📖 Вступ
Наша тижнева глава розповідає про пісню синів Ізраїлю — «Тоді заспівав Ізраїль» — як подяку Всевишньому за те, що Він урятував їх від ворогів, які чатували в ущелинах скель біля русла річки Арнон, маючи намір знищити народ.
Всевишній зблизив дві гори одна до одної, і вони розчавили ворогів, які опинилися між ними.
Подібний прояв вдячності ми знаходимо й після дива розсічення Червоного моря (Ям Суф). Тоді сини Ізраїлю також прославили Всевишнього піснею: «Тоді заспівав Моше та сини Ізраїлю».
🤔 Запитання
Постає запитання: чому саме після цих двох чудес сини Ізраїлю вважали за потрібне заспівати пісню?
Адже протягом усього шляху від Виходу з Єгипту й до цього моменту відбулося безліч інших чудес, за які вони не співали хвали.
💡 Відповідь
На відміну від усіх інших чудес, ці два випадки вирізнялися особливим способом спасіння: в обох ситуаціях синам Ізраїлю не довелося зробити абсолютно нічого, щоб перемогти своїх ворогів.
Біля русла Арнону Всевишній знищив ворогів без будь-якого попереднього відома самих євреїв. Так само і під час розсічення Червоного моря їм не потрібно було воювати з єгиптянами, як сказано: «Г-сподь буде воювати за вас, а ви зберігайте спокій».
У цих двох чудесах особливо яскраво проявилася ніжна любов Всевишнього до народу Ізраїлю. Тому й народ, зі свого боку, відповів на цю любов щирою взаємною любов'ю — через пісню.
📌 Урок
Кожен єврей повинен усвідомлювати виняткову любов, яку Всевишній має до нього, і щиро дякувати Йому за це.
(За матеріалами «Лікутей Сіхот», том 23, стор. 179.)
📖 Любавицький календар