В цей особливий день вся наша громада зібралася в чудовому містечку Анатевка, щоб відзначити день народження  сьомого Любавичського Ребе — рабин Менахем-Мендл Шнеєрсон Цей вечір був наповнений духовністю, єднанням та глибокими роздумами про спадщину Ребе, чия мудрість та вчення надихають і ведуть нас по життєвому шляху. Рабин Шнеєрсон був не лише видатним єврейським лідером, але й великим мислителем, чия духовна спадщина живе в серцях мільйонів людей по всьому світу.Зібравшись разом, ми не лише вшанували його пам’ять, але й поглибили своє розуміння духовних цінностей, які він пропагував. Цей вечір став можливістю для всіх нас об’єднатися в молитві та святкуванні, зміцнюючи зв’язок з нашими традиціями та один з одним.

 Цього понеділка представники нашої громади мали велику честь привітати з 90-річчям дорогого вірянина — Гехта Семена Йосифовича, який відсвяткував свій ювілей у Шабат.Наші хлопці приїхали до ювиляра з теплими словами, щирими побажаннями та  подарунком від Громади.Його шлях — це епоха, крізь яку він проніс віру, гідність і життя, а в його очах — пам’ять про часи, що досі щемлять навіть на сторінках книжок.Нехай Вс-вишній дарує Семену Йосифовичу ще багато добрих років — у здоров’ї, світлі, душевному спокої та під Його захистом.Ад меа ве есрім — з вірою в серці та теплом, яке ви даруєте й отримуєте.Ваша громада завжди поруч.

В Центральній синагозі Києва відбулася не просто зустріч. Це був справжній Parliament — зібрання євреїв, де замість мікрофонів і бюрократії лунали душевні розмови, братські обійми, і, звісно ж, фарбренген.Зібралися ізраїльтяни — поговорити, посперечатися, поділитися болем і надією, а головне — бути разом. Не для протоколу, а для серця. Бо саме в таких неформальних зустрічах і народжується те, що і називають «єврейське життя». Фарбренген вів рав Ільягу Бадіхе — хасид із серцем, що світиться. Його слова — то не лекція, а вогонь: то теплий, як шабатні свічки, то пекучий, як питання «а що ти зробив для Ам Ісраель сьогодні?» З його жартами сміються, з його хідушами — замовкають, бо серце каже: це важливо.Хтось прийшов просто послухати. Хтось — виговоритися. А хтось — дізнатися, що він не один. І всі пішли з чимось: з ідеєю, із запалом, і новим другом.Це не просто вечеря.Це фарбренген, що був, єІ, без сумніву, — фарбренген, який буде!Бо там, де хліб і Тора на одному столі — там б’ється жива душа нашого народу.