📌1 ава 1657 року (2104 рік до н. е.) — води всесвітнього Потопу почали спадати.
У цей день у раніше безкрайньому океані з’явилися перші острівці суші. Вершини гір, які раніше були приховані шаром води у 15 амот (11 метрів), піднялися над водою, і це стало остаточним підтвердженням завершення Потопу.
📌1 ава 2487 року (1273 рік до н. е.) — йорцайт (річниця відходу з цього світу) первосвященника Аѓарона, брата Моше-рабейну та пророчиці Мір’ям.
Аѓарон — перший коѓен га-гадоль (первосвященник) Храму і великий миротворець, пішов із цього світу у віці 123 років. Його йорцайт описаний у Торі, і це єдина в цій книзі згадка такого роду.
Великий кабаліст Арізаль (рабі Іцхак Лурія Ашкеназі) говорив, що у попередньому житті Аѓарон був Араном, братом Авраѓама. У пізніші часи його душа поверталася в тілі пророка Яавеца (він же — суддя Отніель бен Кеназ), судді і пророка Толи бен Пуа, пророка Шмуеля, Авії, сина царя Йеровама, первосвященника Урії, убитого царем Єгоякимом (як відплата за те, що Аѓарону вдалося уникнути смерті під час виготовлення Золотого тельця), і в пророка Захарію. Душа ж дружини Аѓарона, Елішеви, згодом втілилася в душі Бат-Шеви, дружини царя Давида і матері царя Шломо.
Нащадки Аѓарона — коѓени (носії прізвищ Кац, Коган, Каганов, Коѓен, Раппопорт тощо) — єдині, хто мав право здійснювати жертвоприношення в Храмі.
📌1 ава 2516 року (1244 рік до н. е.) — йорцайт (річниця відходу з цього світу) первосвященника Елазара бен Аѓарона, племінника Моше-рабейну та пророчиці Мір’ям.
Елазар був третім із чотирьох синів первосвященника Аѓарона. Двоє старших синів Аѓарона — Надав і Авіѓу — померли, і після відходу з цього світу батька Елазар сам став первосвященником. Дружиною Елазара була донька Путіеля, одного з керівників коліна Йосефа. А син Елазара — той самий Пінхас, про якого йдеться в однойменному розділі тижневої Тори.
Наші мудреці кажуть, що перша з книг Пророків — книга Єгошуа — була розпочата самим Єгошуа бін-Нуном, але завершена і відредагована вона була Елазаром і Пінхасом.