📖 Вступ

Наша тижнева глава розповідає про пісню синів Ізраїлю — «Тоді заспівав Ізраїль» — як подяку Всевишньому за те, що Він урятував їх від ворогів, які чатували в ущелинах скель біля русла річки Арнон, маючи намір знищити народ.

Всевишній зблизив дві гори одна до одної, і вони розчавили ворогів, які опинилися між ними.

Подібний прояв вдячності ми знаходимо й після дива розсічення Червоного моря (Ям Суф). Тоді сини Ізраїлю також прославили Всевишнього піснею: «Тоді заспівав Моше та сини Ізраїлю».

🤔 Запитання

Постає запитання: чому саме після цих двох чудес сини Ізраїлю вважали за потрібне заспівати пісню?

Адже протягом усього шляху від Виходу з Єгипту й до цього моменту відбулося безліч інших чудес, за які вони не співали хвали.

💡 Відповідь

На відміну від усіх інших чудес, ці два випадки вирізнялися особливим способом спасіння: в обох ситуаціях синам Ізраїлю не довелося зробити абсолютно нічого, щоб перемогти своїх ворогів.

Біля русла Арнону Всевишній знищив ворогів без будь-якого попереднього відома самих євреїв. Так само і під час розсічення Червоного моря їм не потрібно було воювати з єгиптянами, як сказано: «Г-сподь буде воювати за вас, а ви зберігайте спокій».

У цих двох чудесах особливо яскраво проявилася ніжна любов Всевишнього до народу Ізраїлю. Тому й народ, зі свого боку, відповів на цю любов щирою взаємною любов'ю — через пісню.

📌 Урок

Кожен єврей повинен усвідомлювати виняткову любов, яку Всевишній має до нього, і щиро дякувати Йому за це.

(За матеріалами «Лікутей Сіхот», том 23, стор. 179.)

📖 Любавицький календар