Світло Рахель у кожній із жінок
В неділю, 2 листопада / 11 хешвана, ми відзначили 15-річчя «Шаарей Нашім».І цей вечір став більше, ніж святом — він був ніжним дотиком пам’яті, віри та жіночої сили.Ми зібралися під тим самим небом, у якому стільки разів народжувались наші молитви та сміх,щоб згадати шлях — від першої мрії бути разом до великої спільноти, що дарує світло іншим.Свято почалося з хвилини мовчання — тихої, але величної.Тієї, де кожне серце дякувало за можливість бути тут, у безпеці, у єдності.Був фільм, що торкався коріння.Були слова, що йдуть з глибини серця — про тих, хто заснував «Шаарей Нашім» і приніс у нього душу.Були посмішки і сльози, теплі голоси з-за кордону, пісня «Шма Ісроель» і молитва, яка здіймалась вище слова.Особливе місце цього вечора посіла промова рабаніт Ханни Асман.Упродовж п’ятнадцяти років вона веде нашу спільноту вперед — тихо, з гідністю, з любов’ю, що не потребує гучних жестів.Її слова були простими й водночас глибокими. Вони торкнули кожну з присутніх:про віру, яка підтримує; про силу жінки, що будує дім і громаду;про відповідальність за світло, яке ми носимо й передаємо далі.Саме завдяки її мудрості та натхненню «Шаарей Нашім» вже 15 років залишається місцем тепла, єдності та жіночої величі.Темою вечора стала праматір Рахель — жінка дороги, жінка молитви.Її світла присутність відчувалася, як тихий подих над кожним столом.Свічки палали — за неї, за всіх наших жінок, за мир, за майбутнє.І, звісно, було жіноче чудо, яке не купиш у жодній книзі —погляди, що підтримують; руки, що обіймають; сміх, що лікує.Смачний стіл, спільні історії, танець із квітами —і та сама атмосфера, яку не описати, лише відчути.А ще була гра Kahoot, призи, сюрпризи, фото, теплі розмови —бо справжнє свято завжди багатовимірне: і духовність, і радість, і трохи пустощів, які роблять нас живими.Цей вечір нагадує:коли жінки разом — світ стає теплішим.Коли ми молимося — небо відкривається.Коли ми любимо — народжуються дива.Ми не просто відсвяткували 15-річчя.Ми ще раз підтвердили:тут — дім.Тут — сестринство.Тут — серця, які знають, як тримати світло навіть у темні часи.Нехай і надалі кожна наша зустріч буде сходинкою до добра,іскрою, що розгоряє вогонь,кроком, який веде до миру, до віри, до Мошиаха.
