Тому що ключовим моментом у спасінні євреїв стала трапеза Естер, на яку вона запросила Амана й Ахашвероша. І сталося це спасіння завдяки сильному сп’янінню двох головних учасників трапези.Зараз я розповім, як це було, і ви все зрозумієте самі.Коли Ахашверош і Аман прийшли до Естер, цар сказав їй: «Ну що, Есті, давай вип’ємо!»Естер відповіла: «Звичайно, давай!»І вони стали пити. Причому цариця, схоже, пила зовсім трохи – лише для пристойності, а от два її гості прийняли так, що їм точно було мало не здавалося.Коли Естер вирішила, що настав відповідний момент, вона розповіла царю, що Аман задумав зробити з її народом.Ахашверош чесно спробував обуритися, але раптом відчув, що йому стає зовсім погано, і йому терміново потрібно вийти в сад, поки не сталося щось ганебне.Поки царя не було, Аман, хоч і був сильно п’яний і ледь пересувався, встав і спробував дійти до ложа, на якому сиділа Естер, щоб благати про пощаду.Дійти він дійшов, але втриматися на ногах не зміг і повалився прямо на царицю…І тут якраз повернувся Ахашверош, у якого вже повернулася здатність тверезо оцінювати ситуацію!А далі, як кажуть, – вже історія.Який із цього висновок?Такий, що напиватися в Пурим повинні тільки чоловіки. Адже якби Естер на своєму бенкеті пила нарівні з усіма, то, швидше за все, вона не змогла б виконати свою роль у порятунку єврейського народу, і нам не було б що святкувати. Лехаїм, Лехаїм!І, жінки, звісно, теж будуть пити – як без цього? Але потроху У Книзі Якостей сказано: Вс-вишній ЛЮБИТЬ того, хто не п’є до сп’яніння!Розкажіть друзям! Автори:Рав Ліпа Ерман і Сара Рахель

1️⃣ Кампанія «Пурім» (Мівца Пурім) 📢Головна вказівка Ребе — не святкувати наодинці. Хасиди ХаБаДу вирушають у лікарні, на військові бази й навіть до в’язниць, щоб кожен єврей міг почути Мегілу та виконати заповіді свята.2️⃣ Духовна підготовка 📖Серед хасидів прийнято вивчати глибокі хасидські вчення (маамари) Любавицьких Ребе. Вони розкривають внутрішній, духовний сенс перемоги над Аманом і зв’язку євреїв із Творцем.3️⃣ Традиційні «креплах» 🥟На Пурім прийнято їсти креплах — вареники з м’ясом усередині. Це символ «прихованого» чуда: як м’ясо сховане в тісті, так і рука Всевишнього була прихована за ланцюгом «випадкових» подій у Сувої Естер.4️⃣ Сп’яніння через Тору 🍷Ребе не радив багато пити (до 40 років), а досягати стану «ад де-ло яда» (коли стирається розмежування між «благословенний Мордехай» і «проклятий Аман») через глибоке занурення у вивчення Тори, а не через алкоголь.5️⃣ Мішлоах манот через посланця 🎁У ХаБаДі намагаються виконати заповідь буквально — передаючи подарунки (манот) другові через третю особу, «посланця». Це підкреслює особливий зв’язок і єдність між людьми.6️⃣ Махацит а-Шекель 💰У Тааніт Естер (піст перед святом) прийнято давати три монети «половинного номіналу» (наприклад, три монети по півшекеля або півдолара) на згадку про внески до Єрусалимського Храму. Прийнято давати за всю родину, а також за дітей до бар- і бат-міцви.7️⃣ Пурім ґелт 💸Як і на Хануку, на Пурім дітям дають святкові гроші. Це привчає їх до радості виконання заповідей і до того, щоб самим давати цдаку (благодійність).8️⃣ Маски й костюми 👺Переодягання нагадує, що навіть коли Всевишній «прихований» (Його Ім’я жодного разу не згадується в Мегілі), Він невидимо керує світом. Діти часто обирають образи героїв Сувою Естер або хасидських праведників.9️⃣ Радість понад межами 🚀Пурімські застілля (фарбренгени) в ХаБаДі славляться своєю енергією. Вважається, що радість цього дня «прориває всі перепони» і настільки велика, що Пурім — єдине свято, яке не буде скасоване навіть у добу Машиаха.🔟 Вище, ніж Йом Кіпур ✨У хасидизмі пояснюється, що Йом а-Кіпурім — це лише день «як Пурім» (Ке-Пурім). Пурім вищий, адже ми досягаємо святості через радість і освячення матеріального світу, а не через відмову від нього.Пурім самеах! 🥳🎉 джерело: 📖Любавический календарь

Сьогодні 13 Адара 5786 року. Піст ЕстерУ Мінху (денну молитву) не читають Таханун.Мій пан, батько, учитель і наставник сказав:«Мені ясно, що коли єврей-хасид сидить у Бейт-Мідраші (домі навчання) і вивчає або повторює вчення хасидизму публічно — це радість для предків (праведників, Ребе попередніх поколінь). І їхньої радості достатньо для нього, його дітей і внуків, щоб було даровано достаток блага — як у матеріальному, так і в духовному».«І прийшов Амалек, і воював з Ізраїлем у Рефідим» — сама назва місця натякає, що вони «ослабили свої руки» (рифу єдейгем) у вивченні слів Тори. Коли людина виявляє слабкість у Торі — а ж бо вивчення Тори призначене для того, щоб її виконувати і дотримуватися — тоді приходить Амалек і охолоджує запал єврея.«І воював з Ізраїлем» — слово «Ісраель» є абревіатурою вислову: «Є шістдесят тисяч літер у Торі» (Йеш Шішім Рібо Отійот ла-Тора). Адже в кожного з народу Ізраїлю є своя літера в Торі, і тому серед євреїв прийнято брати участь у написанні літери в сувої Тори. Амалек прагне охолодити святість цієї Тори.Порада проти цього: «Обери нам мужів» — людей Моше (Мойсея), адже «поширення Моше відбувається в кожному поколінні» (ітпаштута де-Моше бе-холь дора), і в кожному поколінні є голови тисяч Ізраїлевих.«Вийди, воюй з Амалеком» — сказано в однині, бо Тора вічна в кожному поколінні, у будь-який час і в будь-якому місці однаковою мірою.джерело: Любавический календарь Любавицький календар

Звичай перед ПуримомПеред денним молитовним служінням Мінха у день Посту Естер (зазвичай це напередодні свята Пурим) існує цікавий звичай: давати 3 монети номіналом у половину шекеля, долара, євро або 50 копійок.При цьому промовляють: «На згадку про половину шекеля».У чому ж суть цього звичаю і чому він виконується саме в цей день?Рамо (рабі Моше Ісерліс) у кодексі законів Шульхан Арух (розділ Орах Хаїм 694:1 – закони єврейського календаря та свят) пише:«Дехто вважає, що перед Пуримом потрібно дати половину монети, яка перебуває в обігу в цьому місці та в цей час, на згадку про половину шекеля, яку давали в місяці Адар. А оскільки поняття “трума” (подаяння, пожертва) згадується у Торі тричі (в уривку про половину шекеля), потрібно дати три такі монети».Джерело заповіді в ТоріУ тижневій главі «Кі-Тіса» (Шмот, 30:12-16) сказано:«І сказав Всевишній Моше: Коли будеш злічувати синів Ізраїлю, нехай кожен дасть викуп за свою душу Всевишньому при злічуванні їх, щоб не було пошесті серед них при підрахунку. Ось що вони дадуть: кожен, хто підлягає зліченню, дасть половину шекеля, святого шекеля (де шекель = 20 гера), половину шекеля як приношення для Всевишнього. Кожен, хто досяг 20 років, дасть це приношення. Багатий не додасть, а бідний не зменшить – половину шекеля як приношення для Всевишнього, на спокуту ваших душ. І це буде синам Ізраїлю на спомин перед Всевишнім, щоб спокутувати ваші душі».Рамбам і кодекс Сефер-а-Хінух включають цю заповідь до 613 заповідей Тори. Однак, згідно з думкою інших коментаторів (наприклад, Віленського Гаона), закон про збір шекелів – це частина процесу жертвоприношень та служіння в Храмі, що був переданий від Моше усно, без прямого згадування в Письмовій Торі.

13-те адара (або 11-те, якщо 13-те припадає на Шабат) — це день посту, день Тааніт Естер. Його встановлено на згадку про те, як Мордехай, Естер і весь народ Ізраїлю постили 13-го адара — у день, коли «вороги євреїв сподівалися здолати їх, але сталося так, що самі євреї здолали своїх ворогів; і зібралися євреї у своїх містах…» (Естер, 9).Єврейський пістУ цей день сини Ізраїлю постили й просили Всевишнього про перемогу в битві зі своїми ворогами. Свого часу Моше також постив перед битвою з Амалеком. Цей піст означав, що Ізраїль сподівається перемогти не лише грубою силою, а передусім звертається з молитвою до Небес — і Небеса у Своєму милосерді дають йому силу здобути перемогу. Тому і за часів Мордехая Ізраїль постив перед тим, як вийти на бій із ворогом, який прагнув його знищити.На згадку про цей піст було встановлено на майбутні покоління Тааніт Естер — щоб ми пам’ятали: Всевишній знає, коли ми потрапляємо в біду, чує кожного, хто в пості й молитві щиро повертається до Нього, як це робили наші прабатьки в тяжкі часи.Натяк на піст 13-го адара міститься в Книзі Естер (Мегілат Естер), де сказано: «І вони встановили для себе і для своїх нащадків пости й молитви» (Естер, 9).Цей піст названо на честь Естер, бо саме вона першою почала постити і сказала Мордехаю:«Іди, збері́ть усіх євреїв, що перебувають у Шушані, і постіться за мене; не їжте й не пийте три дні, ні вночі, ні вдень; і я з моїми служницями також буду постити» (Естер, 4).Хоча Тааніт Естер встановлений на згадку про інший піст (адже триденний піст Естер і Мордехая відбувся 13-го, 14-го і 15-го нісана, одразу після того, як стало відомо, що Гаман 13-го нісана розіслав листи з наказом убивати євреїв, а ми постимо 13-го адара на згадку про піст перед битвою), проте ми називаємо його на честь Естер — на пам’ять про те, що вона першою вдалася до посту, коли народ Ізраїлю опинився в небезпеці.Існує думка, що Тааніт Естер встановлений насамперед на згадку про триденний піст 13-го, 14-го і 15-го нісана. Але оскільки ми не могли встановити щорічний піст у радісному місяці нісан — місяці Виходу з Єгипту, коли поститися загалом заборонено, — наші мудреці постановили постити 13-го адара, в день, коли євреї зібралися, щоб боротися зі своїми ворогами. І хоча Тааніт Естер є пам’яттю про триденний піст, мудреці «пом’якшили» його, встановивши лише одноденний піст.Існує також звичай, за яким деякі люди постять у перші два понеділки та перший четвер після свята Пурім — на згадку про триденний піст, оголошений Естер.Дехто постить 13-го адара не лише вдень, як переважна більшість, а й уночі — щоб Тааніт Естер нагадував нам не тільки про піст перед битвою, а й про цілодобовий триденний піст Естер.

Дорогі друзі!Пурім наближається, і ми з радістю запрошуємо вас на урочисте читання Мегілат Естер у Центральній синагозі Києва. Коли? 2 березня / 13 адара – 18:30 (вечірнє читання) 3 березня / 14 адара – 09:00 (ранкове читання)Разом згадаємо дивовижну історію порятунку єврейського народу, почуємо кожне слово з Сувою Естер і поринемо в атмосферу справжнього Пуріму! Чекаємо на вас!

У середині IV ст. до н.е. наймогутнішою державою у світі була Перська імперія, що виникла на руїнах імперії Вавилонської. Вона простягалася від Індії до Ефіопії і включала в себе також Ерец-Ісраель, єврейське населення якої було на той час нечисленним - ті, хто повернулися з вавилонського полону і заново відбудували Єрусалим. Столиця Перської імперії - Сузи (Шушан) була водночас і головним центром єврейської діаспори, і саме тут проживали герої нашої теперішньої історії - один із очільників єврейської громади Мордехай бен Яїр та його племінниця Естер.Одного разу, на бенкеті, влаштованому тодішнім перським володарем Ахашверошем, його дружина, цариця Вашті, наважилася заперечити чоловікові, і розпалений вином цар велів її стратити. Через деякий час він знову надумав одружитися і серед усіх дівчат імперії вибрав у дружини саме Естер, яка за порадою дядька приховала від чоловіка своє походження.Тим часом найбільш наближеному до Ахашвероша міністрові - Аману - вдалося переконати правителя в необхідності винищити весь єврейський народ і над євреями, що жили в імперії Ахашвероша (а на той момент там проживали всі євреї світу), нависла смертельна небезпека. Датою «остаточного вирішення єврейського питання» обрали 13 число місяця адар наступного року. Дату обирали за допомогою жереба («пур»), чому свято і отримало назву Пурим.Дізнавшись про небезпеку, що загрожує, Мордехай пішов до Естер і попросив розповісти про все царю. Естер відповіла, що без особистого дозволу владики ніхто, навіть дружина не може увійти в його кімнату (на неслухняних чекала смертна кара), а її туди вже місяць не запрошували. Але все-таки поступилася проханням дядька (тим більше, що указ наказував поголовне знищення всіх євреїв, а високе становище в Персії, як ми бачимо, нікого не рятувало). Перед тим як іти до царя непроханій Естер і Мордехай оголошують триденний піст серед єврейської громади імперії (дивно - жінка вже місяць не користується прихильністю чоловіка, тепер збирається прийти до нього щоб щось просити і замість того, щоб нафарбуватися-намаститися-відвідати солярій-фітнес-центр вона три дні поститиметься. Можете уявити собі, який вигляд має жінка після триденної нееди і непиття?) Проте піст і каяття зробили свою справу і цар приймає Естер у своїх покоях і погоджується прийти до неї ввечері на інтимну вечерю вчотирьох (він, вона, дядько Мордегай і головний міністр Аман).На бенкеті Естер розповідає чоловікові про задум Амана і про своє єврейське походження. Оскаженілий Ахашверош вибігає з її кімнати, а Аман кидається до Естер, щоб вимолити собі прощення. Випиває Аман більше, ніж слід було, і кидається до цариці не так, як годилося, тож Ахашверош, який повернувся на той момент, вирішує, що Аман мав намір зазіхнути не лише на життя цариці, а й на її честь (за поняттями Давнього Сходу, людина, що володіє конем чи дружиною царя, автоматично ставала кандидатом на престол, тож тут у наявності явний намір посісти царське місце!).Лиходія Амана було страчено, проте указ про винищення євреїв було вже підписано, а царські укази в Перській імперії зворотної сили не мали. Щоб нейтралізувати його дію, було видано інший указ, який наказував євреям захищатися, що вони і зробили.На згадку про це єврейські мудреці встановили, що 14 адара, коли євреї святкували перемогу над своїми ворогами, слід навічно зробити святом. Свято це стало називатися Пурим, а вся ця історія з усіма хитросплетіннями сюжету і хвацько закрученою інтригою, була записана в книзі Естер і в день Пурима книга Естер (взагалі-то це сувій, який на івриті називається «Мегілат Естер», «Сувій Естер») двічі прочитується за великого скупчення народу.chabad.odessa

📖 ВступНаприкінці глави Тецаве йдеться про заповідь кадіння кеторет — пахучого воскурення, яке приносили на золотому жертовнику в Мішкані.Тора згадує, що в Йом-Кіпур первосвященник окроплює жертовник кров’ю жертви, здійснюючи спокуту за гріхи народу Ізраїлю.🤔 ПитанняУ главі «Ахарай Мот» детально описана вся служба первосвященника в Йом-Кіпур.Чому ж деталь, що стосується служби цього дня, згадується саме тут — у контексті кеторет?Хіба її місце не в розділі, присвяченому безпосередньо Йом-Кіпуру?💡 ВідповідьСутність Йом-Кіпуру — розкриття найглибшої сутності єврейської душі.Кеторет також натякає на розкриття цієї внутрішньої, сокровенної точки душі. У цьому сенсі вона за своїм змістом подібна до Йом-Кіпуру.Поєднуючи ці теми, Тора навчає нас: щоденне кадіння кеторет — це своєрідний «малий Йом-Кіпур», духовна праця, яка за своєю суттю нагадує ту, що відбувається лише раз на рік.📌 Практичний висновокЖертовник кеторет особливо підкреслює зв’язок між народом Ізраїлю та Всевишнім.Подібно до того, як через нього виконувалося повеління: «І зроблять Мені Святилище, і Я перебуватиму серед них», — так і кожен єврей має прагнути, щоб Б-жественна присутність розкривалася в його власному серці.Шабат Шалом📖 Любавицький календар