26 березня о 18:00 — вечір, коли простір наповниться історіями, фарбами і пам’яттю, що говорить крізь покоління.У галереї «Скрипаль на даху» відкриваються одразу дві нові виставки —«Моя Агада» Ірини Климової та Ігоря Глухенькогота фотовиставка Сергія Удовіка «Наступного року в Єрусалимі!».Це не просто експозиції.Це — подорож: від тексту до образу, від символу до відчуття.Тут можна не лише дивитися, а й слухати внутрішній голос історії, який звучить тихо, але впевнено.А вже 22 березня — запрошуємо на події в межах виставкового простору:о 14:00 — фінісаж «Квіткова ретроспектива»о 15:00 — лекція Ірини Климової «Сторінки єврейської історії та культури».📍 Київ, вул. Шота Руставелі, 13Галерея «Скрипаль на даху» Іноді достатньо зробити крок — і ти вже всередині історії. 

Сьогодні ввечері настає Рош Ходеш місяця Нісан. Рош Ходеш Нісана завжди триває один день, а сам місяць завжди повний, тобто має 30 днів.Нісан у Торі називається «початком місяців» і «першим місяцем». Перше Нісана також вважається Новим роком царів, адже від нього ведеться відлік років правління. Першим місяцем Нісан є у відліку, прийнятому в Торі, а якщо рахувати від Тішрея — то це сьомий місяць.Також у Торі Нісан називається «Ходеш га-Авів», тобто місяць весни. Саме слово «нісан» має вавилонське походження, але також пов’язане з весною — воно споріднене зі словом «ніцан» (брунька, бутон), яке згадується в «Пісні пісень»: «Бутони (ніцанім) з’явилися на землі» (Шир га-Ширім 2:12).Увесь місяць Нісан вважається особливим, сприятливим часом, і з ним пов’язані певні традиції, що надають йому напівсвяткового характеру. У Нісані ми відзначаємо день народження Глави нашого покоління, Сьомого Любавицького Ребе Менахема-Мендела Шнеєрсона — 11 Нісана, а також день народження його батька, рабі Леві-Іцхака Шнеєрсона, який був головним рабином Єкатеринослава-Дніпропетровська у 1909–1939 роках — 18 Нісана.Але головна подія Нісана — це, безумовно, свято Песах, свято виходу з Єгипту, із зовнішнього й внутрішнього рабства, свято Визволення. Песах починається в середині місяця, у повню, ввечері «чотирнадцятого дня весняного місяця Нісана». Песах триває 8 днів, перші два й останні два дні мають статус «йом тов», і протягом усього свята діють особливі закони, передусім пов’язані із забороною на квасне.До кінця місяця Нісан слід промовити особливе благословення на квітучі дерева, висловивши подяку Всевишньому за оновлення природи.Нехай цей місяць принесе вам світло оновлення, внутрішню свободу і спокій серця. Нехай у ваших домівках панують радість, мир і благословення, а кожен день наповнюється добрими новинами та світлими подіями.

Кожного четверга в Центральній синагозі Києва відбуваються особливі уроки для вірян "золотого віку" по тижневому розділу Тори, які проводить капелан Збройних сил України Давид Мільман. Ці уроки є надзвичайно важливими та необхідними для нашої громади.Заняття з Тори допомагають вірянам поглиблювати свої знання про святі тексти, розуміти їхній глибокий зміст та застосовувати в повсякденному житті. Особливо цінно, що ці уроки проводяться для людей "золотого віку", які мають великий життєвий досвід та мудрість.Під керівництвом капелана Давида Мільмана віряни мають можливість не лише вивчати Тору, але й обговорювати важливі духовні та життєві питання, ділитися своїми думками та отримувати підтримку від громади. Це сприяє зміцненню духовних зв'язків, створенню атмосфери єдності та взаємної підтримки.Такі уроки є важливим елементом духовного збагачення та розвитку, допомагають зберігати традиції та передавати їх наступним поколінням. Запрошуємо всіх вірян "золотого віку" приєднатися до цих занять і разом поглиблювати свої знання про Тору

У кожен із перших тринадцяти днів нісана прийнято читати уривок із Тори, який розповідає про жертвоприношення, що його приносив глава одного з колін Ізраїлю саме в цей день. Річ у тім, що 1-го нісана, майже через рік після виходу з Єгипту, почалося освячення переносного Храму — Мішкану, збудованого за вказівками Моше-рабейну і за настановами, отриманими ним безпосередньо від Всевишнього. Освячення тривало 12 днів, протягом яких у Мішкані щодня приносили жертви, доставлені главою одного з колін Ізраїлю.На згадку про це прийнято протягом цих 12 днів читати уривки з Тори, у яких перелічуються жертвоприношення глав дванадцяти колін Ізраїлю.Так, 1-го нісана читають від слів «І було в той день, коли закінчив Моше зводити Шатро одкровення…» до кінця переліку жертвоприношень Нахшона бен Амінадава з коліна Йеѓуди («Насо», 7:1–17);2-го нісана читають уривок, що починається словами «У другий день…» («Насо», 7:18–23) про приношення Натаниеля бен Цуара з коліна Іссахара;3-го нісана — «третій день…» («Насо», 7:24–29) і т. д.Кожного дня після читання відповідного уривка додають такий текст:«Нехай буде угодно Тобі, Г-сподь, Б-г мій і Б-г батьків моїх, щоб освятити сьогодні, з великої милості Твоєї, святі душі, що оновлюються, немов птахи, і воркують, прославляють і моляться за святий народ Ізраїлю. Владико світу, введи і піднеси цих святих птахів у святе місце, як сказано: “око не бачило Б-га, крім Тебе”… Нехай буде угодно Тобі, Г-сподь, Б-г мій і Б-г батьків моїх, щоб, якщо я, раб Твій, з коліна (називають коліно, глава якого приносив у цей день приношення; у перший день говорять “з коліна Йеѓуди”), прочитав у Торі Твоїй розділ сьогоднішнього предводителя (коліна), то нехай освятять мене всі святі іскри і все святе світло, що міститься в цьому коліні, щоб розуміти й осягати Тору Твою і зі страхом перед Тобою виконувати волю Твою всі дні життя мого — я, і нащадки мої, і нащадки нащадків моїх навіки віків, омен».Читають цей уривок усі, у тому числі левіти й коѓени (хоча глава коліна Леві не брав участі в освяченні жертовника), тому що, згідно з Кабалою, цей текст стосується всіх єврейських душ.13-го нісана читають завершальну частину розділу «Насо», починаючи зі слів «Ось — освячення жертовника», у якій підбивається підсумок усім здійсненим жертвоприношенням, а потім читають перші чотири вірші наступного розділу «Беѓаалотха», де йдеться про храмову Менору — на честь коліна Леві, яке не брало участі в жертвоприношеннях під час освячення Мішкану. А ось уривок «Нехай буде угодно Тобі…» у цей день не читають.ЦЕЙ МІСЯЦЬ — ПЕРШИЙ ДЛЯ ВАС«Цей місяць вам — початок місяців», — сказано в Торі. Це означає, що всі інші місяці повинні відраховуватися від нісана, тому місяць тішрей, у який починається відлік нового річного циклу, — місяць сьомий, а перший — нісан.Чому так? До того як єврейський народ вийшов із єгипетського рабства, час відраховували від створення світу, від моменту його оновлення після Потопу за днів Ноаха (так, наприклад, у Торі сказано: «Шему було сто років, коли він народив Арпашхада, через два роки після Потопу»), від народження Авраѓама, від дня, коли Всевишній уклав із ним союз — брит бейн ѓа-бетарім (наприклад: «після закінчення чотирьохсот тридцяти років, у цей самий день…»). Але після того, як євреї вийшли з Єгипту вільним народом, вони почали відраховувати час від дня визволення, адже день визволення важливіший, ніж день народження чи будь-яка інша подія. Про це й говорять слова Тори: «Цей місяць вам — початок місяців».Мудреці, пояснюючи цю зміну системи відліку, розповідають притчу про царя. Коли в нього народився син, він оголосив день його народження щорічним святом. Але потім цей син потрапив у полон до ворогів і провів у них багато років, після чого день, коли він нарешті звільнився, цар оголосив новим великим святом.Так і в нас — до того як євреї потрапили до Єгипту, вони відраховували час від початку свого вигнання й поневолення (від дня укладення брит бейн ѓа-бетарім, коли було визначено, що рабство триватиме чотириста років). Після того як вони прийшли до Єгипту, були поневолені, стали свідками чудес, здійснених для них Всевишнім, і вийшли на свободу, точка відліку стала іншою, як і сказано в Торі: «Цей місяць вам — початок місяців».БІРКАТ ЃА-ІЛАНОТУ нас із друзями… пардон, у нашого народу є звичай — дякувати Всевишньому за все. До числа «всього» входять і квітучі дерева, тож існує спеціальне благословення, яке вимовляють лише раз на рік і тільки тоді, коли вперше бачать дерево, що розквітає. Рамбам пише: «Кожен, хто в місяці нісан бачить квітучі дерева з набухлими бруньками, повинен вимовити таке благословення: “Борух Ато А-дой-ной Е-ло-ѓей-ну, Мелех ѓо-ойлом, ше-лой хісар бе-оломей клюм у-воро вей брійейс тейвейс ве-ілонейс тейвейс, ле-ейонейс боѓем бней одом” (“Благословен Ти, Г-сподь, Б-г наш, Цар Всесвіту, Який створив досконалий світ (дослівно: «світ, не позбавлений нічого» — прим.) і створив у ньому прекрасні створіння та прекрасні дерева для насолоди ними синів людських”)».Це благословення можна вимовити й пізніше, не в нісані, але вже в light-версії, без згадування імені й титулу Всевишнього.Що необхідно пам’ятати — це благословення не промовляють у суботу і свята, а в будні його вимовляють лише на плодові дерева (при цьому в полі зору того, хто говорить, має бути не менше двох квітучих дерев), і до дерев, що не дають їстівних плодів, воно не стосується. При цьому ці дерева мають бути не орла, тобто старші за три роки.

🕯 Ребецн Стерна: жінка, яка стояла біля витоків Хабаду(Дружина Альтер Ребе — засновника хасидизму Хабад) 📜 Знатне походження і доленосний союзСтерна народилася у Вітебську в родині раббі Єгуди Лейба Сегала — одного з найшанованіших і найбагатших старійшин громади. Вона була нащадком у восьмому поколінні знаменитого Мааріля Сегала — великого законодавця ашкеназьких традицій. Її мати, пані Бейла, виховувала доньку в дусі глибокої віри та гідності.12 Менахем-Ава 5520 (1760) року Стерна вийшла заміж за юного генія — раббі Шнеура Залмана. Тоді він ще не був відомий як «Альтер Ребе». Родина нареченої бачила в ньому блискучого знавця Талмуду, але не здогадувалася про його прихильність до хасидизму. 🔥 Випробування вірності: проти всього світуКоли стало відомо, що Шнеур Залман став учнем Магіда з Межиріча, вибухнув скандал. У ті часи хасидів переслідували. Багаті батьки Стерни, побоюючись за репутацію та майбутнє, поставили доньці ультиматум: розлучення або позбавлення спадщини.Стерна твердо відмовилася. Вона побачила в чоловікові світло, якого не бачили інші, і обрала залишити розкіш батьківського дому, щоб розділити з ним роки крайньої нужди — аби він міг іти своїм духовним шляхом.Дивовижний переказ:Розповідають, що іноді, коли Стерна в серці ображалася на чоловіка через їхню бідність, вона хворіла три дні. Коли вона запитала Ребе, чи він гнівається на неї, той відповів:«Я зовсім не серджуся. Якби я хоч трохи гнівався, ти б хворіла дев’ять днів, а не три».Це підкреслювало їхній глибокий духовний зв’язок. 🍯 Диво народження синівПротягом 14 років після весілля у подружжя народжувалися лише доньки (серед них — праведна Двора Лея). Подружжя дуже прагнуло синів. Коли вони звернулися до Магіда з Межиріча, він порадив:«Будьте особливо уважні до заповіді гостинності (ахнасат орхім)».Відтоді їхній дім став відкритим для кожного подорожнього. За вказівкою Магіда, протягом усієї наступної вагітності ребецн Стерна щовечора пила склянку молока з медом. Невдовзі у них народилися три сини, які стали великими мудрецями:Раббі Дов-Бер (Мітлер Ребе) — майбутній наступник батька.Раббі Хаїм Авраам.Раббі Моше. 🛡 Мудрість і стійкість перед небезпекоюРебецн Стерна була справжнім «щитом» для Альтер Ребе. Коли вони жили в Ліозно і до їхнього дому почали приходити тисячі хасидів, Ребе у великому смиренні впав на підлогу й вигукнув:«Що вони знайшли в мені? Навіщо вони приходять?»Стерна підійшла до нього і мудро сказала:«Вони приходять не до тебе особисто. Вони приходять до учня великого Магіда, щоб ти відкрив їм його вчення».Після цих слів Ребе заспокоївся і почав приймати людей.Найбільш героїчним моментом стала історія його першого арешту. Коли солдати прийшли за Ребе, він сховався. Офіцери вимагали від Стерни видати його. Коли вона відмовилася, один із солдатів з такою силою вдарив її по обличчю, що вибив два передні зуби. Стерна не промовила жодного слова — давши чоловікові час підготуватися до випробування. ✨ Останні роки в ЛюбавичахПісля відходу Альтер Ребе у 5573 (1812) році ребецн Стерна переїхала до Любавичів. Там вона жила в домі свого онука — Цемах Цедека (раббі Менахема-Мендла). Вона фактично виростила його, замінивши йому матір (Двора Лея пішла з життя молодою). Цемах Цедек глибоко шанував бабусю, і вона удостоїлася бачити його на чолі покоління.Ребецн Стерна прожила довге життя, хоча точні дати її народження і відходу залишилися невідомими. Вона стала символом того, що за кожним великим лідером стоїть жінка, чия тиха молитва і незламна стійкість тримають на собі цілий світ.📸 На фото: старий Оель Любавицьких ребецн у Любавичахджерело: 📖 Любавицький календар 

📌29 адара 5626 року (16 березня 1866 року) — Йорцайт (річниця відходу з цього світу) рабі Шломо га-Коѓена з Радома.Його вчителями були рабі Аѓарон з Кутно та рабі Авраѓам з Петрикува, а сам він був хасидом рабі Меїра з Апти, рабі Фішеле зі Стрикова і рабі Йеѓошуа з Пшедбужа. У 1843 році рабі Шломо став рабином у містечку Радом, яке перетворилося на один із провідних центрів хасидизму з тисячами послідовників.Останній радомський ребе загинув разом зі своїм зятем у Варшавському гетто.📌29 адара 5627 року (11 березня 1861 року) — Йорцайт рабі Йекутиеля Залмана Волеса, зятя другого Ребе — рабі Дов-Бера (Мітлер Ребе).Рабі Йекутиель, онук знаменитого рабі Леві-Іцхака з Бердичева, був одружений з ребецн Бейлою, дочкою Мітлер Ребе. Їхнє весілля відбулося в містечку Жлобин, розташованому на півдорозі між рідними містами нареченого і нареченої — Бердичевом і Лядами. У хасидських майсах ця подія увійшла як «Велике весілля в Жлобині».джерело: chabad.odessa

Напередодні Рош Ходеш Нісан у Музеї Шолом-Алейхема відбулася особлива зустріч — «Дружина рабина». Саме тут нині триває фотовиставка, присвячена 60-річчю Головного рабина України Моше Реувена Асмана.Захід, організований жіночою організацією «Шаарей Нашим», об’єднав жінок у теплій і довірливій атмосфері — навколо розмови про віру, родину та внутрішню силу.Почесною гостею стала Хана Асман — дружина Головного рабина України, доктор філософії з педагогічних наук, Мати-героїня. Це була жива, щира розмова — про життєвий шлях, випробування війни, цінність миру, силу віри та щоденний вибір, який формує дім і підтримує людину.Після розмови зустріч природно перейшла у невимушене спілкування за солодким частуванням — у простір відкритості, підтримки й тепла.Цей вечір став тихим, але глибоким нагадуванням про роль жінки — як опори родини, носія віри та світла, яке не згасає навіть у непрості часи для України та Ізраїлю.   

У найближчі дні ми розпочинаємо публікацію серії особливих матеріалів, присвячених великим жінкам в історії Хабаду — праведним ребецн, чия святість і самовідданість є прикладом для всіх нас.Що на вас чекає:● Глибокі нариси про життя та духовну спадщину дружин і матерів наших Ребе.● Вражаючі історії їхньої відданості єврейському народу.● Публікація рідкісних фотографій, багато з яких ви побачите вперше. Ці світлини дозволяють по-новому відчути образи цих незвичайних жінок.Запрошуємо разом із нами доторкнутися до живої історії та знайти натхнення в їхній святості.Нехай заслуги цих праведниць оберігають усіх нас! (Зхутам Таген Алейну) 🕯🕯🕯🕯🕯На цьому рідкісному фото — ребецн Ривка, дружина Ребе Маараша. Окрема подяка Аарону Брусиловському за змістовний та важливий матеріал, опублікований на Telegram-каналі. Любавицький календар