З першого і до дванадцятого числа місяця нісан прийнято читати уривок, якому перераховуються дари, принесені кожним із глав колін (несимо) у відповідний день місяця при освяченні жертовника, потім вимовляють молитву “Хай буде воля Твоя…”.

На дев'ятий день [приніс жертву свою] вождь

синів Біньяміна, Авідан, син Ґідоні.

Його жертва:
одне срібне блюдо вагою сто тридцять шекелів,
одна срібна чаша вагою сімдесят шекелів
(за священним шекелем),
обидві наповнені відбірним борошном, змішаним з олією,
як хлібний дар;
одна ложка в десять золотих шекелів, наповнена сумішшю пахощів;
один молодий бик, один баран, один однорічний ягня
— як жертва всепалення;
один козел — як жертва за гріх.

А як мирна жертва:
два бики, п’ять баранів, п’ять козлів,
п’ять однорічних ягнят.
Це жертва Авідана, сина Ґідоні.

Нехай буде воля Твоя, Господи, Боже мій і Боже батьків моїх,
щоб за великою милістю Твоєю
Ти освітив сьогодні світлом святі душі,
що оновлюються, як птахи [навесні],
щебечуть подібно до них,
прославляючи Тебе і молячись за святий народ Ізраїля.

Владико світу,
піднеси та приведи цих святих птахів у місце,
наповнене Твоєю святістю, про яке сказано:
"Жодне око не бачило його, окрім Тебе, Боже".

Нехай буде воля Твоя, Господи, Боже мій і Боже батьків моїх,
що якщо я належу до коліна Біньяміна,
про жертвоприношення вождя якого я прочитав сьогодні в Торі,
то нехай освітили мене всі святі іскри
і всі духи святого сяйва,
що відзначені святістю цього коліна.

[Завдяки їм] я зможу збагнути і осягнути Тору
в трепеті перед Тобою,
виконуючи волю Твою всі дні життя мого—
я, діти мої і моє потомство віднині і навіки.

Амен!

(Йешаягу, 64:3)