Холодної та темної зимової ночі 1744 року в невеликому містечку Денбург, у кутку синагоги, сидів Моше Хаїм. Його серце розривалося від глибокого болю й відчаю: роки минали, а вони з дружиною Мір’ям усе ще залишалися бездітними. Кілька років тому подружжя вже пережило страшну трагедію — троє їхніх довгоочікуваних немовлят народилися, але одне за одним раптово померли в ранньому віці. Завивання вітру за вікном і пронизливий мороз лише посилювали гіркоту, що клубком підступала до горла.Саме тоді тихе містечко охопила небачена хвиля духовного піднесення. Ініціатором змін став простий місцевий швець, рабі Гедалія Борух. Повернувшись із подорожі до Межибожа, до засновника хасидизму — великого рабі Ісраеля Баал-Шем-Това (Бешта), — він привіз звістку про зовсім новий підхід до служіння Б‑гові. У центрі цього вчення були служіння Всевишньому з радістю, чистота рис характеру та безумовна любов до кожного єврея — ахават Ісраель.Натхненні розповідями про дива, які звершував Бешт, Моше Хаїм і його чуйна дружина Мір’ям зважилися на найвідчайдушніший крок у своєму житті — вирушити в далеку й небезпечну подорож, щоб вимолити у цадика благословення на народження довгоочікуваної дитини.Прибувши до Межибожа, нещасне подружжя нарешті удостоїлося зайти до скромної кімнати великого вчителя. Зі сльозами на очах вони вилили перед ним увесь накопичений біль, розповіли про порожній дім і втрачених дітей. Але сталося те, чого вони аж ніяк не очікували: Бешт мовчки дивився на них своїми чистими, проникливими очима і… не промовив жодного слова.Вони приходили знову і знову, але щоразу великий праведник зберігав глибоке мовчання. Після третьої безмовної зустрічі Мір’ям знепритомніла й упала просто на підлогу, а отямившись, заридала так, що, здавалося, здригнулися самі небеса. Проте Бешт залишався непохитним. Шляхи Небес були приховані.Тоді рабі Гедалія Борух і десятеро відданих учнів Бешта зрозуміли: ситуація критична, а небесна брама для цього подружжя наглухо зачинена. Не сказавши нікому ані слова, спонукані найчистішою любов’ю до ближнього, вони ухвалили рішення: три дні поспіль постити від світанку до заходу сонця і безперервно, вдень і вночі, благати Творця змилосердитися над нещасною родиною.Наприкінці третього дня посту сталося неймовірне. Щойно учні завершили молитву, до них прибіг слуга Ребе й повідомив, що Бешт терміново кличе всіх на святкову трапезу — сеудат міцва. Ніхто, крім самого цадика, не знав справжньої причини цього бенкету.Сидячи на чолі столу, Бешт сяяв світлом. Він виголосив глибоке повчання про велич слів: «Люби ближнього свого, як самого себе» — і про те, як друзі, об’єднавшись у молитві за товариша, який страждає, здатні прокласти міст над прірвою, скасувати навіть найсуворіший небесний присуд, перетворивши горе на радість, а прокляття — на благословення. Учні одразу зрозуміли: їхній таємний подвиг самопожертви був прийнятий у Небесах.Рівно через рік після тієї пам’ятної подорожі, 2 травня 1745 року — через 33 роки після весілля, — у Мір’ям і Моше Хаїма народився здоровий та міцний син, якого назвали Шломо. Через тринадцять років хлопець разом із батьком приїхав до Межибожа, де отримав особисте благословення від уже постарілого Бешта. Шломо виріс, одружився з дочкою Гедалії Боруха і став одним із найшанованіших та найстаріших хасидів свого покоління, відомим як «Шломо Башес».Цю дивовижну історію записано в книзі «Сефер га-Толдот» Ребе Раяца зі слів самого Шломо. джерело: 📖 Любавицький календар 

Щиро вітаємо дітей, учителів, батьків і всіх, хто причетний до освіти, з 1 вересня!Нехай цей навчальний рік буде спокійним і безпечним, принесе школярам цікаві відкриття, нові знання та добрих друзів. Учителям бажаємо сил, натхнення й вдячних учнів, а батькам — терпіння, мудрості та якомога більше приводів пишатися своїми дітьми.Нехай Всевишній оберігає наших дітей і всіх, хто навчає, підтримує та допомагає їм зростати. Бажаємо, щоб у школах частіше лунав дзвінок на урок, а не сигнал тривоги.Мирного, успішного та світлого навчального року! 📚🍁

Вісім загиблих і троє потерпілих, серед яких дитина: поліція документує наслідки нічної атаки рф по КиєвуЦієї ночі росія знову завдала удару балістикою по цивільній інфраструктурі столиці.Внаслідок ворожого обстрілу загинули восьмеро мирних мешканців Києва. Ще троє людей постраждали, серед них - 10-річний хлопчик. Інформація щодо кількості потерпілих уточнюється.Наразі поліцейські та всі екстрені служби працюють на місцях влучань у Голосіївському, Дарницькому та Дніпровському районах столиці. Правоохоронці документують черговий воєнний злочин росії.

Перший тиждень нового навчального року столичні школи планують розпочати в очно-дистанційному форматі. Водночас заклади освіти мають бути готові оперативно змінювати організацію навчання залежно від безпекової ситуації. Про це повідомив заступник голови КМДА Валентин Мондриївський.Для шкіл розробили кілька можливих сценаріїв:🔹 проведення очних занять в укриттях — передусім для учнів початкових класів;🔹 поєднання очного та дистанційного навчання;🔹 повністю дистанційне навчання;🔹 організація занять у другу зміну.Кожна школа самостійно обиратиме найбільш прийнятний формат, враховуючи місткість та облаштування укриття, наявні ресурси й поточну безпекову ситуацію. Рішення можуть бути тимчасовими та змінюватися залежно від тривалості повітряних тривог і рівня дроново-ракетної загрози.Батькам радять заздалегідь уточнити формат навчання безпосередньо в адміністрації своєї школи, а також обговорити з дітьми порядок дій у разі оголошення повітряної тривоги дорогою до закладу освіти.Джерело: офіційний портал КМДА

Для нашої Громади день народження кожного з наших вірян — важлива й радісна подія. Ми готуємося до таких зустрічей з особливою турботою, адже хочемо, щоб кожен іменинник відчував: про нього пам’ятають, на нього чекають і йому щиро раді.Цього разу ми хвилювалися, чи зможуть усі прийти, адже в Києві знову лунали сирени та вибухи. Але, попри тривожні обставини, іменинники липня та серпня зібралися разом. Зустріч вийшла теплою, щирою та по-справжньому родинною.Головний рабин України Моше Реувен Асман особисто привітав іменинників, побажавши їм міцного здоров’я, миру, довгих років життя та благословення Всевишнього.Особливо тепло цього дня вітали ювілярку — Поліну Ізраїлівну Мень, якій виповнилося 80 років. До 120 — у доброму здоров’ї, любові рідних і радості!Навіть у найтривожніші часи ми залишаємося разом, підтримуємо одне одного й бережемо тепло нашої Громади. Мазл тов усім іменинникам!   

Любавицький Ребе, рабі Йосеф-Іцхак Шнеєрсон (Раяц), назвав 18 Елула — день народження рабі Ісраеля Баал-Шем-Това, а також рабі Шнеура-Залмана (Алтер Ребе) — «днем народження двох великих світил». Любавицький Ребе Менахем-Мендл Шнеєрсон присвятив одну зі своїх бесід поясненню того, чому кожен із них — і рабі Ісраель Баал-Шем-Тов, і Алтер Ребе — названий «великим світилом» і який зв’язок існує між ними, якщо вони поєднані разом як «два великі світила».У Торі сказано, що «два великі світила» були створені разом, і водночас кожне з них покликане виконувати власну місію — у свій чітко визначений час. Так само слід розглядати й «два великі світила» — Баал-Шем-Това та Алтер Ребе.Обидва вони — очільники хасидського руху. Проте Баал-Шем-Тов є засновником хасидизму загалом, а Алтер Ребе — засновником хасидизму Хабад. Однак так само, як небесні «два великі світила» були створені одним і тим самим реченням Творця, 18 Елула поєднує два земні «великі світила» хасидизму.Кожен із них жив і діяв у свій час; між ними — ціле покоління, протягом якого очільником хасидів був рабі Дов-Бер, Межиріцький Маґід.Баал-Шем-Тов народився 1698 року, коли єврейство Східної Європи ще не оговталося від страшних ударів, яких завдали йому безчинства українських козаків у 1648–1649 роках. За словами рабі Пінхаса Корицера, одного з найвидатніших учнів Баал-Шем-Това, єврейський народ «був непритомний».Дуже багато дітей не отримали навіть початкової єврейської освіти й виховання, а тому, природно, нічого не могли передати своїм дітям. Водночас рабини, знавці Тори, переписувачі священних текстів та інші освічені люди свідомо відокремлювалися від народу, ставлячись до нього як до «натовпу невігласів». Єдність — головна умова існування народу Ізраїлю — була порушена.Через крайню бідність, неможливість заробити на хліб насущний і безперервні переслідування прості євреї майже не мали доступу до своїх духовних цінностей, і ті дедалі більше втрачали для них своє значення. А «голова» народу — його інтелектуальна еліта — жила ніби зовсім окремо від «тіла». Тому й вивчення Тори втрачало свою життєву силу, перетворюючись на абстрактні інтелектуальні вправи, зрозумілі лише обраним. Не маючи зв’язку з «тілом» народу, його «мозок» немовби висихав і відмирав.Саме тоді Всевишній послав у цей світ душу із завданням «привести до тями» єврейський народ і розвіяти морок, що його огорнув.Коли людина непритомніє, один зі способів повернути її до тями — покликати на ім’я. Так і Баал-Шем-Тов, покликаний вивести євреїв зі стану непритомності, мав ім’я Ісраель. Він вивів народ зі стану забуття та підніс його на високу духовну сходинку, тим самим повернувши йому право називатися своїм найпіднесенішим ім’ям — Ізраїль.Рабі Шнеур-Залман, Алтер Ребе (1745–1813), жив уже за зовсім інших обставин. Вивчення Тори та любов до неї, виконання заповідей і молитва перебували на рівні, незрівнянному з часами Баал-Шем-Това. Проте й тоді в єдності народу Ізраїлю існувала глибока тріщина, яка загрожувала перетворитися на прірву, не менш небезпечну, ніж раніше. Вона розділяла хасидів і мітнаґдім — противників учення Баал-Шем-Това, які боролися з ним. Хасиди та їхні опоненти дивилися одне на одного як на руйнівників єврейського народу, і народ Ізраїлю знову занурювався в морок…Але, як неодноразово повторював Ребе Раяц, «морок не розганяють палицею». Достатньо принести хоча б трохи світла — і темрява сама відступить. Саме тому і Баал-Шем-Тов, і Алтер Ребе називаються «світилами», до того ж «великими світилами»: обидва вони осяяли народ Ізраїлю, а через нього — увесь світ новим, великим світлом.І до них у народі Ізраїлю було чимало особистостей, гідних називатися «світочами», — від часів Мішни й Талмуду до Нового часу. Усі вони світили — і ще як! Усі вони були, так би мовити, «провідниками» світла відкритої частини Тори: Талмуду, Галахи, єврейської філософії, мусару — етичного вчення, заснованого на Торі. Кожен по-своєму оновлював це світло, посилював його або, коли того вимагали обставини, приглушував, змінював чи відкривав у ньому нові складові.Але за часів Баал-Шем-Това цього світла вже бракувало. Щоб розвіяти морок, було потрібне світло, яке раніше ніколи не сяяло відкрито й було доступне широким масам, навіть найменш освіченим євреям — найтемнішій частині народу. Це було світло Кабали, найпотаємнішої частини Тори, учення про її духовний зміст.Як ліки, що самі собою непридатні до споживання, але за особливих обставин і в потрібний момент рятують життя хворого, так і Кабала, яка протягом тисячоліть була надбанням лише обраних і залишалася недоступною для переважної більшості єврейського народу, подана вправним і досвідченим «цілителем», урятувала народ Ізраїлю.Стати таким «цілителем» і було місією Баал-Шем-Това. Упродовж десяти років — від одкровення його таємничого вчителя в 1724 році до власного розкриття як праведника й Ребе всього народу в 1734 році (до речі, обидві події сталися того самого дня — 18 Елула) — Баал-Шем-Тов готувався до цієї праці.Потрібне було велике мистецтво, щоб ретельно дозувати ці «ліки»: кожному дати саме стільки, скільки необхідно, аби принести лише користь і, Б-же борони, не зашкодити. Тому методи, які Баал-Шем-Тов застосовував у своїй діяльності, були надзвичайно різноманітними.Щоб прості євреї, які з великою недовірою ставилися до знавців Тори, сприймали його як свого, Баал-Шем-Тов поставав перед ними в образі ремісника, бідного торговця, землероба або навіть жебрака-мандрівника й старанно приховував свої знання Тори. Він розмовляв найпростішою мовою, розповідав притчі, з яких випливало, що єврей має сприймати своє єврейство не як важкий тягар, а як дорогоцінний дар.До Баал-Шем-Това, читаючи слова: «Куди піду від духу Твого і куди втечу від лиця Твого? Якщо піднімуся на небеса — Ти там, а постелю собі в могилі — ось Ти!», єврей тяжко зітхав, а інколи й плакав: «Ой, куди мені подітися від Б-га, від Його тяжкої руки?..»Проте, почувши слова Баал-Шем-Това, він, читаючи той самий уривок, відчував щиру радість: «Він усюди зі мною, Він ніколи й ніде мене не залишить!»Інакше кажучи, служіння Баал-Шем-Това впливало передусім на емоційне сприйняття. Перед своїми учнями йому вже не було потреби приховуватися, і їм він відкривав свої знання в повному обсязі. Однак, готуючи учнів як продовжувачів своєї справи, Баал-Шем-Тов невтомно навчав їх любити всіх євреїв без винятку — навіть найпростіших і найменш освічених. Адже саме серед них часто можна зустріти таку глибоку віру й богобоязливість, яких іноді бракує вченим рабинам.До Баал-Шем-Това так не навчав ніхто, тому відкритий ним шлях був у повному розумінні слова новим. Він буквально врятував безліч євреїв і тому по праву заслужив називатися «великим світилом».Рабі Шнеур-Залман, Алтер Ребе, продовжуючи загалом справу Баал-Шем-Това, звертався вже не лише до серця, а й до розуму. Основою вчення хасидизму Хабад стало положення: «Мозок панує над серцем».Як пояснював сам Алтер Ребе, він назвав свій напрям «Хабад» — абревіатурою слів «хохма», «біна», «даат», тобто трьох інтелектуальних сил душі, — тому що вплив на серце людини неможливий без звернення до її розуму. Лише завдяки напруженій розумовій праці людина може вдосконалювати свою особистість. Виконання заповідей, молитва й навіть повсякденне життя мають бути осмисленими та в усьому спрямовуватися розумом.У вченні Алтер Ребе «ліки» Баал-Шем-Това, якими той зцілював єврейський народ, набули зовсім нового вигляду, що дало змогу незрівнянно розширити сферу їх застосування.Нітрохи не поступаючись внутрішнім змістом, рабі Шнеур-Залман утілював найглибші таємниці Кабали в настільки прості форми, що вони ставали доступними для сприйняття навіть дуже простим євреям. Для них ці положення вчення Хабаду були цікавими самі собою, але найголовніше — завжди містили актуальний практичний висновок.Водночас знавець Тори, особливо вже знайомий із Кабалою, знаходив у них глибинні знання, які нерідко зовсім по-новому розкривали перед ним і зміст Тори, і сенс заповідей, і сутність уже відомих йому праць єврейських мислителів.До Алтер Ребе вважалося, що знавцеві Тори цілком достатньо присвятити все життя вивченню Талмуду. Рабі Шнеур-Залман проголосив: так само, як єдність єврейського народу є головною та неодмінною умовою його існування, Тора також може бути лише єдиною. У ній усе однаково важливе. Ба більше, не знаючи однієї її частини, неможливо правильно сприймати іншу. Вивчення Талмуду неможливе без етики, і навіть П’ятикнижжя неможливо належно зрозуміти без знання Кабали.Надзвичайно важливою складовою вчення Алтер Ребе є потужне прагнення до Істини: не обманювати нікого — ані інших, ані самого себе, перебільшуючи власні недоліки чи чесноти.Він вимагав від своїх послідовників регулярно здійснювати безжальний самоаналіз, усвідомлюючи не лише свої вчинки та слова, а й навіть думки, перевіряючи їхню спрямованість і відповідність Торі.У своїй книзі «Танія» Алтер Ребе вперше дав точні визначення того, хто такий цадик — праведник, раша — грішник, нечестивець, і бейноні — «середня» людина. Для цього була потрібна величезна мужність, адже чимало людей, яких беззастережно вважали праведниками, втратили свої ілюзії. А люди, як відомо, нелегко розлучаються з уявленнями, до яких звикли. Проте як Ребе, який навчав своїх хасидів шукати й знаходити Істину, міг допустити хоча б тінь компромісу в такому питанні?!Це оцінив навіть царський цензор, який перевіряв «Танію» перед її першим виданням. Він — до речі, охрещений єврей — сказав хасидам, котрі прийшли отримати дозвіл на друк книги: «Величезного дурня звів ваш Ребе зі світу!»Алтер Ребе аж ніяк не призначав своє вчення лише для обраних. Кожен, хто бажає, здатен удосконалювати все, що робить як заради Небес, так і в земному житті.Хоча «два великі світила» хасидизму сяяли в різні часи й неоднаковим світлом, вони були створені немовби одним і тим самим реченням Творця — подібно до небесних світил, створених одночасно.Так само як сонце й місяць однаково необхідні, як сонце не може виконати свою місію без місяця, а місяць — без сонця, загальний хасидизм Баал-Шем-Това та хасидизм Хабад Алтер Ребе не існують один без одного. Зрозуміти один із них можна лише крізь призму іншого. Без Хабаду загальний хасидизм втрачає свою повноту й довершеність, а Хабад без опори на хасидизм Баал-Шем-Това позбавляється стійкості. Від їхньої єдності залежить єдність Тори та служіння.Надзвичайно знаменно, що «два великі світила» хасидизму народилися того самого дня. Число 18 передається єврейськими літерами, які утворюють слово «хай» — «живий». Це найживіший день Елула. Як неодноразово говорили й пояснювали наші Ребе, він є джерелом життєвої сили для всього місяця, а через нього — для всього року. Сьогодні ми як ніколи потребуємо цієї життєвої сили. ПРИМІТКИДив.: Берешит, 1:16: «І створив Б-г два великі світила…»Див.: бесіда в шабат тижневого розділу Тори «Таво», 18 Елула 5745 року.Берешит, 1:14, 15, 18.Теїлім, 139:7–8. джерело: chabad.org 

Наші дати:18 елула 5369 року (17 вересня 1609 року) — Йорцайт (річниця відходу з цього світу) рабі Єгуди-Ліви бен Бецалеля (Маѓараля) з Праги.Цього дня відзначається йорцайт видатного мислителя і мудреця Тори, кабаліста і багаторічного лідера празької єврейської громади рабі Єгуди-Ліви, також відомого як Маѓараль. Рабі Єгуда був нащадком царя Давида, а серед його нащадків — засновник Хабаду Алтер ребе. Маѓараль перебував у добрих стосунках із германським імператором Рудольфом, який цінував його знання і мудрість, і рабі Єгуда неодноразово використовував цю дружбу для захисту громади від утисків. Крім того, рабі відомий тим, що створив голема (фігуру з глини, яку він оживив, використовуючи знання кабали), призначеного для захисту празьких євреїв від нерідких у ті часи погромів.Примітка: у знаменитому романі братів Стругацьких є розділ, де активно діє диван із відомим Білим тезисом, який належав, як написано в книзі, придворному алхіміку імператора Рудольфа Льву Бен Бецалелю. Так от «придворний алхімік Лев» — це і є наш рабі Єгуда-Лива бен Бецалель. А як його ще могли назвати в радянській книзі на 40-му році радянської влади?18 елула 5458 року (25 серпня 1698 року) — День народження рабі Ісраеля Баал Шем-Това (Бешта).18 елула 5458 року у мудреця і праведника рабі Еліезера та ребецн Сари з містечка Окуп народився син.На момент народження сина його батькові було сто років, а матері дев'яносто. Хлопчик народився незвичайним: у віці трьох місяців він уже ходив і розмовляв. Коли йому було півтора року, його батько помер, перед відходом наказавши синові, щоб він не боявся нікого, крім Всевишнього. У річницю смерті батька померла і його мати, і містяни взяли сироту під свою опіку.18 елула 5489 року (12 вересня 1729 року) — пророк Ахія з Шило відкривається Баал Шем-Тову і стає його вчителем.Сам рабі Ісраель розповідав: «…У день, коли мені виповнилося 26 років, 18 елула 5489 року, в місті Окуп, опівночі, мені відкрився мій учитель і наставник Ахія з Шило. Перший урок був присвячений тижневій главі «Брейшіт». Пророк Ахія навчався з Бештом протягом 10 років, розкриваючи йому таємниці Тори.18 елула 5494 року (16 вересня 1734 року) — Розкриття Бешта.Через 10 років від початку навчання під керівництвом пророка Ахії і за наполегливою вимогою вчителя рабі Ісраель розкрився світові як Баал Шем-Тов (у перекладі з івриту це означає «Володар Доброго Імені», тобто знавець кабали). До цього рабі Ісраель протягом шести років відмовлявся розкриватися, за що згодом від його життєвого терміну було віднято 6 років.18 елула 5505 року (15 вересня 1745 року) — День народження Алтер ребе.Хоча з дня весілля рабі Баруха і ребецн Рівки минуло 10 місяців, у них не було дітей, і вони вирішили вирушити до Баал Шем-Това (Бешта). Щороку, у свій день народження, 18 елула, Бешт влаштовував трапезу і виголошував слова Тори. Під час трапези рабі Баал Шем-Тов сказав рабі Баруху: «Якраз до цього часу через рік ви будете обіймати сина». У середу, 18 елула 5505 року, у рабі Баруха і ребецн Рівки народився син, якого назвали Шнеур-Залман, на честь дідуся по батькові.18 елула 5508 року (11 вересня 1748 року) — Опшернішь (перше стрижіння) Шнеура-Залмана (майбутнього Алтер ребе) Баал Шем-Товом.Коли рабі Барух, батько Алтер ребе, приїхав до Бешта на дні Рош ѓа-Шана 5508 року, він розповів учителю про свій намір привезти до нього сина, коли на третій день народження малюка потрібно буде вперше постригти. Рабі Бешт дав свою згоду.18 елула 5508 року ребецн Рівка і її своячениця, ребецн Двора-Лея, разом із дитиною приїхали до Меджибожа. Бешт підстриг дитину і велів жінкам одразу ж вирушати назад додому, не говорячи між собою про те місце, де вони побували. Всю дорогу малюк питав, що за єврей підстриг йому волосся, на що мама відповідала йому: «Це дідусь».18 елула 5573 року (13 вересня 1813 року) — Мітелер ребе оселяється в Любавичах.Після відходу з цього світу Алтер ребе, його син — Мітелер ребе — кілька місяців провів у Кременчуці. Українські хасиди просили, щоб ребе оселився в Україні, але хасиди Білорусі також надсилали до нього делегації з проханнями оселитися серед них. Врешті-решт «білоруські» взяли гору, і Мітелер ребе після свята Шавуот вирушив до Білорусі. 102 роки Любавичі були резиденцією чотирьох поколінь керівників Хабаду і центром хасидизму для сотень тисяч хасидів Росії та інших держав світу.18 елула 5657 року (15 вересня 1897 року) — початок занять у єшиві «Томхей-Тмімім» у Любавичах.Як говорилося вище, єшива «Томхей-Тмімім» була заснована 15 елула, однак справжній початок занять припав на 18 елула. Ось що писав про це шостий Любавицький ребе, рабі Йосеф-Іцхак: «У день Тов місяця елул (тов — «благо» (іврит), гематрія цього слова відповідає числу 17, тобто Тов елул — 17 елула) мій батько, п'ятий Любавицький ребе, обрав 18 перших учнів і передав їх у руки відомого хасида рабі Шмуель-Грунема Естермана з міста Зембина, щоб він навчав хасидизму.А 18 елула, під час моєї трапези «Шева брахот» (весільної трапези), тато сказав: «Сьогодні 18 елула, знаменний день, у який народилися Алтер ребе та вчитель наш, Баал Шем-Тов. І в цей святий день я засновую єшиву <…> єшиву, яка дасть учнів, що володіють самопожертвою в ім'я Тори і Служіння шляхами хасидизму…».джерело: chabad.odessa

🗓Сторінка книги «Айом-йом» на 17 Елула розповідає про те, як Алтер Ребе (рабі Шнеур-Залман) завжди сам читав Тору зі сувою. Також у ній описано випадок, що стався в Ліозно в шабат тижневого розділу «Таво», коли його неповнолітньому синові — майбутньому Мітелер Ребе — довелося слухати читання Тори іншою людиною. [1]📌Зміст та історія дняЧитання Тори: Алтер Ребе особисто читав Тору зі сувою в громаді.Повчання: цей щоденний уривок підкреслює спадкоємність поколінь та розкриває подробиці хасидського укладу життя.Переддень Хай Елула: 17 Елула безпосередньо передує великій даті — 18 Елула, або «Хай Елул», дню народження Баал-Шем-Това й Алтер Ребе. [1, 2]