1. Його називають і Хешван, і Мархешван
    Як і назви інших місяців єврейського календаря, уживані сучасними євреями, слово «Хешван» прийшло з Вавилона.[1] Однак існує дві форми цієї назви: «правильна», засвідчена в Талмуді й уживана в юридичних документах, — «Мархешван», а в розмові — просто «Хешван». Куди ж поділася приставка «мар-»? Є кілька пояснень її значення, але найпоширеніше: «мар» івритом — «гіркий», а кому захочеться зайвий раз відчувати гіркоту на язиці?
  2. Це другий і восьмий місяць
    У єврейського року є  два «початки» — навесні, в місяці Нісан, і восени, в місяці Тішрей. Хешван є восьмим від Нісана і другим після Тішрея, коли ми відзначаємо головні свята року, зокрема Сукот — свято особливої радості. Ідучи відразу за Тішреєм, Хешван стає періодом повернення до рутини, що передає нам натхнення, набуте в попередньому місяці, на прийдешню довгу й холодну зиму.
  3. Знак зодіаку — скорпіон
    Мазаль (знак зодіаку) Хешвана — акрав (скорпіон). Наші мудреці кажуть, що цей знак дуже пасує місяцю, який слідує за судовим процесом над людством, що відбувався в Тішреї й відповідає знаку терезів. Ті, хто зазнав невдачі в суді, тепер відчувають ужалливі наслідки своїх вчинків.
    За іншим поясненням, це час захисту єврейського народу, про який пророкував Йехезкель: «А ти, сину людський, не бійся їх і слів їхніх не бійся; хоча чинитимуть опір і стануть для тебе, як тернина, — бо живеш серед скорпіонів, — слів їхніх не бійся і облич їхніх не страшися, бо вони — дім бунтівний».
  4. Цар Шломо завершив будівництво Храму
    Один із найвідоміших лідерів Ізраїлю, цар Давид, мріяв збудувати палац, який став би оселею Всевишнього в нашому світі. Та попри всю його праведність, Бог сказав, що він не здійснить задумане, адже вів багато воєн і проливав кров. Утілити ідею будівництва Храму був удостоєний син царя Давида, що успадкував престол, — Шломо. «І сталося, у чотирисот вісімдесятому році після виходу синів Ізраїля з єгипетського краю, у четвертий рік царювання Шломо над Ісраелем, у місяці зів {Іяр}, у другому місяці, він почав будувати дім Господу».
    Після семи років праці будівничі царя Шломо завершили зведення Першого Святого Єрусалимського Храму. Це сталося «в місяці Буль — місяці восьмому».[7] Слово «буль», вочевидь, пов’язане зі «в’яненням»: у Хешвані справді починають в’янути гілки й рештки колосся в полі.
  5. Великий Потоп розпочався й завершився в Хешвані
    Спершу мудреці розглядали кілька можливих періодів для Всесвітнього Потопу. Талмуд зазначає, що єврейські мудреці (на відміну від мудреців інших народів) прийняли тут позицію рабі Еліезера. За його словами, дощ почався 17-го Хешвана, у 600-й рік життя Ноаха.[9] Талмуд пояснює: хоча це природний сезон дощів, надпотужний потік води й те, що з-під землі вирвалися гарячі джерела, довели надприродний характер події. Після більш як року в ковчезі Ноах, його родина і врятовані тварини вийшли — це було 27-го Хешвана.
  6. В Ізраїлі молитву про дощ починають 7-го Хешвана
    Починаючи з Мінхи свята Шміні Ацерет, ми тричі на день у «Шмоне Есре» називаємо Всевишнього «Тим, Хто дарує дощ». Проте сама просьба про дощ звучить пізніше. У Землі Ізраїлю — вперше 7-го Хешвана. За часів Храму це був день, коли останні паломники після Сукоту поверталися з Єрусалима додому, тож можна було бути певними, що дощ нікого не застане в дорозі. Поза Ізраїлем ми починаємо молитися про дощ пізніше — з вечора 5 грудня, коли дощі починалися у Вавилоні, центрі давніх громад діаспори.
  7. Пости
    Існує давній ашкеназький звичай постити в перший і другий понеділки та перший четвер місяців Хешван і Іяр — тобто невдовзі після свят Сукот і Песах. Ці пости слугують спокутою за будь-який ненавмисний гріх, що міг статися через надмірну легковажність і веселощі у святкові дні, коли люди довго не працювали. Через особливий статус місяців Тішрей і Нісан ці пости переносять на наступні за ними місяці.
  8. Він може тривати 29 або 30 днів
    Зазвичай тривалість єврейських місяців чергується: один має 29 днів, наступний — 30, і так далі. Винятки — Хешван і наступний за ним Кіслев, які можуть: (а) обидва мати по 29 днів; (б) обидва — по 30; (в) або 29 і 30 відповідно, що зберігає порядок чергування.

  9. Йорцайт праматері Рахелі
    11-го Хешвана зазвичай відзначають йорцайт (річницю смерті) нашої праматері Рахелі, відомої євреям усього світу як Мама Рахель. За оповіддю, вона померла в дорозі до Бейт-Лехема, куди прямувала вся її сім’я. Пращур Яаков поховав улюблену дружину саме там, щоб у майбутньому вона могла випрошувати перед Всевишнім милість для своїх нащадків, коли їх вестимуть у вигнання цією ж дорогою, і щоб за її заслугу Він змилувався над Своїм народом. Могила Рахелі, розташована в сучасному Віфлеємі, є справжнім магнітом для молитов, тож туди постійно з’їжджається безліч молільників. Вважається, що особливої сили мають молитви, промовлені 11-го Хешвана та в найближчі до цієї дати дні.

    джерело: https://imrey.org/