Благословення, яке ми промовляємо після їжі, відкриває ще один аспект цієї заповіді. Адже можна було б подумати, що оскільки ми вже подякували Всевишньому, вимовивши благословення перед їжею, то немає потреби дякувати Йому ще раз. Тому Тора заповідає нам: навіть після того, як ми поїли й наситилися, ми маємо знову звернути увагу на благо, яке Всевишній послав нам і всьому народу Ізраїлю, подякувати Йому та благословити Його. Про це сказано (Дварім 8:10):
«І будеш ти їсти, і наситишся, і благословлятимеш Господа, Б-га твого, за добру землю, яку Він дав тобі».
Це благословення допомагає нам використати сили, отримані від їжі, для того, щоб примножувати у світі добро і життя.
Ця заповідь навчає нас дуже важливого правила. Зазвичай, коли людина відчуває голод, вона розуміє, що потребує допомоги, і звертається до Всевишнього. Але коли вона сита й почувається добре, вона може обмежитися лише радістю від їжі й забути про Всевишнього та про ідеали, які повинна втілювати: зміцнювати свою віру, відкривати Божественну присутність на благословенній землі, яку Він дав нам, зберігати вірність союзу між Ізраїлем і Всевишнім, виконувати заповіді святої Тори, просити у Всевишнього добра для народу Ізраїлю, молитися про відродження Єрусалима і побудову Храму, виправляти матеріальний світ, перетворюючи його на Божественне царство.
Усі ці цінності згадуються в Благословенні після трапези (Біркат га-мазон), як буде пояснено далі.
Біркат га-мазон читає лише той, хто їв хліб. Якщо ж людина їла якийсь із семи плодів, якими славиться Земля Ізраїлю (шіват га-мінім), у тому числі будь-який із п’яти видів злаків (пшениця, ячмінь, полба, овес, жито), — після їжі вона читає благословення, що називається Ме-ейн шалош («Потрійне благословення»), бо воно у скороченій формі містить три благословення Біркат га-мазон. Авторитети розходяться в думках, чи є читання Ме-ейн шалош заповіддю Тори, чи постановою мудреців.
Мудреці також постановили, що той, хто їв їжу або пив напої, які не належать до шіват га-мінім, і отримав від цього задоволення, повинен після їжі чи пиття вимовити коротке благословення «Той, Хто створив безліч душ» (боре нефашот).
Щоб можна було вимовити завершальне благословення, людина повинна з’їсти щонайменше ке-зайт їжі або випити щонайменше ревііт рідини, тобто кількість, достатню для відчуття насичення. Лише за цієї умови читають благословення після їжі або пиття.
Слід також додати, що іноді після їжі людину охоплює смуток. Можливо, це пов’язано з тим, що, сідаючи до трапези, вона сподівалася отримати радість і задоволення від смачної їжі, але після їжі смуток не зник. Інколи важкість у шлунку викликає легке пригнічення. Буває й так, що людина шкодує: їй знову забракло сили волі, і вона з’їла забагато.
Якщо ж людина читає Біркат га-мазон із належною зосередженістю та правильним внутрішнім настроєм, це допомагає позбутися неприємних відчуттів і надати трапезі вищого духовного сенсу. Навіть якщо вона з’їла забагато, читання Біркат га-мазон може виправити це — перетворити важкість і смуток на енергію та радість.
Саме тому після великих трапез Біркат га-мазон читають над келихом вина — щоб завершити трапезу з відчуттям радості та вдячності Творцю.
За книгою «Перлини Галахи»