Цієї неділі представники нашої громади вирушили в дорогу — не на свято, а зі святом.Ми розвозили пасхальні набори тим, хто не має змоги самостійно прийти до синагоги — людям поважного віку та тим, кому складно пересуватись.Це були короткі, але дуже живі зустрічі: кілька слів, усмішка, побажання кошерного і радісного Песаха просто на порозі дому.Песах — це не лише про свободу, яку колись отримали.Це про те, щоб сьогодні ніхто не залишився осторонь.Разом із наборами ми привозили увагу —щоб кожен зміг зустріти Песах.

Згідно з єврейським законом, єврею заборонено володіти хамцом протягом усіх днів свята Песах. Тому весь незнищений хамец необхідно продати неєврею на період свята.Усі запаси квасного (а також посуд, який не був ретельно очищений від його залишків) слід прибрати в окремі, зачинені місця на час Песаха 🗝️Оскільки продаж хамецу — це складний процес, що потребує точного дотримання законів, його оформлення та подальший викуп після свята здійснюються через авторитетного рабина.Увага ❗Заповніть онлайн-договір і надішліть його не пізніше середи, 1 квітня, до 10:00. Після цього прийом буде закрито.🔗 https://forms.gle/sh5tFfmEiLPw8GRm6

Відомо, що Мітлер Ребе був настільки відірваний від матеріального світу, що не знав, як виглядають монети. Управителькою всіх фінансових і господарських справ двору була Ребецн Шейна, а згодом — її донька Ребецн Хая-Мушка (дружина Цемах Цедека). Після кончини Хаї-Мушки 8 Тевета 1861 року Цемах Цедек доручив управління всім матеріальним господарством двору своїй молодій невістці — Ребецн Рівці. У працях Ребе та хасидів збереглося багато описів її мудрого керівництва.💎 Взірець милосердя і благодійностіЇї онук, Ребе Раяц, писав про неї: «Вона була відома своєю величезною благодійністю, її доброта була неоціненною». Ребе Маараш був єдиним із Ребе Хабаду, хто жив у достатку, але що більше він давав дружині, то менше в неї залишалося — адже вона все роздавала нужденним. Коли їй бракувало сміливості просити гроші в чоловіка, вона закладала свої прикраси, щоб отримані кошти віддати на цдаку. Про ці якості часто розповідав наш Ребе.📖 Хранителька переказівЗ дитинства Ребецн збирала історії про праведників. Вона переповідала їх своєму онукові, Ребе Раяцу, що стало основою таких праць, як «Сефер а-Зіхронот», «Лікутей Дібурім» та ін. Щосуботнього вечора до неї приходили жінки Любавичів, і вона читала їм «Цена у-Рена», «Йосифун» і «Шееріт Ісраель».⏳ Після відходу Ребе МаарашаНапередодні 29 Елула 1882 року Ребе Маараш сказав їй: «Я піднімуся на 31 сходинку вгору, а ти спустишся на 31 сходинку вниз». Це були 31 рік, які вона прожила після нього — до 1914 року. Після його відходу вона продовжувала жити в його квартирі в Любавичському дворі. Її син, Ребе Рашаб, відвідував її щодня, і багато справ (наприклад, випікання маци) здійснював саме в її домі.🍲 В єшиві «Томхей Тмімім»Одразу після заснування єшиви 15 Елула 1897 року Ребецн Рівка долучилася до справи: фактично створила кухню та організувала кімнати для студентів. Вона особисто цікавилася становищем кожного учня. Ребецн заснувала їдальню при єшиві, виділивши для цього кілька кімнат у своєму домі. Ставлення до студентів було як до рідних дітей: коли Ребе Рашаб турбувався про матеріальний бік, вона казала: «Що будемо їсти ми — те будуть їсти й вони». Вона називала студентів «ді кіндер» (діти).🕊️ Відхід із цього світуВ останні роки вона багато хворіла і їздила на лікування. Вона часто говорила, що піде у 80 років, адже Цемах Цедек благословив її на довголіття, а це, за її словами, означало саме 80 років.У четвер увечері, 9 Швата 1914 року, вона почала багато розповідати про свого свекра та чоловіка. Вночі Ребе Раяц чергував біля її ліжка. Вранці 10 Швата вона попросила сидур, прочитала «Шма Ісраель» і молитву «Шмоне Есре», поклала руки на голову онука, сказала: «Дякую (йешар коах) за турботу» — і відійшла до Творця.Ребе Раяц вирішив поховати її біля стіни «Оелю» самого Ребе Маараша. Ребе Рашаб, який тоді перебував за кордоном, згодом схвалив це рішення: «Добре зробив». На похороні Ребе Раяц гірко плакав і повторював: «Знята корона слави нашої родини». Він говорив: «Коли заходять до Ребе — нехай заходять і до неї, вона знала всіх». У 1942 році на її честь Ребе Раяц заснував мережу навчальних закладів для дівчат «Бейт Рівка».🔍 Примітка про фотографіїВ останні роки в деяких джерелах і на аукціонах публікували фото, яке нібито зображає Ребецн Рівку. Важливо зазначити: в жодному офіційному архіві чи достовірному історичному джерелі підтвердженого фото Ребецн Рівки не існує. Усі подібні зображення є сумнівними і не мають документального підтвердження. джерело: 📖 Любавичський календар

Слово маца пишеться літерами: мем, цаді та гей. А слово хамец — хет, мем і цаді. Тобто дві літери однакові, але одна відрізняється: в одному слові стоїть літера гей, а в іншому — хет. При цьому навіть форма цих літер в єврейському алфавіті дуже подібна: вони різняться лише невеликою деталлю.Мудреці звертали увагу на цей символічний нюанс. Літера гей має маленький «просвіт» у верхній частині, ніби залишаючи отвір. У традиційному тлумаченні це натяк на можливість виходу — шлях до виправлення і повернення на правильну дорогу. Навіть якщо людина помилилася, у неї завжди залишається можливість змінити своє життя і наблизитися до Всевишнього.Літера хет виглядає майже так само, але її верхня частина повністю закрита. Вона утворює замкнений простір без «виходу». Мудреці бачили в цьому символ духовного стану, коли людина настільки звикає до неправильних вчинків, що перестає помічати можливість виправлення.Подібність цих слів також підкреслює тонку межу між двома станами. Іноді невелика деталь — одне рішення або вчинок — може змінити напрямок життя. У духовному сенсі маца символізує простоту, скромність і готовність слідувати волі Всевишнього, тоді як хамец часто пов’язують із гординею та надмірним «роздмухуванням» власного «я».Схожість цих слів нагадує, що між правильним і помилковим шляхом інколи існує дуже тонка межа. Невелика різниця — лише одна літера — перетворює заборонене на дозволене і навпаки. Саме тому під час Песаха євреї так ретельно стежать, щоб у домі не залишилося хамецу, і з особливою пошаною ставляться до маци.Цей мовний нюанс показує, наскільки глибоко в єврейській традиції переплітаються мова, символіка і духовний зміст. Іноді навіть одна літера може відкрити цілий світ ідей.джерело: toldot.com

Сьогодні 6 нісана:"Досвід показує, що менше теоретизуючи¹ й наполегливо та старанно працюючи, спираючись у своїй діяльності на доброту Тори² («правою рукою притягуючи, а лівою — відштовхуючи»³), людина завжди досягне успіху, особливо у справах, що стосуються основ нашої віри."ПРИМІТКИ1.Роздуми можуть бути доречними в житті людини, але вони здатні стримувати практичні дії, заважати їм і гальмувати їх. Перед обличчям конкретного завдання, «особливо у справах, що стосуються основ нашої віри», ключ до успіху полягає в дії та рішучості. Вчення хасидизму особливо підкреслює «доброту», «приємність» Тори та її заповідей і духовне піднесення, яке вони приносять, а не труднощі, пов’язані з їх виконанням, і не покарання за нехтування Торою чи порушення її законів. Хоча негідну поведінку можна (і слід) відкидати, саму людину відштовхувати в жодному разі не можна. Такий підхід, запевняє Ребе, є найефективнішим.2.Див. Мішлей, 3:17.3.«Сота», 47а. Приклад цього, на перший погляд, протиріччя — високо цінувати й поважати людину, водночас не приймаючи її вчинків.

Реєстрація на святкові Седери та трапезиу Громаді при Центральній синагозі КиєваЗапрошуємо провести ці особливі дні Песаха разом — у теплому колі громади, з дотриманням традицій та у справжній атмосфері свята. 1 квітня 2026 / 15 нісана 57861-й Лайла Седер — 20:30 2 квітня 2026 / 15 нісана 5786Святкова трапеза — 13:00 2 квітня 2026 / 16 нісана 57862-й Седер — 20:30 3 квітня 2026 / 16 нісана 5786Святкова трапеза — 13:00 Місце:м. Київ, вул. Шота Руставелі, 13Центральна синагога Києва Попередня реєстрація обов’язкова (044) 235-90-82 / 235-90-83 https://forms.gle/58rXE7S4F81cSJiK7Кількість місць обмежена — просимо зареєструватися заздалегідь.Хаг Песах Кашер веСамеах!  

У нашій громаді є особлива традиція — вшановувати тих, хто наповнює її мудрістю, досвідом і світлом прожитих років. Цими днями ми разом святкували дні народження наших дорогих вірян «Золотого віку», які народилися у лютому та березні.Це була зустріч, сповнена тепла — з щирими побажаннями, добрими словами та радістю від спілкування. Лунали спогади, сміх і побажання здоров’я, миру та довгих років, наповнених світлом і благословенням.Кожен із присутніх — це цілий світ, історія, яку хочеться слухати, і серце, яке продовжує дарувати тепло іншим. І в цей день ми ще раз відчули: справжнє багатство громади — це люди.Нехай Всевишній дарує нашим іменинникам міцне здоров’я, спокій у серці, радість від кожного дня та багато приводів для усмішок.До 120 — у добрі та світлі! АМЕН!