*12 елула 5537 року (13 вересня 1194 року) — День народження рабі Моше бен Нахмана (Рамбан, Нахманід).

Рабі Моше бен Нахман, відомий також як Рамбан (раббейну Моше бен Нахман), рабі Моше Геронді і Бонаструг да Порта — видатний коментатор Тори, кабаліст, філософ, вчений і єврейський лідер — народився в іспанському місті Герона (Жерона) і прожив тут більшу частину життя. Він походив із знатного єврейського роду Іцхака бен Реувена Албарджелоні (з Барселони), був двоюрідним братом головного рабина Каталонії рабі Іони бен Авраѓама Геронді і після його смерті аж до від'їзду в Ерец-Ісраель (1267) був головним рабином Каталонії. На життя рабі Моше заробляв, як і багато великих рабинів, лікуванням.

У 1263 році арагонський король Хайме I нав'язав у Барселоні публічний диспут рабі Моше з викрестом Пабло Крістіані (див. 12 менахем-ава). Рамбан погодився брати участь у диспуті за умови, що йому буде дозволено висловлюватися абсолютно вільно, не побоюючись покарання за це. Король прийняв його умову, а після диспуту, що тривав чотири дні, з похвалою відгукнувшись про аргументацію Нахманіда: «Я ніколи не чув настільки прекрасного захисту настільки несправедливої справи», подарував йому 300 динарів. Втім, через деякий час рабі Моше був змушений втекти з Іспанії в Ерец-Ісраель (див. 9 елула).

Прибувши до Єрусалиму, він виявив там всього лише двох (!) євреїв — фарбувальника шкір і його сина, проте зусиллями рабі Моше незабаром у місті вже був міньян (десять дорослих чоловіків, необхідних для публічної молитви) і повноцінна громада.

Передбачається, що саме Рамбан надіслав до Іспанії примірник основоположної праці з кабали — книгу «Зоар». Книга була оприлюднена рабі Моше де Леоном і справила величезне враження на вчених і мудреців, ставши однією з найбільш вивчених і обговорюваних праць з іудаїзму.

*12 елула 5587 року (5 серпня 1827 року) — Йорцайт (річниця відходу з цього світу) рабі Сімха-Бунема з Пшисхи.

У юності рабі Сіхма навчався в єшивах Маттерсдорфа і Нікольсбурга у рабі Мордехая Банета. Потім він повернувся до Польщі і під впливом тестя став послідовником Кожницького магіда рабі Ісраеля. При цьому служив у лісоторговельній фірмі, їздив до Лейпцига і Данцига, знав польську та німецьку мови, носив європейський одяг і відвідував театр. Вивчивши в Данцигу фармакологію, він відкрив у Пшиссі аптеку і розбагатів. Потім рабі Сімха став близьким учнем рабі Яакова-Іцхака ѓа-Леві Горовиця (ѓа-Хозе мі-Люблін, Сліпий провидець з Любліна). Тут він став другом і учнем рабі Яакова-Іцхака бен Ашера з Пшисхи («Святий Єврей з Пшисхи»), а після його відходу з цього світу став його наступником.

У старості Сімха Бунем втратив зір, але не припинив вивчення і викладання Тори. Серед його учнів були Менахем-Мендл бен Лейбуш Моргенштерн з Коцка (Коцкер ребе), рабі Мордехай-Йосеф Лейнер з Ізбіці, рабі Ханох-Генох га-Коген з Александрова, рабі Іцхак-Каліш з Ворки (Воркер ребе) та Іцхак-Меїр Ротенберг Алтер (відомий як рабі Хідушей га-Рим).

*12 елула 5689 року (16 вересня 1929 року) — Рабі Йосеф-Іцхак (ребе Раяц) прибув до США

У 1927 році шостий Любавицький ребе рабі Йосеф-Іцхак Шнеерсон (ребе Раяц) був заарештований ЧК-ДПУ і засуджений до смертної кари, яка, під тиском світової громадськості, була замінена засланням, а потім і висилкою з СРСР. Через два роки, восени 1929 року, він прибув до США. Тут ребе Раяц пробув 10 місяців, відвідавши за цей час єврейські громади Нью-Йорка, Філадельфії, Балтімора, Чикаго, Детройта, Мілуокі, Сент-Луїса, Бостона та багатьох інших міст, а також побувавши в Білому домі на прийомі у президента США Гувера.

Ребе, відвідуючи Сполучені Штати, переслідував дві мети: по-перше, привернути увагу американського єврейства до становища радянських євреїв і організувати фінансову допомогу для них, а, по-друге, зміцнити ідишкайт (єврейське життя) в самих США і підтримати американську хабадську громаду.

Ребе також хотів з'ясувати: чи є можливість оселитися в США і створити тут штаб-квартиру Хабаду. І хоча знаменитий будинок Севен-севенті (будинок під номером 770 на Іст-парквей в Брукліні — центр руху Хабад) з'явився лише в 1940 році, фундамент для його появи заклали результати поїздки по країні в 1929 році.

 джерело:chabad.odessa