*1 ава 1657 року (2104 рік до н.е.) – Води всесвітнього Потопу пішли на спад.У цей день у раніше безкрайньому океані з'явилися перші острівці суші. Вершини гір, раніше приховані шаром води в 15 амот (11 метрів), з'явилися над водою, і це стало остаточним підтвердженням завершення Потопу.1 ава 2487 року (1273 рік до н.е.) – Йорцайт (річниця відходу з цього світу) первосвященика Аѓарона, брата Моше-рабейну і пророчиці Мірьям.Аѓарон — перший коѓен ѓа-годоль (первосвященик) Храму і великий миротворець, пішов з цього світу у віці 123 років. Його йорцайт описаний в Торі і це єдине в цій книзі згадування такого роду.Великий кабаліст Арізаль (рабі Іцхак Лурія Ашкеназі) говорив, що в попередньому житті Аарон був Араном, братом Авраама. У пізніші часи його душа поверталася в тілі пророка Яавеца (він же — суддя Отніель бен Кеназ), судді і пророка Толи бен Пуа, пророка Шмуеля, Авії, сина царя Єровама, первосвященика Урії, вбитого царем Єоякимом (як розплата за те, що Аарону вдалося уникнути смерті під час виготовлення Золотого тельця) і в пророка Захарію. Душа ж дружини Аѓарона, Елішеви, після втілилася в душі Бат-Шеви, дружини царя Давида і матері царя ШломаНащадки Аѓарона — коѓени (носії прізвищ Кац, Коган, Каганов, Коѓен, Раппопорт тощо) — єдині, хто мав право здійснювати жертвоприношення в Храмі.*1 ава 2516 року (1244 рік до н.е.) — Йорцайт (річниця відходу з цього світу) первосвященика Елазара бен Аѓарона, племінника Моше-рабейну і пророчиці Мірьям.Елазар був третім з чотирьох синів первосвященика Аѓрона. Двоє старших синів Аѓарона — Надав і Авіѓу померли і після відходу з цього світу батька Елазар сам став первосвящеником. Дружиною Елазара була дочка Путіеля, одного з керівників племені Йосефа. Ну а син Елазара — той самий Пінхас, про якого йдеться в однойменному розділі тижневої Тори.Наші мудреці кажуть, що перша з книг Пророків — книга Єгошуа була розпочата самим Єгошуа бін-Нуном, але закінчена і відредагована вона була Елазаром і Пінхасом.chabad.odessa

Місяць Ав — один із найглибших і найемоційніших місяців у єврейському календарі. Він поєднує траур і надію, спогади про руйнування та віру в майбутнє відновлення.🔥 Трагічні події:9 ава (Тіша бе-Ав) — день загального трауру, коли було зруйновано:Перший Храм (Соломонів) у 586 році до н.е.Другий Храм у 70 році н.е.Також цього дня сталися інші трагічні події в історії єврейського народу: вигнання з Іспанії, початок Першої світової війни (що призвела до Голокосту), депортації, погроми тощо.⏳ Період скорботи:Перші дев’ять днів місяця — період посиленого трауру: не їдять м’яса, не п’ють вина, не купаються для задоволення, не слухають музику.В цей час не святкують весіль, не носять новий одяг, не роблять ремонтів тощо.🌅 Надія після темряви:Вже наступного дня після Тіша бе-Ав починається поступовий підйом.15 ава (Ту бе-Ав) — день радості, кохання та нових починань. За традицією, саме цього дня в стародавньому Ізраїлі дівчата виходили у виноградники в білих сукнях, щоб познайомитися з нареченими.Цей день вважається найщасливішим у році.🌱 Духовний зміст місяця Ав:Назва «Ав» означає «батько», що нагадує: навіть у гіркі моменти Б-г залишається люблячим Батьком, Який хоче повернення Своїх дітей.Згідно з традицією, Месія народиться 9 ава — в день найбільшої темряви зароджується світло.📖 Традиції та настанови:Посилюють вивчення Тори, особливо тем про Храм і його відновлення.Моляться за мир в Ізраїлі та в усьому світі.Уникають суперечок, зберігають спокій і повагу в стосунках.Місяць Ав — це час, коли ми сумуємо, але не втрачаємо надії.Бо кожне руйнування — це підготовка до майбутнього відбудування.

*29 тамуза 4865 року (13 липня 1105 року) — Йорцайт (річниця відходу з цього світу) найвидатнішого коментатора Тори — рабі Шломо Іцхакі (Раші).Раші («Рабейну Шломо Іцхакі» — «Наш вчитель Шломо син Іцхака») народився в містечку Труа в 1040 році в поважній і шанованій єврейській родині, яка вела свій родовід через мудреців Талмуда рабі Йоханана Сандлара і Гіллеля-Старшого до царя Давида. Першим його вчителем був батько, рабі Іцхак, а потім юнак переїхав до Вормса і Майнца, де навчався під керівництвом знаменитих мудреців рабі Яакова бен Якара і Іцхака бен Йеѓуди. У 25 років, вже будучи відомим єврейським вченим, Раші повернувся в рідний Труа, де і провів все життя. Тут він заснував єшиву, яка стала головною в Північній Франції та Німеччині.У всьому єврейському світі як учні, так і вчителі сприймають його коментарі до Тори, книг пророків і Талмуду як найважливішу підмогу в розумінні цих текстів. Більш того, на коментарях Раші засновані численні праці пізніших коментаторів. Ребе у своєму циклі «Сіхот Раші» («Бесіди про коментарі Раші») неодноразово демонстрував, як просте, на перший погляд, розуміння тексту великим коментатором, насправді включає безліч рівнів розуміння і часто допомагає вирішити труднощі, що зустрічаються в тексті, а також за допомогою простих слів, взятих з мідрашів, пропонує нові інтерпретації прочитаного. Цікаво, що хоча Раші і обіймав посаду рабина Труа, але на життя він заробляв виноробством, і отже всі ці приголомшливі тексти писав у вільний час.Синів у Раші не було, але дочки володіли незвичайним для жінок знанням Талмуда і одна з них навіть допомагала батькові в складанні коментарів. Чоловіки трьох дочок Раші були видатними талмудистами, а з онуків найбільш відомі рабі Шмуель бен Меїр (Рашбам) і рабі Яаков бен Меїр Там.Останні роки життя рабейну Шломо-Іцхакі припали на період Першого хрестового походу, коли загинули багато його родичів і друзів.chabad.odessa

*28 тамуза 5653 року (10 липня 1893 року) — Йорцайт (річниця відходу з цього світу) рабі Єгуди-Лейба Слоніма, сина ребецн Менухи-Рохл, дочки другого Любавицького Ребе — Мітелер ребе.Рабі Єгуда-Лейб народився в 5592 році (1832) в Любавичах і був первістком ребецн Менухи-Рохл. У 13 років він разом з батьками здійснив алію (переїхав, кажучи сучасною мовою, «на ПМЖ» в Ерец-Ісраель), причому день народження і обряд бар-міцви відзначали безпосередньо на кораблі, що плив до берегів Святої землі.У 18 років Єгуда-Лейб повернувся в Любавичі до третього Любавицького ребе — рабі Менахему-Мендлу (ребе Цемах Цедеку) і провів там деякий час, але більшу частину свого життя він прожив у Хевроні разом зі своєю матір'ю. Ребецн Менуха-Рохл (вона була відома в Хевроні як «бабуся») користувалася великою повагою і на її честь була побудована синагога і відкрита міква, а їхній будинок став хасидським центром Хеврона. За вказівкою ребе Цемах Цедека рабі Єгуда-Лейб був призначений одним з опікунів навчального центру «2Колель Хабад» і залишався на цій посаді до кінця своїх днів.Незадовго до свого відходу з життя рабі Єгуда-Лейб переїхав до Тверії. Там, у цьому місті, на кладовищі, розташованому на березі озера Кінерет, він і похований.*28 тамуза 5601 року (17 липня 1841 року) — Йорцайт (річниця відходу з цього світу) рабі Мойше Тейтельбаума з містечка Шаторальяуйхей (Угорщина).Рабі Мойше — один з учнів знаменитого хасидського цадика Яакова-Іцхака га-Леві Горовиця «ѓа-Хозе мі-Люблін» («Провидець з Любліна») і автор книги «Йісма Моше», став основоположником угорської хасидської династії, нині відомої як сатмарські хасиди.chabad.odessa

26 тамуза 5519 року (23 липня 1759 року) — перемога Баал Шем-Това над франкістами під час диспуту у Львові.У херсонській генізі (сховище єврейських текстів, яке є при кожній синагозі, куди поміщаються непридатні тексти святих книг. Оскільки в листах євреї постійно цитували святі тексти, то в генізи потрапляла і велика кількість побутових паперів. Найбільш відомі каїрська геніза, де прекрасно збереглися документи за майже 1000 років життя єгипетської єврейської громади, і досліджена на початку XX століття херсонська геніза, де було знайдено багато хасидських документів), так ось, в херсонській генізі було виявлено лист, в якому розповідалося про заснування рабі Ісраелем Баал Шем-Товом звичаю святкування дня перемоги над франкістами.Франкісти були послідовниками Якова Франка, одного з учнів лжемесії Шабтая Цві. Після того як Шабтай Цві прийняв іслам, Франк почав проповідувати щось подібне і за час свого життя встиг перейти з іудаїзму спочатку в іслам, звідти в католицьку віру, а після збирався перейти і в православ'я. Серед іншого Франк проповідував занурення в безодню гріха, щоб якомога швидше переповнилася чаша терпіння і Мошіах вже прийшов і т.д.17 липня 1759 року у Львові, з ініціативи франкістів і католицького архієпископа Львова, відбувся диспут між ними і нормальними євреями. З нашого боку брали участь сорок рабинів, серед яких був і рабі Баал-Шем Тов. Оскільки перемога в диспуті означала поразку католицької церкви і могла спричинити погіршення становища польських євреїв, більшість рабинів не бажали брати участі в диспуті, бажаючи лише одного — щоб франкісти якомога швидше залишили іудаїзм. З цим не погоджувався лише Баал Шем Тов, який говорив, що «поки уражений член ще пов'язаний з тілом, залишається хоч якась надія коли-небудь його вилікувати; коли ж його відрізали, він вже пропав назавжди».Після закінчення диспуту священики зажадали, щоб франкісти хрестилися, що й було зроблено, причому нові «поляки» змінили не тільки віру, а й імена, а в багатьох випадках і прізвища. Ну а потім, ці прізвища, як і належить, стали гордістю Польщі та Росії — Бжезинські, Крисинські, Ясинські, Маєвські, Піотровські, Зелінські. Зокрема мати великого польського поета Адама Міцкевича походила з родини Маєвських і він сам ніколи цього не забував.chabad.odessa

Якщо Храмова гора — це наше святе місце, і на ній колись стояв Храм, то чому б не зруйнувати те, що стоїть там сьогодні, і не звести свій Храм заново? Однак єврейська традиція дивиться на це питання набагато глибше.Навіть якщо мечеті на Храмовій горі будуть усунуті, і територія звільниться, ми не можемо просто так почати будівництво. Храм — це не просто споруда, яку можна звести за кресленням. Це надзвичайно святе місце, куди заборонено входити в стані ритуальної нечистоти. А сьогодні ми всі ритуально нечисті, бо стикалися з мертвими, були на кладовищах або перебували під одним дахом із тілом померлого. Від цієї нечистоти очищує лише попіл червоної корови — а його зараз у нас немає.Існують закони, за якими за певних умов можна приносити жертви навіть у стані нечистоти. Але для цього необхідне суворе дотримання багатьох умов: наявність коена (священнослужителя) з достовірним родоводом, його облачення у спеціальний одяг, який точно відповідає опису в Торі, наявність первосвященника (коен гадоль) з вісьмома предметами одягу. Ми не впевнені ні у точному вигляді цих предметів, ні у тому, які саме камені повинні бути в нагруднику (хошен).До того ж, ми не знаємо з абсолютною точністю навіть місця розташування жертовника. У Талмуді розповідається, що під час будівництва Другого Храму Всевишній послав трьох пророків, які свідчили з приводу спірних питань. Без таких свідчень ми не маємо права діяти.Якщо ж порушити ці умови і почати служіння в Храмі, це не буде виконанням заповіді, а стане тяжким гріхом, за який передбачене карет (духовне відсічення).Тому, за думкою мудреців Тори, ми не будуємо Храм силою і не руйнуємо чужі споруди. Ми чекаємо того моменту, коли Всевишній Сам відкриє шлях — як це вже бувало в минулі часи. І ми віримо, що це обов’язково станеться.джерело: https://toldot.com

Народження Місяця 🌑 відбудеться у п’ятницю, 25 липня / 9 тамуза, о 10:42 та 5 частин.Рош Ходеш триватиме один день — наступного Шабату.Бажаємо здорового, спокійного та радісного місяця Менахем-Ав!

*23 тамуза 5330 року (26 липня 1570 року) — Йорцайт (річниця відходу з цього світу) одного з найвидатніших середньовічних кабалістів рабі Моше бен Якова Кордоверо (Рамак).Місце його народження невідоме, а родина, судячи з прізвища, походила з Іспанії. Вчителями Моше були рабі Йосеф Каро — автор книги «Шулхан арух», кодексу життєвих норм єврея, і рабі Шломо Алькабец — відомий кабаліст, автор суботнього гімну «Леха доді».Рабі Моше був одним з 4 мудреців, удостоєних у 1538 році смихи (свідоцтва про посвячення в рабини) від знаменитого рабі Яакова Бейрава. Решта троє — автор «Шульхан аруха» рабі Йосеф Каро, рабі Моше з Трані і рабі Йосеф Сагіс.Рабі Моше був даяном (суддею громади) і главою єшиви в Цфаті, і серед його учнів був великий кабаліст рабі Іцхак Лурія Ашкеназі (Арізаль). За своє недовге життя рабі Моше створив кілька монументальних праць, причому його перший і найвідоміший твір, «Пардес римонім» («Гранатовий сад»), був написаний ним у 27 років.Інші відомі твори рабі Моше — «Еліма раббаті» («Великий Елім»), «Ор якар» («Дорогоцінне світло») — невиданий досі великий коментар до «Зоару» (основної книги кабали), а також вступ до кабали «Ор неерав» («Вечірнє світло») і коментар до П'ятикнижжя «Сефер герушин» («Книга вигнань»).джерело: chabad.odessa