Ця субота після Рош га-Шана і перед Йом Кіпур називається Шабат (Т)шува (від слів із гафтари: «Шува, Ісраель, ад Адоная Елоеха» — «Повернись, Ізраїлю, до Г-спода, Б-га твого»).
Ребе пояснює, що ця субота має особливу гідність: з одного боку, вона є частиною Десяти днів каяття, коли кожен єврей може наблизитися до Б-га; з іншого боку, це Шабат, а Шабат приносить радість і насолоду, і в ньому немає місця для смутку.
З цього випливає урок: робота над тшувою в цей Шабат має бути саме в атмосфері радості, а не лише в розбитості серця. Людина розмірковує, як повернутися до Б-га, але робить це з радістю від того, що їй дана можливість наблизитися і повернутися.
І ще Ребе говорить, що в Шабат (Т)шува є особлива сила — зміцнитися у добрих рішеннях, як у питаннях Тори та молитви, так і в заповідях, що стосуються стосунків між людьми. Ця сила походить від поєднання двох гідностей: Шабата і тшуви.
Шабат шалом
джерело: (https://t.me/+8KbDy9dQVqAxZWE8