Відповідає: рабин Шауль-Айзек Андрущак

Запитання:
Чи є для жінки вступ до шлюбу чимось обов’язковим? І чи вважається гріхом шлюб без кохання, чи, навпаки, це є проявом смирення та послуху?

Відповідь:
Вступ до шлюбу не є для жінки обов’язком. Однак з цілої низки причин він є дуже бажаним. Звісно, ні в якому разі не ціною особистого щастя, душевного спокою тощо.

Що стосується шлюбу з кохання, то це складне питання. Важливо розуміти, що шлюб з кохання — це ідеал дуже конкретної культури, норм і уявлень якої тією чи іншою мірою дотримуються лише десятки мільйонів людей із понад семи мільярдів наших сучасників. І ці мільйони — переважно люди, далекі від серйозного ставлення до віри в Б-га.

Хоча, дякувати Б-гу, коло віруючих людей, для яких романтика у стосунках має значення, зростає. Але загалом юдаїзм принаймні більше говорить про виховання почуттів у шлюбі, ніж про шлюб, заснований на почуттях.

Коротко кажучи, шлюб без кохання точно не вважається гріхом. Але він також не є якимось особливим духовним подвигом чи особливо бажаним варіантом.

Юдаїзм забороняє (!) укладення шлюбу під примусом будь-якої зі сторін. Наречена повинна погоджуватися вийти заміж. Кандидат у чоловіки має бути їй приємним і не викликати негативних почуттів чи неприязні, інакше в майбутньому це може призвести до порушення заповіді: «Люби ближнього свого».

Власне, церемонія одруження є публічним вираженням згоди жінки вийти заміж за чоловіка, який робить їй цю пропозицію. Якщо нею, серед іншого, керує любов до цього чоловіка — що може бути краще?

Але якщо жінка шукає у шлюбі чогось іншого — стабільності, материнства, виконання релігійного обов’язку тощо — то і це зовсім не погано. А кохання цілком може народитися вже в самому шлюбі, особливо якщо над цим працювати.

І, звичайно, дуже багато залежить від конкретних обставин кожної ситуації.