У місті Тірат-Кармель розташована дивовижна синагога «Бейт-Танхум» — духовний і культурний осередок громади гірських євреїв, вихідців із Кавказу.Синагогу було зведено з ініціативи раббі Єгуди Яакобова та за щедрої підтримки братів Заура й Акіфа Гіллових (Горшумових). Вони присвятили її пам’яті свого батька — Танхума бен Гілеля, ім’я якого й носить ця святиня.Будівництво тривало близько року, а в березні 2003 року відбулося урочисте відкриття та внесення сувою Тори. У церемонії взяли участь близько 1300 людей.Зовні будівля облицьована єрусалимським каменем, а її обриси нагадують традиційні зображення Єрусалимського Храму. Проте справжнє диво відкривається всередині: майстерне різьблення по дереву, вишукані мозаїки, барвисті вітражі із символами семи плодів Землі Ізраїлю, оздоблена біма та блакитна стеля із зображенням драбини Яакова.До комплексу також входять музей спадщини гірських євреїв, навчальна зала та міква. Тут зберігаються старовинні рукописи, предмети юдаїки, традиційні кавказькі килими й інші унікальні пам’ятки історії громади.Сьогодні «Бейт-Танхум» є не лише місцем молитви, а й однією з визначних пам’яток Тірат-Кармеля, що приваблює відвідувачів з усього Ізраїлю та з-за кордону.Це місце, де краса людської праці зустрічається зі світлом молитви, а пам’ять про попередні покоління продовжує жити в кожній деталі.відео на сторінці у ФБ

У сховищі бібліотеки Болонського університету було виявлено найдавніший повний сувій Тори, вік якого становить близько 800 років. Буття, Вихід, Левіт, Числа та Повторення Закону — п’ять перших книг єврейської та християнської Біблії, або П’ятикнижжя. Окремі давніші фрагменти вчені знаходили й раніше, однак ця знахідка є найдавнішим рукописом, у якому зібрані всі п’ять книг.Відкриття зробив фахівець Болонського університету, професор Мауро Перані. Досліджуючи документ, він помітив невідповідність між бібліотечним описом і самим текстом.«У 1889 році бібліотекар надто побіжно й поверхово оглянув сувій і дійшов помилкового висновку», — розповідає Мауро Перані.Ось фрагмент опису, складеного понад століття тому: «Це доволі незграбно написаний італійський текст, у якому недоречно розставлені наголоси та великі літери».Про походження «Сувою № 2» — саме під такою назвою він значився в бібліотечному каталозі — було відомо небагато. Близько століття тому рукопис передали до бібліотеки найстарішого університету Європи ченці Домініканського ордену.Сувій завширшки 64 сантиметри сягає 36 метрів завдовжки та складається з 58 зшитих фрагментів м’якої овечої шкіри.Досліджуючи незвичайний текст, Мауро Перані звернув увагу не лише на те, що він написаний івритом, а й на численні графічні особливості, які свідчили, що сувій аж ніяк не міг бути виготовлений у XVII столітті.Припущення вченого остаточно підтвердилися, коли за допомогою радіовуглецевого датування було встановлено, що сувій виготовили між 1155 і 1225 роками нашої ери. Таким чином, ця знахідка є найдавнішим повним сувоєм П’ятикнижжя, що зберігся до наших днів.На жаль, точне місце виготовлення документа поки що встановити неможливо. Однак учені припускають, що він походить із регіону Близького Сходу або Центральної Азії. джерело: https://www.7kanal.co.il

У ніч на 11 серпня росія атакували Київ та Київську область балістичними ракетами й ударними безпілотниками. У столиці зафіксували влучання на території дитячої лікарні, а внаслідок іншого удару постраждала одна людина. На Київщині пошкоджено складські приміщення та вантажівки.Під час атаки на столицю балістична ракета влучила на територію одного з дитячих медичних закладів. Унаслідок цього пошкоджено будівлю гуртожитку, складські приміщення та газову трубу, а на місці падіння утворилася велика вирва. За попередніми даними, в Києві постраждала одна людина.За інформацією МОЗ України, під час обстрілу ніхто з дітей та медичного персоналу не постраждав. У відомстві пояснили, що "діти й медики … в момент атаки перебували в укритті".

Археологам вдалося відтворити форму та отримати за її допомогою «відбиток».Уперше в Єрусалимі виявили форму, яку використовували для виготовлення жіночих облич для статуеток. Це свідчить про те, що принаймні частину статуеток доби Юдейського царства виготовляли безпосередньо в місті, повідомило в понеділок, 27 липня, Управління старожитностей Ізраїлю.Вік знахідки оцінюють приблизно у 2700 років. Форму виявили під час археологічних розкопок у Кішле, на території музею «Вежа Давида».Керівники розкопок, доктор Аміт Рем і доктор Аяла Зільберштейн, розповіли, що після виявлення форму передали реставраторам Тамар Гонен і Славі Кліндухову. Їм вдалося досягти вражаючого результату — повністю відтворити обличчя жіночої статуетки з чіткими контурами та ретельно опрацьованими деталями, зокрема локонами зачіски.джерело: https://www.vesty.co.il

Із 5 серпня 2026 року особи, які мають військові обов’язки за українським законодавством і вперше звертаються по тимчасовий захист у ЄС, повинні підтвердити, що мають законне право на виїзд з України або належним чином виконують свої військові обов’язки.Нові правила не стосуються українців, які вже користувалися тимчасовим захистом у ЄС станом на 5 серпня. Відмова в тимчасовому захисті не означає автоматичної депортації: можливість подальшого перебування визначатиметься індивідуально відповідно до законодавства ЄС і конкретної країни.

Іноді звичайні неживі предмети проживають таке драматичне життя, що його вистачило б на цілий історичний роман.Це історія двох масивних чавунних стовпів із міста Балта, на яких досі збереглися старовинні написи. Вони виявилися міцнішими за людську жорстокість, війни та репресивні режими.У другій половині XIX століття ці чавунні колони були відлиті для Головної синагоги Балти, де вони підпирали центральну галерею. Стовпи тримали не просто склепіння будівлі — вони стали німими свідками головних трагедій балтського єврейства.Під час жорстокого весняного погрому метал буквально здригався від плачу сотень родин, які шукали в стінах синагоги порятунку та молили про милосердя.Під час окупації та створення Балтського гетто ці чавунні опори «бачили» знищення громади, нелюдські страждання місцевих жителів та депортованих в'язнів.Сама будівля Головної синагоги, де на початку XX століття казенним рабином служив видатний діяч Менахем Шейнкін, сильно постраждала у війну і була повністю знесена радянською владою. Але міцний дореволюційний чавун знищити не наважилися.Радянська влада знайшла святині цинічне утилітарне застосування. Чавунні стовпи відвезли на зруйнований місцевий млин і використали для його відновлення. На довгі десятиліття колишні духовні опори перетворилися на звичайні підпірки для стелі промислового цеху. Навколо них гуркотіли жорна, летів борошняний пил, а викарбувані літери повільно покривалися брудом та забуттям. Здавалося, їхня минула історія стерта назавжди.Таємниця стовпів розкрилася вже у 1990-х роках, в епоху незалежності України. Суня Вайсерман, колишній в'язень Балтського гетто, багато років пропрацював на цьому самому млині й увесь цей час зберігав секрет промислових опор. Він розповів цю гірку історію духовному лідеру Балтських євреїв Вадиму Ароновичу Вінярському та той вклав особисті кошти, щоб буквально викупити чавунні стовпи та звільнити їх із багаторічного полону.З Б-жою допомогою ці старі чавунні стовпи знаходять своє нове, законне місце. Їх встановили біля будівлі Савранської синагоги Балти, яка наразі відновлюється.Переживши погроми, війну, гетто та радянську індустріалізацію, ці колони повертаються до єврейської громади. Вони стануть символом нерозривного зв'язку часів — живим мостом між зруйнованою радянською владою Головною синагогою у XX столітті та відновленої у незалежної Україні громадою Савранської синагоги у XXI столітті. 

Сторінка істрії:У 1952 році хімікиня Розалінд Франклін зробила в лондонській лабораторії рентгенівський знімок, якому судилося стати однією з найважливіших фотографій в історії науки. У лабораторії його скромно називали «Фотографія № 51». 🧬На знімку з дивовижною чіткістю проступала подвійна спіральна структура ДНК. Фотографію Франклін показали Джеймсу Вотсону без її відома та дозволу. Вона стала одним із ключових доказів, які Вотсон і Френсіс Крік використали для публікації власної моделі структури ДНК. У 1962 році Вотсон і Крік отримали Нобелівську премію за це відкриття. Розалінд Франклін померла від раку за чотири роки до того — їй було лише 37 років — і її кандидатуру так і не висунули. В останні десятиліття історики науки намагаються відновити історичну справедливість, наголошуючи, наскільки важливими для цього відкриття були отримані нею дані. Адже самій Розалінд Франклін рідко віддавали належне й визнавали її внесок нарівні з іншими.джерело: HiddenTribeStories

На невеликому острові Джерба біля узбережжя Тунісу розташована синагога Ель-Гриба — одна з найдавніших безперервно діючих синагог у світі. Згідно з деякими переказами, її історія налічує понад дві тисячі років. 🕍Її інтер’єр від підлоги до стелі вкритий розписаними вручну біло-блакитними кахлями й освітлений вишуканими латунними світильниками, які прикрашають синагогу вже протягом багатьох поколінь.Щороку сюди приїжджають паломники з усього світу. Їх приваблює не лише давня святиня, а й громада, яка зуміла зберегти єврейське життя на цьому маленькому острові крізь зміну імперій, вигнання та століття випробувань, яких багато інших громад діаспори не змогли пережити, зберігши свою цілісність.Сьогодні єврейська громада Джерби зовсім невелика порівняно з минулими часами. Проте острів залишається одним із небагатьох місць у Північній Африці, де єврейське життя століттями тривало на одному місці майже безперервно — так довго, як сягає історична пам’ять.джерело: HiddenTribeStories

❗️Грози, штормові вітри та сильний град вдарять по більшості областей України — оголошено І рівень небезпечності, жовтийБудьте готові, що через наслідки негоди може бути затримка транспорту, ускладнення руху дорогами та ризики падіння дерев.

Сьогодні, 16 липня, у межах репатріаційних заходів до України «НА ЩИТІ» повернули 501 полеглого оборонця, чиї останки, за інформацією російської сторони, належать українським Захисникам.За кожним таким поверненням - складна багаторівнева робота людей і державних структур, об’єднаних спільною місією: повернути полеглих додому, а їхнім родинам - дати довгоочікувану відповідь.До проведення репатріаційних заходів залучені Генеральний штаб Збройних Сил України, Об’єднаний центр при Службі безпеки України, Секретаріат Уповноваженого з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими, Державна служба України з надзвичайних ситуацій та інші складові сектору безпеки й оборони України. Сприяння також надає Міжнародний Комітет Червоного Хреста.Важливу місію у цьому процесі виконують пошукові групи Гуманітарного проєкту Збройних Сил України «НА ЩИТІ», діяльність яких координує Центральне управління цивільно-військового співробітництва Генерального штабу Збройних Сил України. Під загрозою ударів безпілотників, дистанційного мінування та ворожих обстрілів вони продовжують працювати у складних і небезпечних районах. Бо для тих, хто віддав життя за Україну, дорога додому не може залишитися незавершеною.Після завершення репатріаційних заходів розпочинається наступний етап. Силами та засобами Об’єднаного центру забезпечення заходів цивільно-військового співробітництва Збройних Сил України під загальною координацією Центрального управління цивільно-військового співробітництва Генерального штабу ЗС України буде забезпечено транспортування репатрійованих останків до визначених установ для проведення необхідних експертних досліджень та ідентифікації.Ми продовжуємо боротьбу за кожне ім’я. Бо війна не завершується для родини, доки її Захисник не повернувся додому. Саме тому ця місія триває, щоб кожен воїн знайшов дорогу додому, а кожне ім’я було встановлене та гідно вшановане. Вічна пам’ять полеглим Захисникам і Захисницям України. Щирі співчуття рідним та близьким. джерело: GeneralStaff.ua