Канун Рош га-Шана
5716 (1956) р.
До синів і дочок Ізраїлю, де б вони не перебували.
Мир і благословення!
Стоячи на порозі наступного року та озираючись на рік, що минає, кожна зріла людина підсумовує прожитий час, оцінює свій духовний баланс і на цій основі приймає рішення на майбутнє. Щоб ці рішення були правильними, слід остерігатися переоцінки власних заслуг і вчинків. Водночас не можна надмірно заглиблюватися в аналіз особистих недоліків і невдач. Бо пригніченість, а тим паче відчай (не дай Б-г!), стають перепоною на шляху до змін на краще.
Однак може трапитися й так, що навіть при об’єктивній самооцінці з’ясовується: ліва чаша терезів, чаша недоліків, надто вже важка й значно перевищує праву — чашу добрих справ. Але й у цьому випадку відчай неприпустимий. Неупереджений аналіз своїх вчинків має пробудити глибоке каяття щодо минулого та тверде рішення змінитися.
Крім цього, завжди потрібно пам’ятати: Тора, пояснюючи поняття добра і святості, визначає їх як вічні й незнищенні, адже їхнє джерело — душа, іскра Всевишнього в євреї. Що ж до проступків і гріхів, підказаних людині її тваринною душею та злим началом, то вони за своєю суттю обмежені, і тому можуть бути забуті й стерті. Усі проступки минущі й підлягають — через щире каяття — виправленню та забуттю.
Все сказане повинно спонукати кожного зробити належні висновки з аналізу року, що минає, і викликати почуття піднесення та непохитної надії на майбутнє. Кожен має усвідомлювати, що добрі справи минулого року залишаються, що вони принесли світло в його життя, так само, як у життя його сім’ї та всього єврейського народу. Адже «всі євреї відповідають один за одного», пов’язані між собою й становлять єдине ціле.
Тому зрозуміло, що навіть якщо подекуди події свідчать про падіння (бо не всі такі вже мудреці й не всі достатньо богобоязливі), істина й внутрішній сенс усе ж у тому, що з кожним роком, кожним днем і кожною миттю добро у світі посилюється, адже з кожною миттю додаються добрі справи. І навіть коли зовнішнє зло збільшує свою вагу, це лише тимчасово. Зрештою добро переважить, і від зла не залишиться й сліду. Бо так постановив Той, Хто створив і керує світом: кожен повернеться до Нього. І Він, Той, Хто прощає навіть гріхи повторювані чи численні, прийме того, хто повернеться. Адже «не буде відкинутий Ним заблуканий».
І кожному під силу зробити наступний рік роком своїх найкращих справ, удосконаливши й змінивши себе. І Всевишній, нехай буде Він благословен, Який бажає каяття людини, допоможе йому в цьому. Тверде рішення здійснити це забезпечить кожному добрий і солодкий рік.
Бажаю доброго року!
З листів Любавицького Ребе