У суботу, що передує рош ходеш (новомісяччю), під час ранкової молитви шахаріт у синагозі проголошують, коли настає новий місяць, і благословляють його словами:
«Нехай Святе Ім’я, благословенне воно, оновить для нас і для всього Ізраїлю майбутній місяць — на добро і благословення».
Ця церемонія нагадує нам про освячення місяця мудрецями Сангедрину, тому під час неї прийнято також повідомляти точний час народження місяця (молад).
Під час благословення місяця прийнято стояти — це теж відображає заповідь про освячення місяця в Сангедрині, коли весь народ слухав суддів стоячи.
Церемонію благословення місяця не проводять лише перед місяцем тішрей, бо вся громада і так знає, коли настає рош ходеш тішрея — у свято Рош га-Шана, першого числа цього місяця.
Про настання нового місяця оголошують саме в суботу, оскільки тоді у синагозі збирається вся громада і кожен може почути, на який день припадає рош ходеш.
Крім того, шабат несе благословення для всіх днів наступного тижня, а отже, і святість новомісяччя випливає зі святості цієї суботи. Тому саме в шабат благословляють новий місяць — щоб відчути наближення святкової атмосфери.
📚 Посилання на джерела:
У «Мішна Брура» (417:1) та «Ігрот Моше» (Орах Хаїм 1:142) зазначено, що церемонія благословення місяця проводиться для повідомлення про настання рош ходеш та точний час моладу. У «Сефер Йерейім», «Шиболей га-Лекет» і «Ор Заруа» пояснюється, що це також спомин про заповідь освячення місяця, а Раавіа пише, що це пам’ять про саму заповідь.
У деяких громадах надають честь проголошення благословення місяця рабину. А щодо рош ходеш тішрея, це згадується в «Шаар га-Ціюн» (417:2).
У деяких громадах не благословляють місяць ав, оскільки це місяць нещасть, але згідно з поширеним звичаєм — його теж благословляють, як пояснює рабі Авраам-Іцхак Кук у молитовнику «Олат Реая» (ч. 2, с. 121).
🕯 Згадка душ у шабат мевархім
В ашкеназьких громадах не прийнято згадувати душі померлих у шабат перед рош ходеш (див. Рама, Орах Хаїм 284:7; Мішна Брура 17). Навіть молитву «Ав га-рахаман» (Отче милосердний) у пам’ять про загиблих за освячення Імені Вс-вишнього в цей шабат не читають. Її читають лише у шабат напередодні рош ходеш іяра та сівана, бо саме в ці місяці багато святих євреїв загинули ле-кідуш га-Шем.
Проте мій учитель, раб Цві-Йегуда Кук, читав молитву «Ав га-рахаман» навіть у шабат перед новомісяччям. Він говорив, що після Катастрофи (Шоа) її слід читати щосуботи, так само, як її читають у шабати напередодні іяра та сівана.