язаних із ними понять. Вивчаючи Тору в усьому її багатстві й різноманітті, ми лише поступово наближаємося до їхнього розуміння.
У Рош га-Шана все це величезне полотно постає перед Всевишнім. Наші думки й учинки розглядаються та зважуються відповідно до їхньої справжньої ваги — з урахуванням наших здібностей і минулого, вчинків інших людей та внутрішньої логіки життєвого шляху кожного з нас.
Цього дня Небесний суд виносить справедливий вирок. Точніше — його перше рішення, яке остаточно скріплюється в Йом Кіпур.
Комусь у новому році судилося піднестися й досягти успіху, а на когось можуть чекати важкі випробування. Одним сприятиме удача, іншим доведеться пережити страждання. Комусь буде даровано довге життя, а для когось цей рік може стати останнім…
Творець бажає не смерті людини, а її виправлення — тшуви, повернення до Нього.
Рік, що настає, може стати останнім роком життя людини, а може перетворитися на нову можливість змінитися й примножити добро у світі. Та сама логіка життєвого шляху, яка привела до одного вироку, за умови чесного самоаналізу та щирої рішучості змінити своє життя може привести до зовсім іншого рішення.
Атмосфера і зміст Рош га-Шана покликані допомогти нам побачити себе правдиво, виправитися та зміцнити віру у Вищу справедливість.
І тут немає суперечності: Рош га-Шана справді є святом. У день засідання земного суду людині навряд чи спаде на думку святкувати. Але в день Суду Всевишнього частиною нашого виправлення стають святковий одяг, урочиста трапеза, добрі побажання та особлива атмосфера — водночас радісна й піднесена.
Головною заповіддю Рош га-Шана, з якою нерозривно пов’язаний цей день, є слухання звуків шофара.
Шофар — це порожнистий баранячий ріг, у який сурмлять під час святкової молитви в синагозі. Якщо перший день Рош га-Шана припадає на шабат, у цей день у шофар не сурмлять, а заповідь виконують другого дня свята.
У Торі Рош га-Шана названий «Йом труа» — «днем сурмління». Це свідчить про виняткове значення звуків шофара.
Що ж закладено в душі кожного єврея, якщо слухання шофара є настільки важливим у день Вищого суду?
Звернімося до єврейської традиції — нашої спільної духовної пам’яті.
Отже, звук шофара — це не просто заклик. Це голос нашої пам’яті, пробудження душі та нагадування про необхідність змінитися.
Рош га-Шана триває два дні.
Рош га-Шана є першим днем місяця Тішрей. Єврейський місяць починається з появою нового місяця.
У давнину Всевишній заповідав, щоб єврейський Верховний релігійний суд — Сангедрин — установлював початок нового місяця на підставі свідчень двох людей, які бачили появу молодого місяця. Оскільки місячний цикл триває приблизно 29 із половиною днів, місяць у єврейському календарі може налічувати 29 або 30 днів.
Розгляд свідчень міг затягнутися майже до заходу сонця, тому рішення про початок місяця Тішрей і настання Рош га-Шана інколи оголошували досить пізно. Через це святкування Рош га-Шана тривало два дні.
Сангедрин міг діяти лише в Землі Ізраїлю та за дотримання певних умов. Після вигнання євреїв із Землі Ізраїлю його засідання припинилися, і єврейський народ перейшов на постійний календар, точно розрахований мудрецями. У ньому заздалегідь визначені початки місяців і дати свят.
Однак, оскільки Рош га-Шана святкували два дні ще в часи діяльності Сангедрину, ця традиція збереглася без змін.
Другий день Рош га-Шана за своїми законами та звичаями не відрізняється від першого. Виняток виникає тоді, коли перший день свята припадає на шабат: у такому разі шофар слухають лише другого дня.
Як і всі єврейські свята, Рош га-Шана завершується з появою зірок. Проте його духовна атмосфера не зникає.
Перші десять днів року — від Рош га-Шана до Йом Кіпуру — називаються Десятьма днями тшуви, тобто днями каяття, повернення та виправлення. Вони завершуються Йом Кіпуром — найурочистішим і найвідповідальнішим днем року.
Завершимо традиційним побажанням на Рош га-Шана:
Лешана това тікатеву!
Нехай вас буде записано на добрий і солодкий рік!