*20 швата 2199 року (1562 рік до н.е.) — День народження Ашера бен Яакова.Ашер («щасливий» або «удачливий») був другим сином нашого праотця Яакова і його дружини Зілпи і восьмим сином в загальному порядку народження дітей Яакова. При розподілі території Ерец-Ісраель його нащадкам дісталася територія на півночі країни — в Галілеї і на узбережжі Середземного моря. Земля коліна Ашера давала все необхідне для служіння в Храмі, включаючи масло і блакитну фарбу для одягу первосвященика. Продукти харчування для царського столу також доставлялися з його земель. Коліно Ашера також відоме тим, що не дало країні жодного судді, царя або полководця.На думку деяких мудреців, цей день також є днем його йорцайта (відходу з цього світу).

🔹 Тижнева глава «Ітро» розповідає про головну подію єврейської історії — дарування Тори на горі Синай. Вихід з Єгипту дав свободу тілу, а Синай дав напрямок душі. Тут народ Ізраїлю стає не просто вільним, а святим народом Всевишнього. 🔹 Глава названа ім’ям Ітро — людини ззовні. Почувши про чуда, він прийшов і визнав істину. Це вчить: Б-жественність може побачити той, хто готовий змінювати себе, а не залишатися стороннім спостерігачем. 🔹 За порадою Ітро Моше створює систему судів. Тора вимагає не лише духовності, а й порядку в суспільстві. Святість має проявлятися у справедливості, відповідальності та турботі про кожного. 🔹 Перед Синаєм народ готується кілька днів. Зустріч із Б-гом потребує підготовки та внутрішньої чистоти. До святості не приходять випадково — до неї йдуть свідомо. 🔹 Десять заповідей дані всьому народові одночасно. Це не особисте одкровення пророка, а колективний досвід мільйонів людей. Тому зв’язок із Торою є основою всієї єврейської віри та традиції. 🔹 Після Синаю небо й земля поєднуються. Матеріальні речі можуть ставати святими через міцвот. Саме в повсякденному житті розкривається Б-жественна присутність. ✨ Головний урок: справжня свобода — це прийняти волю Всевишнього. Сказавши «наасе ве-нішма», євреї зробили вибір бути народом місії — і цей вибір триває щодня. джерело: 📖 Любавицький календар 

Сьогодні 19 Швата 5786 року.Канун суботи, тижнева глава Ітро.📌 У 5700 році раббі Леві-Іцхак Шнеєрсон, батько Ребе, прибув до місця свого заслання — у Чіїлі, в Казахстані.Перша заповідь повеління (міцват асе), як пише Рамбам:«Знати, що існує Перший Сущий (Першопричина), Який приводить до існування все існуюче… і знання цього — заповідь повеління, як сказано: “Я — Г-сподь, Б-г твій”».Це заповідь, що належить до розуму й інтелекту.Тобто, попри те що кожен єврей вірить у Всевишнього простою вірою, і серце його цілісне з Г-сподом, обов’язок розуму й мислення — довести цю віру до знання й пізнання.У цьому сенс слів: «знати, що існує Перший Сущий» —щоб людина саме знала це, осягала розумом і розумінням.Як сказано: «Пізнай Б-га, Б-га батька твого, і служи Йому з цілісним серцем»,і також написано: «І пізнаєш сьогодні…». джерело: 📖 Любавицький календар 

📌19 швата 5700 року (29 січня 1940 року) — Батько Ребе рабі Леві-Іцхак прибуває до місця заслання в Чилі.Будучи «особливо небезпечним в'язнем», рабі Леві-Іцхак був відправлений у найвіддаленіше місце — Чилі, яке представляло собою одну велику в'язницю, що не потребувала охорони, оскільки втекти звідти було неможливо (140 кілометрів пустель і боліт).Зими в Чилі були холодні, а рабі Леві-Іцхак прибув туди пізно вночі. Залишатися на вулиці було небезпечно, і рабі Леві-Іцхак з ще одним ув'язненим-євреєм пішли до кравця, єврея, засланого сюди багато років тому і одруженого з неєврейкою. Рабі Леві-Іцхак зі своїм супутником попрямували до його будинку в надії, що той впустить їх хоча б до ранку, але побачивши, хто стоїть перед ним, той зачинив двері. Не маючи іншого виходу, новоприбулі продовжували йти, доки не помітили слабке світло у вікні. Господар-неєврей зглянувся над ними і дозволив зайти.Положення рабі Леві-Іцхака було дуже важким, хоча, коли його дружина ребецн Хана, зуміла пробитися до нього, йому стало легше. Рабі Леві-Іцхак провів у Чилі 4 роки, аж до відходу з цього світу.Похований рабі Леві-Іцхак в Алма-Аті.джерело: chabad.odessa

У хасидизмі Хабад зображення й фотографії наших Ребе мають особливу духовну цінність. Йдеться не про пам’ять чи історію, а про живий зв’язок. Лик цадика розглядається як вираження його внутрішньої сутності, тож навіть погляд на портрет здатен пробудити трепет, зміцнити віру й надати сил у служінні Всевишньому.Саме тому до таких зображень завжди ставилися з благоговінням і великою обережністю. 🕯️ «Уявлення обличчя Ребе»У хасидських джерелах згадується поняття «ציור פני הרב» — уявно представити обличчя свого Ребе. Коли хасид не поруч із наставником, він викликає його образ у пам’яті або дивиться на фотографію. Таке споглядання допомагає відчути зв’язок, внутрішньо зібратися, позбутися страху й отримати сили йти шляхом Тори та міцьвот.Фотографія стає не сувеніром, а частиною духовної праці людини. ⚖️ Повага до зображеньРебе підкреслювали, що до таких образів слід ставитися з максимальною пошаною. Відомий випадок, коли в установі поряд із фотографією Ребе Раяца надрукували зображення інших людей — Ребе рішуче виступив проти, вважаючи це приниженням святості.З тієї ж причини він відкинув пропозицію випустити поштову марку з портретом Алтер Ребе: марку мнуть, на неї ставлять штемпелі, і це виглядало б як неповага.Звідси видно, що фотографія Ребе майже прирівнюється до священного предмета. 👑 Які зображення збереглисяДо нашого часу дійшли автентичні портрети або фотографії Алтер Ребе, Цемах Цедека, Ребе Рашаба, Ребе Раяца та Любавицького Ребе.Про інших Ребе — Баал-Шем-Това, Магіда з Межирича та Мітлер Ребе — достовірних зображень не існує. Навіть приблизний зовнішній вигляд нам невідомий. 🔍 Баал-Шем-ТовШироко відомий «портрет» Баал-Шем-Това насправді йому не належить. Ребе пояснював, що за усною традицією жодних його зображень не збереглося. Крім того, історичні дослідження показали, що на картині зображений інший равин із Німеччини.Отже, автентичного портрета Бешта у нас немає. 🖼️ Алтер Ребе і Цемах ЦедекОбраз Алтер Ребе відомий завдяки рисунку, зробленому під час його ув’язнення в Петербурзі. Коли копія потрапила до Цемах Цедека, він довго дивився на неї з особливим трепетом і засвідчив її достовірність.Цемах Цедека також одного разу таємно змалював художник. Згодом рисунок виправили, і саме ця версія поширилася серед хасидів. ❓ Ребе Маараш і РашабТочного портрета Ребе Маараша не збереглося. Відомо, однак, що він був дуже схожий на свого онука, Ребе Раяца, тож його зовнішність уявляють за цією подібністю.Ребе Рашаб, навпаки, свідомо уникав фотографування. Лише одне фото було зроблене вимушено для документів, а згодом за спогадами родини створили точніший портрет. 📷 Ребе РаяцВід Ребе Раяца збереглося багато фотографій. Навіть у тяжких умовах ув’язнення він відмовився фотографуватися в шабат і погодився лише після його завершення, наполягаючи, щоб були видні кипа та цицит.Іноді він сам надсилав свої фотографії хасидам, розуміючи, що один погляд на образ Ребе здатен підтримати й укріпити людину. 🌟 Любавицький РебеУ перші роки Ребе не заохочував фотографування й нагадував, що хасидизм — це внутрішня праця, а не зовнішні ефекти. Він різко виступав проти перетворення «фотографій» на самоціль.Але коли зйомка слугувала поширенню Тори та хасидизму, він давав дозвіл. Завдяки цьому сьогодні збереглася багата фото- й відеоспадщина. ✨ СутьУ традиції Хабаду зображення Ребе — це не прикраса і не історичний експонат. Це засіб зв’язку, нагадування про наставника й джерело духовної сили.Головне — не сама фотографія, а внутрішнє пробудження, яке вона викликає в душі хасида. 📸 На фото: достовірні фотографії Любавицьких Ребе. Фото 7 — Любавицького Ребе; це єдине фото Ребе, яке висіло в домі Ребе.  джерело6 📖 Любавицький календар 

10 Швата — день, який проживають не миттєво.До нього повертаються — вже після дороги.Поїздка до Гадяча стала по-справжньому особливою.Вона була присвячена 10 Швата — дню пам’яті та внутрішнього оновлення, дню живого зв’язку з Ребе та відповідальності за продовження його шляху.До цієї подорожі приєдналися Jewish Teens Kyiv та Ліцей «МІЦВА 613».Різний вік — але спільне відчуття сенсу, тиші й глибини, яка народжується там, де пам’ять стає особистою.«10 Швата — це не лише день йорцайту.Це день прийняття відповідальності:жити так, щоб світло вчення продовжувалося в діях».Гадяч зустрів спокоєм і зосередженістю.Тут особливо відчувається: пам’ять — це не погляд назад.Це крок уперед. Це вибір нести світло далі — кожен на своєму місці.Пам’ять, що зобов’язує. Світло, яке продовжується.

Сьогодні 18 Швата.Цемах Цедек розповідав своєму синові (моєму дідові, Ребе Маарашу), що маамар «Умарейем умаасейем», викладений у книзі «Тора Ор», у розділі «Ітро», є першим маамаром Магіда, який той виголосив, ставши на чолі хасидського руху. Це сталося у свято Шавуот 5521 року (1761 р.).Алтер Ребе чув цей маамар від раббі Менделя Городокера, автора книги «При Аарец», який був присутній під час цієї події. Водночас Ребе виклав цей маамар по-своєму.джерело: chabad.org

Стендер — це спеціальна молитовна тумба або пюпітр, за яким стоїть шаліах-цібур (хазан) — той, хто веде громадську молитву. У більшості синагог він розташований праворуч від Арон-Кодеш — Ковчега зі сувоями Тори.Стендер — не просто зручна підставка для сидура. Це встановлене місце, що символізує особливу роль хазана як представника всієї громади перед Всевишнім. Оскільки він молиться від імені всіх, на знак поваги до громади він стоїть упродовж усієї молитви.📜 Історичне походженняПісля того як мудреці встановили обов’язок громадської молитви тричі на день і в єврейських громадах з’явилися постійні міньяни, було визначено й особливе місце для того, хто веде молитву.За часів мудреців місце хазана розташовували трохи нижче рівня підлоги синагоги. Це робилося навмисно — щоб молитва промовлялася зі смиренням і сокрушенням серця.Звідси походить талмудичний вислів про хазана: «йоред ліфней а-тейва» — «той, хто сходить перед ковчегом». У буквальному сенсі він справді спускався на кілька сходинок, підходячи до місця молитви.Навіть у синагогах східних громад, де хазан часто молиться з центральної біми, у більшості випадків усе одно існує окремий амуд, розташований праворуч від Арон-Кодеш.🔥 Духовний сенсУ хасидському та кабалістичному поясненні стендер порівнюють із жертовником кадіння (мізбеах а-кеторет), який знаходився всередині Храму.Як на жертовнику підносилися жертви, що виражали зв’язок людини з Творцем, так і сьогодні молитви — які замінили жертвоприношення — «підносяться» зі стендера вгору, поєднуючи єврея з Б-гом.Тому місце, де стоїть хазан, розглядають як духовний центр служіння.👑 Стендери РебеУпродовж років у Любавицького Ребе було кілька стендерів, кожен із власною історією.У перші роки після прийняття керівництва Ребе взагалі відмовлявся користуватися спеціальним стендером і молився за звичайним столом у «малому залі».У будні він сидів під час молитви, і Шмоне-Есре також промовляв там.У суботи для молитви Аміда все ж ставили окремий стендер у південно-східному куті.Лише до 5712 року (1952) Ребе прийняв перший постійний стендер.Згодом були виготовлені нові:▪️ другий — більший (5715 / 1955)▪️ третій — ширший і красивіший, з маленькими дверцятами та висувною поличкою для сидура (5719 / 1959)🪵 Четвертий стендерУ 5722 році (1962) учні ремісничого училища вирішили виготовити для Ребе новий, особливий стендер. Креслення надіслали до секретаріату, і проєкт було схвалено.Стендер виготовив учень школи — рав Шимон Мешалі.У місяці Елул хасиди привезли його Ребе, а напередодні Рош-а-Шана 5723 року він був йому переданий.Отримавши подарунок, Ребе пояснив його внутрішній сенс: стендер — це неживий предмет, символ бітулю (самоусунення та смирення), що особливо відповідає духові місяця Елул — часу підготовки й скромності перед Всевишнім.📖 Додаткове використанняОкрім молитовних стендерів, з часом були виготовлені й інші — для виголошення бесід (сіхот), роздачі доларів, брошур та інших благословень, які Ребе особисто передавав тисячам людей.Так простий на вигляд предмет став частиною історії хасидського служіння і символом зв’язку між громадою, Ребе та молитвою.📸 На фото: старі стендери Ребе та новий📖 Любавицький календар