*Іяр — це вавилонська назва місяця, який у Торі зветься просто «другим», бо йде безпосередньо після Нісана — першого з місяців року. У Танаху він названий «місяцем Зів» (Млахім I, 6:1), тобто «місяцем сяйва», адже саме в цей час сонце починає світити в повну силу, але ще не обпалює, як у літні місяці. В класичному арамейському перекладі Танаху, освяченому єврейською традицією, його також називають «місяцем бруньок» або бутонів. У цьому місяці євреї, які вийшли з Єгипту, досягли свого істинного величі (сяйва), адже позбулися своїх вад і стали гідними прийняти Тору.
Місяцю Іяр відповідає сузір’я Тельця (івритом — Шор, бик), тварини, яка живиться травою. В Ерец-Ісраель Іяр — останній місяць року, коли бик ще може досхочу пастися на луках.
У єврейських книгах сказано, що в Іярі хвороби краще піддаються лікуванню, ніж у будь-який інший місяць, бо саме в Іярі почав падати ман — «хліб сильних», що не викликав жодних хвороб. Відтоді Іяр зберіг цю цілющу властивість. Натяк на це міститься вже в самій назві місяця, оскільки її букви відповідають першим літерам фрази: «Я — Г-сподь, Цілитель твій».
*Новомісяччя Іяру завжди триває два дні, оскільки попередній місяць, Нісан, є повним — його 30-й день стає першим днем новомісяччя Іяру. Сам Іяр завжди має 29 днів і вважається неповним місяцем.
У рік Виходу з Єгипту Новомісяччя Іяру припало на Шабат. У той час Ізраїль перебував у місцевості Мара, де Всевишній здійснив чудо — перетворив гірку воду на питну. Він наказав Моше кинути в неї шматок гіркого дерева, і вода стала солодкою. Євреї тоді зрозуміли, що гірке не є гірким, а солодке — солодким само по собі, але все це визначає лише воля Всевишнього.
У Торі сказано: «Там Він установив йому закон і суд, і там випробував його» (Шмот 15:25). У цей самий день Всевишній відкрив Ізраїлю частину Тори: закони Шабату, закони про Червону Корову, а також закони громадянського права. Ці закони, як і чудо з водою, суперечать звичній логіці — і саме тому відкривають глибини Божественної мудрості.