1 елула 2448 року (1313 рік до н.е.) — Третє сходження Моше на гору Синай.

Рано вранці Моше піднявся на гору Синай, несучи з собою кам'яні плити, щоб Всевишній міг заново написати на них Десять заповідей.

На вершині гори Всевишній дозволив Моше побачити Його спину, але не обличчя (що великий мудрець і коментатор рабі Моше бен Маймон (Рамбам) інтерпретував як вказівку на можливість сприйняття матеріальності Всевишнього, але не Його сутності) і, поставивши тим самим, перешкоду для людських можливостей пізнання Бога. І там же на вершині Синаю Всевишній розкрив Моше тринадцять атрибутів Б-жественного милосердя.

Це було третє за рахунком, в період дарування Тори, 40-денне перебування Моше на горі Синай. Моше залишався на горі 40 днів, до 10 тишрея (Йом Кіпур), весь цей час намагаючись домогтися у Всевишнього повного прощення для єврейського народу, який, поклоняючись золотому тельцю, порушив умови союзу, укладеного біля гори Синай.

Прощення було отримано, і з цього часу місяць елул отримав назву місяця «Б-жественного милосердя і прощення».

chabad.odessa