*Сліхот читають не менше чотирьох днів. Тому, якщо перший день Рош га-Шана припадає на понеділок чи вівторок, починають їх читати на тиждень раніше.
*Сліхот не починають читати, доки не збереться «міньян». Якщо обставини не дозволяють чекати, все ж дозволяється почати читання сліхот, а хазан виголошує перший «Кадіш» пізніше, вже посеред сліхот.
*Сліхот читають стоячи. Той, кому важко стояти, зобов’язаний принаймні підвестися для проголошення «Тринадцяти образів Б-жественного милосердя» (Шмот 34:6–7). Той, хто читає сліхот без «міньяна», взагалі не має права промовляти ці уривки; крім того, йому не дозволено читати ті піюти, які написані не івритом, а арамейською мовою.
Ту частину сліхот, яка відповідає «Нефілат апаїм» у «Тахануні», також читають стоячи, не закриваючи обличчя. Під час читання сповіді («Ашамну») на кожному слові б’ють себе в груди.
Для читання сліхот і молитов у Дні Страшного суду слід обрати хазана, який має репутацію благочестивої людини, що любить Тору і відома своїми добрими справами. Бажано, щоб він був не молодший 30 років, одружений і мав дітей. Такі ж вимоги висуваються і до того, хто в Рош га-Шана сурмить у шофар, а також до того, хто за сидуром підказує йому порядок сурмлення. Однак головний критерій вибору хазана — бажання більшості молільників. Краще, щоб хазаном був не найгідніший із усіх, якщо це допоможе уникнути суперечок та розбрату в громаді.
Той, хто перебуває у семиденному траурі після смерті близького родича, не відвідує синагогу для читання сліхот, за винятком вечора напередодні Рош га-Шана, коли йому це дозволено. Той, хто перебуває у річному траурі після смерті батька чи матері, може бути хазаном у Рош га-Шана та Йом-Кіпур лише за умови, що в «міньяні» немає більш достойного від нього. Той, хто перебуває у тридцятиденному траурі після смерті інших близьких родичів, може бути хазаном у Рош га-Шана та Йом-Кіпур тільки тоді, якщо в попередні роки зазвичай виконував цю функцію. Але якщо у синагозі є інший, настільки ж достойний, краще обрати його. Вести читання сліхот може і той, хто перебуває у тридцятиденному, і той, хто у річному траурі.
Хазан і той, хто сурмить у шофар, мають за три дні до Рош га-Шана якомога більше часу присвятити вивченню молитов, піютів і законів сурмлення в шофар. Бажано також, щоб у ці дні вони уникали всього, що може спричинити ритуальну нечистоту. Крім того, їм слід у цей час вивчати твори з етики та хасидизму, які спонукають людину до служіння Всевишньому та вселяють благоговіння і страх перед Творцем, Який у Рош га-Шана судить увесь створений Ним світ. Якщо серед молільників є лише одна людина, що вміє сурмити в шофар, але вона не вирізняється особливими знаннями Тори, слід подбати, щоб той, хто підказуватиме їй порядок сурмлення, був знавцем Тори, особливо законів, що стосуються сурмлення в шофар. Така людина зможе перевірити, чи придатний шофар для виконання заповіді, а також вирішити можливі проблеми під час сурмлення.
Хоча напередодні Рош га-Шана «Таханун» не читають, 28-го елула на «Мінху» його все ж промовляють. Наприкінці сліхот, які читають у вечір перед Рош га-Шана, розділ, аналогічний «Тахануну», читають у будь-якому разі, навіть якщо вже розвиднілося.
джерело: chabad.org