Себастія — давня столиця Ізраїльського царства, заснована царем Омрі у 879 році до н. е. Археологічні знахідки та біблійні джерела підтверджують її значення як важливого політичного й духовного центру з понад 2900-річною історією єврейської присутності на цій землі.IsraelinUkraine

Всесвітній з’їзд посланниць Ребе (כינוס השלוחות העולמי) — це щорічна міжнародна зустріч жінок, які виконують місію Любавицького Ребе в різних країнах світу. Щороку сотні учасниць збираються в Нью-Йорку, у світовому центрі Хабаду — в легендарній будівлі 770 Eastern Parkway.З’їзд відбувається напередодні або поблизу 22 швата — дня відходу з цього світу Ребецен Хаї-Мушки, дружини Ребе. Ця дата надає зустрічі особливої духовної глибини й атмосфери внутрішньої єдності, адже саме образ Ребецен є прикладом самовідданості, скромності та відданості громаді.Головна мета з’їзду — зміцнити зв’язок із Ребе, підтримати одна одну, обмінятися досвідом і отримати нові сили для роботи в єврейських громадах по всьому світу.📜 ІсторіяПерший з’їзд відбувся у 5751 році (1991) і відразу посів особливе місце в житті руху. Ребе особисто взяв участь у зустрічі, звернувся до посланниць зі спеціальною бесідою, підкресливши унікальну роль єврейської жінки в поширенні Тори, хасидизму та єврейського тепла, а також роздав кожній долар на цдаку.Згодом частину цієї бесіди було видано в спеціальному збірнику до 22 швата, присвяченому духовній місії жінок нашого покоління.У 5753 році (1993) Ребе вийшов на балкон, щоб благословити зібраних. Ці події стали історичними й назавжди залишилися в пам’яті багатьох сімей.🏫 Атмосфера та програмаНа кілька днів район Краун-Гайтс наповнюється голосами гостей з усіх континентів. Тут зустрічаються керівниці домів Хабаду, викладачки, організаторки освітніх і соціальних проєктів — жінки, які щодня будують єврейське життя у своїх містах.Програма з’їзду поєднує лекції, практичні семінари, робочі зустрічі та щирі фарбренгени. Обговорюються реальні питання громадської діяльності, відбувається обмін досвідом, пошук рішень складних викликів і взаємне натхнення новими ідеями.Традиційним символом з’їзду стає спільна фотографія перед будівлею 770 — наочне свідчення того, наскільки широко по світу поширилася місія Ребе.🎉 КульмінаціяЗавершується з’їзд великим святковим банкетом, який збирає всіх учасниць разом.Найзворушливіший момент вечора — перекличка міст і країн. Коли по черзі називають місця служіння, жінки підводяться зі своїх місць, і стає зрозуміло, що мережа посланниць охоплює буквально весь світ — від великих столиць до найвіддаленіших куточків. Це створює потужне відчуття єдності та спільної відповідальності за долю єврейського народу.✨ Духовний сенсЗ’їзд — це не лише обмін досвідом, а передусім час духовного зміцнення. Тут учасниці наново відчувають сенс своєї місії та отримують внутрішні сили для продовження служіння.Особливу увагу приділяють темі Геули та підготовки світу до приходу Машиаха — відповідно до слів Ребе про те, що саме наше покоління завершує цю історичну місію. Повсякденна діяльність кожної посланниці розглядається як важлива частина загального процесу Визволення.👩‍👧 Зв’язок протягом рокуОкрім головного з’їзду, протягом року відбуваються регіональні зустрічі та спеціальні програми для дочок посланників. Завдяки цьому зберігається постійний зв’язок, взаємна підтримка й відчуття великої родини.Так Всесвітній з’їзд посланниць Ребе стає не просто щорічною подією, а живим серцем світового руху жінок, які несуть світло Тори, хасидизму та єврейського тепла тисячам родин по всьому світу. джерело: 📖 Любавицький календар 

22 швата 5748 року (10 лютого 1988 року) — Йорцайт (річниця відходу з цього світу) ребецн Хаї-Мушки Шнеерсон, дружини Ребе.Ребецн Хая-Мушка була другою дочкою попереднього Любавицького Ребе рабі Йосефа-Іцхака (ребе Раяц). Вона відрізнялася високою вченістю в області Тори, гострим розумом. Оточуючі дуже цінували її за тонке почуття гумору і тепле ставлення до всіх.Ребецн Хая-Мушка пішла з життя після нетривалої хвороби і в похоронах, які відбулися через кілька годин після її смерті, взяли участь понад 15 тисяч осіб. Вона була похована поруч з могилою бабусі ребецн Стерни-Сари, навпроти могили батька ребе Раяца.джерело: chabad.odessa  

22 швата 5619 року (27 січня 1859 року) — Йорцайт (річниця відходу з цього світу) рабі Менахема-Мендела бен Лейбуша Моргенштерна з Коцка.Рабі Менахем-Мендл народився в Польщі, в містечку Білгорай, неподалік від Любліна. Народившись у родині запеклого противника хасидизму рабі Лейбуша Моргенштерна, він захопився новим рухом і став учнем спочатку рабі Яакова-Іцхака ѓа-Леві Горовиця («ѓа-Хозе мі Люблін», «Провидець з Любліна»), потім Яакова-Іцхака бен Ашера з Пшисхи, а пізніше — рабі Сімхи-Бунема з Пшисхи.Рабі Менахем-Мендл був рабином у Томашуві-Любельському, а потім переїхав до Коцка, ставши в подальшому відомим як Коцкер ребе. Ще в Томашуві навколо нього згуртувалася невелика група прихильників, а в Коцку у нього з'явилися вже тисячі учнів, найвідомішими з яких стали його шурин рабі Іцхак-Меїр Ротенберг Алтер («Хідушей ѓа-Рим», засновник гурського хасидизму) і рабі Ханох-Енох з Александрова.Останні 20 років життя ребе з Коцка провів у повній самоті, у добровільній ізоляції від близьких і учнів. Він не залишив після себе жодних книг чи рукописів (його висловлювання записані в книзі «Амод ѓа-Емет»), але пам'ять про нього залишилася в його учнях, адже ребе з Коцка вважається предтечею гурського хасидизму — одного з найпотужніших хасидських рухів.22 швата 5748 року (10 лютого 1988 року) — Йорцайт (річниця відходу з цього світу) ребецн Хаї-Мушки Шнеерсон, дружини Ребе.Ребецн Хая-Мушка була другою дочкою попереднього Любавицького Ребе рабі Йосефа-Іцхака (ребе Раяц). Вона відрізнялася високою вченістю в області Тори, гострим розумом. Оточуючі дуже цінували її за тонке почуття гумору і тепле ставлення до всіх.Ребецн Хая-Мушка пішла з життя після нетривалої хвороби і в похоронах, які відбулися через кілька годин після її смерті, взяли участь понад 15 тисяч осіб. Вона була похована поруч з могилою бабусі ребецн Стерни-Сари, навпроти могили батька ребе Раяца.джерело: chabad.odessa    

Січень подарував нам ще один теплий день — День іменинника для вірян нашої громади золотого віку.Ми щомісяця продовжуємо цю традицію не «для галочки», а від серця.Бо за кожним іменем — життя.За кожним поглядом — досвід.За кожною зморшкою — історія, яку хочеться берегти.Ми пишаємося вами.Ми турбуємося про вас.Ми вас поважаємо — по-справжньому, з вдячністю і теплом.Нехай у вашому домі завжди буде світло.Нехай здоров’я тримається міцно, як віра.Нехай поруч будуть люди, яким не байдуже.І нехай кожен новий день знаходить вас у спокої, радості та любові.З днем народження. Мазаль Тов!Ви — наша опора, наша пам’ять і наше серце.

Коли все дратує: як підтримати себе у стані нервового напруження?!Іноді ми прокидаємось уже напружені. Серце б’ється швидше, думки скачуть одна поперед одну, а світ здається надто гучним і надто вимогливим. Це нормально. Знервованість — не ознака слабкості, а сигнал тіла: «мені потрібна турбота».Ось кілька простих, але глибоко дієвих способів підтримати себе, коли емоції беруть гору:1. Назви свої почуттяСпробуй сказати вголос або записати: «Я зараз злюсь», «Мені страшно», «Я напружений». Дивовижно, але простий акт усвідомлення зменшує силу емоцій.2. Дихай повільноЗупинись. Вдихни на 4 рахунки. Видихни на 6. Повтори кілька разів. Дихання — це твій «внутрішній якір» у штормі.3. Запитай себе: що я можу зробити прямо зараз?Не завтра. Не через годину. А зараз. Це може бути: зробити ковток води, відкрити вікно, вийти на 5 хвилин на повітря. Маленькі дії повертають відчуття контролю.4. Уяви, що ти — свій найкращий другЩо б ти сказав людині, яка почувається так, як ти? Теплі слова? Обійми? А тепер скажи це собі. Ти заслуговуєш на співчуття не менше, ніж інші.5. Обмеж споживання інформаціїНовини, повідомлення, соціальні мережі — усе це може погіршити внутрішній стан. Дозволь собі «інформаційний відпочинок».6. Пам’ятай: це пройдеЖодна емоція не є вічною. Як хмари пливуть небом, так і твій стан зміниться. Дай собі час.Турбота про себе — це не розкіш, а необхідність. Іноді вона виглядає як чай з медом, іноді — як «ні» зайвим справам. Слухай себе. Підтримуй себе. І пам’ятай — ти не сам.Якщо хочеш — поділися в коментарях: що працює для тебе, коли світ шумить надто голосно?!джерело: InstitutPsihoterapiiResurs

Оель (буквально «намет») — місце спочинку Шостого Любавицького Ребе, раббі Йосефа-Іцхака Шнеєрсона (Раяца). Він розташований на кладовищі «Монтефіоре» в районі Квінс, Нью-Йорк. Для хасидів Хабаду це не просто могила праведника, а духовний центр — місце молитви, прохань і внутрішнього поєднання з Ребе.Саме сюди регулярно приїздив Сьомий Ребе, Менахем-Мендель Шнеєрсон, щоб читати листи людей з усього світу й молитися за них. 🏗 Створення ОеляПісля відходу Ребе Раяца 10 швата 5710 року (1950) було створено спеціальний комітет з будівництва Оеля. Його завданням стало зведення гідної споруди над місцем поховання та збір пожертв серед хасидів і шанувальників Ребе.Кожен, хто долучався до будівництва, отримував особистого листа-подяку. У роботі комітету брали участь відомі рабини та громадські діячі Хабаду. 🕯 Звичай Ребе відвідувати ОельРебе приходив до Оеля постійно. У перші роки — напередодні новолуння, 15-го числа місяця та в особливі дати хасидського календаря; згодом — ще частіше, зокрема по понеділках і четвергах.Він привозив із собою листи з проханнями про благословення, зачитував їх на місці та залишав біля могили.За вказівкою Ребе Оель було збудовано без даху, щоб туди могли заходити коени. Між могилами та місцем молитви встановили перегородку відповідно до вимог галахи. З часом поруч з’явилися мікви, навчальні приміщення та будівля для підготовки відвідувачів.Сьогодні сюди щороку приходять десятки тисяч людей, особливо 10 швата, 3 тамуза, перед Рош-haШана та в інші особливі дні. ✨ Духовне значення місцяРебе багато разів говорив про святість Оеля. Він наголошував: той, хто пише листа і кладе його на могилу з щирою вірою, що Ребе читає його, — отримає відповідь і допомогу.В одній із бесід Ребе пояснював, що святість цього місця подібна до святості Землі Ізраїлю. Він також відзначав різницю між могилами праведників: є місця, що викликають відчуття тягаря, а є такі, що дають радість і піднесення духу. Оель Раяца належить до другого типу — людина відчуває внутрішнє зміцнення ще до початку молитви. 📜 «Азкір аль га-Ціон» — «Згадаю на могилі»Найпоширенішою відповіддю Ребе на прохання про благословення були слова: «Азкір аль га-Ціон» — «Згадаю на могилі».Для хасидів це не було формальністю. Ребе пояснював, що таке згадування — вже повноцінне благословення, а інколи навіть найбільше з можливих.Відомо багато історій, коли після такої відповіді відбувалися реальні спасіння, зцілення й дива. Причому іноді Ребе говорив, що вже згадав людину на могилі, навіть не виходячи зі свого кабінету — ніби духовний зв’язок не обмежений фізичною відстанню. 🚶‍♂️ Звичаї відвідування ОеляЗ часом склалися особливі традиції поведінки:— перед входом тричі стукають у двері;— читають спеціальні молитви («Маане лашон»);— не носять шкіряного взуття;— подумки уявляють образ Ребе;— листи з проханнями рвуть і кладуть на могилу;— перед відвідинами намагаються не їсти (але можна пити).Ці звичаї частково були встановлені самим Ребе, частково перейняті з його особистої поведінки. 🌿 Не центр, а місце тишіПопри величезне значення Оеля, Ребе не хотів перетворювати його на постійний громадський центр. Він ніколи не залишався там на Шабат чи свята і навіть не погоджувався встановити умивальник, надаючи перевагу поверненню для омовіння рук у 770.Оель мав залишатися місцем молитви, а не зібрань. 📖 СьогодніУ наші дні Оель залишається одним із найбільш відвідуваних єврейських святих місць у США. Люди приїздять сюди по підтримку, пораду й внутрішнє зміцнення.Для тисяч хасидів це жива точка зв’язку з Ребе — місце, де прохання перетворюються на молитву, а молитва — на надію.  джерело: 📖 Любавицький календар 

Щодня о 9:00Зупинись.Мовчи.Пам’ятай. Вшановуй пам’ять загиблих:воїнів, дітей, мирних людей.Тих, кого більше немає поруч.Але хто назавжди з нами — в серці.