*15 сівана 2196 року (1565 рік до н.е.) — День народження Єгуди.
*15 сівана 2315 року (1466 рік до н.е.) — Йорцайт (річниця відходу з цього світу) Єгуди.
Єгуда — родоначальник відповідного колена був четвертим сином нашого праотця Яакова і його дружини Леї.
Єгуду завжди відрізняли лідерські якості (зокрема саме він вмовив братів не вбивати Йосефа, а продати в рабство і він же, згодом, зіграв провідну роль в процесі примирення). Коли перед смертю Яаков благословляв своїх синів, нащадкам Єгуди було передбачено лідерське становище «не відійде скіпетр від Єгуди і законодавець від стегон його».
У Єгуди було п'ятеро синів — Ор, Онан, Шела і близнюки Перец і Зерах, які і поклали початок коліну Єгуди, найчисленнішому з усіх колін. Нащадком Переца був цар Давид, який поклав початок єдиній легітимній єврейській правлячій династії. Мошіах також буде нащадком Давида.
Після смерті сина Давида — Шломо — єдине єврейське царство розкололося на дві частини. Північне, під владою якого перебували 10 колін, отримало назву Ізраїль, південне (зі столицею в Єрусалимі) — Юдея (насправді там жили представники не тільки колена Єгуди, але й нечисленного колена Шимона і деяка кількість левітів, які не мали своєї долі і служили в Храмі)).
Хоча коліно Єгуди історично володіло невеликою територією в центрі країни, з часом назва Юдея поширилася на всю Ерец-Ісраель (при створенні держави Ізраїль також дискутувалося питання, як назвати нове державне утворення — Ізраїль чи Юдея). Крім того, назва «іудей», що раніше була назвою вихідців з відповідного коліна, з часом стала синонімом слова «єврей» (так само, як і єврейська релігія отримала назву «іудаїзм»).
Єгуда прожив 119 років і покинув цей світ, коли євреї жили в Єгипті.
*15 сівана 5665 року (18 червня 1905 року) — Йорцайт (річниця відходу з цього світу) рабі Шмуеля-Бецалеля Шефтеля (Рашбац), вчителя і наставника шостого Любавицького ребе, рабі Йосефа-Іцхака.
Вперше рабі Рашбац, уродженець міснагедського містечка (тобто містечка, де жили противники хасидизму) прибув до Любавичів недільного дня 1 адара 5608 (1848) року. За наступні майже шість десятиліть Рашбац став не просто прихильником хасидських ідей, а одним з найвидатніших хасидів третього Любавицького ребе, рабі Менахема-Мендела (ребе Цемах-Цедек), а також одним з найвидатніших хасидів четвертого і п'ятого ребе, відповідно рабі Шмуеля (ребе Маѓараш) і рабі Шолом-Дов-Бера (ребе Рашаб).
*15 сівана 5687 року (15 червня 1927 року) — Шостий Любавицький ребе, рабі Йосеф-Іцхак (ребе Раяц) був заарештований і поміщений до Шпалерної в'язниці.
Це сталося в ніч з вівторка на середу, з 14 на 15 червня. Ребе Раяц у своїй квартирі на Моховій, 22, тільки-но закінчив прийом останніх відвідувачів, які бажали особисто поспілкуватися з ним (така особиста аудієнція називається на івриті йехідус). Останні відвідувачі прийшли о 23.00, тому лише близько опівночі ребе зміг прочитати вечірню молитву «Маарів», обмити руки і сісти разом з усією родиною за вечірню трапезу. Але... ледь минуло кілька хвилин після опівночі, як пролунав дзвінок у двері. Двері відчинили і в кімнату увірвалися люди з вигуками «Це ГПУ! Хто тут Шнеерсон?»
Очолювали «операцію» з арешту Ребе два євреї — Нахмансон і Лулов — вихідці з хасидських сімей, які, на жаль, опустилися до рівня прислужників зла.
*15 сівана 5695 року (16 червня 1935 року) — Шостий Любавицький ребе, ребе Раяц, переїжджає до польського міста Отвоцьк.
Після висилки з Радянського Союзу Ребе оселився в столиці незалежної Латвії — Ризі. У 1932 році він залишає місто і відправляється до столиці Польщі — Варшави, а в 1935 році ребе Раяц переїжджає звідти до розташованого неподалік невеликого містечка Отвоцьк.
chabad.odessa