Відомо, що Мітлер Ребе був настільки відірваний від матеріального світу, що не знав, як виглядають монети. Управителькою всіх фінансових і господарських справ двору була Ребецн Шейна, а згодом — її донька Ребецн Хая-Мушка (дружина Цемах Цедека). Після кончини Хаї-Мушки 8 Тевета 1861 року Цемах Цедек доручив управління всім матеріальним господарством двору своїй молодій невістці — Ребецн Рівці. У працях Ребе та хасидів збереглося багато описів її мудрого керівництва.

💎 Взірець милосердя і благодійності

Її онук, Ребе Раяц, писав про неї: «Вона була відома своєю величезною благодійністю, її доброта була неоціненною». Ребе Маараш був єдиним із Ребе Хабаду, хто жив у достатку, але що більше він давав дружині, то менше в неї залишалося — адже вона все роздавала нужденним. Коли їй бракувало сміливості просити гроші в чоловіка, вона закладала свої прикраси, щоб отримані кошти віддати на цдаку. Про ці якості часто розповідав наш Ребе.

📖 Хранителька переказів

З дитинства Ребецн збирала історії про праведників. Вона переповідала їх своєму онукові, Ребе Раяцу, що стало основою таких праць, як «Сефер а-Зіхронот», «Лікутей Дібурім» та ін. Щосуботнього вечора до неї приходили жінки Любавичів, і вона читала їм «Цена у-Рена», «Йосифун» і «Шееріт Ісраель».

⏳ Після відходу Ребе Маараша

Напередодні 29 Елула 1882 року Ребе Маараш сказав їй: «Я піднімуся на 31 сходинку вгору, а ти спустишся на 31 сходинку вниз». Це були 31 рік, які вона прожила після нього — до 1914 року. Після його відходу вона продовжувала жити в його квартирі в Любавичському дворі. Її син, Ребе Рашаб, відвідував її щодня, і багато справ (наприклад, випікання маци) здійснював саме в її домі.

🍲 В єшиві «Томхей Тмімім»

Одразу після заснування єшиви 15 Елула 1897 року Ребецн Рівка долучилася до справи: фактично створила кухню та організувала кімнати для студентів. Вона особисто цікавилася становищем кожного учня. Ребецн заснувала їдальню при єшиві, виділивши для цього кілька кімнат у своєму домі. Ставлення до студентів було як до рідних дітей: коли Ребе Рашаб турбувався про матеріальний бік, вона казала: «Що будемо їсти ми — те будуть їсти й вони». Вона називала студентів «ді кіндер» (діти).

🕊️ Відхід із цього світу

В останні роки вона багато хворіла і їздила на лікування. Вона часто говорила, що піде у 80 років, адже Цемах Цедек благословив її на довголіття, а це, за її словами, означало саме 80 років.

У четвер увечері, 9 Швата 1914 року, вона почала багато розповідати про свого свекра та чоловіка. Вночі Ребе Раяц чергував біля її ліжка. Вранці 10 Швата вона попросила сидур, прочитала «Шма Ісраель» і молитву «Шмоне Есре», поклала руки на голову онука, сказала: «Дякую (йешар коах) за турботу» — і відійшла до Творця.

Ребе Раяц вирішив поховати її біля стіни «Оелю» самого Ребе Маараша. Ребе Рашаб, який тоді перебував за кордоном, згодом схвалив це рішення: «Добре зробив». На похороні Ребе Раяц гірко плакав і повторював: «Знята корона слави нашої родини». Він говорив: «Коли заходять до Ребе — нехай заходять і до неї, вона знала всіх». У 1942 році на її честь Ребе Раяц заснував мережу навчальних закладів для дівчат «Бейт Рівка».

🔍 Примітка про фотографії

В останні роки в деяких джерелах і на аукціонах публікували фото, яке нібито зображає Ребецн Рівку. Важливо зазначити: в жодному офіційному архіві чи достовірному історичному джерелі підтвердженого фото Ребецн Рівки не існує. Усі подібні зображення є сумнівними і не мають документального підтвердження.

 джерело: 📖 Любавичський календар