Існує заборона їсти мацу до Песаха, однак, згідно з буквою закону, вона набуває чинності лише за день до Песаха (Рамо 471:2). Мета цієї заборони — провести різницю між мацою, яку їстимуть у Песах, виконуючи заповідь, і мацою, яку споживають до Песаха просто для задоволення (Мішна Брура 471:11).

Крім того, коли люди утримуються від маци до свята, то в сам Песах їдять її з більшим задоволенням. А той, хто їсть мацу за день до Песаха, демонструє своє невміння стримуватися та володіти собою.

Однак існує звичай не їсти мацу вже від Рош-Ходеш Нісан, тобто за два тижні до Песаха.

Чи поширюється цей звичай на мацу з хамецу (квасного), яку вживають упродовж усього року? З одного боку, вона має такий самий смак, як маца, яку їдять у Песах. З іншого боку, вона не придатна для виконання заповіді про мацу в Песах.

Думки галахічних авторитетів із цього питання розходяться. Тому зазвичай прийнято утримуватися від такої маци до свята. До того ж, оскільки на практиці технологія її виготовлення така ж, як у маци, кошерної для Песаха, то цілком можливо, що фактично вона не є хамецом.

Єдина відмінність у тому, що під час її виготовлення ніхто спеціально не слідкує за тим, щоб тісто не закисло. Крім того, її випікають без наміру зробити мацу, кошерну для Песаха. Проте, якщо виникне необхідність, таку мацу можна буде їсти до Песаха.

Звичай не їсти мацу до Песаха не поширюється на кнейдлах (клецки з мацової муки, які додають у суп).