13-те адара (або 11-те, якщо 13-те припадає на Шабат) — це день посту, день Тааніт Естер. Його встановлено на згадку про те, як Мордехай, Естер і весь народ Ізраїлю постили 13-го адара — у день, коли «вороги євреїв сподівалися здолати їх, але сталося так, що самі євреї здолали своїх ворогів; і зібралися євреї у своїх містах…» (Естер, 9).

Єврейський піст

У цей день сини Ізраїлю постили й просили Всевишнього про перемогу в битві зі своїми ворогами. Свого часу Моше також постив перед битвою з Амалеком. Цей піст означав, що Ізраїль сподівається перемогти не лише грубою силою, а передусім звертається з молитвою до Небес — і Небеса у Своєму милосерді дають йому силу здобути перемогу. Тому і за часів Мордехая Ізраїль постив перед тим, як вийти на бій із ворогом, який прагнув його знищити.

На згадку про цей піст було встановлено на майбутні покоління Тааніт Естер — щоб ми пам’ятали: Всевишній знає, коли ми потрапляємо в біду, чує кожного, хто в пості й молитві щиро повертається до Нього, як це робили наші прабатьки в тяжкі часи.

Натяк на піст 13-го адара міститься в Книзі Естер (Мегілат Естер), де сказано: «І вони встановили для себе і для своїх нащадків пости й молитви» (Естер, 9).

Цей піст названо на честь Естер, бо саме вона першою почала постити і сказала Мордехаю:
«Іди, збері́ть усіх євреїв, що перебувають у Шушані, і постіться за мене; не їжте й не пийте три дні, ні вночі, ні вдень; і я з моїми служницями також буду постити» (Естер, 4).

Хоча Тааніт Естер встановлений на згадку про інший піст (адже триденний піст Естер і Мордехая відбувся 13-го, 14-го і 15-го нісана, одразу після того, як стало відомо, що Гаман 13-го нісана розіслав листи з наказом убивати євреїв, а ми постимо 13-го адара на згадку про піст перед битвою), проте ми називаємо його на честь Естер — на пам’ять про те, що вона першою вдалася до посту, коли народ Ізраїлю опинився в небезпеці.

Існує думка, що Тааніт Естер встановлений насамперед на згадку про триденний піст 13-го, 14-го і 15-го нісана. Але оскільки ми не могли встановити щорічний піст у радісному місяці нісан — місяці Виходу з Єгипту, коли поститися загалом заборонено, — наші мудреці постановили постити 13-го адара, в день, коли євреї зібралися, щоб боротися зі своїми ворогами. І хоча Тааніт Естер є пам’яттю про триденний піст, мудреці «пом’якшили» його, встановивши лише одноденний піст.

Існує також звичай, за яким деякі люди постять у перші два понеділки та перший четвер після свята Пурім — на згадку про триденний піст, оголошений Естер.

Дехто постить 13-го адара не лише вдень, як переважна більшість, а й уночі — щоб Тааніт Естер нагадував нам не тільки про піст перед битвою, а й про цілодобовий триденний піст Естер.