Питання:
Шановний рабине! Я бачив єврейські тексти, надруковані як стандартними друкованими та рукописними літерами, так і «шрифтом Раші». Чи могли б ви пояснити походження цього особливого шрифту? Невже сам Раші мав власний стиль письма?
Відповідь:
Ім’я Раші — одного з найвідоміших коментаторів Святого Письма та Талмуду — є абревіатурою від раббі Шломо Іцхакі (1040–1105 рр. н.е.). Його праці без перебільшення є головними коментарями до Тори, якими користуються й донині.
Переважна більшість видань Тори на різних мовах виходить разом із класичними коментарями Раші. В єврейських виданнях ці коментарі зазвичай друкуються особливим шрифтом, який візуально відрізняється від стандартного й отримав назву «шрифт Раші».
Проте вас може здивувати, що сам Раші ніколи цим шрифтом не користувався.
📜 Походження шрифту Раші
Перш ніж зануритися в історію цього шрифту, варто зазначити: окрім кількох букв (наприклад, א, ב, צ, ש), шрифт Раші дуже схожий на звичайні друковані єврейські літери.
До XV століття всі єврейські книги, включно з Торою й коментарями, ретельно переписувалися вручну. Але після винаходу друкарського верстата Йоганном Гутенбергом, євреї — як народ книги — одразу почали використовувати новий спосіб поширення своїх текстів.
Перша надрукована єврейська книга — це Тора, яка вважається виданням Гутенберга, хоча точна дата її друку невідома.
Перше ж датоване єврейське видання — це коментар Раші до Хумаша, надрукований 5 лютого 1475 року сефардським євреєм Авраамом Гартоном в італійському місті Реджо-ді-Калабрія.
Особливістю цього видання було використання нового шрифту, заснованого на вже існуючому сефардському напіврукописному почерку.
(Цікаво, що це не було перше друковане видання Раші: у 1469–1472 роках троє братів — Овадья, Менаше і Біньямін — у Римі також видали його коментар до Тори, але їхні книги були недатовані.)
Спочатку коментарі Раші виходили як окремі збірки без тексту Тори. Але згодом, коли друкували такі видання, як Мікраот Гдолот (Тора з кількома коментарями), видавці вирішили: текст Тори слід друкувати класичним квадратним шрифтом, а коментарі — окремим, тобто шрифтом Раші, щоб полегшити читання й орієнтацію.
Саме тому цей шрифт став асоціюватися з коментарями Раші, хоч автор і не мав до нього прямого стосунку.
✒️ Чому використовували шрифт Раші?
Окрім візуального розмежування між Торою та коментарями, були й інші причини популярності шрифту Раші:
- Компактність.
Шрифт Раші займає менше місця, ніж стандартний. Це дозволяло помістити більше тексту на сторінці — що було особливо цінно в часи, коли папір і друк були дорогими. - Менший рівень святості.
Оскільки цей шрифт був створений штучно в середньовіччі, вважалося, що він не має тієї ж святості, що й «священний» шрифт, який використовувався для Тори. Тому його часто застосовували для друку рабинських праць. - Недопустимість зловживання священним шрифтом.
Класичний квадратний шрифт, схожий на той, що використовується в сувоях Тори, не дозволялося застосовувати для буденних текстів. Шрифт Раші — завдяки візуальній відмінності — був дозволеним.
Однак з часом деякі мудреці наполягали на тому, щоб усі тексти, включаючи коментарі, друкувалися звичайним квадратним шрифтом, аби зробити їх доступнішими для широкого кола читачів.
📚 У висновок
Говорячи про Раші, важливо згадати, що ребе Йосеф Іцхак Шнеєрсон радив кожному щодня вивчати відповідну частину тижневої глави Тори разом із коментарем Раші.
Кожна глава Тори поділена на сім частин — по одній на кожен день тижня, і пояснення Раші мають стати невід’ємною частиною щоденного навчання.
Коментарі Раші особливі тим, що пояснюють простий зміст тексту Тори настільки доступно, що його може зрозуміти навіть п’ятирічна дитина, і водночас вони слугують основою для багатьох глибших інтерпретацій.
Коментарі Раші є підґрунтям і для галахічних, і для каббалістичних творів. Тому не дивно, що саме цей шрифт, яким друкуються коментарі до Тори, увійшов в історію як «шрифт Раші».
Примітки:
Докладніше про це читайте в статті «Папа Римський, який дозволив видати Талмуд».
«Раші: коментар і простий зміст», Бібліотека Пенсильванського університету, онлайн-виставка юдаїки (станом на 28 червня 2017 р.).
Маген Авраам, Орах Хаїм, 334:17; див. також Ігрод Кодеш, т. 18, с. 177, і Шулхан Менахем, т. 5, с. 214, прим. 13.
Див. Торат Менахем, 5749, т. 3, с. 101, цит. у Шулхан Менахем, т. 5, с. 215.
Джерело: https://imrey.org/