Час запалення святкових та шабатніх свічок у Києві

📌15 нісана 2018 року (1743 рік до н. е.) — Укладення «Союзу між двома розрізаними частинами».Цього дня Всевишній уклав з нашим праотцем Авраамом (тоді ще просто Аврамом) союз, зобов’язавшись навічно дарувати євреям Ерец-Ісраель, хоча перед цим їм належало пройти випробування вигнанням і переслідуваннями. На підтвердження сказаного Всевишній велів Аврааму розсікти тушу жертовної тварини на дві частини і пройшов між ними у вигляді вогню.📌15 нісана 2048 року (1713 рік до н. е.) — Ангели в гостях у Авраама.На третій день після обрізання Авраама відвідали три мандрівники, точніше три ангели у вигляді мандрівників. Кожен з ангелів мав своє чітко визначене завдання-місію. Ангел Рефоель мав допомогти Аврааму якнайшвидше одужати після операції, ангел Михаїл мав повідомити Аврааму та Сарі, що рівно через рік у них народиться син, а ангел Гавриїл мав піти до Содому й знищити нечестиве місто.До речі, цей епізод — єдине місце в Торі, де на єврейському столі з’являються одночасно молочні та м’ясні страви (але це було до дарування Тори та появи законів кашруту. Також це єдине місце в Торі та книгах пророків, де сказано, що ангели їдять або, принаймні, людині може здатися, що вони їдять.📌15 нісана 2049 року (1712 рік до н. е.) — День народження нашого праотця Іцхака (Іцхак бен Авраам).Іцхак народився, коли його батькові Аврааму було 100 років, а його матері Сарі — 90. Саме з цим і пов'язане його ім'я (від слова «цхак» — «сміх»: почувши, що їй доведеться народити, Сара засміялася).Іцхак став першим євреєм, якого обрізали у віці восьми днів.📌15 нісана 2113 року (1738 рік до н. е.) — Битва Авраама з чотирма царями.Після того як племінник Авраама Лот був полонений військами чотирьох царів, які воювали проти армій п'яти царів (володарів міст-держав Сдома, Аморри, Адми, Цвоїма і Цоара), дядько з невеликою групою учнів (318 осіб) вирушив на допомогу племіннику.📌15 нісана 2205 року (1555 рік до н. е.) — Яків бореться з ангелом.Повертаючись з Арам-Нагараїма, де він прожив понад 20 років, Яаков заночував поблизу Пнуеля і «боровся з ним хтось до світанку», не зміг перемогти Яакова, але пошкодив йому стегно. На світанку Невідомий благословив його і назвав Ісраелем (Ізраїлем) — буквально «тим, хто бореться з Богом» (Брейшит 32:25–33). На згадку про цю подію ми носимо ім’я Ісраель і не вживаємо в їжу суху жилу «гід га-наше» з стегнового суглоба.📌15 нісана 2197 року (1565 рік до н. е.) — День народження Єгуди бен Яакова-авіну.📌15 нісана 2315 року (1445 рік до н. е.) — Йорцайт (річниця відходу з цього світу) Єгуди бен Яакова-авіну.Четвертий син нашого праотця (івритом — «авіну») Яакова та нашої праматері Леї отримав ім'я Єгуда і став засновником колена Єгуди, що дало ім'я всьому народу (іудеї). В даний час майже всі євреї (за винятком коенів і левітів — нащадків колена Леві) є нащадками колена ЄгудиНащадком Єгуди був цар Давид і, відповідно, Месія також походитиме з колена Єгуди.📌15 нісана 2447 року (1314 рік до н. е.) — Моше бачить кущ, що не згорає.Рівно за рік до Виходу Моше, який пас стада свого тестя Ітро, виявляє біля підніжжя гори Синай дивовижну річ — кущ, що горить і не згорає. Заінтригований Моше підходить ближче, і тоді Всевишній звертається до нього з палаючого куща, наказуючи вирушити до Єгипту, щоб визволити його народ з єгипетського рабства.📌15 нісана 2448 року (1313 рік до н. е.) — Вихід євреїв з Єгипту.Рівно опівночі 15 нісана, через 210 років з моменту поселення Якова в Єгипті і 430 років по тому після укладення «Союзу між двома розсіченими частинами» Всевишній вразив єгиптян останньою, десятою карою — смертю первістків. Смерті зуміли уникнути лише ті первістки, в сім'ях яких того вечора відбувся перший в історії «седер», коли жертовне ягня було зарізане і з'їдене. А його кров, нанесена на одвірок вхідних дверей, позначила єврейські будинки, мешканці яких підкорилися Всевишньому (за деякими даними, таких було не більше третини від числа всіх євреїв).Ця кара зламала фараона (єдиного неєврейського первістка, залишеного в живих для повчання іншим), і він благав євреїв якнайшвидше покинути його країну.📌15 нісана 3389 року (371 рік до н. е.) — Пророк Даниїл у ямі з левами.У книзі пророка Даниїла розповідається, як Даниїл був оббріханий і за наказом царя Дарія кинутий на розтерзання левам, які, однак, не чіпали його. Побачивши це, Дарій наказав кинути левам наклепників з їхніми сім'ями і проголосив Бога Даниїла «живим Богом».📌16 нісана 2048 року (1713 рік до н. е.) — Знищення міст Сдома та Аморри.Розташовані в Сдомській долині міста Сдом (Содом), Аморра (Гоморра), Цвоїм, Адма та Цоар славилися неналежним поводженням мешканців. В один із моментів чаша терпіння Всевишнього переповнилася і… доля міст була вирішена. Аврааму вдалося вмовити Всевишнього пощадити міста, якщо там знайдеться хоча б 10 праведників, однак їх не знайшлося і врятуватися вдалося лише племіннику Авраама Лоту, його дружині та двом дочкам. Дружина Лота порушила наказ Бога «Не озиратися» і перетворилася на соляний стовп. Міста Аморра, Адма і Цвоїма були повністю знищені вогнем з небес, а ось місто Цоар вціліло, хоча його нечестиві мешканці також були знищені.Тепер на місці колись квітучої долини розташовується Мертве море.📌16 нісана 2196 року (1566 рік до н.е.) — Йорцайт (річниця відходу з цього світу) Леві бен Яакова-авінуЛеві — третій син нашого праотця Яакова і праматері Леї, був родоначальником колена Леві. Він наймолодший з людей, згаданих у Торі як «іш», «чоловік» — на той момент йому було 13 років, і саме це визначило вік єврейського повноліття (бар-міцва).Зі племені Леві походять Моше, Мірьям та Агарон. Нині плем'я Леві — одне з двох (поряд із племенем Єгуди) племен Ізраїлевих, що вціліли. Вказівка на походження від левітів збереглася в таких єврейських прізвищах, як Леві, Галеві, Левін, Левінзон, Левінський, Левітан, Левітас, Левітін, Левицький тощо. Левитського походження здебільшого є носії прізвищ Гурвич, Гуревич, Хорвіц, Ландау, Сегал та Епштейн.Повна відсутність левітів відзначається серед гірських євреїв, Бней-Ісраель (Індія) і фалаша (Ефіопія), а також у єврейській громаді острова Джерба (Туніс); дуже мало їх серед грузинських євреїв і курдських євреїв Іраку.📌16 нісана 2488 року (1273 до н. е.) — Закінчилося випадання мани (небесної манни)Через шість днів після вступу євреїв під керівництвом Йегошуа бін-Нуна в Ерец-Ісраель закінчилося постачання їх «небесною їжею» — маном, що супроводжував єврейський народ усі роки перебування в пустелі.📌16 нісана 3404 року (357 рік до н. е.) — Естер відкриває своє походження Ахашверошу.На третій день посту, оголошеного Мордехаєм після видання Аманом указу, цариця Естер з'явилася перед Ахашверошем. Це кричуще порушення палацового етикету могло привести її на плаху, але цар не розсердився на дружину, а навпаки прийняв її запрошення на «маленьку сімейну вечерю зі свічками та друзями — дядьком Мордехаєм і прем'єр-міністром Аманом». Під час вечері Естер і розповіла чоловікові про те, звідки вона походить і чим її народу загрожує указ лиходія Амана.📌17 нісана 3404 року (357 року до н. е.) — Повішення Амана.Під час вечері «в інтимній обстановці», яку цариця Естер влаштувала для царя Ахашвероша і прем'єр-міністра Амана, вона відкрила цареві своє походження і пояснила, яке злодіяння замислив Аман. Коли царський євнух Харвона згадав про 25-метрову шибеницю, яку Аман приготував для Мордехая, цар наказав повісити на ній самого Амана, тим самим відкривши євреям шлях до порятунку.

Із збірника «Кіцур Шульхан Арух»У другу ніч Песаха ( 2 квітня/15 нісана) починають відлік днів між святами Песах і Шавуот — «Сфірат а-Омер». Ця назва нагадує про омер — міру ячмінного борошна, яку на другий день Песаха приносили в Храм як дар Всевишньому. З цього моменту дозволялося вживати зерно нового врожаю. 49 днів відділяють перший день Песаха від свята Шавуот. Тора заповідає вести цей рахунок, тому щодня ми говоримо: «Сьогодні — такий-то день після принесення омера».Автор книги «Сефер га-хінух» пояснює, що заповідь «Сфірат а-Омер» підкреслює перевагу духовної свободи над фізичною. Вийшовши з єгипетського рабства, сини Ізраїлю здобули справжню свободу лише тоді, коли через 49 днів отримали Тору на горі Синай. Знаючи, що мета визволення — отримання Тори, вони з нетерпінням рахували дні.Згідно з Каббалою, 49 — це число рівнів духовної нечистоти, в які занурилися євреї в Єгипті. Щодня вони очищалися від одного рівня, і до 50-го дня — дня дарування Тори — повністю очистилися.Служіння Всевишньому в ці дні полягає у внутрішньому вдосконаленні. Душа людини має сім основних якостей: доброта, суворість, гармонія та інші. Поєднуючись між собою, вони утворюють 49 основних рис характеру (7×7). Кожного дня ми працюємо над певною їх комбінацією.У Торі сказано: «І відлічуйте собі… сім тижнів; повними нехай вони будуть» (Ваїкра, 23:15). Мудреці пояснюють: кожен має рахувати самостійно. Щоб тижні були «повними», рахунок ведуть на початку ночі — одразу після молитви Маарів.Перед виконанням заповіді промовляють благословення: «…який заповідав нам рахувати дні омера». Якщо не встигли вночі — можна виконати до світанку з благословенням. Якщо пропустили ніч — вдень рахують без благословення. Якщо пропущено цілу добу — надалі рахують без благословення, але бажано почути його від іншого й відповісти «АМЕН!».Починаючи з другого тижня, називають і дні, і тижні: наприклад, «сьогодні десять днів — це один тиждень і три дні омера».Перед благословенням слід знати правильний день. Якщо помилково повторили за кимось — заповідь усе одно вважається виконаною.Той, хто сумнівається, чи рахував учора, може продовжувати рахунок із благословенням.Якщо в сутінках запитують, який сьогодні день омера, слід відповісти: «Вчора був такий-то день», щоб не зарахувати це як виконання заповіді.Прийнято не працювати від заходу сонця до виконання «Сфірат а-Омер». За пів години до заходу не починають трапезу. Якщо почали — можна не переривати, але якщо настав час рахунку — трапезу слід перервати.У дні «Сфірат а-Омер» дотримуються елементів жалоби на згадку про загибель 24 000 учнів раббі Аківи.а) Не проводять весіль, але можна робити заручини (без музики й танців).б) Дозволено влаштовувати трапези, але без надмірних веселощів.в) До передодня Шавуота не стрижуться (з певними винятками для обряду обрізання).