23 тамуза 5330 року (26 липня 1570 року) — йорцайт (річниця відходу з цього світу) одного з найвидатніших середньовічних кабалістів рабі Моше бен Якова Кордоверо (Рамак).

Місце його народження невідоме, а родина, судячи з прізвища, походила з Іспанії. Учителями Моше були рабі Йосеф Каро — автор книги «Шулхан арух», кодексу життєвих норм єврея, і рабі Шломо Алькабец — відомий кабаліст, автор суботнього гімну «Леха доди».

Рабі Моше був одним із чотирьох мудреців, які удостоїлися в 1538 році сміхи (свідоцтва про посвячення в рабини) від знаменитого рабі Яакова Бейрава. Інші троє — автор «Шулхан аруха» рабі Йосеф Каро, рабі Моше з Трані та рабі Йосеф Сагіс.

Рабі Моше був даяном (суддею громади) і главою єшиви в Цфаті, і серед його учнів був великий кабаліст рабі Іцхак Лурія Ашкеназі (Арізаль). За своє недовге життя рабі Моше створив кілька монументальних праць, причому його перший і найвідоміший твір «Пардес рімонім» («Гранатовий сад») був написаний ним у 27 років.

Інші відомі твори рабі Моше — «Еліма рабаті» («Великий Елім»), «Ор якар» («Дорогоцінне світло») — досі не виданий великий коментар до «Зоѓару» (основної книги Кабали), а також вступ до Кабали «Ор неерав» («Вечірнє світло») і коментар до П’ятикнижжя «Сефер герушин» («Книга вигнань»).

джерело: chabad.odessa