Шміні Ацерет - святковий день, який настає відразу після завершення сьомого дня свята Суккот, 22 числа єврейського місяця Тішрей.
Незважаючи на те, що Шміні Ацерет впритул слідує за Суккотом, він є окремим святом.
Назва свята взята зі слів Тори (Бемідбар, 29:35): «У день восьмий (шеміні) – святкове зібрання (ацерет) нехай буде у вас!»
У Сукот вирішується Всевишнім, чи будуть дощі цього року рясними. Проте ми не згадуємо про дощ у своїх молитвах аж до Шеміні-Ацерет. У книзі «Зоар» сказано, що вироки остаточно запечатуються на світанку Шеміні-Ацерет.
Свято Сімхат-Тора відзначає завершення циклу читання тижневих розділів Тори протягом року. У цей день ми читаємо завершальну частину Тори й знову починаємо з її першої глави.
Сімхат-Тора і Шеміні-Ацерет – це одне й те саме свято. Тільки в діаспорі, де святкових днів завжди два, перший день присвячують святу Шеміні-Ацерет і молитві про дощ, а другий день – повністю Сімхат-Торі.
В Ерец-Ісраель, де всі свята тривають один день, Сімхат-Тора є частиною свята Шеміні-Ацерет. У цей день дістають із ковчега всі наявні в синагозі свитки Тори та влаштовують процесію з танцями й співами, сім разів обходячи навколо підвищення зі свитками в руках. Народ радіє й веселиться упродовж усього дня – і ввечері, і вранці.
«Благословення й прощення, яких прагнуть у Дні Трепету та про які просять Всемогутнього урочистою молитвою й глибоким каяттям, – сказав колись попередній Любавицький Ребе Йосеф Іцхак Шнеєрсон, – можуть бути досягнуті в Сімхат-Тора радістю, веселощами й танцями».
На перший погляд, це дивує: у Сімхат-Тора євреї всього світу веселяться й танцюють зі свитками Тори, яку приписано вивчати! Але якби Сімхат-Тору відзначали вивченням чи навіть читанням Тори, це підкреслило б різницю між євреями – між ученим і невченим. Коли ж ми танцюємо зі згорнутими свитками Тори, і її зміст невидимий, тоді всі ми – від найвеличнішого до найпростішого – радіємо разом і на рівних.