Історія бібліотеки Шнеєрсона — одна з найцікавіших і найскладніших епопей, у якій переплелися світова історія, культурна спадщина, міжнародні суди та велика політика. Це розповідь про безцінні книги, що пройшли через тяжкі випробування і зміну епох та стали причиною серйозного дипломатичного конфлікту між Сполученими Штатами й росією.
📚 Шлях до росії: евакуація та збереження зібрання
Історія цієї колекції сягає часів заснування руху Хабад. Упродовж поколінь Ребе руху дбайливо збирали й поповнювали унікальне зібрання рідкісних книг, які стали важливою частиною історичної та духовної спадщини.
У 1914 році, з початком Першої світової війни, містечко Любавичі — тодішній духовний центр руху — опинилося в зоні вкрай небезпечних бойових дій. П’ятий Любавицький Ребе постав перед складною дилемою: перевозити тисячі книг небезпечними дорогами було неможливо, але й залишати їх у прифронтовій смузі було надто ризиковано. Тому близько 12 000 друкованих томів упакували та відправили на надійно охоронюваний склад у москві, щоб уберегти їх від воєнного лихоліття. Найрідкісніші рукописи Ребе взяв із собою в евакуацію.
🛑 радянська націоналізація: конфіскація бібліотеки
Однак політична ситуація в країні докорінно змінилася. Після революції до влади прийшов радянський режим, який розпочав масову націоналізацію приватного та громадського майна.
Склад у москві було відкрито, а всю бібліотеку Шнеєрсона конфіскували й передали на зберігання до державних фондів — у Бібліотеку імені Леніна, нині російську державну бібліотеку. Наступні Ребе впродовж десятиліть намагалися вести переговори з владою щодо повернення колекції. Проте радянське керівництво оголосило зібрання державною власністю, категорично відмовилося повертати його законним власникам і закрило до нього доступ.
⚖️ Судові розгляди у США та мільйонні штрафи
Коли дипломатичні шляхи остаточно зайшли у глухий кут, представники руху Хабад звернулися до федерального суду Сполучених Штатів, подавши позов проти уряду росії з вимогою повернути незаконно утримувану колекцію.
Американський суд ухвалив рішення на користь позивачів і зобов’язав росію повернути книги. Російська сторона проігнорувала цей вердикт, заявивши, що американська судова система не має жодної юрисдикції щодо державного майна рф, і демонстративно відмовилася брати участь у засіданнях.
У відповідь на невиконання судового рішення американський суд запровадив жорстку санкцію — штраф у розмірі 50 000 доларів за кожен день прострочення. За роки тривалих судових суперечок ця сума зросла до астрономічних розмірів — багатьох мільйонів доларів.
Це спричинило серйозне дипломатичне напруження між двома країнами. Ситуація була настільки складною, що російські відомства та установи були змушені тимчасово обмежити відправлення культурних експонатів і дослідницьких матеріалів до США через реальний ризик арешту майна за позовом руху Хабад.
🌐 Компроміс у москві та сучасний стан
У 2013 році в цьому питанні намітився певний поворот. Керівництво росії вирішило передати ідентифіковану частину книжкового зібрання із закритих державних архівів у розпорядження Єврейського музею та центру толерантності в москві, не вивозячи книги за межі країни.
Цей крок викликав широкі суспільні дискусії: чи є він повноцінним розв’язанням проблеми, чи лише спробою послабити міжнародне судове напруження. Проте сьогодні значна частина історичної колекції відкрита й доступна для відвідувачів і дослідників у московському музеї, тоді як дискусії щодо її правового статусу та повного повернення всієї бібліотеки тривають і досі.
джерело: 📖 Любавицький календар