Увечері 9 ава читається звичайна буденна молитва Маарів. Після Шмоне-Есре читають Кадиш, а далі — Книгу Ейха (Плач Єремії) та Кінот (жалобні піснеспіви). Потім читають Веата кадош. У Кадиші, який читається після цього, не промовляють фразу «Тіткабель» («Нехай будуть прийняті їхні молитви»). Так само пропускають «Тіткабель» у Кадиші після ранкової молитви Шахаріт 9 ава, проте в післяобідній молитві Мінха ця фраза вже читається.
🔹 Чому фраза «Тіткабель» виключається 9 ава?
Бо в Книзі Ейха сказано: «Він не допускає молитви моєї» (Ейха 3:8). Як же тоді ми можемо промовляти: «Нехай будуть прийняті їхні молитви», коли шлях до Всевишнього ніби зачинений?
У деяких громадах існує звичай все ж промовляти «Тіткабель» увечері, оскільки ця молитва йде до читання Ейхи, тобто до моменту, коли звучать слова пророка про закритий шлях молитви.
🔹 Наші мудреці казали:
«Коли було зруйновано Храм, Всевишній сказав ангелам: "Як чинить земний цар у час жалоби? Він гасить світильники у палаці. Так само чиню і Я". І тому сказано в Писанні: "Сонце і місяць потьмарились, зірки втратили своє світло" (Йоель 2:10)».
🔹 Увечері 9 ава в синагозі:
- залишають лише один світильник,
- знімають парохет (завісу з Арон га-Кодеш),
- повертають її на місце наступного дня під час Мінхи.
У багатьох сефардських громадах прийнято гасити основне освітлення, залишаючи тільки слабке світло. Кантор вголос рахує роки від зруйнування Храму, проголошуючи:
«Цей рік — такий-то рік після зруйнування Другого Храму».
Наприклад, у 5720 році (1960) проголошували: «Цей рік — 1892-й після руйнування Храму».
Щоб визначити, який рік за єврейським календарем від руйнування Храму, треба до трьох останніх цифр поточного єврейського року додати 1172.
🔹 Читання Книги Ейха
У більшості сефардських і багатьох ашкеназьких громад читають Ейху з друкованої книги — без благословення.
Але в деяких ашкеназьких громадах, згідно з традицією Віленського Гаона, читають зі спеціального сувою (як Меґілат Естер) з благословенням «На читання сувою». Проте під час ранкової молитви Ейху читають вдруге — вже без благословення.
🔹 Звичаї під час читання:
- Той, хто читає Ейху вголос, підвищує голос при слові «Ейха».
- Усі присутні слухають мовчки, поки кантор читає.
- Але коли він доходить до передостанньої фрази:
«Поверни нас до Себе, Г-споди, і ми повернемось. Онови наші дні, як у давнину» (Ейха 5:21), —
її промовляють уголос усі, а кантор повторює. - Потім усі ще раз промовляють її разом із кантором.
🔹 Якщо 9 ава починається після Шабату:
- У Маарів не читають фрагмент «Веїгі Ноам», бо він пов’язаний із будівництвом Храму — а ми сумуємо за його руйнуванням.
- Проте фрагмент «Веата кадош» читається завжди, бо світ тримається на святості Всевишнього, навіть коли ми не вивчаємо Тору.
- Фрази «Ува ле-Ціон ґоель» не читаються, бо визволення не приходить уночі.
- Не промовляють і слова «Веані зот бріті» — бо сказані 9 ава, вони ніби символізують союз з руйнуванням.
Навіть той, хто перебуває в особистій жалобі, повинен прийти до синагоги і вислухати читання Книги Ейха та Кінот.
🔹 У наступному дописі — про ранкові звичаї 9 ава та зміст кінот.
джерело: https://toldot.com/