Починаючи з другого дня Песаху і до дня, що передує святу Шавуот, єврейський народ виконує унікальну міцву — Сфірат а-Омер (рахування днів Омера). Тора заповідає нам щороку в цей період рахувати сім повних тижнів, тобто 49 днів. По завершенні цього періоду ми святкуємо Шавуот — свято, назва якого в перекладі з івриту означає саме «тижні».

Оскільки рахування Омера є заповіддю, щовечора перед ним промовляється благословення. Проте важливо пам’ятати: благословення можна сказати лише у випадку, якщо не було пропущено жодного дня. Якщо ж людина пропустила хоча б один день рахунку, вона більше не читає благословення самостійно, а лише слухає, як його промовляє хтось інший, і після цього озвучує відповідний день Омера.

У часи Священного Храму, після завершення періоду рахування Омера, приносилась особлива жертва з зерна. Сноп трясли в різні боки, подібно до того, як ми трясемо лулав на свято Суккот — як знак всюдисущої присутності Всевишнього.

Навіщо ми рахуємо ці дні?
Існує кілька важливих уроків, які несе в собі рахування Омера. Насамперед, цей процес символізує трепетне очікування дарування Тори, яке відбувається у Шавуот. Подібно до того, як дитина нетерпляче відлічує дні до завершення навчального року або до омріяної відпустки, ми теж рахуємо — аби підкреслити своє хвилювання і передчуття знову отримати Тору (а по суті — ми щороку отримуємо її наново).

Також ми знаємо, що цей період — час духовного приготування і вдосконалення. Приблизно 3400 років тому, в Єгипті, євреї перейняли аморальні звички єгиптян. Вони опустилися до найнижчого духовного рівня й опинилися на межі знищення. І лише в останній момент Всевишній врятував їх. Протягом короткого часу вони здійснили повне духовне оновлення та досягли небувалого рівня святості. Коли народ стояв біля гори Сінай, він був подібний до ангелів.

Саме за ці 49 днів відбулося таке радикальне перетворення: від духовного дна — до найвищого піднесення. І все — за сім тижнів!

Заповіді Тори — це не лише історія. Вони — путівник на кожен день нашого життя. Ми повинні сприймати Тору як дар, який отримуємо щодня, знову і знову — і саме так підходити до її вивчення та виконання.

Так само і заповідь рахування Омера має стати для нас часом особливого прагнення до духовного зростання. Тора вчить нас не зупинятися на досягнутому, а весь час прагнути до вищих цілей і працювати над собою.

Духовне зростання в цей період — немов марафон. Щодня ми робимо крок уперед. Щодня — невеличке, але справжнє самовдосконалення. Коли наближається день дарування Тори, ми дивимось у себе — чесно, глибоко — і працюємо над своїми рисами. Якщо відчуваємо, що не робили достатньо добра — збільшуємо благодійність. Якщо бракує справедливості — ставимо собі високі стандарти і вчимося бути вимогливими до себе.

І так — у всьому. Бо саме в цьому і є суть: зростати щодня, щоб бути гідними Тори.

Рав Йерухем Ейлфорт